«Рубікон» — це не просто черговий підрозділ операторів БПЛА в армії РФ, а привілейований “дрон-центр компетенцій”, який поєднав бойову роботу, тестування технологій і підготовку кадрів. За рік він став одним із головних болів для ЗСУ, бо системно полював не на піхоту, а на логістику, артилерію та дронарів — тобто на те, що тримає фронт живим. Але на межі 2025–2026 років «Рубікон» сам спровокував удар по всій російській системі зв’язку: після публічних “дальніх” атак із використанням Starlink Україна запустила верифікацію через «білий список», і російські термінали на території України почали блокувати.
Читайте також: “Елітні безпілотні сили РФ. Як “Центр Рубикон” проклав шлях до Покровська”
Короткий таймлайн
- Серпень 2024 — за відкритими повідомленнями, рішенням Андрій Бєлоусов створюється центр перспективних безпілотних технологій «Рубікон».
За даними низки публікацій, центр з’явився влітку 2024 року на тлі спроб РФ “інституалізувати” дрон-війну після українських успіхів.
Кадрово-ресурсна модель «Рубікону» — це “привілейований доступ” до людей, техніки та часу. Власне, так формуються елітні “центри компетенцій”: вони не розпорошуються на все, а вибирають одну ключову задачу і доводять її до промислового рівня.
- Жовтень 2024 — структура стає публічнішою, її починають активно показувати в медіа.
У публічному полі він почав “світитися” восени 2024-го, коли Андрій Бєлоусов (тоді новий міністр оборони РФ) демонстрував увагу до безпілотної теми як до пріоритету.
- Лютий–березень 2025 — за повідомленнями, підрозділ особливо проявляється ударами по логістиці на суміжжі Сумщини/Курщини.
- Листопад 2025 — Сергій Будніков (командир «Рубікону») фігурує в санкційному переліку Канади серед осіб, пов’язаних із ВПК, дронами, кіберсектором.
- 5 лютого 2026 — Міністерство оборони України повідомляє: “білий список” працює, російські термінали заблоковано; списки оновлюють щодня.
- 9–10 лютого 2026 — медіа фіксують реакцію РФ: пошук альтернатив, заяви про збої зв’язку, спроби обійти обмеження.
Хто такі «Рубікон»: не “ще одна рота дронарів”, а три функції в одному
У класичній армійській логіці підрозділ або воює, або навчає, або розробляє. «Рубікон» намагається бути всім одразу:
- Бойова робота — удари FPV дронами, полювання на логістику, коригування вогню, контрдронові задачі.
- R&D на ходу — тест нових підходів, зокрема дрони на оптоволокні, різні класи платформ.
- Інструкторська “фабрика” — підготовка людей і перенесення практик в інші частини.
Саме ця трійка дає ключову перевагу: короткий цикл від ідеї до масового застосування. Як це описують огляди, «Рубікон» отримав пріоритет у ресурсах і доступі до технологій, що дозволило йому “розганяти” інновації по фронту швидше за звичайні підрозділи.
Секрет ефективності: вузька спеціалізація та “безліміт” на ключову задачу
Їхня ставка — не “вбити більше”, а “перерізати кровообіг”
У багатьох українських підрозділів дронів, і зокрема в Сили безпілотних систем, пріоритет часто звучить як виснаження живої сили, щоб зірвати штурми. У російського «Рубікону» логіка інша: паралізувати доставку, переміщення, артилерію, екіпажі БПЛА — і змусити позиції “осипатися” через ізоляцію.
“Контроль глибини”
Підрозділ намагається утримувати під вогнем дороги й маршрути на десятки кілометрів, методично вибиваючи транспорт і “вузли” забезпечення. Це не видовищно, але часто вирішально: без підвозу — навіть сильна піхота стає вразливою.
Чому саме оптоволоконні FPV стали символом
Оптоволоконний канал керування зменшує вразливість до класичних засобів РЕБ, бо немає радіоефіру як головної “нитки”. Через це “вікно для удару” по рухомій техніці інколи ширше, а повторюваність уражень вища. Водночас це не “золота куля”: оптоволокно накладає обмеження і має свою ціну в тактиці. Але як елемент системи “полювання на логістику” — працює.
