У квітні 2026 року Росія встановила новий рекорд із застосування ударних дронів і дронів-приманок проти України. Водночас ворог знову активізує балістичні удари — передусім по містах, де бракує систем ППО, здатних перехоплювати такі цілі. Це свідчить про перехід РФ до більш раціональної, виснажливої та комбінованої моделі повітряного терору.

Квітень 2026 року став одним із найпоказовіших місяців повітряної війни Росії проти України. Формально ракетна активність ворога не виглядала екстремальною: загальна кількість застосованих ракет залишалася у межах середньостатистичних показників. Але за цією «помірністю» приховується значно небезпечніша тенденція — Росія почала повертати балістику як регулярний інструмент ударів по містах, де українська протиповітряна оборона має обмежені можливості для перехоплення.

Ще більш промовистою стала дронова компонента. У квітні російські війська застосували рекордну кількість Shahed-136, БМ-35 «Італмас», «Гербер», «Пародій» та інших засобів повітряного терору. Українська ППО продемонструвала надзвичайно високий рівень ефективності, однак сама кількість атак свідчить: Москва не відмовляється від стратегії виснаження, а навпаки — робить її більш системною.

Квітень як місяць нової інтенсивності

Повітряна кампанія РФ у квітні мала кілька ключових особливостей.

Перша — рекордне застосування дронів. За місяць ворог запустив 6 441 дрон-камікадзе та дрон-приманку. Це абсолютний максимум за весь період таких атак.

Друга — висока ефективність української ППО. Повітряні сили ЗСУ та інші компоненти оборони змогли перехопити або знешкодити 5 862 цілі, тобто близько 92% від загальної кількості.

Третя — повернення балістичної загрози. Росія не здійснила різкого ривка в кількості балістичних пусків, однак тенденція до зростання їхнього застосування після березневого спаду стала очевидною.

Четверта — обмежене використання окремих типів ракет, зокрема Х-22/32, «Цирконів» і «Кинджалів». Це може свідчити не про відсутність таких засобів, а про їх накопичення для майбутніх комбінованих ударів.

У сукупності ці фактори показують, що Росія не просто збільшує кількість атак. Вона змінює їхню логіку: від хаотичного масового терору — до більш розрахованого виснаження української системи оборони.

Ракетна компонента: без рекорду, але з небезпечною структурою

У квітні Росія застосувала по Україні 141 ракетний засіб ураження. Із них було перехоплено 89 цілей, тобто близько 63%.

На перший погляд, це не виглядає як надзвичайний показник. Однак головне — не лише загальна кількість ракет, а їхня номенклатура.

Які ракети застосовувала Росія

Тип ракет	Кількість застосованих	Кількість перехоплених	Що це означає
9М723 / KN-23 / 5В55	близько 50	9	Найнебезпечніша компонента через складність перехоплення
Х-101	74	69	Українська ППО демонструє високу ефективність проти крилатих ракет
9М727/728 «Іскандер-К»	8	6	Обмежене, але небезпечне застосування
3М14 «Калібр»	5	4	Морська крилата компонента була мінімальною
Х-59/69	4	1	Невелика кількість, але загроза залишається

Найпомітніше — співвідношення між крилатими ракетами Х-101 і балістичними засобами ураження. Якщо більшість Х-101 була збита, то балістичні ракети залишаються набагато складнішою ціллю.

Це ще раз підтверджує: головна проблема для України полягає не лише в кількості ворожих пусків, а в тому, який саме тип зброї застосовує РФ і по яких містах вона б’є.

Чому балістика стає головною загрозою

Балістичні ракети — це окрема категорія небезпеки. Вони мають високу швидкість, коротший час підльоту і значно складніші для перехоплення, ніж дозвукові крилаті ракети або більшість ударних дронів.

У квітні Росія не продемонструвала різкого зростання балістичних ударів, але після березневого спаду почала поступово повертати цю компоненту до активнішого застосування.

Для порівняння:

Місяць	Кількість застосованих балістичних засобів
Січень 2026	91
Лютий 2026	121
Березень 2026	43
Квітень 2026	близько 50

Після пікових показників січня і лютого в березні відбувся спад. Але квітень показав, що це не означало відмови РФ від балістики. Радше йдеться про циклічне накопичення боєкомплекту і подальше використання там, де ефект може бути максимальним.

Чому РФ робить ставку на балістику

Є кілька причин.

