3 квітня 2026 року в Україні офіційно стартував прийом заявок на конкурс у межах державної ініціативи «Тисячовесна» — великої програми підтримки українського культурного продукту. Ініціативу «Тисячовесна», яка раніше мала назву «1000 годин українського контенту», започаткував президент Володимир Зеленський.
Формально програма прив’язана до 4 млрд грн, закладених у бюджеті, але на етапі старту конкурсу йдеться про орієнтовний обсяг фінансування понад 3,8 млрд грн, тоді як у самому Мінкульті також уточнюють: фактична потреба у 2026 році може сягнути до 3,2 млрд грн.
Не просто гранти, а спроба змінити культурний ринок
«Тисячовесна» — це не черговий вузький конкурс для окремої мистецької ніші. За задумом держави, йдеться про масштабний механізм виробництва українського контенту — від кіно й серіалів до музики, перформативного мистецтва, візуальних проєктів і контенту для соцмереж. Урядова логіка тут очевидна: посилити присутність українського продукту в інформаційному просторі, витісняти російський контент і створювати власні історії, які будуть конкурентними не з примусу, а за якістю й привабливістю для аудиторії.
Саме тому ця програма має не лише культурний, а й політичний та безпековий вимір. На офіційному рівні влада прямо пов’язує її із завданням побудови українського інформаційного середовища, особливо для молоді, та зі зменшенням впливу російського продукту. Це фактично інвестиція не тільки у творчі індустрії, а й у довгострокову культурну стійкість країни.
Читайте також: Зміни з 1 квітня 2026 року: що важливо знати українцям
Хто може податися і на що саме
Участь у програмі можуть брати юридичні особи, ФОПи та інші суб’єкти господарювання, зареєстровані в Україні. При цьому організатори дозволяють подавати необмежену кількість заявок: на різні напрями, різні конкурси або кілька різних проєктів одночасно. Кожну заявку розглядатимуть окремо.
Пріоритетні теми програми охоплюють українську історію, сили безпеки й оборони, життя під час війни, мову, культурну спадщину, ментальне здоров’я, безбар’єрність, майбутнє України, соціально важливі професії та інші теми, які мають формувати сучасний український гуманітарний простір.
Офіційно Мінкульт говорить про сім напрямів підтримки, серед яких:
- ігрові фільми та серіали,
- документальні фільми та серіали,
- анімація,
- дитячий контент,
- сучасна музика,
- перформативне й візуальне мистецтво,
- а також аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж.
У публічних описах перелік подається розширено, але суть зрозуміла: держава намагається охопити майже весь ланцюг сучасного культурного виробництва.
Читайте також: Львів – найдорожче місто. Що показав ринок новобудов у 2025 році
Як розподілятимуть гроші
Одна з головних особливостей програми — гнучка модель фінансування залежно від типу продукту. Для авторських, анімаційних, дебютних і дитячих проєктів передбачене державне покриття до 100%.
Для ширшого переліку інших форматів діє модель до 80% державного фінансування за умови, що виробник забезпечує щонайменше 20% співфінансування.
Для ігрових і неігрових серіалів працює модель 50/50.
За орієнтовним розподілом коштів, найбільший шматок бюджету має піти на ігрові фільми та серіали — 1,9 млрд грн. Далі йдуть анімація та дитячий контент — 490 млн грн, перформативне мистецтво — 400 млн грн, сучасна музика — 300 млн грн, візуальне мистецтво — 300 млн грн, документальні фільми та серіали — 240 млн грн, аудіовізуальні шоу та короткі відео для соцмереж — 260 млн грн. Це показує, що держава робить ставку не тільки на традиційне кіно, а й на швидші формати масового охоплення.
Як проходитиме конкурс
Прийом заявок триває з 3 квітня до 28 травня 2026 року.
Після цього з 29 травня до 5 червня відбудеться технічна перевірка документів.
Етап експертного оцінювання заплановано на 10 червня — 21 липня, а фінальний пітчинг має пройти у серпні.
