Проти ночі 12 лютого 2026-го одразу кілька епізодів склалися в один сюжет: далекобійні українські дрони вразили НПЗ Лукойл в Ухта (це Республіка Комі, дуже далеко на північний схід від кордону), паралельно пролунали повідомлення про детонацію на великому складі боєприпасів біля Котлубані у Волгоградській області.
Удар по НПЗ в Ухті: “рекорд дальності” та символічний ефект
Що відомо з повідомлень
У місті Ухта (Республіка Комі) зафіксували влучання БпЛА по нафтопереробному заводу, після чого повідомлялося про пожежу та густий дим. Окремо зазначалося, що місцевий аеропорт тимчасово закривали з міркувань безпеки.
У версіях медіа фігурує, що удар міг бути виконаний далекобійними БпЛА Служби безпеки України (зокрема згадується підрозділ Центр спецоперацій «Альфа» СБУ), а сама відстань до району удару подається як новий “рекорд дальності” — близько 1 750 км від кордону.
На оприлюднених кадрах видно проліт безпілотників, які схожі на українські далекобійні дрони «Лютий».
«Лютий» — це український ударний БПЛА-камікадзе далекої дії. Заявлено, що він має дальність польоту близько 2000 кілометрів.
Він несе бойову частину вагою 50–75 кг та характеризується високою точністю завдяки штучному інтелекту та автономності.
Також у публікаціях з посиланням на джерела називалися ймовірні уражені установки (в термінах нафтопереробки — вузли первинної переробки та поглиблення), але ці деталі потребують незалежного підтвердження.
Чому Ухта — не «випадкова далечінь»
НПЗ у Комі — це не про фронт «тут і зараз», а про паливну стійкість і логістику в широкому сенсі: медіа підкреслюють його роль у забезпеченні пального для північних регіонів та промисловості, а також належність до структури Лукойл.
Волгоград: удар по “серцю” НПЗ і ефект доміно для пального
Якщо Ухта — це демонстрація дальності, тоді Волгоград — демонстрація ефекту від точкового ураження ключового агрегату.
Що кажуть джерела про наслідки
Reuters з посиланням на галузеві джерела повідомило, що НПЗ у Волгоград зупинив переробку після пожежі внаслідок атаки БпЛА; пошкоджено установку первинної перегонки (crude distillation unit, CDU-1), яка нібито забезпечує близько 40% потужності заводу (порядку 140 тис. барелів/доба).
Там же наведені й масштаби заводу за 2024 рік (переробка ~13,5 млн тонн, близько 5% російського обсягу; великі обсяги дизелю, бензину, мазуту).
Окремі медіа й аналітичні канали додають, що удар припав саме по вузлах, без яких «запустити цикл повноцінно» складно.
За наявною інформацією, займання зафіксували в районі комплексної установки АВТ-1, яка забезпечує первинну переробку нафти. Вона призначена для очищення сирої нафти та її подальшого розділення на фракції відповідно до технологічних стандартів заводу.
Установка АВТ-1 є критично важливою для функціонування нафтопереробного підприємства — без її роботи повноцінна діяльність заводу неможлива.
Водночас телеграм-канал Dnipro OSINT, проаналізувавши наявні матеріали, повідомив про попереднє ураження резервуарів із пально-мастильними матеріалами на території заводу.
Також зазначається, що на підприємстві була активована так звана «продувка», а факельні лінії працюють на повну потужність.
Удару завдали дрони 1-го центру Сил безпілотних систем.
Атаки на завод
Попередня атака на об’єкт відбулася 6 листопада 2025 року. Тоді безпілотники досягли цілі, попри заяви місцевої влади про нібито успішне відбиття загрози. Факт ураження згодом підтвердили супутникові знімки.
18 вересня на території заводу пролунало понад десять вибухів. Удар пошкодив частину обладнання та змусив керівництво тимчасово призупинити виробничий цикл. А вже 14 серпня внаслідок влучання дронів були виведені з ладу дві технологічні труби та установка первинної переробки нафти.
У травні 2025 року серія нічних атак пошкодила установки ЕЛОУ-АВТ-1 і ЕЛОУ-АВТ-6, а також перебила кабелі управління повітряними холодильниками. На початку року, 31 січня, внаслідок чергового влучання спалахнула одна з ключових установок підприємства.
Ще раніше, у лютому 2024 року, безпілотники уразили установку ЕЛОУ-АВТ-5, яка відіграє важливу роль у процесі розділення сировини. Пожежу на об’єкті тоді ліквідовували понад три години.
Нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка»
«Лукойл-Волгограднафтопереробка» є найбільшим виробником нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі Росії та одним із ключових елементів паливної логістики противника.
Завод географічно розташований найближче до лінії фронту серед усіх потужних російських нафтопереробних підприємств, що робить його критично важливим для забезпечення окупаційного угруповання військ на півдні України та в Криму.
Підприємство має проєктну потужність переробки майже 15 мільйонів тонн нафти на рік. Воно спеціалізується на виробництві дизельного пального, яке масово споживає важка бронетехніка, а також авіаційного гасу для бойових літаків і гелікоптерів.
Окрім пального, завод випускає мастильні матеріали, необхідні для експлуатації та обслуговування військової техніки. У межах глибокої модернізації компанія «Лукойл» запустила на підприємстві комплекс гідрокрекінгу, що дозволило суттєво збільшити вихід світлих нафтопродуктів і підвищити загальну ефективність виробництва.