Порівняння підходів: «Рубікон» проти української логіки СБС
Це важливо не як “хто кращий”, а як дві різні математики війни:
- Український акцент: зірвати штурм → мінусувати піхоту → не дати РФ тримати темп наступу.
- Російський акцент «Рубікону»: зламати логістику, вогневу підтримку, дронарів → ізолювати район → зробити штурм простішим і дешевшим.
І тут — ключовий нюанс: українські підрозділи дронів часто змушені одночасно і “бити по логістиці”, і буквально “прикривати піхоту” від штурмових груп. У «Рубікону» можливість не розпорошуватися більша — бо інша ресурсна модель.
Чому ця модель справді небезпечна саме для фронту
Успіх «Рубікону» — не в “супердронах”, а в організації процесу:
- розвідка → рішення → ураження як конвеєр,
- “пакет” засобів під одну задачу,
- достатньо ресурсів, щоб доводити пріоритетну ціль до результату (включно з повторними атаками по одному маршруту/об’єкту).
Це те, що військові часто описують як виробництво тактичної переваги: не разовий трюк, а рутина, яка день у день тисне на слабке місце (логістику).
Злет і піар: чому «Рубікон» став медійною “вітриною” Міноборони РФ
Коли структуру курує верхівка оборонного відомства, вона перетворюється на “доказ правильності реформ”: мовляв, ось вам сучасна війна, ось вам технології, ось вам результат.
У відкритих матеріалах згадується, що «Рубікон» регулярно з’являється в російському офіційному інформаційному полі як “авангард безпілотних військ”.
Цей піар і став пасткою.
«Постріл у коліно»: як дальні удари з Starlink зробили “сіру перевагу” токсичною
Найцікавіший поворот історії — не про удари, а про зв’язок.
Що сталося
Чому це називають “пострілом у коліно”? Бо за багатьма повідомленнями, до того росіяни користувалися Starlink значною мірою “в тіні” (контрабанда, сіра реєстрація тощо), і це давало їм відносно стабільний канал зв’язку. Коли тема стала гучною й політично токсичною, SpaceX разом з Україною закрутили гайки — і вдарили по системному місцю РФ: польових комунікаціях.
На межі 2025–2026 років у публічному просторі почали активно з’являтися відео “дальних ударів”, де фігурувало використання супутникового зв’язку для керування та передачі відео на великих відстанях.
Оператори “Рубікону” почали показувати, як атакують українські військові та інфраструктурні об’єкти на відстані 100-240 км від лінії фронту.
Серед уражених цілей, якими похвалився підрозділ, були українські потяги і локомотиви, торгівельні судна біля портів Одеси та Чорноморська, зенітно-ракетний комплекс Patriot (з високою долею вірогідності це був макет) біля Харкова, радіолокаційні станції біля Одеси та Миколаєва, макет літака F-16 біля Кропивницького та навіть маслозавод на околиці Дніпра.
Звичайний інструментарій “Рубікона” – дрони “Молнія”, БМ-35 і “Ланцет” – не мають такої дальності.
Згодом стало зрозуміло, що оператори БПЛА використали так звані “старлінкольоти”, тобто безпілотники, на які встановлено термінали супутникового зв’язку Starlink. Це суттєво подовжує їх політ, покращує відеосигнал і робить невразливим для РЕБ і РЕР (радіоелектронної боротьби і радіоелектронної розвідки).
Декілька відео таких ударів від “старлінкольотів”, зокрема по цивільних об’єктах в тилу, і українська влада забила на сполох.
Читайте також: “Starlink-«Шахеди»: нова загроза, яку вже не знімає звична РЕБ”
Після цього Україна запустила механізм верифікації Starlink через “білий список”. Офіційно повідомлялося: перша черга терміналів зі списку працює, а російські термінали заблоковано. Про щоденне оновлення списків також заявляли офіційні джерела.
Читайте також: “Як верифікувати Starlink в Україні: пояснення від Міноборони”
“Так “Рубікон” впіймав сам себе за хвіст”, – каже військовослужбовець Олександр Карпюк (“Serg Marco”), командир підрозділу БПЛА 59-ї окремої штурмової бригади СБС.
