У столиці запроваджено оновлені правила комендантської години.
Вчора відповідне рішення ухвалила Рада оборони Києва на виконання розпорядження уряду.
Про що йдеться.
Комендантська година не скасовується. Але з’являються необхідні винятки для людей.
Відтепер у період комендантської години можна пішки або на приватному транспорті, зокрема таксі, прямувати до Пункту Незламності або додому.
Для киян це означає прості й важливі речі:
• вночі дістатися додому, у тому числі з поїзда, що прибув із запізненням;
• можливість у будь-який час знайти тепло, світло і допомогу.
Пункти Незламності відтепер можуть працювати цілодобово. Це стосується як муніципальних пунктів, так і закладів відповідального бізнесу, які готові забезпечити тепло, електроживлення, зв’язок, воду й гарячий чай.
З переліком актуальних Пунктів Незламності можна ознайомитися на сайті https://nezlamnist.gov.ua
Звісно, безпека залишається пріоритетом. Патрулювання міста посилюється, всі рішення реалізуються під контролем сил безпеки. Тому з собою необхідно мати документ, що посвідчує особу, а військовозобовʼязаним – військово-обліковий документ.
Паралельно триває постійна перевірка Пунктів Незламності. Це мають бути не формальні позначки на мапі, а реально працюючі місця підтримки для людей.
Комендантська година на завершенні 4-го року війни: необхідність чи застарілий захід?
У 2022 році її запровадження виглядало логічним і безальтернативним: хаос перших місяців вторгнення, диверсійні групи, слабка керованість, перевантажені силові структури — усе це однозначно вимагало комендантської години. Однак на завершенні четвертого року війни дедалі частіше виникає питання — чи залишається комендантська година ефективним інструментом безпеки? Чи не перетворилася вона на інерційну та застарілу практику? Тим більше, що через надзвичайну ситуацію в енергетиці ми бачимо: принаймні в Києві та області її й так уже “de facto” скасували — щоправда, поки що тимчасово.
Які переваги й недоліки комендантської години та чи потрібна вона сьогодні?
Плюси можливої скасування комендантської години
Передусім це суттєве послаблення для громадян. Скасування комендантської години стало б символом часткової лібералізації життя — важливим психологічним сигналом суспільству про здатність держави адаптуватися, а не лише нескінченно посилювати контроль. В умовах затяжної війни такі символічні кроки мають величезне значення.
Але значно вагомішим міг би стати економічний ефект. «Нічна економіка» — це не розкіш мирного часу, а важлива частина міського господарства. Йдеться про роботу закладів харчування, сфери розваг, доставки, таксі, сервісних служб, торгівлі, логістики малого та середнього бізнесу тощо. Сьогодні значна частина цих процесів або повністю паралізована, або працює в тіні — адже ні для кого не секрет, що у всіх великих містах є «правильні» ресторани, бари й клуби, які працюють уночі весь час війни?
Ті самі перевезення й логістика формально тривають і вночі — але через систему спецперепусток, доступних далеко не всім. Це створює нерівні умови, підвищує транзакційні витрати та стимулює корупційні практики. Для бізнесу комендантська година — це втрачені години роботи, менше робочих місць, нижча виручка і, як наслідок, менші податкові надходження до бюджету. А українській економіці сьогодні потрібна будь-яка підтримка.
Мінуси скасування комендантської години
Мінус у скасування комендантської години, по суті, лише один — безпека. Ніхто не може гарантувати безпеку людей на вулиці або в нічних закладах. Більше того, саме нічний час найчастіше використовується ворогом для повітряних атак. Цей аргумент неможливо ігнорувати — він реальний і раціональний.
Однак він не є абсолютним. По-перше, існує контрприклад — Ужгород. Це обласний центр, де комендантська година відсутня, і за роки війни місто не стало осередком нестабільності або сплеску криміналу. Тобто принаймні в глибокому тилу такі обмеження не є критично необхідними.
По-друге, аргумент безпеки працює лише частково. Так, ракета чи дрон може влучити в нічний заклад. Але так само вони регулярно влучають у житлові будинки, де люди в цей момент лежать у своїх ліжках — інколи в таких актах терору гинуть десятки українців. Перебування вдома вночі взагалі ніяк не є гарантією безпеки — війна давно зруйнувала цю ілюзію. Іноді навіть із точністю до навпаки.
Підсумуємо
Остаточне рішення, безумовно, залишається за владою та військовим командуванням. Однак дедалі виразніше з’являється відчуття, що в більшій частині України комендантська година перетворилася на рудимент перших місяців війни. Її збереження дедалі менше пов’язане з реальною безпекою і дедалі більше — з інституційною інерцією. Переосмислення або поетапне скасування комендантської години, принаймні в тилових регіонах і великих містах, могло б дати потужний імпульс економіці та було б явно позитивно сприйняте суспільством. В умовах затяжної війни гнучкість і адаптивність рішень є надзвичайно важливими — про це не варто забувати.
За матеріалами unn.ua
