У спеціальному ефірі LB Life журналістка Соня Кошкіна підбиває з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським підсумки 2025 року та проговорює ризики й пріоритети 2026-го: від оборони й «deep strike» до мобілізації, корпусної реформи, дронової гонки й перспектив переговорів.

Нижче — виклад ключових тез інтерв’ю.

Головний здобуток 2025 року: ворог не реалізував жодного плану

Ключова рамка Сирського: 2025-й — рік стратегічної оборони, але з активними наступальними діями «в потрібні моменти», які ламали російські задуми.

Що Головком називає головним плюсом

• РФ “не змогла виконати жодних планів”, попри гучні заяви про «завершення війни до літа/до нового року» та плани наступів на окремих напрямках.
• Висновок: зрив планування противника — найважливіший результат року.

Головне недопрацювання 2025-го

• Не вдалося повернути окуповані території у масштабі, який би відповідав очікуванням суспільства і цілям держави.
• Це подається не як виправдання, а як чесна констатація меж можливостей у рік, коли ЗСУ здебільшого тримали оборону.

Стратегічна оборона та точкові наступи: як ламали російську логіку війни

Сирський окремо підкреслює: оборона велася в умовах переваги РФ (люди, техніка, боєприпаси та ресурси), але паралельно ЗСУ робили наступальні «вставки», які змушували противника перерозподіляти сили.

Ключові приклади активних дій ЗСУ у 2025-му зі слів Сирського

1. Березень: дії із заходом у Бєлгородську область
   • Мета — примусити ворога відтягнути значні сили, щоб не допустити прориву вглиб оборони.
2. До літа: активні дії на території Курської області (Глушковський район)
   • Сирський говорить про угруповання РФ порядку ~70 000 на Сумському напрямку, яке планували використати на інших ділянках, але було вимушено «зав’язане» на протидії діям ЗСУ.
3. Контрнаступальна операція на Добропільському напрямку
   • Заявлена мета (ефект): зрив планів РФ на наступ вглиб Дніпропетровщини.
   • Звучить конкретика: перекидання російської морської піхоти (угруповання ~18 000) з Новопавлівського напрямку на Добропільський, де вони «безуспішно» воюють.
4. Покровський напрямок наприкінці 2025-го
   • Сирський наголошує: багаторазові заяви РФ про оточення (захоплення) Покровська та Мирнограда не справдилися.
   • Заявлені результати:
     • на Добропільському напрямку «зачищено і звільнено понад 430 км²»,
     • втрати РФ там — понад 13 000 (більша частина — загиблими),
     • додатково вказується звільнення «понад 80 км²» на захід від Покровська та «до 18 км» у північній частині Покровська.

Суть підходу

• Оперативна ініціатива — критично важлива навіть у стратобороні.
• Завдання наступальних «вставок»: змусити РФ палити резерв, перекидати елітні частини, втрачати темп і ресурс для «головного удару».

Потенціал РФ: мобілізаційні ресурси, втрати й плани нарощування

Сирський прямо визнає: людський ресурс РФ більший, і це дає ворогу структурну перевагу.

Що він називає мобілізаційною «базою» РФ

• «Понад 20 млн» — мобілізаційний потенціал.
• «Близько 4,5 млн» — підготовлений ресурс, який можна відносно швидко задіяти для поповнення частин.

Комплектування і втрати

• РФ виконала план комплектування «понад 100%» — називається цифра ~406 000 особового складу.
• Водночас рівень втрат РФ за рік у розмові оцінюється приблизно як ~419 000 (тобто втрати «з’їдали» приріст).
• За 2024–2025 роки сумарні втрати РФ названі як понад 850 000 (вбиті й поранені разом).
• Теза Сирського: попри мобілізацію, РФ не змогла суттєво збільшити наступальне угруповання, бо високі втрати “зрівнювали” баланс.

Плани РФ на 2026-й у частині формування сил

• Звучить план: не менш ніж 11 дивізій на рік.
• І паралельно — намір докомплектування та призову ~409 000.

Корпусна реформа в ЗСУ: що реально змінилось

Сирський описує корпусну реформу як інституційну відповідь на проблему «тимчасових структур управління», які домінували раніше.

