14 березня Україна вшановує тих, хто у вирішальні моменти не чекали наказу, а свідомо стали на захист держави — у 2014 році, у 2022-му і сьогодні.
14 березня Україна вшановує людей, які в найкритичніші для держави моменти не чекали наказу, а самі робили крок уперед. День українського добровольця — це не просто пам’ятна дата в календарі. Це нагадування про одну з головних рис українського суспільства: здатність до самоорганізації, відповідальності й боротьби тоді, коли державі найважче. Саме добровольці у різні роки ставали тією силою, що вигравала для країни найцінніше — час, шанс на спротив і право на майбутнє.
Чому саме 14 березня
Дата обрана не символічно, а історично точно. Саме 14 березня 2014 року перші 500 бійців Самооборони Майдану вирушили з Майдану Незалежності на тренувальну базу в Нових Петрівцях на Київщині для формування першого добровольчого батальйону. Цей момент став однією з точок відліку сучасного українського добровольчого руху — руху, що народився не кабінетним рішенням, а прямою відповіддю суспільства на російську агресію.
Коли Верховна Рада 17 січня 2017 року ухвалила постанову про встановлення Дня українського добровольця, вона фактично закріпила на державному рівні вже очевидну річ: добровольці стали не епізодом воєнної історії, а одним із фундаментів сучасної української державності. У тексті постанови прямо йдеться про вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, а також про потребу зміцнювати патріотичний дух суспільства й суспільну увагу до учасників добровольчих формувань.
Добровольці 2014 року: коли країну рятувала ініціатива громадян
Весна 2014 року стала для України моментом надзвичайного випробування. Після Революції Гідності, на тлі анексії Криму та розгортання російської гібридної агресії на сході, держава опинилася перед загрозою, до якої регулярні інституції не були повністю готові. Саме тоді з’явився добровольчий рух у його сучасному сенсі: тисячі людей — цивільних за фахом і способом життя — свідомо змінили мирне життя на фронт. Серед них були підприємці, науковці, митці, програмісти, спортсмени, студенти, ветерани Майдану. Вони пішли не за наказом і не через примус, а через внутрішнє розуміння, що хтось має стати між ворогом і країною.
У 2014–2015 роках у боях на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом була інтегрована до складу Збройних сил України, Національної гвардії та інших силових структур. Це важливо не лише як історичний факт, а і як відповідь на поширене спрощення: добровольчий рух не був альтернативою державі, він став її порятунком у момент, коли потрібно було швидко закрити найнебезпечніші прогалини оборони. Добровольці дали змогу виграти час для мобілізації, розгортання регулярного війська й відновлення обороноздатності.
Саме тому в українській історичній пам’яті доброволець — це не лише людина зі зброєю. Це образ громадянина, який бере на себе відповідальність у момент, коли від індивідуального рішення залежить доля спільноти. Добровольчий рух став одним із найяскравіших свідчень того, що українське суспільство здатне швидко мобілізуватися не тільки емоційно, а й організаційно.
2022 рік: друга велика хвиля добровольчого руху
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року знову зробило добровольчий вибір масовим явищем. У перші години й дні вторгнення до центрів комплектування, підрозділів територіальної оборони та бойових частин вишикувалися черги людей, які ще вчора працювали в офісах, викладали, керували бізнесами, займалися мистецтвом чи спортом. Сотні тисяч українців добровільно стали до оборони держави, а десятки тисяч повернулися з-за кордону, щоби бути тут у вирішальний момент.
Ця хвиля була іншою за масштабом, але подібною за суттю до 2014 року. Українське суспільство знову продемонструвало, що в умовах екзистенційної загрози воно не розпадається, а навпаки — збирається. Саме тому День українського добровольця сьогодні стосується не лише батальйонів перших років війни. Він охоплює і тих, хто пішов на фронт у 2022-му, і тих, хто долучився до територіальної оборони, і тих, хто в різних формах став частиною великого національного спротиву. Правове оформлення цього процесу теж було важливим: Закон «Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року визначив засади національного спротиву, а постанова Кабміну №1449 від 29 грудня 2021 року затвердила положення про добровольчі формування територіальних громад.
Доброволець як частина сили держави
Окремий вимір цього дня — інституційний. Добровольчий рух в Україні не залишився лише емоційною або стихійною реакцією. Він поступово вбудувався в систему оборони країни. Те, що починалося як самоорганізація суспільства, з роками стало частиною структурованої воєнної та безпекової архітектури держави. У цьому — одна з головних відмінностей українського досвіду: добровольчий імпульс не розчинився після першого шоку, а трансформувався в довготривалу оборонну спроможність.
