Рік без Америки: як Європа втримала підтримку України

У 2025 році в допомозі Україні сталася подія, яку історики колись назвуть «фінансово-військовим зсувом». За підрахунками Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки, військова підтримка зі Сполучених Штатів Америки обвалилася на 99%, тоді як європейські донори підняли військові «алокації» на 67%, а фінансові та гуманітарні — на 59% порівняно із середнім рівнем 2022–2024 років.

На перший погляд це звучить як «Європа майже повністю компенсувала США». Але ключ у деталях: хто саме в Європі платить, через які механізми, і якою ціною для швидкості постачання та стійкості бюджету України.

Що саме рахує Ukraine Support Tracker — і чому це важливо

Трекер відстежує передусім нові рішення та зобов’язання, а не те, що фізично вже доїхало на фронт чи зайшло на рахунки «сьогодні до обіду». У звіті прямо зазначено, що вони фокусуються на групі донорів: 41 уряд та інституції ЄС, які рахуються як один донор у наборі даних.

Це принципово, бо «провал» 2025-го зі США означає передусім брак нових пакетів та нових рішень, навіть якщо частина попередніх програм ще могла виконуватися інерційно.

«–99% від США» — це не метафора, а фактичний злам у річному потоці нових рішень

У 2022–2024 роках США в середньому алокували €17,3 млрд/рік військової допомоги і €13,3 млрд/рік фінансової та гуманітарної. У 2025-му зафіксовано лише один військовий пакет на €0,4 млрд і жодних нових фінансових та гуманітарних алокацій.

Це різко б’є саме по двох речах:

  1. Швидкі “stockpile-поставки” (коли зброя береться зі складів) — саме США були найбільшим «донором зі складу», і без них цей канал майже висох.
  2. Передбачуваність: навіть якщо Європа добирає суми, вона добирає їх іншими інструментами, часто повільніше і складніше.

У медіа це пов’язують зі зміною політики після приходу до влади Дональд Трамп, тоді як за часів Джо Байдена допомога проходила пакетами через Конгрес, і саме ця “пакетність” давала темп.

Паралельно європейські донори «включили підсилювач»: +67% (військова) та +59% (фінансова та гуманітарна) до середнього 2022–2024. У результаті загальний обсяг міжнародної допомоги у 2025 залишився близьким до попередніх років — але завдяки Європі.

Джерело: kielinstitut.de

Європа — це не одна Європа: допомога стала більш «північно-західною»

Одна з найжорсткіших тез звіту: військова допомога в Європі все більше концентрується у небагатьох країн, а Північна й Західна Європа дали близько 95% європейських військових алокацій (від лат. allocatio — розміщення — це процес розподілу, розміщення або призначення обмежених ресурсів, фінансів, активів або інвестицій між різними об’єктами, галузями чи портфелями) у 2025 році; внесок Південної та Східної Європи продовжував падати.

Хто «тягнув» військову частину у 2025

З топових військових донорів 2025 року в абсолютних сумах у звіті прямо названі:

  • Німеччина — €9 млрд
  • Велика Британія — €5,4 млрд
  • Швеція — €3,7 млрд
  • Норвегія — €3,6 млрд
  • Данія — €2,6 млрд

А якщо дивитися «наскільки боляче для бюджету», то Норвегія, Данія та Швеція у 2025-му виділили на військову допомогу понад 0,6% ВВП кожна — це дуже високий рівень «навантаження».

На цьому графіку показано 20 країн, які виділили найбільші обсяги військової допомоги у 2025 році, виміряні як частка ВВП

Читайте також: “«Рамштайн-32»: партнери фіксують рекордні зобов’язання на 2026 рік — ППО, дрони, боєприпаси і PURL”

І контраст теж показовий: для прикладу, Італія у 2025 році мала близько €0,3 млрд військових алокацій (у трекері це подається як «скромний рівень»), а Іспанія в попередньому апдейті звіту згадувалась серед тих, хто майже не наростив нові пакети.

На цьому графіку показано 20 країн, які виділили найбільші обсяги військової допомоги у 2025 році

Фінансово-гуманітарна допомога: головним гравцем стали інституції Європейського Союзу

Якщо коротко: гроші для бюджету України дедалі частіше йдуть “через Брюссель”, а не через столиці.

У 2025 році позики й гранти на рівні ЄС становили 89% фінансової та гуманітарної допомоги від європейських донорів.

І цей тренд закріплюється великим рішенням про новий кредитний інструмент:

Кредит €90 млрд на 2026–2027: як він вбудовується в картину

Європейський парламент схвалив пакет, що відкриває €90 млрд позики на 2026–2027 роки, причому €60 млрд — на посилення оборони, а €30 млрд — на макрофіндопомогу та підтримку бюджету (через Ukraine Facility). Також вказано, що позика фінансується спільним запозиченням ЄС; перший платіж очікується після фінального ухвалення Радою.

Паралельно Рада Європейського Союзу у своєму релізі підкреслює: позика покриває дві третини потреб України на 2026–2027, а за попередніми проєкціями Міжнародного валютного фонду, залишкова потреба фінансування на 2026–2027 — €135,7 млрд (за припущення, що війна завершиться у 2026).

Окрема політично важлива деталь: на сторінці Європарламенту зафіксовані і результати голосування (458 “за”, 140 “проти”, 44 утримались за ключову частину пакета).

