Візит Володимира Зеленського до Вірменії став не просто участю у саміті Європейської політичної спільноти. Це була багаторівнева дипломатична операція: повернути Україну в центр уваги партнерів на тлі війни в Ірані, добитися нових внесків у PURL, пришвидшити перший транш із €90 млрд підтримки ЄС, просунути Drone Deals і закріпити роль Європи у майбутніх переговорах щодо війни.

Єреван на початку травня 2026 року став для України точкою, де зійшлися кілька великих сюжетів: війна Росії проти України, загроза нової ескалації в Європі, боротьба за системи ППО, потреба у фінансуванні дронів і РЕБ, санкційний тиск на Москву, а також поступове випадіння Вірменії з російської орбіти. Володимир Зеленський використав саміт Європейської політичної спільноти як майданчик для того, щоб нагадати партнерам: поки світ відволікається на Близький Схід, Росія готується до рішень, які можуть визначити хід війни вже цього літа.

Робочий візит Президента України до Вірменії 3–4 травня 2026 року став одним із найбільш насичених дипломатичних епізодів останнього часу. У Єревані Володимир Зеленський зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Президентом Європейської ради Антоніу Коштою, Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, прем’єром Канади Марком Карні, а також лідерами Польщі, Великої Британії, Норвегії, Фінляндії, Чехії, Словаччини, Вірменії та Грузії.

Центральними темами стали протиповітряна оборона, програма PURL, фінансовий пакет ЄС на €90 млрд, спільне виробництво дронів, санкції проти Росії, дипломатичний формат майбутніх переговорів і роль Європи у безпеці України.

Але політичне значення саміту було ширшим. Зеленський приїхав до країни, яку Росія довго вважала частиною власної сфери впливу. Сам факт першого за 24 роки візиту Президента України до Вірменії став сигналом: російська геополітична монополія на Південному Кавказі слабшає, а Україна дедалі активніше працює там, де раніше домінувала Москва.

Єреван як дипломатичний майданчик: чому цей візит важливий

Саміт Європейської політичної спільноти у Єревані мав для України кілька рівнів значення.

Перший — практичний. Україна потребує ППО, антибалістичних ракет, фінансування дронів, підтримки енергетики та гарантій подальшої оборонної допомоги. Кожна зустріч Зеленського з партнерами була спрямована на конкретний результат: нові внески, нові пакети, пришвидшення рішень, розширення коаліцій.

Другий — політичний. Через війну в Ірані увага США та частини західних столиць змістилася на Близький Схід. Україна опинилася перед ризиком, що її війна може тимчасово втратити пріоритетність у міжнародному порядку денному. Зеленський у Єревані прямо говорив про паузу в тристоронніх переговорах, яка виникла через фокус Вашингтона на Ірані.

Третій — символічний. Вірменія — не випадкове місце. Це країна, яка десятиліттями була тісно пов’язана з Росією через ОДКБ, Євразійський економічний союз, енергетичну залежність і російську військову присутність. Але після провалу російських безпекових гарантій під час карабаської кризи Єреван почав шукати нову зовнішньополітичну опору.

Тому саміт європейських лідерів у Вірменії та участь у ньому Зеленського стали для Москви неприємним сигналом: навіть у регіонах, які Кремль вважав «своїми», з’являється простір для України, ЄС і ширшої європейської політики.

Головний оборонний акцент: PURL і антибалістичні ракети

Однією з ключових тем усіх переговорів стала програма PURL. Для України вона має критичне значення, бо стосується не абстрактної військової допомоги, а здатності захищатися від російських балістичних ударів.

Зеленський під час зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте подякував за реалізацію PURL і наголосив, що ця програма допомагає Україні захищатися від балістики. Рютте, своєю чергою, запевнив, що програма працює, а антибалістичні ракети постачатимуться Україні й надалі.

Це принципово важливо. Росія не припиняє масованих атак, а її тактика дедалі частіше полягає у комбінованому виснаженні української ППО: дрони, крилаті ракети, балістика, удари по енергетичній інфраструктурі, спроби перевантажити системи захисту.