Що зробили на першому етапі (2025)

• Формування корпусів у ході активних бойових дій.
• Для корпусного комплекту було переміщено понад 36 000 військовослужбовців з різних посад.
• Створено управління корпусів, пройдено елементи підготовки, корпуси «прийняли свої смуги».

Які переваги він підкреслює

• Розвантаження системи управління: відхід від ротаційних «тимчасових» оперативно-тактичних угруповань, де офіцерів постійно виривали з посад.
• Чітка підпорядкованість бригад командиру корпусу:
  • більше контролю за наявністю людей на «передньому краї»,
  • краща керованість забезпеченням,
  • підвищення ефективності застосування сил.

Другий етап (2026)

• Переміщення та «підтягування» бригад до «своїх» корпусних управлінь там, де це можливо.
• Намір в основному завершити протягом 2026 року.

Технологічна війна: дрони, оптоволокно, ШІ та «нові бойові порядки»

Один із центральних нервів інтерв’ю: технології визначають тактику і структуру фронту.

Дрони як головна технологія 2025-го

• Йдеться про нарощування кількості, якості, характеристик.
• Наслідки на полі бою за логікою Сирського:
  • змінюються нормативи,
  • «фронт зменшився, глибина бойових порядків збільшилась»,
  • класичні ротні опорні пункти відходять; натомість — розосереджені позиції, з’єднані в опорні вузли в глибину й по фронту,
  • менше людей на позиціях через ризик ураження дронами.

Штучний інтелект

• ШІ «набрав обертів» у 2025-му і впроваджується:
  • у дронах із захопленням та супроводом цілей,
  • в автоматизованих турелях: на землі та в ППО,
  • у підтримці ухвалення рішень: пошук варіантів, прискорення циклу реакції.
• Логіка: менше людського фактора у моменті ураження — більше точності та темпу.

Оптоволоконні FPV: технологія, де РФ випередила

• Сирський визнає: по «звичайних» дронах якість частіше на боці України, але оптоволокно — зона, де РФ мала перевагу, а Україна «наздоганяє».
• Ключова причина загрози: оптоволоконні дрони менше вразливі до РЕБ, тому протидія — переважно
  • фізичне знищення,
  • антидронові рішення або перехоплювачі.

Баланс у дронах станом на середину січня

• По кількості — «приблизно однаково».
• По якості:
  • у «звичайних» — перевага України,
  • в оптоволокні — перевага РФ, Україна «здоганяє».

НРК (наземні роботизовані комплекси): перспектива, але з обмеженнями

• НРК ефективні в логістиці, евакуації, частково як бойові засоби, але:
  • вони теж пріоритетна ціль для ворожих дронів,
  • є обмеження прохідності, швидкості та залежності від ґрунтів та двигунів.
• Прогноз Сирського: розвиток піде в обидві сторони, але повітряні платформи: вантажні дрони, евакуація «над землею» – можуть отримати перевагу, зокрема важкі дрони, що піднімають 100–150 кг.

«Deep strike» як сильна сторона: 719 уражених цілей і удар по нафтових доходах

Сирський позиціонує далекобійні удари як асиметричну перевагу України: «дешевшими засобами — дорогі втрати ворогу».

Заявлені підсумки 2025 року

• Уражено понад 719 цілей противника.
• Загальні втрати ворога від цього — понад $15 млрд.
• «Суттєво знизили видобуток нафти» – як стратегічне джерело російського бюджету війни.

Логіка ефекту

• Нафта — «основний експортний потенціал» РФ і ключ до наповнення бюджету.
• Теза: через удари по інфраструктурі звужується фінансова база війни.

Важливий акцент

• Сирський підкреслює відмінність підходів:
  • РФ б’є по цивільній енергетиці,
  • Україна — по цілях, які «болісно впливають на засоби й методи ведення війни» (НПЗ, об’єкти військової логістики та виробництва тощо).

Новий міністр оборони: очікування від Михайла Федорова

У розмові звучить теза про зміну міністра оборони та пріоритети, озвучені президентом і самим міністром.