“Всі знали що армія РФ сидить на старлінках. Але це завжди була така “сіра інформація”, мовляв, докажіть це ще… І тут “Рубікон” бере і ставить старлінки на “шахеди” і “молнії” та викладає відео, як вони б’ють, по-перше, по логістиці, а, по-друге, атакують українські потяги. Тобто вони настільки ах..ли (знахабніли, – Ред.), настільки втратили грань, що почали це викладати самі”.
Фахівець вважає, що російська армія могла б ще довго використовувати “сірі” старлінки, але саме кадри використання цього обладнання для атак на цивільні об’єкти переконали керівництво американської компанії вжиті термінові і кардинальні заходи для їх відключення.
Чому це стратегічно боляче
Тому що для РФ Starlink був масовим, зручним і стабільним каналом зв’язку “тут і зараз”, який компенсував слабкість штатних систем.
Коли “сіра зона” перетворюється на офіційно перекриту, армія раптом повертається до гірших альтернатив: радіомережі з проблемами захищеності, менш гнучкі схеми ретрансляції, кустарні “мости” тощо.
Читайте також: “SpaceX почала протидіяти російським “Шахедам” на Starlink, – “Флеш””
Командир бригади “Ахіллес” Юрій Федоренко вважає, що армія РФ витратить близько 6 місяців для того, щоб “стабілізувати ситуацію і знайти робоче рішення”.
Друга хвиля: тиск на цивільних і спроби обходу
Після блокувань українські та міжнародні матеріали повідомляли про спроби РФ залучати українців до реєстрації терміналів на своє ім’я — через гроші або погрози, включно з історіями, пов’язаними з родинами полонених. Це — дуже чутлива тема, але як інформаційний тренд вона вже публічно зафіксована.
Санкційний контур: “елітний центр” стає офіційною мішенню
Коли елітний дрон-центр перетворюється на інституцію, він стає і формальною мішенню для санкцій.
Санкції — це не про мораль, а про обмеження інструментів: логістики, компонентів, фінансів, міжнародних “прокладок”. Канада, зокрема, внесла Сергій Будніков (командир «Рубікону») до переліку осіб, яких вважає причетними до підтримки російської війни, серед іншого — дроновий та кібер напрям, а «Rubicon Center for Advanced Unmanned Technologies» до переліку санкційованих організацій (як “Rubicon Unit”).
Це важливо не тільки символічно: санкції ускладнюють фінанси, закупівлі компонентів, “сіру” логістику та міжнародні схеми.
Що далі
РФ швидко “латає” зв’язок
Найнебезпечніший сценарій для України: росіяни знаходять достатньо робочий сурогат Starlink (комбінація супутникових каналів, наземних ретрансляторів, нових схем РЕБ/РЕР-прикриття), і «Рубікон» повертає дальні “комфортні” удари. Ознаки: знову масово з’являються відео стабільних далеких уражень, менша кількість збоїв у їхніх “дрон-ланцюгах”.
“Вікно можливостей” для України на кілька місяців
Більш реалістично: РФ болісно перебудовується, і в цей час українські сили отримують шанс:
- активніше бити по логістичних “нервах” противника,
- ловити моменти зниження координації,
- підсилювати власні контрдронові рішення.
Самі українські оцінки в публічному полі припускають, що стабілізація у РФ може зайняти місяці, а не тижні.
Гібрид: “зв’язок гірший, але дронів більше”
Навіть без Starlink РФ може компенсувати втрати зв’язку масовістю дешевших платформ, нарощенням операторів і “механізацією” процесів. Це менш ефективно в одиничному ударі, але небезпечно статистично.
Головний урок «Рубікону»
«Рубікон» показав, що на сучасній війні “елітність” — це не тільки майстерність операторів, а й організація виробництва результату: ресурси, спеціалізація, короткий цикл інновацій.
Але він же довів і інше: найкращий “дрон-спецназ” може втратити перевагу не через поразку в бою, а через надмірну демонстративність, яка запускає політичні й технологічні рішення на рівні глобальних компаній та держав. Саме так “тактичний трюк” перетворився на системну проблему для російського фронтового зв’язку.
За матеріалами bbc.com