Україна не може дозволити собі ситуацію, коли наявність ракет-перехоплювачів залежить від випадкових політичних рішень або затримок у столицях партнерів. Саме тому PURL набуває значення системного механізму.

У Єревані ця тема прозвучала одразу в кількох форматах:

• під час зустрічі Зеленського з Рютте;
• у розмові з прем’єром Канади Марком Карні;
• у переговорах із лідерами Великої Британії, Норвегії та Фінляндії;
• у Вашингтонському форматі за участі ключових партнерів України;
• у виступі Зеленського на пленарній сесії саміту.

Особливо важливим стало оголошення Канади про додатковий внесок у PURL на 200 млн доларів. Загальна сума канадської участі в цій програмі, за словами української сторони, перевищує 830 млн доларів.

Норвегія, своєю чергою, вже має внески в PURL майже на 1 млрд доларів. Фінляндія розглядає можливість спрямувати частину свого нового оборонного пакета на цю програму. Велика Британія також обговорювала з Україною подальшу участь у підтримці оборонних потреб, зокрема у сфері ППО.

Фактично в Єревані PURL була представлена як одна з головних ліній виживання української оборони на найближчі місяці.

Чому ППО стала питанням не лише України, а всієї Європи

Зеленський у Єревані кілька разів наголосив: Європа має бути здатна самостійно виробляти все необхідне для захисту від балістичних ударів та інших видів зброї.

Це вже не просто український запит на допомогу. Це спроба змінити саму логіку європейської безпеки.

Раніше багато європейських країн покладалися на американську військову парасольку, повільні оборонні бюджети й обмежені запаси. Повномасштабна війна Росії проти України показала, що така модель не витримує війни високої інтенсивності. Запаси ракет швидко вичерпуються, виробничі лінії не встигають за темпами споживання, а політичні рішення можуть затримуватися.

Україна на власному досвіді показує Європі, що майбутня війна — це не лише танки й артилерія. Це балістика, дрони, РЕБ, глибокі удари, захист критичної інфраструктури, системи раннього попередження, швидке виробництво й адаптація.

Тому, коли Зеленський говорить про європейські антибалістичні можливості, він фактично просуває нову архітектуру оборони континенту. У ній Україна має бути не лише реципієнтом допомоги, а й партнером, який уже має практичний досвід сучасної війни.

€90 млрд ЄС: гроші, які мають стати зброєю, дронами й зимовою стійкістю

Другим великим блоком саміту став фінансовий пакет ЄС на €90 млрд.

Під час зустрічі з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою Зеленський подякував за лідерство у розблокуванні цього пакета й наголосив, що Україна розраховує якнайшвидше отримати перші транші.

Ключова деталь: ці кошти мають піти не лише на бюджетні потреби. Україна хоче спрямувати частину фінансування на:

• спільне виробництво дронів;
• системи радіоелектронної боротьби;
• підготовку до зими;
• енергетичну стійкість;
• оборонні потреби.

Зеленський окремо зазначив, що Україні потрібно отримати ці кошти вже на початку літа, адже необхідно збільшувати виробництво дронів і РЕБ. Це означає, що пакет ЄС розглядається не лише як фінансова подушка, а як інструмент нарощування військово-промислової спроможності.

Це дуже важливий перехід. Західна допомога поступово змінює форму: від постачання готових виробів — до фінансування виробництва в Україні та інтеграції української оборонної промисловості в європейську.

Якщо перший транш справді піде на дрони та РЕБ, це може мати швидкий ефект на полі бою. Саме ці системи сьогодні визначають багато тактичних і оперативних рішень: від розвідки до ураження, від захисту позицій до ударів по російській логістиці.

Drone Deals: Україна переходить від прохача до постачальника безпеки

Окреме місце у єреванській дипломатії Зеленського посіла концепція Drone Deals.