Що Сирський виносить у головне

• Привітав і побажав успіхів, підкресливши величезну відповідальність за:
  • забезпечення армії,
  • технологічний прорив,
  • цифровізацію,
  • підвищення якості дронів та зброї,
  • виконання завдань Верховного Головнокомандувача (небо, технології, логістика).
• Окремий акцент: війна — це змагання економік, отже Міноборони має працювати на масштабування виробництва й якість постачання.

Комплектування і мобілізація: «тема чутлива», але динаміка краща

Сирський не дає детальних цифр поточного стану укомплектованості (і пояснює, чому), але формулює причинно-наслідкові зв’язки.

Що він визнає як проблему

• Недоукомплектованість прямо впливає на:
  • здатність тримати оборону,
  • можливість наступальних дій,
  • появу кризових епізодів (зокрема «просочування малими групами»).

Чому питання не можна «вести лише цифрами»

• Бо це впливає на боєздатність і водночас є об’єктом інформаційних операцій РФ.

За рахунок чого ситуація покращилася (у порівнянні з ~7 місяцями тому)

• Поліпшення роботи ТЦК.
• Більш коректне ставлення командирів і системи загалом до людей.
• Акцент на тому, що ключові причини проблем:
  1. людське ставлення до мобілізованих,
  2. мотивація, особливо якщо людина потрапила до війська примусово.
• Висновок: там, де перехід «цивільний → військовий» зроблено нормально, рівень порушень і СЗЧ мінімальний.

Рекрутинг як маркер «здорових» бригад

• Бригади, які системно займаються рекрутингом і роботою з людьми, мають кращі показники.

СЗЧ: повернення, резерви, переведення і межі «гнучкості» під час війни

Тема СЗЧ проходить крізь інтерв’ю як один із найгостріших соціально-військових вузлів.

Механізми повернення зі слів Сирського

• Військовий може самостійно повернутися у визначений час:
  • у свою частину,
  • або перейти в іншу.
• Створені батальйонні резерви.
• Для тих, хто не хоче повертатися — розшук і кримінальні провадження, але можливість повернення «за наявності бажання» зберігається.

Куди найчастіше потрапляють ті, хто повертається

• «В тому числі» у ДШВ/штурмові, але не лише: також механізовані, ТрО — логіка проста:
  • першочергово доукомплектовують частини на найгарячіших ділянках, де є втрати і потреба в поповненні.

Переведення між бригадами: чому важко

• Сирський визнає, що гнучкість могла б зменшити СЗЧ, але підкреслює реальність війни:
  • не можна масово «переводити» людей із частин, що в активних боях, у спокійніші місця — це підриває обороноздатність.

Ротації та відпочинок: «палиця з двома кінцями»

Сирський прямо говорить: класична модель ротацій до 2022 року: вивід бригади, відпустки, відновлення, злагодження – зараз майже недосяжна через масштаб війни і чисельну перевагу ворога.

Що працює нині

• Відпустки не зупиняються, навіть у частинах, які в активних боях (планово, наскільки це можливо).
• Внутрішні ротації всередині бригади:
  • підрозділи відводять з «переднього краю» в тил на відпочинок,
  • окремі батальйони можуть виводити на доукомплектування — тоді організувати відпочинок легше.

Визнання ризику

• Якщо люди не відновлюються, вони швидше втрачають бойовий потенціал — але ресурс обмежений, тому рішення завжди компромісне.

Мінімізація втрат як критерій ефективності і «нуль толерантності до брехні»

Окремий важливий блок — управлінська культура і відповідальність командирів.

Сирський називає два маркери, за які «карають»

1. Ставлення до підлеглих і рівень втрат
   • Мінімізація втрат — «один із основних критеріїв».
   • Командира, який не дбає про людей, знімають з посади.
2. Брехня або приховування реального стану
   • Бо це веде до втрат людей і територій.
   • Він підтверджує, що перевірки «на місці» практикуються.

Динаміка обліку людей

• Сирський стверджує, що облік став точнішим: від рівня роти до Генштабу, з використанням електронних карт обліку.
• Випадки невідповідності залишаються, але їх менше.

