У переддень 2026 року Financial Times опублікувала традиційний набір прогнозів — 20 «ставок» редакторів і оглядачів про те, куди може повернути світ у найближчі 12 місяців: від війни Росії проти України й американських проміжних виборів — до “охолодження” ринку ШІ, роботів-гуманоїдів у домівках та золота, яке підбирається до історичних висот.
Важливий штрих до сприйняття цих передбачень: торішній прогноз FT (на 2025-й) видання саме називає невдалим — одразу 7 пунктів із 20 не справдилися: серед ключових — ставка на мирну угоду між Україною та РФ. Тому нинішній прогноз — не «план на 2026-й», а радше карта ризиків: де FT бачить найвразливіші вузли.
Нижче — розгорнутий зміст прогнозу: з логікою, що стоїть за кожним пунктом, і “слабкими місцями” кожної ставки.
Україна: чому FT не вірить у «виведення з Донбасу» як просту ціну миру
Ключова теза прогнозу звучить жорстко: Зеленський не зможе (і навряд чи захоче) вивести війська з Донбасу, бо це «занадто небезпечно з військових, конституційних і політичних причин». У цій логіці “розмін” територій на паперові гарантії безпеки — не просто болісний, а системно токсичний варіант: він створює прецедент, підриває довіру до держави й ризикує розхитати країну зсередини.
Окремо FT відсікає популярну в переговорах ідею «нічийної» демілітаризованої зони: зона, яку не контролює жодна зі сторін, виглядає нежиттєздатною і неприйнятною і для Києва, і для Москви. Прогноз “залишає” капітуляцію лише як наслідок сценарію, який сам називає малоймовірним: раптовий масштабний провал оборони.
Парадокс у тому, що сама тема демілітаризованої/буферної зони вже фігурує в публічних обговореннях можливого мирного плану — з застереженнями “лише якщо РФ також відступає”. FT в інших матеріалах писала про готовність Зеленського розглядати демілітаризовані або спеціальні економічні зони в разі взаємного відведення сил.
Це не заперечує прогноз FT — швидше пояснює, чому редакційна «ставка» така тверда: між тактичною готовністю обговорювати форму (за умови взаємності) і стратегічним кроком “вивести війська з Донбасу”, як односторонню поступку або як основу угоди — прірва.
США: проміжні вибори як детонатор і «ризик імпічменту» Трампа
У блоці про американську політику FT ставить на те, що республіканці можуть втратити більшість у Палаті представників на виборах 2026 року, тоді як Сенат демократи, за цією ж логікою, не перехоплять. А повернення контролю над Палатою в руках опозиції автоматично підвищує шанси на нову хвилю розслідувань і навіть третю спробу імпічменту Дональда Трампа.
Прогноз прив’язує політичну турбулентність і до економічних рішень: FT очікує, що Трамп відступатиме від нових тарифів під тиском ринків і геополітики, а загальний рівень торговельних мит США принаймні припинить зростати. Тобто ставка не на «різку лібералізацію», а на те, що навіть агресивна риторика впирається у межі “ціни для економіки”.
Європа: Франція без дострокових виборів, Німеччина з «санітарним кордоном» проти АдН, Британія зі слабким результатом лейбористів
Франція: “не час натискати кнопку хаосу”
FT прогнозує, що дострокових виборів у Франції не буде. Аргументація — прагматична: політичні гравці дивляться на президентську кампанію 2027-го і не бачать сенсу повторювати виборчий раунд, який лише фрагментує парламент; до того ж, у короткій перспективі від перевиборів найбільше виграє крайня правиця.
Німеччина: «фаєрвол» проти АдН залишається
AfD у Німеччині лишається ізольованою. Перевіркою “санітарного кордону” стануть регіональні вибори, де ультраправі можуть сильно додати. У прогнозі фігурує теза, що відмова християнських демократів від співпраці з АдН триматиметься — навіть попри тиск результатів на землях.
Велика Британія: проблема Стармера — не одна поразка, а ефект доміно
FT очікує, що лейбористи можуть виступити слабко на виборах у травні, що «поставить під удар» позиції Кіра Стармера. Це логіка “ерозії довіри”: серія невдалих тестів (місцеві/регіональні результати) запускає внутрішньопартійну нервозність швидше, ніж одна велика національна кампанія.