До третього етапу проходитимуть лише ті проєкти, які наберуть щонайменше 60 балів. Розподіл проєктів між експертами обіцяють проводити через відкрите жеребкування в онлайн-трансляції, а до фінального етапу планують залучати також іноземних фахівців із дорадчим голосом. Формально це має підсилити довіру до процесу й зменшити ризики кулуарного розподілу коштів.
Оцінювання, за офіційним описом, базуватиметься на кількох критеріях:
- якості публічної презентації,
- реалістичності реалізації,
- готовності команди,
- обґрунтованості бюджету
- та міжнародному потенціалі.
Тобто конкуренція йтиме не лише за ідею, а й за здатність довести, що команда реально вміє вивести проєкт у виробництво та дистрибуцію.
Що буде після перемоги
Держава передбачила дуже високу частку попереднього фінансування: 80–90% частки державного фінансування можуть виплатити ще до кінця року, в якому підписано договір.
Але разом із цим переможці отримують і жорсткі зобов’язання:
- треба подавати акти частково виконаних робіт,
- проміжні звіти про використання коштів,
- а також квартальну звітність.
Якщо цього не зробити вчасно, передоплату доведеться повертати.
Строки реалізації також різняться залежно від складності продукту.
Короткі проєкти та ті, що вже на фінальній стадії, мають завершитися до кінця 2026 року; складніші багатостадійні проєкти — до 31 грудня 2027 року; а анімаційні та ігрові фільми чи серіали за обґрунтованої потреби можуть вироблятися аж до кінця 2028 року.
Ще одна важлива деталь: якщо культурний продукт створюється повністю або частково за державні кошти, частина майнових прав інтелектуальної власності належатиме державі пропорційно до її внеску. Для фільмів і серіалів це працює через Держкіно, для інших творів — через Мінкульт або визначену установу. Тобто програма не є класичним «грантом без подальших наслідків» — вона передбачає й державну частку в правах на результат.
Чому ця програма важлива — і чому навколо неї будуть суперечки
Головна сила «Тисячовесни» в масштабі. Україна давно не бачила настільки великої спроби одномоментно влити мільярди у виробництво культурного продукту. Саме тому програма потенційно здатна дати ринку те, чого йому бракувало роками: довгі гроші, прогнозованість і шанс для нових команд зайти у виробництво.
Але саме масштаб породжує і головні ризики. Ще до старту конкурсу учасники ринку попереджали, що раптовий прихід такого обсягу коштів може створити перекоси: боротьбу за ресурси, проблеми з якістю, дефіцит компетентних виконавців і спокусу освоювати бюджет швидше, ніж будувати життєздатний продукт. Критики програми ще восени 2025 року ставили питання не тільки про обсяги фінансування, а й про те, чи буде результат таким, «за який не соромно». А в Держкіно прямо говорили, що одномоментна поява величезного обсягу грошей на ринку може породити низку проблем.
Тому реальна інтрига «Тисячовесни» не в самій цифрі бюджету. Вона в тому, чи вдасться державі побудувати прозору, конкурентну і професійну систему відбору, яка профінансує не просто «правильні» теми, а сильні культурні продукти з реальною аудиторією. Бо український контент виграє не тоді, коли він просто отримує гроші, а тоді, коли стає переконливою альтернативою на ринку уваги.
«Тисячовесна» — це одна з найамбітніших культурних ініціатив держави за час великої війни. Вона відкриває для українських креаторів вікно великих можливостей: мільярдні бюджети, широкий спектр форматів і шанс перезапустити виробництво національного контенту. Але разом із можливістю приходить і тест на зрілість — як для державних інституцій, так і для самої індустрії. Від того, наскільки чесно й професійно спрацює ця система, залежить, чи стане «Тисячовесна» справжнім культурним проривом, чи перетвориться на ще одну велику, але суперечливу бюджетну історію.
За матеріалами forbes.ua
