Оголошене Росією “перемир’я” 9–11 травня не зупинило бойові дії, але показало головну зміну на фронті: Україна дедалі активніше переносить війну в окупований тил, перетворюючи російську логістику — від Маріуполя до маршрутів на Крим — на зону постійного ураження.
Останній день оголошеного Росією «перемир’я» 9–11 травня не став днем тиші на фронті. За оцінкою ISW, бойові дії справді зменшилися, але не припинилися: обидві сторони повідомляли про порушення, тривали локальні наступальні дії, артилерійські удари, атаки FPV-дронів та спроби російських інфільтрацій. Найважливіший висновок цієї доби — не лише в тому, що перемир’я виявилося формальним, а в тому, що війна дедалі більше зміщується у площину дронової логістичної боротьби, де Україна починає діставати російські маршрути там, де Москва ще недавно почувалася відносно безпечно.
Оцінка російської наступальної кампанії за 11 травня 2026 року фіксує кілька важливих тенденцій.
Перша — оголошене на 9–11 травня припинення вогню не мало реального механізму контролю, тому не змогло зупинити бойові дії.
Друга — російські війська використали паузу не тільки для зменшення інтенсивності ударів, а й для перегрупування, накопичення сил і продовження окремих атак.
Третя — українські дрони дедалі активніше працюють по російських наземних лініях комунікації в окупованому тилу, зокрема поблизу Маріуполя, що викликає помітну нервову реакцію російського воєнного інформаційного середовища.
Цей день також показав, що повномасштабна війна входить у нову технологічну фазу: логістика, дороги, паливо, маршрути постачання, дрони з великою дальністю, захист від РЕБ і здатність бити по рухомих цілях стають такими ж важливими, як класичне просування на карті.
«Перемир’я», яке не стало перемир’ям
Формально 11 травня був останнім днем угоди про припинення вогню, оголошеної на період 9–11 травня. Проте, за оцінкою ISW, ані російські, ані українські війська повністю не припинили бойові дії. Російські та українські офіційні особи звинувачували одна одну в порушеннях — артилерійських, повітряних і наземних операціях по всій лінії фронту.
Важливо, що супутникові дані NASA FIRMS свідчили не про абсолютну тишу, а лише про зниження інтенсивності бойових дій. Тобто театр війни не завмер, а перейшов у режим обмеженої активності.
Український Центр протидії дезінформації повідомив, що в ніч із 10 на 11 травня Росія не завдавала далекобійних ударів по Україні. Це важлива деталь: стратегічна ударна кампанія тимчасово пригальмувала. Але на тактичному рівні бої, удари дронами, артилерія та інфільтраційні дії тривали.
Ключова проблема такого «перемир’я» — відсутність реальних гарантій. Якщо немає механізмів верифікації, моніторингу, відповідальності за порушення та зрозумілої процедури розв’язання спорів, то припинення вогню легко перетворюється на політичну декларацію, а не військову реальність.
Росія використала паузу для накопичення сил
На Лиманському напрямку речник української бригади повідомив, що російські війська використали період припинення вогню для підтягування резервів, накопичення особового складу, продовження артилерійських ударів і атак FPV-дронами.
Окремо згадуються дрони «Молнія». За українськими даними, під час «перемир’я» росіяни збільшили кількість ударів цими апаратами порівняно з періодом до нього. Це може свідчити, що Росія заздалегідь накопичувала такі безпілотники саме для використання в умовах зниженої інтенсивності боїв.
Інакше кажучи, Кремль міг подавати паузу як політичний жест, але на практиці російська армія використовувала її як оперативне вікно: перегрупуватися, підтягнути ресурси, оновити передові позиції й продовжити тиск там, де це можливо.
Дронова тривога для Росії: українські БПЛА біля Маріуполя
Одна з найважливіших частин оцінки ISW стосується українських дронів, які працюють поблизу окупованого Маріуполя. Йдеться не просто про окремі удари, а про ширший процес — повітряне перекриття поля бою, або BAI, спрямоване проти російських наземних ліній комунікації.
Українські дрони Hornet, за повідомленнями російських мілблогерів, діють над трасою Т-0509 Маріуполь — Донецьк, також відомою як Н-10. Вони атакують російські автоцистерни та військово-транспортні засоби. Для Росії це особливо болісно, бо йдеться про логістику не на передовій, а в окупованому тилу, який ще донедавна сприймався як значно безпечніший.
