Індекс ніби “стоїть”, але світ уже інший

У дослідженні The Global Cooperation Barometer 2026 (WEF у співпраці з McKinsey & Company) є парадокс, який і робить його важливим: загальний індекс співпраці майже не змінився, хоча 2024–2025 роки виглядають як епоха геополітичних потрясінь, воєн, міграційних хвиль і технологічної гонки ШІ.

Та якщо загальний показник “не падає”, це не означає стабільність. Це означає інше: глобальна співпраця змінила форму. Те, що тримало світ десятиліттями — великі універсальні механізми на кшталт ООН, багатосторонні правила, широкі міжнародні угоди — помітно втрачає ефективність. Натомість зростає те, що не потребує великого консенсусу: потоки даних, торгівля послугами, вибіркові капітальні потоки, а також “малі коаліції за інтересами”.

Автори описують цей перехід жорсткою, але дуже точною формулою: мінілатералізм (обмежена кількість учасників) витісняє мультилатералізм (багатосторонність). Тобто світ не відмовляється від співпраці — він перестає вірити в єдині правила для всіх і збирає тимчасові “клуби” для вирішення конкретних задач.

Для України в цьому є дві новини — одна погана, одна робоча. Погана: Україна опиняється у зоні скорочення допомоги, навіть попри колосальну частку у світових бойових втратах. Робоча: в епоху клубної дипломатії й клубної економіки зростає значення точних, прагматичних форматів партнерства — тих, що дають результат без очікування “великого глобального договору”.

Ключові тези барометра

“Великі механізми” буксують, а “малі коаліції” множаться.
Економіка й технології знаходять обхідні маршрути співпраці: дані, послуги, частина інвестицій ростуть, навіть коли політика розколюється.
Безпека — найгірший стовп: практично все “в червоному”, і всі метрики гірші за допандемічний рівень.
Гуманітарні та розвиткові бюджети стискаються, причому багатосторонні канали втрачають більше, ніж двосторонні — а це означає фрагментацію і політизацію допомоги.
Для України головний практичний висновок: світ входить у фазу, де підтримку потрібно не “очікувати”, а “конструювати” через коаліції, індустріальні контури та технологічні союзи.

Мультилатералізм відступає: чому це сталося саме зараз

Барометр фіксує не просто “кризу міжнародних інституцій”, а зміну поведінки держав і корпорацій.

Коли зростає кількість конфліктів, санкційних режимів, торгових обмежень і технологічних заборон, універсальні правила починають працювати гірше з двох причин:

надто дорого узгоджувати: чим більше учасників, тим нижча швидкість реакції;
надто мало довіри: країни дедалі частіше виходять із презумпції ризику, а не співпраці.

На цьому фоні “малі формати” виглядають не ідеологією, а інженерією: зібрали клуб — вирішили задачу — розійшлися або перезібралися під інший проєкт.

Торгівля і капітал: “дружня” глобалізація та ціна геополітичної дистанції

Один із ключових маркерів перепрошивання ланцюгів постачання: середня геополітична дистанція світової торгівлі товарами знизилась приблизно на 7% у 2017–2024 роках. Простою мовою: країни торгують більше з “ближчими” — політично або безпеково — партнерами.

Дві ілюстрації логіки, які наводяться в матеріалі:

Китай утратив половину приросту прямих іноземних інвестицій : частка впала з 9% (2015–2019) до 3% (2022–2025).
Імпорт США з Китаю знизився на 20% у перші сім місяців 2025-го, натомість зріс із Європи та Азії — партнерів, геополітично ближчих до США.

Україна в цьому блоці: мінусова динаміка допомоги як системний сигнал

Для України у барометрі важлива не тільки торгівля, а й фінансові потоки підтримки.

Офіційна допомога розвитку (ODA) впала на 10,8% у 2024 році, і серед причин прямо згадується зменшення допомоги Україні.
Організація економічного співробітництва та розвитку, прогнозує ще одне падіння на 9–17% за підсумками 2025-го.

Це не просто статистика. Це попередження про нову норму: бюджети допомоги стають об’єктом внутрішньої політики донорів, а сама допомога — інструментом торгу. У світі мінілатералізму допомога частіше “прив’язується” до конкретних програм, умов, постачань, і рідше виглядає як “автоматична солідарність”.

Технології: інтернет “ширшає”, дата-центри дорожчають, а кооперація деградує

У стовпі інновацій і технологій барометр бачить зростання — але неоднорідне.

