Чому Путін негайно прокоментував дискусії у Швейцарії
Коли 2021 року відбувся перший саміт «Кримської платформи», було висловлено чимало сумнівів щодо результативності та ефективності такого підходу до питання про деокупацію Криму. Адже якщо Російська Федерація наполегливо ігнорує міжнародне право і думку світового співтовариства, то яке має, зрештою, значення, скільки глав держав і урядів збереться на зустрічі, присвяченій відновленню територіальної цілісності України? — пише Віталій Портников для Крим.Реалії.
Тим часом у самій Росії саміт «Кримської платформи» виявився однією з найбільш обговорюваних подій 2021 року. У Москві стверджували, що країни Заходу підштовхують Україну до вирішення питання Криму збройним шляхом. Того ж 2021 року на своїй підсумковій пресконференції Володимир Путін говорив про те, що підтримка «Кримської платформи» — крок до збройної конфронтації. Приблизно в такій самій тональності про «Кримську платформу» висловлювалися і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, і інші російські керівники.
А чому? А, мабуть, тому, що на злодієві завжди шапка горить. Російське керівництво прекрасно знає, що окупація та анексія Криму — це кричуще порушення міжнародного права. Але для Путіна важливо, щоб усі інші цього ніби «не помічали». Тому, коли керівники і представники провідних країн світу з’їхалися до Києва на «Кримську платформу», для нього стало очевидним, що навіть за кілька років після анексії Криму для світової спільноти питання порушення міжнародного права аж ніяк не закрито і ніхто не збирається заплющувати очі на таку російську крадіжку. Саме цим пояснюється і така роздратована реакція Кремля — розрахунок на те, що всі забудуть і змиряться, не виправдався.
Те ж саме стосується і «формули миру», яку цього разу обговорювали в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Здавалося б, у Москві не мали б звертати жодної уваги на дискусію радників із питань національної безпеки та виступ Володимира Зеленського на швейцарському курорті. У Росії, як відомо, є свої «умови» для припинення війни, чого ж хвилюватися?
Але хвилюються. Путін негайно прокоментував дискусії у Швейцарії.
«Ось ці так звані формули миру, про які говорять на Заході і в Україні, це продовження реалізації декрету президента України про заборону вести переговори з Росією. Ось що це таке. Це заборонні вимоги для переговорного процесу. Ну не хочуть, не треба», — заявив російський президент під час зустрічі з очільниками муніципальних утворень.
І, знову ж таки, реакція Путіна, упевнений, свідчить про бажання жити у світі, де міжнародна реакція на злочини Росії збігається з російськими ж очікуваннями, у світі, де всі «зрозуміють і забудуть». А коли виявляється, що дискусії про шляхи врегулювання конфлікту можуть відбуватися в межах розуміння важливості повернення до норм міжнародного права, це викликає таку реакцію Кремля.
Звісно, в умовах, коли Кремль робить ставку винятково на силу, вважати «Кримську платформу» чи «формулу миру» панацеєю, підстав теж немає. Політичних можливостей для реалізації принципів, закладених в обох цих концепціях, наразі не існує – і ми не знаємо, коли ці можливості з’являться. Але відсутність реальних можливостей, думаю, — ще не привід для відмови від принципів.
Тому що тільки готовність захищати принципи та відстоювати цінності передбачає досягнення результату, тільки така готовність, упевнений, може створити передумови для відновлення справедливості та відновлення міжнародного права тоді, коли такі можливості з’являться.
За матеріалами nv.ua