Ще один важливий аспект — участь іноземців. Після початку повномасштабної війни Україна відкрила можливість для громадян інших держав вступати до Інтернаціонального легіону оборони України. Це було закріплено указом Президента №82/2022, який із 1 березня 2022 року запровадив тимчасовий безвізовий режим в’їзду для іноземців, які бажали долучитися до оборони України, окрім громадян держави-агресора. У практичному вимірі це означало, що добровольчий рух України вийшов за межі національної історії й став частиною ширшої боротьби за свободу і безпеку в Європі.
Що означає цей день у 2026 році
Сьогодні, у 2026 році, День українського добровольця — це вже не лише спомин про перші батальйони 2014-го. Це день безперервної традиції. Українські добровольці присутні фактично в кожній складовій Сил оборони. Багато з тих, хто прийшов до війська рядовими, стали офіцерами, командирами, фахівцями нової війни — від піхоти до безпілотних систем. Саме на цьому акцентували й офіційні привітання 14 березня 2026 року: у заявах наголошувалося, що добровольці у 2014-му й 2022-му ставали до строю у вирішальні для держави моменти, а їхня ініціатива, рішучість і готовність діяти стали одним із фундаментів стійкості українського війська.
У цьому сенсі доброволець — це не лише військова категорія. Це моральна категорія української політичної нації. Людина, яка каже собі: “якщо не я, то хто?” Історія останніх років показала, що саме ця внутрішня готовність суспільства до самозахисту стала однією з головних причин того, чому Україна вистояла.
“Відвага, самопожертва, патріотизм”: Сирський, Клименко, Буданов та інші привітали оборонців України із Днем добровольця
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський привітав захисників та захисниць із Днем добровольця, який щорічно відзначається в Україні 14 березня. Генерал заявив, що саме добровольці ставали до строю у вирішальні для держави моменти й саме вони є прикладом справжнього патріотизму, відваги та самопожертви. До привітань також приєднались керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова МВС Ігор Клименко та низка відомств.
Свої привітання генерал оприлюднив на власній Facebook-сторінці.
“У 2014-му і 2022-му тисячі наших громадян, залишивши свій дім, родини та мирне життя, взяли до рук зброю, щоб захистити рідну землю. Значною мірою завдяки їхній рішучості українське військо зламало плани російських окупантів”, — підкреслив він.
Сирський відзначив, що чимало з тих, хто прийшов до ЗСУ солдатами, вже стали офіцерами й “авторитетними” командирами бойових підрозділів, котрі знищують окупантів на передовій і завдають ударів по військах РФ у глибині російської території.
“Українські добровольці — це приклад справжнього патріотизму, відваги та самопожертви. Їхня рішучість, ініціатива та готовність діяти в найскладніших умовах стали одним із фундаментів стійкості Сил оборони України”, — наголосив головком.
Він також зазначив, що цього дня вшановується й пам’ять про тих, хто, ставши на захист Батьківщини, віддав своє життя.
“Їхній подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті. Україна стоятиме доти, доки є люди, готові за неї боротися. Переконаний: українські добровольці й надалі триматимуть стрій. Дякую кожному і кожній за вірність присязі, мужність і службу українському народові. Слава Україні!”, — додав генерал.
У Головному управлінні розвідки Міноборони нагадали, що 14 березня 2014 року перші п’ятсот бійців Самооборони Майдану вирушили на полігон, щоб із цивільних перетворитися на воїнів.
“Науковці, митці, підприємці — люди з планами та звичним життям, яке вони свідомо відклали. Їхній вибір дав державі те, чого їй найбільше бракувало — час. Час, щоб відновити регулярне військо і вистояти перед російською загрозою. Ця здатність до самоорганізації та готовність діяти живе і сьогодні. В лавах Сил оборони воюють люди, які на час війни залишили успішні кар’єри в ІТ, спорті, медіа — і опанували зовсім інше ремесло…”, — розповіли у відомстві.
Там також наголосили, що сьогодні вшановують тих, хто обрав шлях воїна за покликанням.
“Згадуємо кожного, хто віддав життя за право нації бути вільною. Ваш вибір — це і є справжня свобода та незалежність. Слава українським добровольцям! Слава Україні!”, — додали у ГУР МО.
Екскерівник української розвідки, а нині очільник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що саме добровольці разом з регулярною армією у 2014 році “стали між ворогом і Україною”.
“Що спонукає цивільну людину в один день змінити звичне життя, взяти до рук зброю та стати на захист рідної землі? Любов до Батьківщини. Почуття обов’язку. Бажання захистити тих, кого любиш. У кожного добровольця — своя відповідь. Але всі вони зробили одне: крок уперед, коли інші ще вагалися”, — сказав він.
Генерал-лейтенант також згадав початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року, зазначивши, що тоді “менеджери, програмісти, актори”, які, мовляв, до цього “ніколи не тримали у руках зброї, годинами стояли в чергах до військкоматів”, аби приєднатись до лав ЗСУ і захищати Україну.
