Транспортні правила 2026: чому Мінрозвитку бере курс на «цифру», безпеку і ЄС

20 січня 2026 року Міністерство розвитку громад та територій (Мінрозвитку) публічно «розклало на стіл» законодавчий порядок денний у сфері автотранспорту на 2026-й: від закріплення єЧерги й обов’язкової е-ТТН до реформи таксі та перезапуску техконтролю. Це не «пакет ухвалених норм», а список пріоритетів і законопроєктів, які міністерство супроводжуватиме або готуватиме разом із профільними комітетами ВР.

Логіка проста: війна різко підсвітила залежність економіки від логістики й кордону, а євроінтеграція — від сумісності правил, контролю та даних. Тому 2026-й у транспорті виглядає як рік, коли держава спробує перевести «експерименти» в постійні режими, а «сіру» частину ринку — в правила і відповідальність.

«єЧерга»: від експерименту — до інфраструктури кордону

Що є зараз

єЧерга працює як експериментальний проєкт за постановою КМУ №1349 від 2 грудня 2022 року. Мінрозвитку на своєму проєктному профілі прямо фіксує базові метрики: 17 пунктів пропуску для вантажівок, понад 1,3 млн перетинів, 120+ тис. користувачів, 90+ тис. завантажень застосунку; також зазначено масштабування на автобуси на всьому кордоні (29 ПП, 23 — зі слотом на конкретний час).

Що планують у 2026

Мінрозвитку хоче закріпити єЧергу законом, щоб перевести її з «тимчасового експерименту» в постійну норму перетину кордону автотранспортом.

Навіщо це роблять і що реально зміниться

Юридичне закріплення зазвичай означає три речі:

  1. Стабільність правил: черга перестає бути «пілотом, який можуть швидко перезібрати», і стає частиною регуляторної архітектури, з чіткими повноваженнями адміністратора, порядком доступу, обміну даними, відповідальності за порушення.
  2. Інтеграція з контролем: «черга» поступово перетворюється на точку стику митниці, прикордонників, Укртрансбезпеки й цифрових реєстрів — де перевірки можуть починатися ще до під’їзду до шлагбаума.
  3. Економіка часу: коли слот стає прогнозованим, бізнес здешевлює логістику (простій, паливо, штрафи за порушення режимів праці та відпочинку, зриви контрактів). Але для цього закон має не лише «узаконити кнопку», а прописати антиспекуляційні механізми (скасування та перепродаж слотів, пріоритети, санкції за «фейкові записи»).

е-ТТН: цифрова «кровоносна система» вантажних перевезень

Де ми стоїмо наприкінці 2025-го

Мінрозвитку офіційно повідомляло, що перші платформи електронного документообігу авторизовані в державній системі е-ТТН; бізнес може оформлювати е-накладні, які мають юридичну силу паперових без дублювання, якщо документ сформовано через авторизованого оператора.

У тій же публікації міністерство дає «дорожню карту»:

  • до травня 2026 — акти коригування та масштабування,
  • до кінця 2026 — запуск спеціальних форм е-ТТН і завершення модернізації системи.

Окремо: е-ТТН зараз існує як експериментальний режим, який запускали урядовими рішеннями (зокрема постановою КМУ №629 від 30.05.2024 про експериментальний проєкт).

Що планують у 2026

Ключове формулювання Мінрозвитку: е-ТТН має стати обов’язковою в усіх перевезеннях, і під це готуватиметься окремий законопроєкт.

Чому це важливо: ефект «одного документа»

Е-ТТН — це не просто «заміна папірця». Коли держава робить її обов’язковою, вона отримує:

  • наскрізний облік руху вантажів (що, куди, ким і на яких підставах везеться);
  • фундамент для контролю перевантаження (зв’язка з ваговими комплексами та контролем Укртрансбезпеки);
  • менше “ручного” контакту з інспектором (менше точок корупційного тиску — за умови правильної архітектури контролю).

А бізнес — шанс на:

  • швидше оформлення,
  • менше помилок і втрат документів,
  • прозоріший ланцюг відповідальності між відправником, перевізником, отримувачем.

Ризик один: «обов’язковість» без готової інфраструктури та масового підключення операторів може дати ефект вузького горлечка. Тому важливо, що Мінрозвитку вже описує масштабування до травня й кінця 2026 року як етапи системи.

Реформа таксі: легалізація, стандарти безпеки і правила для платформ

Що планують прописати

У плані пріоритетів на 2026 Мінрозвитку формулює мету коротко: легальна робота водіїв, єдині стандарти безпеки та виведення з тіні.

А от у грудні 2025-го міністерство вже розкривало конструкцію майбутнього законопроєкту: реформа має визначити

  • вимоги до водія та автомобіля;
  • вимоги до платформи замовлення;
  • електронну процедуру отримання необхідних документів;
  • вимоги до страхування пасажирів;
  • відповідальність і гарантії захисту від нелегальних перевізників.

Що це може означати на практиці

Якщо Мінрозвитку піде за логікою ЄС (що воно прямо декларує як рамку), у таксі майже неминучі три блоки:

  1. Реєстрація та допуск: чіткий статус водія (самозайнятий/ФОП/найманий), перевірка документів, можливість швидко оформитись онлайн.
  2. Безпека та страхування: мінімальні стандарти техстану, ремені/дитячі крісла (де потрібно), вимоги до страхового покриття пасажирів.
  3. Платформи як регульована інфраструктура: якщо агрегатор фактично керує доступом до поїздок, держава захоче бачити в ньому суб’єкт обов’язків (верифікація водія, реакція на скарги, зберігання даних, співпраця з контролем).

