Родичі померлого не завжди зобов’язані сплачувати його борги. Пояснюємо, коли кредит переходить у спадщину, скільки доведеться платити та як оскаржити зайві вимоги банку.
У 2017 році у дизайнерки з Дніпра Тетяни померла мати. За кілька тижнів їй почали телефонувати та погрожувати колектори з вимогами погасити борги за кредитами. Водночас сума заборгованості продовжувала зростати, хоча позичальниця вже померла. Як з’ясувалося пізніше, банк не мав інформації про смерть клієнтки. Лише після заяви та надання свідоцтва про смерть борг перерахували з урахуванням дати смерті, після чого Тетяна заплатила близько 10 000 грн і повністю його закрила.
Як впоратися з такою ситуацією та в яких випадках борг за кредитною карткою переходить до родичів після смерті власника рахунку, а коли банк не має права вимагати жодних виплат?
В яких випадках борг не переходить родичам
Після смерті клієнта борги за кредитною карткою або овердрафтом не зникають автоматично, але й не переходять до родичів за замовчуванням.
Такі зобов’язання входять до складу спадщини й регулюються Цивільним кодексом. Відповідальність за борг можуть нести лише ті спадкоємці, які офіційно прийняли спадщину – і лише в межах вартості успадкованого майна. “Якщо спадкоємець відмовляється від спадщини, жодних зобов’язань перед банком у нього не виникає”, – зазначають у пресслужбі ПУМБ.
Схожий підхід застосовують і в Ощадбанку. Там зазначають, що після документального підтвердження смерті, банк перевіряє наявність кредитних зобов’язань, анулює невикористану частину кредитного ліміту та припиняє нарахування процентів. “Подальше врегулювання заборгованості здійснюється під час звернення спадкоємців до банку”, – пояснюють у пресслужбі Ощадбанку.
Коли родичі мають сплачувати кредити
Після смерті людини до складу спадщини входять не лише майно та кошти, а й усі чинні боргові зобов’язання.
Йдеться, зокрема, про мінус за овердрафтом на платіжній картці, розстрочки та програми “оплата частинами”, які банки юридично вважають кредитом. “Це не “умовний” продукт, а повноцінний споживчий кредит у розумінні Цивільного кодексу”, – зазначає голова комітету Національної асоціації адвокатів України Яків Воронін.
Натискання кнопки в банківському застосунку юридично прирівнюється до підписання договору, тож такі зобов’язання спадкуються на загальних підставах – так само як і класичні кредити.
Важливий нюанс: спадщину неможливо прийняти частково. Якщо людина погоджується отримати хоча б один актив, вона автоматично приймає і всі зобов’язання померлого. “Не можна забрати квартиру чи депозит і водночас відмовитися від кредитів”, – наголошує адвокат юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Чередніченко.
Але борги переходять до спадкоємців лише після офіційного прийняття спадщини. Якщо людина відмовляється від спадщини, жодні борги до неї не перейдуть і кредитор не має права висувати вимоги.
Водночас найбільш поширеною помилкою у сприйнятті таких спорів є ототожнення спадкоємця з “найближчим родичем”. Банк не може стягувати борг лише тому, що людина є дружиною або чоловіком, дитиною або батьком померлого. Про це говорить юристка з цивільного та кримінального права ЮК Proctor Тетяна Невмержицька.
Хто та скільки має платити
Якщо спадкоємці офіційно прийняли спадщину, вони можуть бути зобов’язані погасити борги померлого – але лише в межах вартості майна, яке отримали. “Якщо борг становить 50 000 грн, а спадщина оцінюється в 30 000 грн, відповідальність обмежується цією сумою, решта боргу списується”, – пояснює юрист практики банкрутства та реструктуризації ЮК “Приходько та Партнери” Ілля Колесник.
Якщо ж спадкоємці відмовилися від спадщини або жодна особа її не прийняла, вимагати погашення боргів з родичів банк не має права. У такому разі заборгованість визнають безнадійною і не стягують.
Окреме питання – як ділиться борг між кількома спадкоємцями. Банки нерідко намагаються покласти солідарну відповідальність, коли всю суму вимагають з будь-кого з родичів. “Верховний суд послідовно зазначає: відповідальність спадкоємців часткова – кожен платить пропорційно своїй частці в спадщині”, – наголошує Яків Воронін.
Ще один принциповий момент – фіксація боргу на дату смерті позичальника. Усі відсотки, штрафи, пені та комісії, нараховані після цієї дати, зі спадкоємців стягувати не можна. “Прострочення через смерть не містить вини боржника, а отже, не може бути підставою для штрафів”, – пояснює Яків Воронін.
На практиці це означає, що спадкоємці мають право вимагати перерахунку, якщо банк включає до вимоги санкції, нараховані вже після смерті людини, – і суди такі вимоги підтримують.
Чи можна це оскаржити
Вимоги банку боргів після смерті власника картки – не вирок. У деяких випадках спадкоємці можуть їх оскаржити, якщо банк порушив процедуру або нарахував зайве.
Найчастіша підстава для заперечень – спадщина фактично не була прийнята. Якщо родич не подавав заяву нотаріусу і не користувався майном померлого, вимоги банку можуть бути визнані безпідставними.
Друга типова ситуація – банк пропустив строки. Кредитор має обмежений час, щоб заявити свої вимоги спадкоємцям, і порушення цього строку часто стає аргументом на користь родини. Банк має заявити свої вимоги до спадкоємців упродовж шести місяців з моменту, коли йому стало відомо про відкриття спадщини. Про це говорить юристка з цивільного та кримінального права ЮК Proctor Тетяна Невмержицька.
Також банк має довести, яке саме майно отримав спадкоємець і скільки воно коштує. Якщо цього немає, суд або зменшує суму вимог, або відмовляє у стягненні взагалі.
Водночас відсутність свідоцтва про спадщину не завжди означає відсутність відповідальності. Прийняття спадщини може підтверджуватися й фактичними діями – наприклад, якщо ви почали користуватися майном (квартирою, авто тощо).
За матеріалами finance.liga.net