“Сьогодні багато з них — досвідчені командири, які своїми рішеннями та новаторським мисленням змінюють українське військо. Вічна пам’ять тим, хто поліг у боротьбі й повернувся “на щиті”. Ваші імена — назавжди в історії України. Подяка і шана кожному добровольцю, хто сьогодні тримає стрій. Маю честь служити та воювати поруч із вами! “, — додав Буданов.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що добровольці підсилили підрозділи українських Сил оборони, продовжуючи робити це й зараз.
“Серед добровольців – ті, хто сьогодні служить у лавах Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної поліції України”, — розповів очільник МВС.
Клименко підкреслив, що “боротьба, стійкість та віра у перемогу” добровольців стали прикладом для мільйонів людей та зміцнили Україну.
“Разом із побратимами ви щодня виконуєте бойові та службові завдання, захищають кордони, рятують життя та забезпечують безпеку громадян. Пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за свободу країни. Їхній подвиг назавжди залишиться у пам’яті та в історії України”, — додав міністр.
У Службі безпеки України заявили, що День добровольця — свято людей, які “не чекали наказів і не шукали виправдань”.
“У вирішальний момент вони зробили свій вибір – боронити Україну, її волю та майбутнє. Їхня рішучість та мужність стали прикладом для всієї нації та важливою опорою для країни, коли вона потребувала цього найбільше. Дякуємо кожному, хто обрав шлях боротьби за свободу. Слава Україні!”, — додали у відомтсві.
У Держприкордонслужбі також приєднались до привітань, підкресливши, що добровольці “не чекали наказів, не шукали гарантій і не рахували ризики”.
“Вони просто зробили крок уперед, коли країні це було потрібно найбільше. Серед добровольців були люди різних професій, віку і міст, але їх об’єднало головне – відповідальність за свою державу. Їхній вибір став початком великого спротиву. І став доказом того, що сила країни народжується з рішень її людей. Честь і вдячність кожному, хто одного дня сказав собі: я йду боронити Україну!”, — заявили там.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими теж привітали добровольців, наголосивши, що це — “люди сталевої волі, які в критичний момент обрали боротьбу замість страху”.
“Ми пам’ятаємо героїв 2014-2015 років, які прямо з Майдану рушили на Схід. Ваша самопожертва тоді дала країні безцінний час, а ваш дух став фундаментом сучасної української армії. З 24 лютого 2022 року ця хвиля перетворилася на цунамі: сотні тисяч чоловіків і жінок знову довели, що український доброволець — це національний характер”, — заявили у відомстві.
Там підкреслили, що ті добровольці, які наразі перебувають у російському полоні, займають “особливе місце в наших думках сьогодні”.
“Координаційний штаб пам’ятає про кожного, і ми не зупинимося, поки кожен захисник не обійме рідних на вільній землі. Низький уклін ветеранам! Вічна пам’ять полеглим героям. Слава українським добровольцям! Слава Україні!”, — додали у Коордштабі.
Своєю чергою в українському Міністерстві закордонних справ відзначили долучення іноземних добровольців до лав Сил оборони для захисту України.
“Україна – це передусім люди. Це відчуття спільної відповідальності та мети. Люди різних національностей, які говорять різними мовами, але зробили однаковий вибір: стояти поруч з Україною у боротьбі за свободу”, — заявили у зовнішньополітичному відомстві.
Премʼєр-міністр Юлія Свириденко у День добровольця подякувала всім, хто першим став на захист України.
Глава уряду нагадала, що у 2014 році, одразу з Майдану, сотні людей із Самооборони пішли боронити країну. Тоді Україна вистояла завдяки їхній мужності та готовності діяти.
“Так само і в 2022 році тисячі сміливих хлопців і дівчат, не вагаючись, взяли до рук зброю, щоб захистити свої родини та міста від російської окупації. Сьогодні в нашому війську є й чимало добровольців з інших країн, які пліч-о-пліч з українцями захищають нашу державу”, – написала Свириденко у Телеграмі.
Вона наголосила, що Україна цінує всіх, хто став на її захист.
“Дякую кожному і кожній, хто свідомо обрав цей шлях. Вічна пам’ять усім, хто віддав своє життя в боротьбі з російським ворогом”, – зазначила Прем’єр-міністр.
Пам’ять, яка не може бути формальною
У День українського добровольця Україна дякує не абстрактному символу, а конкретним людям. Тим, хто в різні роки свідомо відмовився від безпеки заради свободи. Тим, хто дав державі час вистояти. Тим, хто зараз тримає стрій. І тим, хто загинув, щоб Україна мала майбутнє.
Повага до добровольців — це не лише урочисті слова чи пам’ятні дописи. Це обов’язок держави й суспільства зберігати їхню історію, підтримувати ветеранів, пам’ятати полеглих і чесно говорити про ціну цього вибору. Бо доброволець — це завжди про свободу, але також про відповідальність. І саме ця відповідальність уже двічі за одне покоління рятувала Україну.
Заа матеріалами armyinform.com.ua
