31 січня 2026 року в Україні стався не «тотальний блекаут», а системна (каскадна) аварія: через майже одночасне відключення двох ключових високовольтних ліній електропередач автоматика почала «захищати» мережу — і частину споживачів тимчасово відключили, щоб не допустити глибшого обвалу системи. Удар був настільки різким, що відлуння відчули й у Молдові, де зранку також фіксували масштабні знеструмлення.
Що сталося: «дві лінії — один каскад»
За офіційним поясненням Дениса Шмигаля, о 10:42 сталося технологічне порушення з одночасним відключенням:
- лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови;
- лінії 750 кВ між західною та центральною частинами України.
Це й запустило каскадне відключення в електроенергетичній мережі та спрацювання автоматичних захистів на підстанціях; окремі блоки АЕС довелося розвантажити (зменшити потужність) для стабілізації режиму.
Чому це швидко перетворюється на “каскад”
Уявіть систему як мережу автострад:
- магістралі 400–750 кВ переносять найбільші потоки потужності;
- якщо одна “траса” раптово зникає, потік перекидається на інші лінії;
- якщо таких збоїв два й майже синхронно, частина вузлів може піти в перевантаження та нестабільні параметри (напруга);
- тоді автоматика робить те, для чого існує: відтинає частину навантаження, аби не “посипалася” вся система.
Саме тому відключення виглядають хаотично (аварійні графіки, “плями” знеструмлень), але логіка там одна: зберегти кістяк енергосистеми.
Чому зачепило Молдову
Молдовські офіційні пояснення зводилися до того, що проблеми в українській мережі спричинили провал параметрів на високовольтній лінії (зокрема згадували Isaccea–Vulcănești–MGRES), що й дало ефект масштабного відключення в Кишиневі та районах.
Це нормально для взаємопов’язаних систем: “хитнувся” великий вузол у сусіда — і в тебе можуть спрацювати захисти.
Хронологія дня – ключові точки
- 10:42 — фіксується технологічне порушення з двома одночасними відключеннями (400 кВ Румунія–Молдова + 750 кВ всередині України).
- близько після 11:00 — аварійні відключення в низці областей; у столиці зупиняється метро; виникають проблеми з водопостачанням.
- 11:30 — повідомляли про відсутність водопостачання в усіх районах столиці через аварію в енергосистемі.
- 12:10–12:19 — у Міненерго озвучували прогноз: повернення електропостачання в зонах екстрених відключень протягом 2–3 годин.
- 13:45 — Укренерго: система відновлюється, але дефіцит потужності дуже високий, у переліку регіонів з аварійними відключеннями — зокрема Київщина, Черкащина, Чернівеччина, Житомирщина, Харківщина.
- 13:50 — ДТЕК: критичну інфраструктуру столиці заживлено, людей повертають до світла почергово, щоб не перевантажити мережу.
- 14:00 — уточнення: у столиці та в Київська область і Дніпропетровська область критична інфраструктура вже з живленням.
- 15:33 — КМДА повідомила, що київське метро повернулося до звичайного режиму на всіх трьох лініях (інтервали близько 6 хв).
Географія наслідків: де “вдарило” найпомітніше
Столиця
- тимчасова зупинка метро (орієнтовно на кілька годин) і відчутні побутові наслідки — транспорт, вода/тепло, “логістика вихідного дня”.
- повідомлення про повну відсутність води по районах у певний момент дня.
Харків
- зупинка роботи метрополітену з подальшим частковим відновленням руху з великими інтервалами.
Чернігівщина
- повідомлялося про повне знеструмлення області; водночас критичні об’єкти працювали на резерві, а влада готувалася масштабувати резервні алгоритми, якщо режим не стабілізується.
Одещина — окремий “паралельний” фактор
Окремо зазначалося, що вночі 31 січня складні погодні умови (намерзання, обриви) пошкоджували елементи мереж в області — тобто локальні проблеми розподілу могли накладатися на загальносистемний стрес.
