«Нічліг незламності»: як Кабмін створює опорні Пункти незламності під довгі блекаути і морози

У січні 2026 року уряд переводить «Пункти незламності» з формату короткого «зігрітися-підзарядитися» до моделі тривалого тимчасового перебування людей. Ключова новація — опорні Пункти незламності: краще оснащені точки, здатні працювати понад 48 годин безперервно та, за потреби, мати спальні місця.

Це рішення з’являється не «в теорії», а як відповідь на одночасну комбінацію ризиків: інтенсивні обстріли енергетики, сильні морози, тривалі відключення електрики, тепла та води й потреба врегулювати доступ людей до допомоги навіть у нічний час, без руйнування базової логіки безпеки комендантської години.

Що саме змінюється: від «пункту» до «опорного пункту»

Було

«Пункт незламності» — це місце, куди люди приходять на короткий час у разі проблем із базовими системами життєзабезпечення: зігрітися, зарядити телефон, отримати гарячу воду (чай), скористатися інтернетом. МВС прямо описує типовий набір можливостей: зігрітися, безкоштовний чай (кава), гаряча вода, зарядка гаджетів, інтернет, зокрема через Starlink.

Стає

Опорні Пункти незламності — це стаціонарні пункти, які у разі довгої кризи можуть перетворюватися на «міні-хаби виживання» з розрахунком на постійний (цілодобовий) режим і можливість тимчасового перебування людей, включно з маломобільними та людьми зі спеціальними потребами.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко публічно зафіксувала мінімальний «стандарт опорного пункту»:

  • робота понад 48 годин безперервно;
  • запас води й електроенергії;
  • стабільний зв’язок;
  • спальні місця — за потреби (і можливість їх збільшувати).

Три логіки, які уряд «зшиває» в одну систему

Реальна тривалість відключень

Ключовий тригер: коли збій або відсутність критичних послуг затягується. Саме тому з’являється поріг «48+ годин» і вимога до запасів.

Зв’язок — не «приємний бонус», а критична функція

В оновленнях нормативної бази ще наприкінці 2025 року держава окремо врегулювала, що інтернет у пунктах незламності має забезпечуватися або:

  • підключенням за технологією xPON через операторів з використанням статичної IP-адреси, або
  • через Starlink (чи інший супутниковий зв’язок).

Це не дрібниця: у довгі відключення саме зв’язок стає «каналом управління» — від координації допомоги до доступу до екстрених служб.

Безпека і комендантська година — але з «точковими винятками»

Урядовий штаб, про який повідомляв міністр Олексій Кулеба, підкреслює: комендантська година не скасовується і «самовільні рішення на місцях неприпустимі», але в умовах тривалих відключень можливі тимчасові точкові винятки — з обов’язковою участю військового командування та рад оборони.

Паралельно МВС опублікувало оновлені правила: послаблення допускається в зонах надзвичайної ситуації в енергетиці; дозволяється рух пішки або транспортом виключно з метою прямування до пунктів, при собі треба мати документ, спецперепустки для такого прямування не потрібні.

Скільки людей мають вміщати опорні пункти незламності: «норма місткості» за розміром міста

У публічному повідомленні зафіксовано «вилки» місткості опорних пунктів залежно від населення міста:

  • 30–100 тис. жителів — до 100 осіб;
  • 100–500 тис.100–300 осіб;
  • понад 500 тис.не менше 300 осіб.

Це важливо: вперше в публічному просторі з’являється не просто «має бути пункт», а планування потужності, наближене до цивільного захисту, як укриття, пункти евакуації тощо.

Масштаб мережі: що кажуть цифри і чому вони можуть відрізнятися

Прем’єр-міністерка озвучила такі показники:

  • 10 676 пунктів працюють «у постійному режимі»;
  • з початку січня ними скористалися 130 тис. людей;
  • ще майже 3 тис. готові відкриватися за потреби.

Паралельно міністр Олексій Кулеба говорив про національний аудит: «перевірено понад 10 тисяч пунктів», частину — доукомплектовують; також опрацьовується підтримка пунктів у приватних закладах, включно з можливою компенсацією витрат на генератори й пальне.

Різниця у цифрах між різними повідомленнями зазвичай пояснюється методологією: усі точки в реєстрі протм тих, що реально відкриті 24/7, стаціонарні проти мобільних, різні дати зрізу. Практичний висновок для громадян простий: орієнтуватися варто не на «велику цифру країни», а на працездатність найближчих кількох пунктів у вашому районі.

«Пункт незламності» як сервіс: що там має бути і як викликати допомогу

Окрім базового «тепло-чай-зарядка», держава поступово робить пункт частиною екосистеми реагування.

Наприклад, МВС прямо вказує, що у пунктах можна скористатися Wi-Fi для роботи застосунку «112 Ukraine» (у випадках, коли мобільний зв’язок недоступний) — як канал виклику екстрених служб.

Це сигнал: пункт перестає бути лише «соціальною локацією» і стає вузлом комунікації та доступу до служб.

Де тут «нічліг» і як він може виглядати на практиці

Важлива деталь: держава не каже «в кожному пункті будуть ліжка». Вона каже: в опорних пунктах — “за потреби” і з можливістю масштабування спальних місць.

У практичному сенсі це зазвичай означає:

  • облаштовані зони для тривалого перебування (тепло, освітлення, санітарні умови);
  • місця для сидіння або лежання, розкладні ліжка, каремати, матраци (формат залежить від громади);
  • пріоритизація вразливих груп, якщо місця обмежені (логіка цивільного захисту).

Як поєднується з «пом’якшенням комендантської години»: що дозволено, а що ні

Тут принципово важливо не переплутати терміни.

  • Комендантську годину не скасовано.
  • У зоні надзвичайної ситуації в енергетиці МВС допускає виняток для прямування до пунктів: пішки або транспортом, без спецперепусток, але з документом і з рекомендацією найкоротшого маршруту.
  • Рішення про такі винятки ухвалюються через ради оборони за участі сил безпеки та військового командування.

Тобто «пом’якшення» — це не «вільне пересування», а чітко окреслений коридор необхідності.

Паралельний трек: гаряча їжа і мобільні кухні

Опорні пункти — це про «місце». Але довга криза завжди впирається в харчування.

Урядова комунікація також фіксує розгортання мобільних кухонь ДСНС (зокрема, в Києві повідомлялося про 41 кухню, ще 40 — у резерві).

Опорні Пункти незламності — це фактично перехід від “пункту допомоги” до елемента цивільного захисту, здатного підтримувати людей під час довгих збоїв понад 48 годин. У цій моделі ключовими стають не плакати й мапи, а місткість, безперервність роботи, зв’язок та правила безпечного доступу — включно з нічними винятками в межах комендантської години.

За матеріалами espreso.tv

Вверх