Зброя, тютюн, енергетики та інструменти: що означає урядовий перелік заборон у школах і як він працюватиме на практиці.
У січні 2026 року Кабінет міністрів затвердив перелік небезпечних предметів і речовин, з якими заборонено перебувати на території та в приміщеннях закладів загальної середньої освіти. Це — один із ключових «підзаконних» кроків, який переводить вимоги закону про безпечне освітнє середовище з абстрактних норм у конкретні правила поведінки для шкіл, учнів і батьків.
Нижче — розбір: що саме потрапило до переліку, чому там з’явилися, наприклад, енергетики, де межа між «забороною» і «винятками для уроків», і що, найімовірніше, зміниться в щоденній шкільній рутині.
Навіщо взагалі потрібен «урядовий перелік»
Базова логіка прописана в законі (№4609-IX від 18.09.2025): у школах мають діяти правила доступу і перебування для учасників освітнього процесу та інших осіб; заборонено перебувати в школі людям із явними ознаками сп’яніння, а також тим, хто має при собі небезпечні предмети й речовини — і важливо, що перелік таких предметів має затвердити саме Кабмін.
Тобто рішення уряду — це не «новий закон», а механізм виконання вже чинної норми: без затвердженого переліку школа щоразу опинялася б у сірій зоні «на розсуд адміністрації».
Окремо закон фіксує ще дві практично важливі речі:
- правила доступу та перебування мають бути оприлюднені, а дотримання — обов’язкове;
- у державних і комунальних школах безпекові заходи не можуть фінансуватися коштом учасників освітнього процесу, тобто «скиньтесь батьками на охорону» — юридично проблемна модель.
Що саме заборонено: перелік
МОН у повідомленні наводить «ядро» урядового переліку. Він значно ширший за звичне «зброя, алкоголь, наркотики» і включає також побутові речі, які можуть бути небезпечними без контролю.
Зброя та «схожі на зброю» предмети
- вогнепальна, пневматична та холодна зброя (з прикладами на кшталт ножів, луків, арбалетів тощо);
- імітації зброї (макети, муляжі, пристрої та іграшки);
- боєприпаси.
Сенс включення «імітацій» — уніфікувати підхід: для школи ризик часто створює не юридичний статус речі, а те, як вона сприймається іншими (паніка, конфлікти, зрив навчання).
Вибухові, піротехнічні та інші високоризикові предмети
- вибухові та піротехнічні предмети;
Засоби «самозахисту» та спецзасоби
- пристрої для відстрілу гумових куль;
- газові балончики;
- електрошокери;
- спецзасоби (кайданки, гумові або пластикові кийки).
Це категорія, яка традиційно викликає дискусії – «а якщо дитина боїться дороги до школи?», але позиція держави тут очевидна: шкільний простір має бути безпечним без “приватних засобів силового впливу”.
Інструменти та потенційно травмонебезпечне обладнання
- молотки, викрутки, дрилі, пили, газові пальники тощо.
Саме ця частина найсильніше зачіпає повсякденність: інструменти — нормальні для трудового навчання, гуртків, шкільних майстерень, але в «вільному обігу» вони створюють ризики.
Речовини та продукти, що несуть прямі загрози
- легкозаймисті речовини;
- наркотичні та психотропні речовини;
- алкоголь.
Тютюн, вейпи, «нагрівання тютюну»
- тютюнові й електронні сигарети;
- пристрої для споживання тютюнових виробів без згоряння.
Тут уряд фактично синхронізує шкільну безпеку з ширшим підходом до охорони здоров’я і профілактики залежностей.
Енергетичні напої
- окремим пунктом у переліку — енергетики.
Ця категорія, яка найчастіше викликає запитання «чому так?». На рівні охорони здоров’я є давня лінія аргументації: Американська академія педіатрії ще раніше заявляла, що стимулятор-вмісні енергетичні напої не мають бути в раціоні дітей та підлітків. Також EFSA (Європейське агентство з безпеки харчових продуктів) у своїх оцінках наводило орієнтир для звичного споживання кофеїну дітьми й підлітками на рівні 3 мг/кг маси тіла на добу — і енергетики часто роблять перевищення «непомітним».