Чому це б’є не тільки по економіці
Нафтопереробка — це одночасно:
- паливо для армійської логістики (дизель, авіаційне пальне),
- експортні гроші й податки,
- стійкість внутрішніх ланцюжків постачання.
Коли уражається ключова установка, наслідок часто не «одна пожежа», а зміна режимів роботи, вимушені ремонти, переналаштування потоків на інші НПЗ і додаткове навантаження на протиповітряну оборону та охорону об’єктів.
Котлубань: «Фламінго» проти арсеналу ГРАУ — удар по запасах, а не по “картинці”
Що заявлено офіційно / напівофіційно
За повідомленнями, Генеральний штаб ЗСУ заявив про ураження великого арсеналу поблизу селища Котлубань (в/ч 57229/51), який пов’язують з ГРАУ Міністерство оборони РФ, та про «потужні вибухи» і подальшу вторинну детонацію.
Українські військові застосували ракети Фламінго для знищення боєприпасів на арсеналі у Волгоградській області.
Застосування цих ракет підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України.
«Удару по арсеналу завдано українськими засобами дальнього ураження FP-5 Фламінго», — йдеться у повідомленні.
Російська сторона в подібних епізодах часто формулює причину як «падіння уламків»; у цьому випадку губернатор Андрій Бочаров підтверджував пожежу поблизу об’єкта МО РФ.
Йдеться про склад Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) Міноборони РФ. Цей арсенал є одним із найбільших майданчиків для зберігання боєприпасів російської армії.
Чому склади боєприпасів — “вузол війни”
Арсенали рівня ГРАУ — це:
- не один «склад», а вузол накопичення, сортування, зберігання і розподілу;
- залежність від залізниці;
- ризик лавиноподібних втрат у разі детонації.
Навіть коли масштаби руйнувань неясні одразу, сам факт евакуації і довготривалих пожеж працює як примус до розосередження запасів і витрат на охорону.
Що таке FP-5 «Фламінго» і чому навколо нього стільки шуму
Тут важливо відрізняти: (а) офіційні згадки про застосування і (б) характеристики, які часто йдуть із заяв виробника і не завжди повністю верифіковані.
Факт застосування: «є в повідомленнях»
В останні тижні Reuters також писав про удари по інфраструктурі полігону Капустин Яр із використанням далекобійних засобів, включно з «Flamingo». Українські та міжнародні медіа пов’язують «Фламінго» з серією deep-strike епізодів, а 12 лютого — із Котлубанню.
Характеристики: «заявлено/повідомляють»
Є публікації, де «Фламінго» описують як крилату ракету дальністю близько 3000 км і з дуже великою бойовою частиною (порядку ~1000 кг у різних формулюваннях). Аналітичні тексти також стверджують, що виріб адаптували під протидію ППО та РЕБ, але деталі природно залишаються розмитими.
Ключовий нюанс: «вражаючі цифри» — це ще не гарантія, що саме такі параметри реалізовані в кожній модифікації. У подібних темах коректніше мислити діапазонами й рівнями підтвердження, а не «одним числом назавжди».
Мічурінськ: атака на завод «Прогресс» як удар по “нервах” ВПК
Окрема лінія тієї ж ночі — повідомлення про атаку на завод Мичуринский завод «Прогресс» у Мічурінську.
Що відомо
Повідомлялося про задимлення та пожежу на території підприємства; факт атаки підтверджував губернатор Євген Первишов. Медіа описують спеціалізацію заводу як виробництво компонентів для систем керування авіаційною та ракетною технікою (гіроскопічні прилади, автопілоти, датчики тощо).
Підприємство виробляє обладнання для систем управління авіаційної та ракетної техніки. Зокрема, там виготовляють:
- гіроскопічні прилади для стабілізації та управління;
- курсоуказувачі та автопілоти, що забезпечують навігацію й автоматичне керування польотом;
- датчики кутової швидкості та інші елементи пілотажно-навігаційних систем.
Після серії вибухів на території заводу «Прогрес» спалахнула пожежа. За даними моніторингових каналів, це вже друга атака на підприємство.
Чому це важливо стратегічно
Ураження ВПК — це не «мінус один цех», а потенційні:
- збої в ланцюжках комплектуючих,
- затримки ремонту та виробництва,
- потреба в додатковій охороні та ППО на глибокому тилу.
І знову: у війні на виснаження значення має не лише знищення «заліза», а й постійне підвищення ціни безпеки для противника.
Одна ніч — різні цілі. Але один сенс
Якщо звести все докупи, вимальовується модель ударів по трьох «стовпах» воєнної машини:
- Паливо (Ухта, Волгоград) — щоб ускладнити постачання та підвищити витрати.
- Боєприпаси (Котлубань/ГРАУ) — щоб бити по запасах і логістиці їх розподілу.
- ВПК/комплектуючі (Мічурінськ) — щоб тиснути на здатність відновлювати й нарощувати озброєння.
Паралельно міжнародний контекст підкреслює, що це відбувається на тлі триваючих обстрілів України та невизначеності дипломатичних треків.
Удар по Ухті важливий як маркер дальності й проникнення в «глибокий тил»; Волгоград — як приклад того, як ураження одного критичного агрегату може зупинити переробку; Котлубань — як ставка на виснаження запасів боєприпасів; Мічурінськ — як тиск на “нервову систему” ВПК. Разом це виглядає як один сценарій: не «одна гучна ніч», а системна боротьба за логістику, паливо й виробництво.
За матеріалами militarnyi.com