По-перше, балістика складніша для перехоплення. Її можуть ефективно збивати лише окремі типи сучасних систем ППО/ПРО.

По-друге, Росія намагається бити по містах, де немає достатнього прикриття від таких ракет.

По-третє, балістичні удари мають сильний психологічний ефект: тривога коротша, часу на реакцію менше, а ризик руйнувань — високий.

По-четверте, такі удари дозволяють ворогу тестувати слабкі місця української оборони.

Саме тому квітневе повернення балістики не можна розглядати як другорядну деталь. Це один із головних сигналів місяця.

Х-101: Росія витрачає майже місячне виробництво

Окремо варто звернути увагу на ракети Х-101. У квітні Росія застосувала 74 такі ракети, з яких 69 було перехоплено.

Це дуже високий показник ефективності української ППО. Але водночас важливо інше: 74 ракети Х-101 — це приблизно той обсяг, який Росія може виробляти протягом місяця.

Тобто Москва не просто використовує старі запаси. Вона витрачає продукцію, яку продовжує виробляти, намагаючись підтримувати постійний тиск на Україну.

Однак висока частка перехоплень показує, що крилаті ракети вже не дають РФ гарантованого результату. Саме тому ворог комбінує їх із дронами, приманками та балістикою.

Відсутність «Кинджалів» і «Цирконів»: пауза чи накопичення?

У квітні майже не спостерігалося активного застосування окремих типів ракет, які раніше періодично з’являлися в російських атаках.

Йдеться про:

Х-22/32;
3М22 «Циркон»;
Х-47М2 «Кинджал».

Це не означає, що такі ракети у РФ закінчилися. Навпаки, небезпека полягає в іншому: Росія може накопичувати їх для майбутнього масованого комбінованого удару.

Така логіка вже неодноразово проявлялася у російській тактиці. Ворог певний час зменшує використання конкретної номенклатури, а потім повертає її у складі більш складної атаки.

Можливий сценарій виглядає так:

спершу запускаються дрони-приманки;
далі — Shahed та «Італмаси»;
паралельно або після цього — крилаті ракети;
окремо — балістика;
у найнебезпечнішому варіанті — «Кинджали», «Циркони» або Х-22/32.

Мета такої комбінації — перевантажити систему ППО, розтягнути її в часі та просторі, змусити витрачати ресурс і знайти вразливі ділянки.

Дроновий рекорд: 6 441 ціль за місяць

Найгучнішим показником квітня став рекорд із застосування дронів. За місяць Росія запустила по Україні 6 441 дрон-камікадзе та дрон-приманку.

Йдеться про:

Shahed-136;
БМ-35 «Італмас»;
«Гербер»;
«Пародій»;
інші імітаційні або допоміжні засоби повітряного терору.

Українські сили знешкодили 5 862 цілі, тобто 92%. Це також рекордний показник за кількістю перехоплених дронів у місячному вимірі.

Але тут важливо уникати двох крайнощів.

З одного боку, рекорд не означає, що Росія різко вийшла на принципово новий рівень виробництва. Попередній максимум був у липні 2025 року — 6 394 дрони. Тобто квітневий рекорд перевищив його лише на 47 одиниць.

З іншого боку, це не привід применшувати загрозу. Навіть якщо зростання не є кратним, воно демонструє стабільність російської дронової кампанії. РФ уже здатна місяцями підтримувати дуже високий рівень нічних атак.

Найінтенсивніші атаки квітня

Квітень мав кілька пікових епізодів, які показали можливості Росії щодо масованих дронових нальотів.

Дата	Кількість застосованих дронів	Кількість перехоплених	Особливість
3 квітня	542	515	Один із найбільших нальотів місяця
15–16 квітня	659	636	Наймасштабніший епізод квітня
25 квітня	619	580	Чергова хвиля понад 600 цілей

Ці цифри показують нову норму: Росія вже може проводити масовані дронові атаки не як виняток, а як повторюваний сценарій.

За оцінкою Коваленка, протягом приблизно двох третин місяця ворог запускав до 200 дронів за ніч. Ще в третину днів показник був нижчим — до 150 дронів. А масовані нальоти понад 500 дронів Росія може дозволити собі 3–4 рази на місяць.

Це означає, що дронова кампанія РФ має певну виробничу і логістичну межу, але ця межа вже є дуже високою.