Показник 2025 року щодо втрат ЗСУ

• Заявлено: втрати ЗСУ зменшилися на 13% у 2025-му – в інтерв’ю це подається як наслідок кращої організації та управління.

Жінки в ЗСУ: зростання ролі та «нормальний демократичний процес»

У розмові озвучено статистику і рамку оцінки.

Цифри, які згадуються

• У ЗСУ служать понад 55 000 жінок-військовослужбовиць.
• ~20 000 — цивільний персонал.
• У зоні бойових дій — близько 9 000 жінок.
• Кількість жінок-офіцерок зросла майже на 55% порівняно з 2023 роком.

Оцінка Сирського

• Вважає це позитивною зміною, яка відповідає стандартам НАТО: кожен може реалізувати потенціал незалежно від статі.

«Мікроменеджмент» Головкома: що він заперечує і що визнає

Сирський відкидає ідею тотального мікроменеджменту, пояснюючи це масштабом фронту та розподілом відповідальності.

Його пояснення

• Неможливо «мікрокерувати» всім фронтом.
• Втручання відбувається тоді, коли:
  • ситуація критична,
  • командир не справляється,
  • або просить допомоги,
  • і потрібне швидке рішення ресурсами вищого рівня, щоб загрозу зупинити «в зародку».

2026-й: чого чекати від РФ і що робитиме Україна

Центральна теза Сирського про 2026 рік: РФ не демонструє ознак підготовки до миру, натомість нарощує інтенсивність бойових дій і виробництво ударних засобів.

Дрони: від 404 на день до плану «1000 на день»

• У розмові звучить оцінка, що РФ «щоденно виробляє ~404 “шахеди/герані” різних типів».
• Плани — до 1000 дронів на день у 2026 році.
• Висновок: Україні потрібно зірвати це нарощування, зменшуючи бойовий потенціал ворога і створюючи умови для переговорів «із позиції сили».

Наступ РФ на півдні: «формально напланували»

• Кошкіна озвучує інформацію про «активний наступ на півдні України» у планах РФ на 2026-й.
• Сирський відповідає ширше: глобальні плани РФ не змінювалися — «вся Україна», змінюються лише строки й обсяги ресурсів.

Стратегія України на 2026-й

• Продовження стратегічної оборонної операції.
• Але з розумінням: «в обороні перемоги не здобудеш», отже будуть:
  • наступальні операції,
  • дії ССО,
  • асиметричні рішення,
  • боротьба за оперативну ініціативу.

«Стратегічний перелом» на користь України: за яких умов можливий

Сирський називає набір умов, які мають зійтися.

Ключові умови

• Перевага у технологіях.
• «Виграти змагання економік».
• Стабільна підтримка партнерів і союзників.
• Власне виробництво у достатніх масштабах.
• Окремий акцент — ракетна зброя:
  • балістичні й крилаті ракети в достатній кількості.
• Нові види зброї (згадано й лазерну як перспективний напрям).
• Зменшення прямої участі людей у боях через масштабування дронових систем і ШІ (машини — більше, люди — менше у найризиковіших процесах).

Переговори і території: позиція «без поступок кров’ю политій землі»

Сирський підтримує позицію президента: територіальні вимоги РФ, зокрема про повний відхід України з Донеччини та Луганщини в адміністративних межах, він називає неприйнятними.

Основний аргумент

• Це «земля, полита кров’ю», за яку заплачено тисячами життів.
• Головний висновок: глобальна мета РФ — знищення української державності, тому компроміси, які легалізують цю логіку, не можуть бути прийнятними.

Три головні висновки інтерв’ю

1. 2025-й ЗСУ подають як рік зірваних планів РФ: оборона та точкові наступи, які ламали розгортання ворога, змушували перекидати резерви і втрачати темп.
2. 2026-й описується як рік нарощування війни з боку РФ, особливо в дронах і в інтенсивності бойових дій; ознак готовності до миру Сирський «не бачить».
3. Ключ до перелому — технології, економіка і масштабування виробництва, щоб зменшувати роль людського ресурсу в найнебезпечніших процесах і підвищувати темп та точність ураження.

За матеріалами lb.ua