«Це не національний блекаут 2022»: як це пояснив Володимир Кудрицький
Кудрицький публічно наголосив: це не “національний блекаут”, але “серйозна каскадна системна аварія з погашенням частини споживачів”. Також він підкреслював, що точні причини можна встановити лише після технічного аналізу (логів, роботи захистів, телеметрії), а зв’язки між енергосистемами роблять подібні ефекти можливими.
Кібератака? Офіційно — ні
Міністерство цифрової трансформації України заявляло, що аварійна ситуація не була спричинена кібератакою, і що тривають відновлювальні роботи.
Станом на 16:00: що вже відомо про “тут і зараз”
На 16:00 найважливіші маркери стабілізації виглядали так:
- Транспортний “якір” столиці повернувся: метро вже працювало у звичайному режимі (оновлення о 15:33).
- Критична інфраструктура в столиці та частині регіонів була заживлена, а повернення світла людям йшло поетапно, щоб не спровокувати повторні перевантаження.
- Водночас Володимир Зеленський підкреслював, що реагування є і ведуться роботи, але ключове завдання — стабілізувати ситуацію найближчим часом, тобто “не все вже ідеально”, а “йде доведення до норми”.
- Дефіцит потужності вдень залишався високим — тому аварійні відключення могли зберігатися “плямами”, навіть якщо центр системи вже під контролем.
Що ще невідомо і що дасть відповідь
Найважливіше “біле поле” — першопричина: що саме стало стартовим тригером (аварійне пошкодження, відмова обладнання, помилка параметрів, погодний фактор, комбінація подій). Це встановлюють не “за словами”, а технічно — за:
- журналами релейного захисту і автоматики,
- телеметрією підстанцій,
- аналізом перетоків до/після події,
- станом конкретних ЛЕП та обладнання.
Саме тому навіть коментатори рівня Кудрицького обережні: оцінка масштабу — вже зрозуміла, а причина — після аналізу.
Що це означає «на завтра»: головні ризики після каскаду
Навіть якщо «світло повернули», система ще деякий час вразлива:
- Післяаварійний режим: навантаження повертають поетапно, щоб не влаштувати повторне перевантаження.
- АЕС не «клацають» потужністю миттєво: розвантаження — швидке, а повернення до номіналу — обережне, після стабілізації мережі.
- Дефіцит генерації нікуди не дівається: якщо він був до аварії, то після неї диспетчери часто довше тримають обмеження й аварійні графіки.
Каскадна аварія 31 січня близько 10:42 стала наслідком одночасного збою на двох магістральних рівнях: міждержавній лінії 400 кВ (зв’язка Румунія–Молдова) та внутрішній 750 кВ в Українї. У такій конфігурації система реагує «жорстко»: автоматика відтинає навантаження, щоб не допустити глибшого обвалу мережі, а генерацію (включно з окремими блоками АЕС) доводиться оперативно розвантажувати.
Наслідки були відчутні, але керовані: удар припав по великих вузлах споживання та критичній інфраструктурі (транспорт, вода/тепло, зв’язок), частина регіонів перейшла на аварійні графіки. Водночас уже в другій половині дня видно, що сценарій «тотального блекауту» не реалізувався: станом на 16:00 Київ повернувся до більш стабільного режиму (зокрема, метро працювало у штатному режимі), а диспетчери та Укренерго фактично перейшли в фазу поетапного перезапуску й «дошивання» мережі по районах.
Головний урок цієї події — вразливість магістральних перетинів: коли «падає» один ключовий коридор передачі, система ще може втриматися, але два синхронні удари різко підвищують шанс каскаду. Найближчі години після відновлення завжди залишаються «нервовими»: можливі короткі повторні відключення, поки вирівнюють напругу та повертають навантаження без перевантажень.
За матеріалами unn.ua