Президент просуває її як формат спільного виробництва, обміну досвідом і створення нової системи захисту Європи від дронових та повітряних загроз.

Це важлива зміна риторики.

У 2022–2023 роках Україна здебільшого говорила партнерам: нам потрібна зброя, щоб вистояти. У 2026 році Київ дедалі частіше говорить інакше: ми маємо досвід, технології та бойові рішення, які потрібні самій Європі.

Цей перехід добре видно у зустрічах Зеленського:

• з Фінляндією — Україна запропонувала укласти угоду у форматі Drone Deal;
• з Норвегією — сторони обговорювали роботу над такою угодою;
• з ЄС — Зеленський і фон дер Ляєн говорили про рух у напрямку Drone Deal з Євросоюзом;
• у ширшому форматі — йшлося про інтеграцію України до європейських проєктів повітряного щита та захисту від дронів.

Суть Drone Deals полягає не лише у виробництві безпілотників. Це ширший пакет: технології, бойовий досвід, промислові потужності, спільні розробки, системи управління, навчання, стандартизація, протидія дронам і РЕБ.

Для Європи це шанс швидко отримати доступ до практичних рішень, перевірених війною. Для України — спосіб залучити фінансування, масштабувати виробництво і закріпити себе як одного з центрів нової оборонної індустрії.

Вашингтонський формат: спроба повернути США й Європу до українського порядку денного

На полях саміту в Єревані відбулася зустріч у так званому Вашингтонському форматі. У ній взяли участь лідери Франції, Великої Британії, Італії, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Канади, керівництво ЄС і Генсек НАТО.

Цей формат важливий із двох причин.

По-перше, він пов’язаний із контактами з американською стороною. За словами Зеленського, ці країни були залучені до розмов із президентом США Дональдом Трампом та його радниками з національної безпеки.

По-друге, він став інструментом повернення уваги до України на тлі того, що США зосереджені на війні в Ірані та Близькому Сході.

Зеленський прямо визнав: зараз американський фокус зміщений, і для України важливо повертати політичну увагу. У Єревані, за його словами, цю увагу вдалося повернути.

На зустрічі у Вашингтонському форматі говорили про:

• посилення української ППО;
• виробництво європейських систем і ракет;
• підтримку PURL;
• забезпечення Європи власними антибалістичними засобами;
• активізацію переговорного процесу;
• контакти зі США;
• роль Європи у майбутніх переговорах;
• ситуацію на фронті;
• енергетичну підтримку України;
• захист енергетичної інфраструктури.

Окремо Зеленський поінформував партнерів про російські втрати, які, за його словами, сягають 35 тисяч осіб на місяць, а також про загрози з боку Росії на основі даних української розвідки.

Це була не просто координаційна зустріч. Це була спроба сформувати спільну політичну позицію перед можливим новим етапом дипломатії.

Європа має бути за столом переговорів

Одним із головних політичних меседжів Зеленського в Єревані стала теза: Європа має бути за столом будь-яких переговорів.

Це не формальність. Для України це питання безпеки.

Якщо майбутні переговори про війну будуть зведені лише до контактів між США, Росією та Україною, Європа ризикує залишитися поза процесом, хоча саме вона найбільше зацікавлена у довгостроковій стабільності. Саме Європа фінансує значну частину української стійкості, приймає українців, запроваджує санкції, нарощує оборонні бюджети та житиме поруч із Росією після завершення активної фази війни.

Зеленський фактично просуває ідею єдиного європейського голосу. Він визнає, що Україна тримає контакт зі США і розуміє американські позиції, але наголошує: Європа не може бути стороннім спостерігачем.

Це особливо важливо в умовах, коли війна в Ірані відволікає Вашингтон, а Росія може спробувати використати глобальну турбулентність для просування власних умов.

Українська позиція залишається чіткою: довгострокове припинення вогню, надійна безпека, справедливий і тривалий мир. Але Київ хоче, щоб ці параметри не були предметом кулуарного торгу без Європи.