Економіка і фінанси: ставки знижуються, золото летить угору, приватний сектор відчуває “холодний душ”
У макроблоці FT робить кілька «якорних» ставок:
- Світові центробанки (крім Японії) продовжать знижувати ставки.
Reuters окремо описував, що прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі намагається заспокоїти ринки сигналами про фіскальну дисципліну на тлі великого бюджету та чутливості ринку облігацій. Це добре стикується з логікою FT: Японія — “інший звір” за боргом/дохідностями/політикою.
- Золото може перевищити $5000 за унцію.
- Юань істотно не зміцниться. FT навіть наводить “орієнтири” (курс біля 7,01 за долар і форвардні рівні) і робить висновок: кінець 2026-го — не вище прогнозних меж.
- Серія складних банкрутств приватних компаній і зростання проблем у приватному кредитуванні/боргових конструкціях.
- Африка випередить Азію за темпами зростання ВВП, а половина з 20 найшвидше зростаючих економік світу буде африканською.
- Tesla далі втрачатиме частку в США/Китаї/ЄС.
Це дуже “FT-івський” набір: він одночасно про оптимізм – ставки вниз, зростання у світі триває і про ризики системи – банкрутства, слабкі ланки приватного капіталу, дорожнеча «безпечних активів», як-от золото.
Технології: «ШІ-бульбашка лусне», але виживуть великі — і на сцену вийдуть домашні гуманоїди
Один із найгучніших пунктів прогнозу: ринок ШІ перегрітий — і в 2026-му “піна” почне осідати – діапазон падіння 10–15% і теза, що техногіганти встоять. FT конкретизує, як саме виглядатиме “приземлення”: необережні ставки та переоцінки в венчурі/приватному капіталі дадуть болючі втрати, а в менших гравців можливі гучні провали.
Паралельно FT ставить одразу дві «людські» межі ШІ:
- навіть за прогресу він не створить музичний хіт №1, який очолить світові чарти (тобто “вміння генерувати” не дорівнює “вміння створювати культурний феномен”).
- комерційний квантовий комп’ютер знову “не встигне” у 2026-й — хоча технологія, за формулюванням прогнозу, близько.
І водночас — ставка на новий consumer-ефект: 2026-й може стати стартом ери домашніх роботів-гуманоїдів, спочатку — для ранніх адептів, не для мас-маркету.
FT описує типову фазу циклу: після піку очікувань приходить болісна нормалізація — з падінням оцінок, скороченням фінансування «другого ешелону» і виживанням тих, хто має кеш-флоу та інфраструктуру (хмари, чипи, дані).
Геополітика і суспільство: Близький Схід без “великого примирення”, Бразилія з Лулою, спорт без прориву в гендерній оплаті
FT прогнозує, що:
- Саудівська Аравія та Ізраїль не нормалізують відносини у 2026-му.
- Лула да Сілва знову виграє президентські вибори в Бразилії, оформивши рекордний четвертий термін.
- у спорті жодна жінка-спортсменка не потрапить у топ-50 найбільш високооплачуваних атлетів світу, тобто структурний гендерний розрив у “грошовій лізі” залишиться.
Що насправді “продає” цей прогноз: не точність пунктів, а картина світу
Якщо скласти всі ставки FT в одну мапу, виходить світ, де:
- Війна в Україні не завершується простим жестом — політичні та воєнні обмеження не дозволяють “вивести війська й поставити крапку”.
- Американська політика стає головним ризик-фактором для інвесторів і союзників: проміжні вибори можуть відкрити фронт внутрішньої війни у Вашингтоні, включно з імпічмент-процедурою.
- Економіка ніби “полегшує дихання” через зниження ставок, але паралельно очищається від перегріву — від приватного кредиту до ШІ-переоцінок.
Саме тому FT і підкреслює свій торішній промах: прогнози — це не «пророцтва», а спосіб показати, де, на думку редакції, найтонші льоди.
Як користуватися цим прогнозом практично
Цінність прогнозу FT не в тому, що він «вгадає» 2026-й, а в тому, що він підсвічує точки, де світ реально може тріснути: Україна (архітектура війни/миру), США (інституційний конфлікт), фінансові ринки (ставки/золото/приватний кредит), технології (післяхайповий відбір). Якщо читати як список індикаторів, а не як “пророцтво” — це корисний чекліст на весь рік.
За матеріалами forbes.ua