Три числа, які описують “епоху ШІ”

Міжнародна пропускна здатність: +25% за рік і в 4 рази більше, ніж у 2019-му — ефект хмар, відео, ШІ та глобальних сервісів.
Оголошені інвестиції у дата-центри: приблизно $370 млрд у 2025 проти $190 млрд у 2024.
Але очікування щодо співпраці погіршуються: 87% опитаних членів Глобальних рад майбутнього WEF вважають, що 2026 буде “менш кооперативним” у технологіях.

Це виглядає як протиріччя, але насправді — закономірність. Технологічна інфраструктура стає базою конкурентоспроможності “на покоління вперед”, тому:

країни будують потужності швидше;
але обмін технологіями, критичними компонентами, доступом до ринків і стандартів стає жорсткішим.

Виникає світ, де дані і сервіси перетинають кордони активніше, але правила доступу до технологічного ядра стають більш клубними.

Клімат: рекордні ГВт — і все одно “вдвічі недостатньо”

Кліматичний блок — один із небагатьох, де співпраця, в інструментальній формі, росте.

Сонце і вітер у 2024 додали 600 ГВт — удвічі більше, ніж у 2022-му (300 ГВт).
За 18 місяців світ встановив більше сонячних панелей, ніж за попередні три роки разом.
У першій половині 2025-го введення потужностей було на 60% вище, ніж у першій половині 2024-го.

Але головна теза документа — холодний душ: попри рекорди, темп все ще вдвічі нижчий за потрібний для цілей Паризької угоди. І є ще одна незручна правда: викиди енергосистем зростають майже щороку вже п’ять десятиліть (з поодинокими винятками).

Кліматична співпраця все більше переходить від “глобальних декларацій” до “регіональних конструкцій” і промислових пакетів: мережі, інтерконектори, спільні ринки, індустріальні угоди, які поєднують декарбонізацію з конкурентоспроможністю.

Здоров’я: показники стабільні, але гроші зникають — і це змінює правила гри

Здоров’я та добробут у барометрі виглядають “стабільно” у верхньому шарі – тривалість життя, материнська й дитяча смертність; але документ попереджає: ця стабільність оманлива, бо тримається на інерції минулих інвестицій.

Ключові числа:

Розвиткова допомога на охорону здоров’я скоротилася на 6% до $50 млрд у 2024 році.
Оцінки за 2025-й вказують на додаткове падіння приблизно на $11 млрд (майже чверть за два роки).
Основний удар — скорочення фінансування США приблизно на $9 млрд.
Найважливіше структурно: мультилатеральні канали втратили близько 20%, тоді як двостороння допомога — близько 3%.

Це означає політичний зсув: коли гроші йдуть із багатосторонніх механізмів, допомога стає більш адресною, більш умовною і більш залежною від двосторонніх відносин. Паралельно зростають регіональні моделі співпраці — простіші, прагматичніші, ближчі до потреб конкретних країн.

Мир і безпека: головна “дірка” глобальної співпраці

Це центральний драматичний висновок барометра: мир і безпека — єдиний стовп, де “червоне” майже всюди, і кожна метрика 2024 року гірша за допандемічну.

Документ підкреслює:

бойові смерті у 2024 році лишалися близькими до рекорду 2023-го;
понад 40% світових бойвих втрат припадає на війну Росії проти України;
вимушене переміщення людей сягнуло рекордних 123 млн до кінця 2024 року.

Чому так відбувається: провал великих інструментів

Барометр наводить ознаки того, що система колективної безпеки “не встигає” за реальністю:

кількість резолюцій Радбезу ООН знизилась із 50 (2023) до 46 (2024) попри зростання конфліктів;
співвідношення миротворчих операцій до конфліктів зменшилось на 11%;
персонал миротворчих місій ООН скоротився більш ніж на 40% між 2015 і 2024;
до листопада 2025 — жодної нової місії, санкціонованої Радбезом, із 2014 року (виняток — місія в Газі, схвалена у листопаді 2025).

Паралельно зростає “сіра зона”: кібератаки, диверсії проти інфраструктури, інциденти з підводними кабелями. Це важливо, бо саме “сіра зона” найкраще живе в умовах, коли великий міжнародний арбітр слабшає.