Санкції: 20-й пакет ЄС і наступна ціль — тіньовий флот

Санкційний трек у Єревані був не менш важливим, ніж оборонний.

Зеленський подякував Європейському Союзу за 20-й пакет санкцій проти Росії, особливо за обмеження проти російської нафти, військової промисловості та банків. Але водночас він закликав не зупинятися і не погоджуватися на жодні ідеї пом’якшення санкцій.

Окремий акцент — російський тіньовий флот.

Україна очікує, що наступний санкційний пакет ЄС посилить саме цей напрям. І це логічно: тіньовий флот став одним із головних інструментів, за допомогою яких Росія обходить нафтові обмеження, отримує доходи від експорту енергоресурсів і фінансує війну.

Британія вже зробила боротьбу з тіньовим флотом одним із важливих напрямів своєї політики. Зеленський під час зустрічі з Кіром Стармером окремо подякував Лондону за цей приклад.

Для України санкції — це не лише політичний символ. Це спосіб змінити економічну математику війни для Кремля. Чим дорожче Росії обходиться експорт нафти, банківські операції, військове виробництво й логістика, тим складніше їй підтримувати довгу війну.

Літо 2026 року як момент рішення для путіна

У своєму виступі на саміті Зеленський заявив, що це літо буде часом, коли путін вирішуватиме, що робити далі: розширювати війну чи переходити до дипломатії.

Ця фраза стала одним із ключових політичних сигналів саміту.

Вона означає, що Київ розглядає найближчі місяці як критичне вікно. Росія може спробувати скористатися відволіканням США на Близький Схід, перевірити стійкість України, посилити удари по енергетиці, інфраструктурі та містах або підвищити ставки на фронті.

Саме тому Зеленський закликає партнерів діяти зараз:

• не зменшувати санкційний тиск;
• пришвидшити оборонні пакети;
• поповнити PURL;
• надати фінансування на дрони й РЕБ;
• підготувати Україну до зими;
• сформувати єдиний дипломатичний голос.

Президент також звернув увагу на російський парад 9 травня, який, за його словами, може пройти без військової техніки вперше за багато років. Зеленський подав це як ознаку слабкості Росії: Москва не може дозволити собі демонстративне використання техніки й побоюється дронових ризиків.

Цей меседж мав показати партнерам: Росія не є всесильною. Її можна й потрібно дотискати.

Вірменія: символічний удар по російській орбіті

Окрема лінія єреванського саміту — сама Вірменія.

Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном, подякував за запрошення і привітав успішне проведення саміту. Окремо він наголосив: це перший візит Президента України до Вірменії за останні 24 роки.

Це не просто дипломатична деталь. Це сигнал про новий етап у відносинах між Києвом і Єреваном.

Україна підтримує кроки Вірменії до зближення з ЄС і готова підтримувати її проєвропейські ініціативи. Лідери також обговорили ситуацію в регіоні, безпекові виклики, економічне партнерство та можливість відновлення роботи Спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва.

Для Вірменії це теж важливо. Країна шукає новий баланс після того, як російська безпекова система виявилася ненадійною. Поступове зближення Єревана з ЄС, участь у європейських форматах і прийом саміту Європейської політичної спільноти демонструють, що Вірменія не хоче залишатися повністю залежною від Москви.

Для Кремля це болісно. Росія довго будувала політику на переконанні, що пострадянський простір є її природною сферою впливу. Але війна проти України, провал ОДКБ, недовіра союзників і агресивна політика Москви поступово руйнують цю конструкцію.

Візит Зеленського до Єревана став для російського інформаційного простору подразником саме тому, що він показав: Україна може з’являтися там, де Росія звикла бачити лише себе.

Реакція Росії: нервозність, агресія і страх перед втратою контролю

Російська реакція на візит Зеленського до Вірменії була емоційною. У проросійському інформаційному полі з’явилися роздратовані коментарі, агресивні оцінки та обурення самим фактом приїзду українського президента до Єревана.