Головний виклик — баланс: не “задушити” гнучкість ринку надмірними бар’єрами, але прибрати «дикий» сегмент, де пасажир не захищений, а водій працює без зрозумілих правил.

Технічний контроль: повернення обов’язковості, але під антикорупційний дизайн

У пріоритетах Мінрозвитку одразу два акценти:

  • спростити техогляд для першої держреєстрації авто, що були у користуванні;
  • поступово впровадити обов’язковий техконтроль для всіх типів автотранспорту, паралельно з реформою ОТК, щоб процедура була прозорою й без корупційних ризиків.

Це означає, що держава фактично визнає: «просто повернути техогляд» — недостатньо. Потрібна модель, де:

  • результати фіксуються цифрово;
  • контроль якості центрів ОТК — реальний;
  • «купити довідку» стає дорожче і складніше, ніж привести авто до норми.

Читайте також: “Техогляд повертається. Як уряд готує одну з найтоксичніших реформ для водіїв — і чому без неї не вийде в ЄС”

Перевезення небезпечних вантажів і каботаж: жорсткі правила гри для ринку ЄС-формату

Небезпечні вантажі

У парламенті є євроінтеграційний трек щодо приведення норм у відповідність до законодавства ЄС у сфері небезпечних вантажів (у т.ч. пов’язані документи, як-от проєкт постанови 1193-1/П3 від 06.11.2025 і базовий законопроєкт 1193-1). Мінрозвитку прямо ставить цей напрям у перелік ключових супровідних.

Каботаж для іноземних перевізників

Мінрозвитку просуває посилення відповідальності за каботаж (внутрішні перевезення в Україні іноземними компаніями без законних підстав). В окремій публікації міністерство описує намір підвищити штраф з 17 000 грн до 120 000 грн і аргументує це потребою пропорційної відповідальності та практикою виявлення порушень.

Новий регулятор безпеки: НБРТ як “авіаційна” модель на весь транспорт

Мінрозвитку хоче створити незалежний орган для розслідування транспортних подій — Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті. У ВР вже зареєстровано урядовий законопроєкт №13674 від 21.08.2025, який має статус опрацювання в комітеті.

Сенс такого бюро — не “покарати винного”, а розслідувати причини й змінювати правила та стандарти так, щоб аварії не повторювались (аналог логіки авіаційних розслідувань).

Соціально важливі й пільгові перевезення: реформа “гаманця” і відповідальності

Соціально важливі маршрути

Мінрозвитку просуває модель, де громади зможуть замовляти і фінансувати перевезення там, де маршрут нецікавий бізнесу, але потрібний людям; зазначено, що оновлена версія законопроєкту допрацьовується.

Пільговий проїзд

У фокусі — реформа системи пільг і справедливі компенсації перевізникам. У парламенті існує відповідний законопроєктний масив (наприклад, №5651-2, зареєстрований 25.06.2021, включений до порядку денного у вересні 2025).

Практичний зміст: держава намагається зменшити хронічний конфлікт “перевізник – пільговик”, коли правила є, а грошей на компенсації — ні.

Цивільні безпілотники: транспортне право виходить у третій вимір

У переліку пріоритетів — удосконалення регулювання цивільних БПЛА з імплементацією європейських підходів. У ВР цей напрям прив’язаний до законопроєкту №3716 від 22.06.2020 (зміни до Повітряного кодексу щодо безпілотних повітряних суден цивільної авіації), який включений до порядку денного (згадка про постанову 4586-IX).

Що це все означає для бізнесу і людей: простими словами

Для перевізників і логістики

  • 2026 може стати роком, коли цифрові інструменти (єЧерга, е-ТТН) перестануть бути опцією й стануть нормою.
  • Готуйтеся до того, що дані (про вантаж, маршрут, час, вагу) дедалі більше використовуватимуться як інструмент контролю, а не просто “для зручності”.

Для агрегаторів і водіїв таксі

  • З’являється перспектива єдиних правил, електронного допуску й вимог до страхування та безпеки, а також регулювання ролі платформи.

Для громад

  • Більше інструментів замовляти транспортну послугу там, де ринок її не дає.

Для пасажира

  • Якщо реформа таксі піде за заявленою логікою, споживач отримає більш прогнозовану безпеку (страхування, стандарти, відповідальність), але можливе і зростання “вартості входу” на ринок, що частково відобразиться в тарифах.

У 2026 році Мінрозвитку фактично пропонує перезібрати транспортне право за трьома напрямками:

  • цифровізація як стандарт (єЧерга, е-ТТН),
  • безпека як регуляторний пріоритет (НБРТ, техконтроль, небезпечні вантажі),
  • євросумісність правил (каботаж, БПЛА, стандарти).

Ключова інтрига — темп парламенту і якість деталей: чи стануть ці реформи “про зручність і прозорість”, чи перетворяться на нові бар’єри. Але сам вектор уже зафіксований — і його важко буде відкотити, бо він одночасно відповідає і війні (логістика), і економіці (тіньовий сектор), і євроінтеграції (сумісність стандартів).

За матеріалами mind.ua

Вверх