Реакція держав: безпекова інфляція

Країни відповідають не новими універсальними правилами, а зростанням оборонних бюджетів і регіональними механізмами:

у 2025 році всі 32 країни НАТО досягли 2% ВВП на оборону; нова ціль на 2035-й — 5% ВВП;
оборонні витрати зростають також у Китаї, Індії, ЄС, Японії, Австралії.

Це і є мінілатералізм у чистому вигляді: кожен збирає свою архітектуру безпеки — швидко, жорстко, під власні ризики.

Україна в логіці барометра: чому “світ скорочує допомогу” і що робити в новій архітектурі

У матеріалі є формулювання, яке звучить майже як діагноз: Україна потрапила в зону скорочення допомоги, попри те, що війна Росії проти України формує левову частку світових бойових втрат.

Цей парадокс пояснюється не моральними аргументами, а механікою системи:

конкуренція криз: зростає кількість конфліктів і гуманітарних потреб у різних регіонах;
внутрішня політика донорів: бюджети допомоги стають предметом внутрішніх дебатів;
зміна каналів: багатосторонні механізми слабнуть швидше, ніж двосторонні — а двостороння допомога завжди більш умовна.

Практична відповідь України: “конструювати підтримку”, а не чекати її

У світі мінілатералізму стратегія має бути не про “повернення великої угоди”, а про системне складання набору коаліцій:

1) Коаліції під конкретні спроможності – безпека

Не абстрактні формати, а предметні: ППО, дрони, РЕБ, боєприпаси, морська безпека, захист енергосистеми. Логіка проста: коли світ не здатен домовитися “про все”, він ще здатен домовлятися “про конкретне”.

2) Технологічні союзи – дані, інфраструктура, дата-центри

Коли світ вкладає сотні мільярдів у дата-центри, з’являються нові “валюти” впливу: енергія, майданчики, кадри, регуляторні режими, безпекові гарантії. Для України це потенційний контур економічної інтеграції — але лише за умови, що він підкріплений безпекою і зрозумілими правилами.

3) Індустріальні пакети ЄС і регіональна енергетика – клімат

Кліматична кооперація переходить у промислові та мережеві проєкти. Тут шанс України — бути не тільки “отримувачем допомоги”, а учасником ланцюгів: обладнання, мережі, ремонт та відновлення, енергетичні рішення, які одночасно підвищують стійкість.

4) Перепакування міжнародної допомоги

Якщо Офіційна допомога розвитку (ODA) падає, боротьба йде за якість: замість широких рамок — програмні контракти з чіткими результатами, де донору простіше пояснити виборцю “за що ми платимо”. Це не ідеальна модель, але вона сумісна з реальністю мінілатералізму.

Барометр не про “кінець співпраці”, а про кінець старої співпраці

Головний меседж Barometer WEF–McKinsey 2026 можна звести до однієї фрази: світ не розвалився — він переорганізувався.

Там, де співпраця може бути модульною (дані, послуги, інвестиції у вузькі сегменти), вона навіть зростає.
Там, де потрібні довіра і універсальні правила (мир і безпека, частина гуманітарних та розвиткових механізмів), — відбувається просідання, яке виглядає як колапс.
Україна опиняється в центрі цієї тріщини: її війна формує величезну частку глобальної безпекової статистики, але фінансові механізми підтримки входять у фазу скорочення й фрагментації.

Тому практичний висновок жорсткий: у світі мінілатералізму підтримка — це вже не фон, а результат конструкції. Її потрібно збирати як систему: коаліція до коаліції, програма до програми, індустріальний контур до індустріального контуру.

Світ не “відмовився” від співпраці. Він замінює універсальні правила на клубні правила, а найбільше просідає там, де потрібні спільні гарантії безпеки та довіра між конкурентами. Саме тому стовп миру й безпеки виглядає як колапс, тоді як дані, послуги та частина капіталу — як “прискорення” в новій архітектурі.

Про Барометр глобальної співпраці
Барометр глобальної співпраці структурований за п’ятьма вимірами глобальних зв’язків: торгівля та капітал, інновації та технології, клімат та природний капітал, здоров’я та благополуччя, а також мир та безпека.

Ці п’ять стовпів було обрано через їхній вплив на глобальний розвиток та їхню явну залежність від спільних зусиль між країнами та економіками. Як керівний елемент аналізу, барометр визначив цілі, над якими працюють актори в кожній з цих тем. При цьому барометр черпає натхнення з Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ЦСР) та зусиль інших глобальних інституцій.