Причина очевидна: для російських пропагандистів Вірменія — це країна, яку вони звикли сприймати як союзника або залежного партнера. Тому поява Зеленського на саміті у Єревані читається ними як символічний провал Москви.

До цього додається ще один фактор — страх перед 9 травня. У російському інформаційному полі обговорюються посилені заходи безпеки, ризики дронів і можливі обмеження зв’язку. Навіть якщо частина таких повідомлень не має офіційного підтвердження, сам тон дискусії показує: російська влада і пропагандистське середовище сприймають загрозу як реальну.

Сукупність факторів — візит Зеленського до Єревана, удари по російській інфраструктурі, страх перед дронами, санкційний тиск, зменшення впевненості у «союзниках» — створює в російському інформаційному просторі атмосферу нервозності.

Це не означає негайних політичних змін у Росії. Але це означає, що Кремль дедалі частіше стикається з ситуаціями, де він не контролює символічний простір.

Переговори з партнерами: що Україна отримала і що намагається закріпити

Єреванський дипломатичний марафон Зеленського складався з багатьох двосторонніх зустрічей. Кожна мала власну логіку.

НАТО: PURL і антибалістичні ракети

З Марком Рютте Зеленський обговорив реалізацію PURL і залучення нових внесків. Для України важливо, що НАТО підтверджує сталість цієї програми й продовження постачання антибалістичних ракет.

Канада: нові 200 млн доларів

Прем’єр Канади Марк Карні оголосив про додатковий внесок у PURL на 200 млн доларів. Також сторони говорили про повернення українських дітей, викрадених Росією, та подальшу підтримку України.

ЄС: €90 млрд, дрони і санкції

З Антоніу Коштою Зеленський говорив про перші транші з фінансового пакета, відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС і посилення санкцій проти Росії. З Урсулою фон дер Ляєн — про Drone Deal, графік першого траншу й інтеграцію оборонних індустрій.

Польща: євроінтеграція і відновлення

З Дональдом Туском йшлося про підтримку євроінтеграції України та підготовку Конференції з відновлення України, яка має пройти 25–26 червня в Гданську.

Велика Британія: тіньовий флот, PURL і E3

З Кіром Стармером Зеленський обговорив боротьбу проти російського тіньового флоту, оборонну підтримку, програму PURL, переговорний процес і підготовку зустрічі у форматі E3 — Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина.

Норвегія: PURL, енергетика і Drone Deal

З Йонасом Гаром Стере йшлося про майже 1 млрд доларів внесків Норвегії в PURL, енергетичну підтримку України, підготовку до зими та роботу над Drone Deal.

Фінляндія: 300 млн доларів і спільне виробництво

З Петтері Орпо Зеленський обговорив нещодавнє рішення Фінляндії виділити 300 млн доларів на оборонну підтримку України, можливість спрямування частини коштів на PURL, євроінтеграцію і потенційну угоду у форматі Drone Deal.

Словаччина: складний, але потрібний діалог

З Робертом Фіцо Зеленський говорив про співпрацю, міжурядову комісію, обмін візитами й членство України в ЄС. Важливо, що Словаччина підтвердила підтримку вступу України до Євросоюзу.

Грузія: перший контакт із Кобахідзе

Зустріч із прем’єром Грузії Іраклієм Кобахідзе була політично чутливою, адже Україна раніше запровадила санкції проти нього та інших представників грузинської влади. Відносини Києва й Тбілісі останніми роками були напруженими через позицію грузинської влади щодо війни та її риторику про нібито ризик «другого фронту». Але сам факт розмови свідчить, що Київ намагається залишати відкритими канали діалогу навіть із проблемними партнерами.

Євроінтеграція: переговорні кластери як політичний тест для ЄС

Окремою темою стала євроінтеграція України.

Зеленський заявив, що Україна технічно повністю готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і очікує на це протягом цього та наступного місяців.

Це важливий політичний тест для Євросоюзу. Україна очікує, що її прогрес буде оцінений не лише декларативно, а через конкретні рішення. Відкриття кластерів стало б сигналом, що шлях до членства справді рухається, а не залишається політичним гаслом.

