Коли взимку одночасно тиснуть морози й ризики ударів по енергетиці, газ перестає бути «товаром з біржі» — він стає елементом виживання системи. Саме в такій логіці Нафтогаз оголосив про першу у 2026 році поставку американського скрапленого природного газу обсягом майже 100 млн м³, організовану разом із ORLEN.
Цей вантаж важливий не лише цифрою. Він демонструє, що Україна вміє «під’єднуватися» до глобального LNG-ринку через європейську інфраструктуру — і робити це так, щоб газ фізично заходив у ГТС тоді, коли він найпотрібніший.
Що саме сталося: по суті
- Поставку скрапленого природного газу зі США наприкінці січня розвантажили на терміналі в Свіноуйсьце, після регазифікації газ надійшов до української газотранспортної системи.
- Обсяг — майже 100 млн м³. У комунікації Нафтогазу це подано як приблизно місячне зимове споживання для близько 700 тис. родин (орієнтир масштабу, а не «норма» для кожного домогосподарства).
- Голова правління Сергій Корецький також заявив, що у 2026 році Україна планує імпортувати зі США до 1 млрд м³ скрапленого природного газу, а наступні партії очікують у лютому та березні.
Читайте також: “LNG: чи врятує американський газ Україну взимку 2025/2026?”
Як працює маршрут «США → Польща → Україна» — і чому це ключ
Важливий нюанс: Україна отримує не “танкер у нашому порту”, а газ, який:
- у США скраплюють (LNG) для морського транспорту;
- у Польщі на терміналі LNG регазифікують (повертають у газоподібний стан) і подають у газотранспортну мережу;
- далі газ іде трубопроводами до кордону і в українську ГТС.
Тобто вузловими точками стають не «наявність танкерів», а потужність терміналів і пропускна здатність інтерконекторів.
Читайте також: “Нафтогаз домовився з Orlen про імпорт 300 млн куб. м американського газу з післяоплатою”
Чому саме Свіноуйсьце: “залізна” інфраструктура під LNG
Польський оператор GAZ-SYSTEM у 2025 році завершив розширення терміналу в Свіноуйсьце: з 1 січня 2025-го його річна потужність регазифікації — до 8,3 млрд м³.
Це важлива цифра для України з двох причин:
- Є запас по інфраструктурі: технічно через Польщу можна проводити значні обсяги, звісно, в межах контрактів і доступних слотів.
- Диверсифікація входів: чим більше точок доступу до газу в ЄС, тим менше шансів, що один “вузький коридор” стане критичним.
100 млн м³ — це багато чи мало: масштаб без ілюзій
У «побутовій» логіці 100 млн м³ звучить вражаюче. У системній — це радше страхувальна подушка, яка:
- знімає напругу в пікові морози,
- дає оператору більше маневру,
- допомагає проходити періоди, коли ризики від атак на інфраструктуру підвищуються.
Але це не «вимикає проблему» повністю — Україна все одно має працювати з балансом видобутку, імпорту та підземними сховищами газу та з ризиками війни.
Навіщо це Україні саме зараз: практичні причини
Морози це піки споживання
У холодні тижні критично важливо мати додаткові гарантовані молекули — навіть якщо це не «весь обсяг сезону». Саме так Нафтогаз пояснює важливість поставки.
Війна це ризики для енергетики й газової інфраструктури
Коли є ризик ударів, стратегія «все встигаємо купити на споті» стає небезпечною: потрібні заздалегідь законтрактовані партії, маршрути і партнери.
Диверсифікація це мінус “енергетичний вплив” РФ
Сам факт виходу на американський скраплений газ через європейські термінали — це про зменшення простору для шантажу та про включення України в нову архітектуру поставок у Європі.
План на 2026: до 1 млрд м³ зі США — і що може піти не так
Заявлений план — до 1 млрд м³ у 2026 році. Щоб він став реальністю, важливі три умови:
- контрактування вантажів, LNG — глобальний ринок, де за партії конкурують регіони;
- слоти на терміналах і доступна регазифікація;
- стабільні “вікна” транспортування газу через європейські мережі до українського входу.
Не лише Польща: ще один маршрут через Грецію
Показово, що паралельно з «польським коридором» з’являються й інші: угода грецького спільного підприємства, яке планує доставити американський LNG у березні 2026 року на термінал Revithoussa LNG terminal з подальшим транспортуванням до України трубопроводами через Болгарію, Румунію та Молдову.
Для Києва це важливо як стратегія “більше ніж один коридор”: якщо десь виникає обмеження, інший напрямок може частково підстрахувати.
Читайте також: “Імпорт газу: Україна запустила нові маршрути з Греції. Як працює “Вертикальний коридор””
Де в цій історії ДТЕК і Venture Global
Окремий трек — домовленості приватного сектору. ДТЕК у 2024 році оголошував про рамкову угоду з Venture Global щодо постачання американського LNG для України та Східної Європи.
Ключовий сигнал тут простий: формується не один «державний» канал, а кілька паралельних — це підвищує стійкість.
Контекст цифр: імпорт 2025 року і спадщина зими
У 2025 році група Нафтогаз імпортувала 5,7 млрд м³ газу для проходження опалювального сезону; цю цифру публічно озвучувала Юлія Свириденко.
На цьому тлі 100 млн м³ — це не «вся картина», але дуже відчутна партія в моменти пікового навантаження.
Перша партія американського скрапленого газу у 2026-му — це не про “сенсацію”, а про нову норму воєнної енергетики: маршрути, партнери й інфраструктура мають бути готові ще до того, як система входить у стрес. Поставка через Польщу показує, що Україна вже вбудовує себе в європейську LNG-логістику, а плани на 1 млрд м³ — це ставка на масштабування того, що спрацювало в “малому форматі”.
За матеріалами babel.ua