PURL: як НАТО створило «обхідний шлях» до американських складів — без нового пакета Конгресу

Один із найцікавіших механізмів 2025 року — PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Логіка проста: якщо США не ухвалюють нові пакети, союзники можуть скидатися грошима, а НАТО — координувати закупівлю та передачу пріоритетних позицій, зокрема з американських запасів для швидкої доставки.

Читайте також: “PURL – лакмусовий папірець стійкості коаліції. Як працює програма допомоги обороні України?”

У звіті Кільського інституту прямо сказано: PURL запустили в липні 2025 після двосторонніх обговорень між генсеком НАТО Марком Рютте та президентом США Дональдом Трампом.

Читайте також: “Америка знову у грі: як у НАТО готують підтримку для ЗСУ у 2026 році”

Масштаб

  • Станом на кінець 2025 року 24 донори підтвердили участь, а сума алокацій — щонайменше €3,7 млрд.
  • Серед найбільших контриб’юторів у звіті названі Нідерланди та Норвегія (понад €700 млн кожна), далі Німеччина (~€600 млн) і Канада (~€550 млн); також у механізм зайшли партнери НАТО Австралія і Нова Зеландія.
Цей графік показує внески до ініціативи НАТО PURL за країнами, виміряні в мільярдах євро

Швидкість і “ППО-ефект”

PURL особливо «вистрілив» там, де критична швидкість. У звіті: станом на грудень 2025 PURL забезпечив приблизно 75% ракет до Patriot і майже 90% ракет до інших систем ППО, поставлених Україні у 2025 році.

А в матеріалі на сайті НАТО — додатковий зріз: понад $4 млрд у PURL-пакетах, з темпом приблизно $1 млрд на місяць з серпня 2025, і приклади «коаліційного фінансування» пакетів кількома країнами одразу.

Друга революція 2025-го: закупівлі в української оборонки і чому це більше, ніж «патріотизм»

Європейське «нарощування» — це не тільки більше грошей, а й інші маршрути, якими зброя з’являється в Україні.

У Tracker фіксується різкий ріст прямих закупівель у виробників в Україні:

  • 4% наприкінці 2024 року
  • 12% у першій половині 2025
  • 22% у другій половині 2025
Цей показник показує частку військової допомоги, закупленої виключно або спільно з українською оборонною промисловістю, у загальному обсязі військової допомоги, що надається на основі закупівель

Також зазначено, що щонайменше 11 донорів до грудня 2025 року виділяли кошти на закупівлі із залученням української оборонної промисловості.

Чому це важливо стратегічно:

  • Швидше масштабування: коли виробничий цикл «тут», легше нарощувати серії.
  • Менше “черг” на світовому ринку: не конкуруєш за кожну позицію з усіма країнами одночасно.
  • Економічний ефект: робочі місця, податки, технології — тобто частина допомоги повертається у стійкість економіки.

У звіті також наводиться оцінка, що виробнича спроможність української оборонної промисловості 2022–2025 зросла у 35 разів (до проєктних ~$35 млрд на кінець 2025-го), але внутрішнього бюджету все одно не вистачає, щоб завантажити ці потужності повністю.

У тексті аналітичної записки згадується і:

  1. “данська модель” (фінансування через український уряд під верифікацію) -механізм фінансування закупівель зброї та військової техніки безпосередньо в українському оборонно-промисловому комплексі (ОПК) країнами-партнерами, що дозволяє швидко підтримувати ЗСУ та стимулювати розвиток вітчизняного виробництва. Данія була піонером у запровадженні цього підходу, надаючи кошти, які спрямовувались на контракти з українськими виробниками, що дозволяє обходити тривалі процедури закупівель та забезпечувати оперативні постачання, і
  2. “нідерландська модель” – більше прямого контрактування з українськими компаніями.

Читайте також: “Данія запускає найбільший в історії спецпроєкт для України”

То Європа «майже компенсувала» США — чи ні?

Правильна відповідь: за сумою нових рішень у 2025 — майже так, але за структурою і ризиками — це зовсім інша модель.

Що стало краще

  1. Диверсифікація інструментів: не лише «склади», а PURL + закупівля в Україні + європейські програми.
  2. ППО як пріоритет отримала системний «трубопровід» через PURL (75% ракет до Patriot та 90% ракет до інших систем ППО у 2025).
  3. Бюджетна підтримка стала більш інституційною, а отже — передбачуванішою в плануванні (включно з великим кредитом €90 млрд).

Що стало вразливішим

  1. Концентрація тягаря: якщо кілька ключових донорів «втомляться» або зміниться політичний курс — компенсувати буде складно.
  2. Більше кредитів — більше боргової складової: навіть якщо відсотки частково бере на себе бюджет ЄС, основний борг — це майбутнє навантаження.
  3. Залежність від процедур: європейські інструменти часто мають умови, правила походження, комплаєнс — це може уповільнювати «гнучкі» рішення.

Якщо коротко сформулювати логіку 2025 року:

  • США “вимкнули кран” нових пакетів → мінус темп, мінус швидкі склади.
  • Європа “підкрутила тиск” → добрала суми, але з перекосом у бік інституцій ЄС та кількох ключових держав.
  • PURL і закупівлі в Україні стали двома механізмами, які частково повернули швидкість і масштаб у найчутливіших категоріях (особливо ППО), і саме вони виглядають як опорні конструкції на 2026-й.

За матеріалами finance.liga.net

Вверх