Чому 92% перехоплення — це успіх, але не гарантія безпеки

Показник у 92% збитих або знешкоджених дронів є дуже високим. Він свідчить про розвиток української системи протидії: мобільних вогневих груп, радіоелектронної боротьби, зенітних засобів, авіації, систем спостереження та координації.

Але проблема полягає у масштабі.

Якщо ворог запускає понад 6 тисяч дронів за місяць, навіть 8% прориву або падіння уламків можуть означати сотні небезпечних епізодів.

Це можуть бути:

влучання по цивільній або критичній інфраструктурі;
пожежі;
пошкодження житлових будинків;
знеструмлення окремих районів;
навантаження на рятувальників і медиків;
психологічне виснаження населення;
постійна робота ППО в нічному режимі.

Тому висока ефективність української оборони не скасовує небезпеки. Вона лише показує, що без цієї ефективності наслідки були б набагато масштабнішими.

Дрони-приманки: дешевий спосіб перевантажити ППО

Одна з ключових змін російської тактики — активне використання дронів-приманок.

Вони можуть не мати такої ж бойової частини, як ударні Shahed, але виконують іншу функцію:

імітують реальні цілі;
змушують ППО витрачати час на супровід;
перевантажують радари;
розтягують мобільні групи;
ускладнюють класифікацію загроз;
створюють хаос у повітряній обстановці.

Для Росії це економічно вигідна модель. Дешевий дрон-приманка може змусити Україну витратити значно дорожчий ресурс або хоча б відволікти увагу від справжньої ударної цілі.

Саме тому сучасна російська атака — це вже не просто «запуск Shahed». Це багатошарова операція, де одні цілі б’ють, інші відволікають, а треті шукають слабкі місця в маршрутах ППО.

Україна адаптується, але ціна адаптації висока

Українська ППО у квітні продемонструвала дуже високий рівень адаптації. Перехоплення 92% дронових цілей — результат не лише роботи класичних зенітних систем.

Це також наслідок розвитку:

мобільних вогневих груп;
систем РЕБ;
акустичного та радарного моніторингу;
координації між військовими й місцевими підрозділами;
застосування легших і дешевших засобів перехоплення;
накопичення бойового досвіду.

Але така адаптація має свою ціну. Постійні нічні атаки виснажують людей, техніку, боєкомплект і логістику. Україна змушена одночасно прикривати великі міста, енергетику, промисловість, порти, військові об’єкти, прифронтові регіони та тилові області.

Росія це розуміє. Саме тому ставка на дрони є не лише військовою, а й ресурсною: змусити Україну витрачати більше, ніж витрачає сама РФ.

Удар по Мерефі як продовження квітневої тенденції

Ракетний удар по Мерефі на Харківщині 4 травня став трагічним підтвердженням головної тенденції квітня: Росія посилює загрозу для міст, які не мають достатнього прикриття від балістики.

За повідомленнями місцевої влади та прокуратури, удар було завдано вранці, попередньо — балістичною ракетою «Іскандер-М». Внаслідок атаки загинули люди, були поранені цивільні, пошкоджено житлові будинки, магазини, СТО, транспорт і адміністративні об’єкти.

Цей удар важливий не лише як окремий воєнний злочин РФ. Він ілюструє стратегічну проблему: балістика залишається тим типом зброї, проти якого Україна має обмежену кількість ефективних засобів.

Якщо дрони можна збивати різними ешелонами — від мобільних груп до РЕБ, — то проти балістики потрібні системи іншого класу. І саме дефіцит таких систем створює простір для російського терору.

Російська логіка: не прорвати всю ППО, а знайти слабкі місця

Важливо розуміти: Росія не обов’язково розраховує на те, що більшість її дронів або ракет досягне цілей. Її нинішня логіка інша.

Вона полягає в тому, щоб:

перевантажити систему ППО кількістю цілей;
змусити Україну витрачати ресурс;
виявити слабкі маршрути й регіони;
психологічно виснажити населення;
підготувати умови для комбінованих ударів;
перевірити, де бракує протиракетного прикриття.

Це війна не лише ракет і дронів. Це війна темпів, запасів, логістики, виробництва та витривалості.

Росія намагається зробити так, щоб Україна постійно жила в режимі реагування. Українська задача — не лише збивати цілі, а й не дозволити ворогу нав’язати виснажливу модель, у якій кожна ніч стає окремим випробуванням для системи оборони.