Винятки: коли «заборонене» може бути в школі легально
Ключова запобіжна норма, і вона критично важлива для адекватного застосування: заборона не поширюється на предмети, які:
- використовуються в освітньому процесі;
- потрібні для господарської діяльності школи;
- є експонатами шкільних музеїв;
- залучені під час спортивних і виховних заходів — за умови контролю відповідальних осіб.
Отже, «перелік» — не про те, щоб зупинити уроки праці чи гуртки, а про те, щоб вивести небезпечні речі з неконтрольованого обігу.
Як це вплине на школи: від документа до щоденної процедури
Закон задає рамку: кожна школа повинна мати власні правила доступу й перебування, затверджені процедурно та оприлюднені. Урядовий перелік тепер стане «обов’язковим мінімумом», який ці правила повинні відображати.
Практичні наслідки зазвичай такі:
- Оновлення шкільних правил і комунікації
Школам доведеться не просто «повісити наказ», а пояснити межі винятків: коли інструмент дозволений (на урок або проєкт і під контролем), а коли — ні. - Контроль і пропускний режим
Закон прямо допускає, що в правилах можуть з’являтися процедури контролю речей; паралельно передбачені технічні засоби охорони для термінового виклику поліції.
Важливий акцент: це не означає «тотальних обшуків», але означає формалізацію дій адміністрації та охорони у стандартних ситуаціях ризику. - Що буде при порушенні
Закон передбачає, що у разі порушення заборон учнями їх не допускають до участі в освітньому процесі до усунення порушення, а керівник діє за процедурами, визначеними правилами.
На практиці це зазвичай означатиме алгоритм «повідомити батьків, зафіксувати та забрати предмет із доступу в безпечний спосіб та діяти за внутрішнім порядком».
Чому поруч зі «зброєю» з’явилися «молоток» і «енергетик»
Цей перелік — не про «мораль», а про ризик-менеджмент.
- Інструменти: вони масово присутні в побуті й легко потрапляють до рюкзака «випадково», але саме тому школа отримує найбільше інцидентів «на рівному місці». Виняток для освітнього процесу залишає простір для майстерень — питання лише в контролі.
- Енергетики: держава фактично трактує їх як продукт, що здатен шкодити здоров’ю неповнолітніх і провокувати поведінкові ризики в шкільному середовищі; позиція педіатричних і регуляторних інституцій щодо небажаності енергетиків для дітей та підлітків — давно публічна.
Важливий контекст: «нова» заборона чи уніфікація того, що вже частково діяло
Ще у 2024 році в рамках експериментального проєкту з посилення безпеки закладів освіти урядова постанова описувала, що правила перебування мають забороняти присутність осіб зі зброєю, алкоголем, наркотичними речовинами, піротехнікою тощо.
Нинішнє рішення 2026 року відрізняється тим, що:
- робить підхід єдиним для всіх закладів загальної середньої освіти, а не лише «пілотів»;
- розширює і деталізує перелік, зокрема додаючи тютюнові девайси та енергетики.
Урядовий перелік заборонених предметів у школах — це, по суті, операційний “словник ризиків”, якого бракувало для виконання закону №4609-IX. Він одночасно:
- стандартизує те, що школи й так намагалися регулювати «вручну»;
- розширює підхід до безпеки — включаючи тютюнові девайси та енергетики як фактори ризику для здоров’я і дисципліни.
Ефективність цього кроку залежатиме не від «суворості списку», а від того, як саме школи пропишуть процедури, пояснять винятки та забезпечать контроль без приниження гідності дітей.
Кабмін формалізував “стоп-лист” для шкіл, а закон задає рамку: порушення означає недопуск до освітнього процесу до усунення і дії школи за внутрішніми правилами. Суть змін — уніфікувати підхід до безпеки та прибрати “сіру зону”, коли заборона існує на рівні здорового глузду, але не має чіткого нормативного переліку.
За матеріалами unn.ua