Для кількісної оцінки змін у цих сферах було визначено 41 показник, які, за даними досліджень, є або спільними діями, що сприяють прогресу в досягненні цілей цих сфер, або демонструють широкий результат цих дій. Метрики спільних дій вимірюють дії, які свідчать про співпрацю; ці показники (такі як потоки товарів та обмін інтелектуальною власністю) є свідченням реальної, проявленої співпраці та не включають зобов’язань «на папері».

Метрики результатів (такі як тривалість життя) вимірюють прогрес у співпраці, але зазвичай на них впливають додаткові фактори, що виходять за рамки співпраці.
Метрики охоплюють країни з усіх географічних регіонів та на всіх рівнях розвитку. Барометр досліджує період з 2012 по 2024 рік, щоб встановити лінію тренду співпраці. Він індексує дані до 2020 року з такої причини: коли пандемія COVID-19 (далі – «пандемія») почала поширюватися, вона прискорила багато існуючих тенденцій у бізнесі та суспільстві та дала початок багатьом новим. Індексація часових рядів до 2020 року висвітлює тенденції, що існували до пандемії, та ті, що виникли внаслідок неї. Зауважте, що деякі показники були інвертовані, тому будь-яке збільшення являє собою позитивний розвиток. Хоча цей інструмент є недосконалим і обов’язково неповним, він пропонує огляд глобальної співпраці, який одночасно фіксує загальні тенденції та визначає важливі нюанси.

Цьогорічний звіт містить результати двох опитувань. В рамках опитування «Барометр глобальної співпраці» було зібрано відповіді з 1 по 26 вересня 2025 року від Мережі глобальних рад майбутнього Всесвітнього економічного форуму через електронну платформу Qualtrics. Чинні члени мережі (ті, хто входить до складу терміну 2025–2026 років) та ті, хто працював у раді протягом попереднього терміну (2023–2024 роки), отримали посилання для участі в опитуванні. Зі загальної кількості 224 отриманих відповідей 171 було використано на основі повноти. Друге опитування було проведено онлайн з використанням власної глобальної панелі опитування McKinsey, що складалася з керівників галузей, і тривало з 27 серпня по 5 вересня 2025 року. Воно зібрало відповіді від 799 учасників з 81 країни, що представляють повний спектр регіонів, галузей, розмірів компаній, функціональних спеціалізацій та посад.

Методологію, яка використовується для розрахунку показників Барометра глобальної співпраці, наведено нижче.

Охоплення даних
Географія : За всіма показниками барометр має на меті збирати глобальні дані. У більшості випадків доступне сукупне глобальне середньозважене значення. Коли глобальне середньозважене значення недоступне, використовуються найповніші дані, такі як країни-члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) або вибірка країн, де дані доступні за всі роки.
Роки : Хоча барометр вимірює співпрацю з 2012 по 2024 рік, деякі показники не містять даних за всі роки. Усі показники містять дані за 2020 рік, щоб забезпечити можливість розрахунку індексованої лінії тренду.
Розрахунок індексу
Для справедливої оцінки глобальної співпраці та порівняння ліній тренду показників дій та результатів за п’ятьма напрямками, Барометр глобальної співпраці застосовує таку методологію:
– Індексовані лінії тренду.
Дані за 2020 рік слугують базовим роком для побудови порівнянних ліній тренду, причому всі значення у 2020 році дорівнюють одиниці (2020 = 1). Ця стандартизація базового року є основою розрахунку балів, що забезпечує єдину точку відліку для всіх показників та порівнянність, незважаючи на різні одиниці вимірювання та набори даних.
– Нормалізація даних.
Де це можливо, показники нормалізуються, щоб забезпечити можливість оцінки ліній тренду незалежно від впливу економічного зростання або змін чисельності населення. Наприклад, торговельні, капітальні та інші фінансові потоки нормалізуються до світового ВВП (валового внутрішнього продукту), тоді як показники міграції нормалізуються до рівня світового населення.
– Зважування
Кожен стовп складається з двох індексів: індексу дій та індексу результатів. Для розрахунку кожного з них показники всередині них зважуються однаково (тобто індекс дій – це просте середнє значення показників, що вимірюють спільні дії). Загальний індекс для стовпа розраховується як середнє значення показників дій та результатів. Сукупні індекси за стовпами також розраховуються як просте середнє значення індексів стовпів (тобто однакова вага за стовпами).

За матеріалами biz.nv.ua