Що означає квітень для наступних місяців

Квітень 2026 року дає кілька важливих прогнозних сигналів.

Перший сигнал: дронові атаки залишаться масовими

РФ уже вийшла на рівень, коли може підтримувати сотні запусків протягом значної частини місяця. Навіть якщо окремі місяці будуть менш інтенсивними, загальна тенденція очевидна: дрони залишаються головним інструментом нічного терору.

Другий сигнал: балістика знову стає регулярною загрозою

Після березневого спаду Росія повертає балістичну компоненту. Це особливо небезпечно для Харківщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Одещини та інших регіонів, де час підльоту може бути мінімальним.

Третій сигнал: Росія може накопичувати рідкісніші ракети

Пауза у застосуванні «Кинджалів», «Цирконів» і Х-22/32 може бути підготовкою до майбутніх комбінованих ударів.

Четвертий сигнал: Україна потребує не лише Patriot

Patriot та інші системи протиракетної оборони є критично важливими, але дронова загроза вимагає також дешевших, масовіших і більш гнучких рішень: РЕБ, дронів-перехоплювачів, мобільних груп, сенсорних мереж, автоматизованого управління.

П’ятий сигнал: повітряна війна стає економічним змаганням

РФ намагається здешевити атаку, Україна — здешевити перехоплення. Перемагатиме той, хто швидше адаптується технологічно та організаційно.

Українська відповідь: що стає критично важливим

На тлі квітневої статистики очевидними стають кілька пріоритетів.

1. Посилення протибалістичної оборони

Це найскладніша й найдорожча частина задачі. Але без неї міста, які не мають прикриття від балістики, залишатимуться особливо вразливими.

2. Масштабування дешевих засобів протидії дронам

Збивати дешеві дрони дорогими ракетами — невигідна модель. Тому потрібні:

мобільні вогневі групи;
зенітні установки малого радіуса;
дрони-перехоплювачі;
системи РЕБ;
кулеметні й гарматні рішення;
оптико-електронні засоби виявлення.

3. Розвиток єдиної системи виявлення

Що швидше Україна бачить повітряну обстановку, то ефективніше може розподіляти ресурс. Це особливо важливо під час атак, де одночасно летять Shahed, приманки, крилаті ракети і балістика.

4. Захист енергетики та критичної інфраструктури

РФ традиційно намагається бити по об’єктах, які мають довгострокові наслідки для цивільного життя: енергетиці, логістиці, промисловості, транспортних вузлах.

5. Підтримка людей у містах, які живуть під постійною загрозою

Повітряна війна — це не лише військова проблема. Це також психологічне, соціальне й гуманітарне випробування. Постійні нічні тривоги, руйнування, втрати й невизначеність виснажують суспільство.

Головний висновок квітня: рекорд — не причина для паніки, а сигнал до мобілізації ресурсів

Квітневий рекорд із дронів не означає, що Росія безмежно наростила свої можливості. Перевищення попереднього максимуму було невеликим. Але сам факт, що ворог зміг повторити й трохи перевершити рекорд липня 2025 року, свідчить про стабільність його виробничої й логістичної системи.

Головна небезпека — не в одному рекордному місяці. Небезпека в тому, що Росія перетворює такі атаки на регулярний інструмент війни.

Дрони стають засобом виснаження. Балістика — інструментом ударів по незахищених містах. Крилаті ракети — частиною комбінованих сценаріїв. Приманки — способом перевантаження ППО. А пауза у застосуванні окремих рідкісних ракет може означати підготовку до наступних масованих ударів.

Квітень 2026 року показав, що Росія не відмовляється від повітряного терору, а робить його більш системним. Ворог встановив рекорд із застосування дронів, однак головна загроза полягає не лише в кількості Shahed чи «Гербер». РФ намагається поєднувати масові дронові нальоти, приманки, крилаті ракети та балістику, щоб перевантажити українську ППО і знайти незахищені міста.

Українська оборона демонструє високу ефективність, але масштаб атак вимагає нових ресурсів: більше систем протиракетної оборони, більше засобів РЕБ, більше мобільних груп, дешевших перехоплювачів і стабільної підтримки партнерів. Бо наступний етап повітряної війни — це не лише питання збитих цілей. Це змагання на витривалість, технології та здатність швидко адаптуватися.

За матеріалами obozrevatel.com