Для Києва це має значення ще й тому, що євроінтеграція дедалі більше переплітається з безпекою. Вступ до ЄС — це вже не лише про реформи, ринок і право. Це також про стійкість держави, оборонну промисловість, фінансову підтримку, санкційну політику та стратегічне закріплення України в Європі.

Енергетика і зима: друга лінія оборони

Підготовка до зими також була серед ключових тем.

Україна очікує, що частина фінансової підтримки ЄС буде спрямована на плани стійкості, відновлення енергетичної інфраструктури та підготовку до нового опалювального сезону. З Норвегією та Великою Британією Зеленський окремо говорив про енергетичну підтримку.

Це не менш важливо, ніж ракети й дрони. Росія системно використовує енергетику як інструмент війни: удари по генерації, мережах, підстанціях, газовій інфраструктурі. Тому зимова готовність — це фактично частина оборонної стратегії.

Єреванський саміт показав, що Київ намагається поєднати два напрями: посилення ППО, яка має захистити енергетику, і фінансування відновлення, яке має зменшити наслідки можливих ударів.

Головний політичний сенс саміту: Україна пропонує Європі не лише війну, а модель захисту

Найважливіший результат Єревана — не одна конкретна заява чи окремий пакет допомоги. Головне — Україна дедалі чіткіше пропонує Європі нову модель безпеки.

Ця модель має кілька елементів.

Перший — спільна ППО і протиракетна оборона. Україна вже сьогодні є полігоном, де Європа бачить реальні загрози майбутнього.

Другий — спільне виробництво дронів і РЕБ. Українська оборонна індустрія може стати частиною європейської системи захисту.

Третій — фінансова інтеграція оборони. Пакет €90 млрд може бути не лише допомогою, а й інвестицією в європейську безпеку.

Четвертий — санкційний тиск як стратегічна зброя. Без удару по російській нафті, банках, ВПК і тіньовому флоту дипломатія буде слабкою.

П’ятий — європейська участь у переговорах. Мир не може бути стійким, якщо Європа не буде його співархітектором.

Шостий — геополітичне розширення простору свободи. Саміт у Вірменії показав, що країни, які раніше перебували в російській орбіті, шукають нові баланси.

Єреванський саміт став для України не просто черговою дипломатичною подією. Він показав, що Київ намагається діяти одразу на кількох фронтах: військовому, фінансовому, санкційному, дипломатичному й символічному.

Зеленський приїхав до Вірменії з чітким набором завдань: добитися нових внесків у PURL, пришвидшити фінансування з пакета ЄС на €90 млрд, просунути Drone Deals, закріпити роль Європи у майбутніх переговорах, посилити санкційний тиск на Росію та нагадати партнерам, що літо 2026 року може стати критичним періодом для рішень Кремля.

Але не менш важливим був символізм місця. Візит українського президента до Єревана — вперше за 24 роки — відбувся в момент, коли Вірменія дедалі помітніше шукає шлях поза повною залежністю від Росії. Для Москви це стало знаком втрати впливу. Для України — можливістю показати, що вона вже не лише бореться за власне виживання, а й формує нову карту європейської безпеки.

Єреван показав: Україна входить у новий етап дипломатії. Вона просить зброю, але водночас пропонує технології. Вона потребує фінансування, але здатна перетворювати його на спільне виробництво. Вона хоче миру, але наполягає, що мир можливий лише через силу, санкції, ППО, дрони й присутність Європи за столом переговорів.

Саміт у Єревані став майданчиком, де Україна спробувала зібрати нову формулу підтримки: антибалістичні ракети через PURL, перші транші з €90 млрд ЄС, виробництво дронів і РЕБ, санкції проти російського тіньового флоту та політичну участь Європи в майбутніх переговорах. Водночас сам візит Зеленського до Вірменії став символічним ударом по російській сфері впливу на Кавказі.

За матеріалами president.gov.ua