БпЛА-камікадзе Hornet
Дрон літакового типу розроблений і виробляється американською компанією Perennial Autonomy, власником якої є Ерік Шмідт, колишній CEO Google.
Hornet призначений для ураження військової техніки і скупчення живої сили противника на великій відстані. Відмінними характеристиками дрона-камікадзе у своєму класі є широка інтеграція елементів штучного інтелекту. Точна дальність польоту публічно не розголошується, але оцінюється у понад 100 км, а маса бойової частини — до 5 кг.
Військовослужбовці армії США також почали опановувати застосування перевірених в Україні дронів-камікадзе Hornet під час низки навчань у Європі.
Російські мілблогери порівнюють ситуацію біля Маріуполя з умовами на маршруті М-30 Горлівка — Пантелеймонівка — Ясинувата — Донецьк, де, за їхніми ж словами, українські дрони вже серйозно обмежили російську логістику та цивільний рух.
Це показово: російський інформаційний простір сам визнає, що українські безпілотники починають змінювати географію небезпеки для окупантів. Відстань від фронту більше не гарантує безпеки.
Чому Маріупольський напрямок такий важливий
Маріуполь — це не лише символічне окуповане місто. У військовому сенсі це вузол російської логістики на півдні Донеччини та частина ширшого маршруту до окупованого Криму.
Особливе занепокоєння російських джерел викликає можливість українських дронів діставати трасу М-14 Маріуполь — Бердянськ — Мелітополь — Генічеськ. Це один із ключових сухопутних маршрутів уздовж Азовського моря, який з’єднує окуповані території Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини та Крим.
Якщо українські сили здатні системно уражати рухомі цілі на таких маршрутах, це створює для Росії кілька проблем одночасно:
- ускладнення підвозу пального, боєприпасів і техніки;
- зростання вартості та ризиків логістики;
- потреба перекидати засоби РЕБ і ППО в тилові райони;
- психологічний тиск на російських військових і колабораційну адміністрацію;
- звуження простору, який Росія може вважати безпечним.
Це не обов’язково одразу призводить до обвалу фронту. Але це створює ефект поступового виснаження, коли тил перестає бути стабільною опорою для передової.
Українська кампанія BAI: не лише удари, а системне виснаження логістики
Повітряне перекриття поля бою (BAI) — це спроба не просто знищити окрему машину чи цистерну, а порушити ритм роботи всієї військової системи противника.
Коли дрони регулярно полюють на транспорт, паливо, командні машини, ремонтні групи чи логістичні колони, противник змушений змінювати маршрути, зменшувати швидкість руху, переходити на нічні перевезення, витрачати більше ресурсів на маскування та супровід. Усе це знижує ефективність армії навіть без великих проривів на фронті.
У цьому контексті поява українських дронів біля Маріуполя є не локальним епізодом, а частиною ширшої тенденції. Україна розширює простір ураження в оперативному тилу Росії. Особливо важливо, що йдеться про рухомі цілі — це значно складніше, ніж бити по стаціонарних складах чи будівлях.
Starlink, автоматизація і страх російських мілблогерів
Російські мілблогери окремо звертають увагу на те, що українські дрони можуть використовувати Starlink або автоматичне наведення на ціль. Для російської РЕБ це серйозний виклик.
За словами одного з російських джерел, засоби радіоелектронної боротьби можуть глушити українські Hornet лише за певних умов — якщо ті не використовують Starlink або якщо не встигають автоматично захопити ціль. Це означає, що традиційна російська ставка на РЕБ стикається з дедалі складнішою технологічною відповіддю.
Ще тривожнішим для російських коментаторів є прогноз, що Україна може повністю автоматизувати такі дрони протягом наступних шести-дванадцяти місяців. У разі реалізації цього сценарію дронова війна в тилу може стати ще менш залежною від прямого каналу управління, а отже — менш вразливою до глушіння.
Це змінює баланс. Якщо раніше РЕБ була одним із головних інструментів захисту від БПЛА, то тепер автоматизація, супутниковий зв’язок і попереднє наведення можуть зменшити її ефективність.
Покровський напрямок: Росія просувається, але платить за це новою залежністю від дронів
На фронті ISW фіксує нещодавнє просування російських військ на Покровському напрямку. Геолокаційні кадри вказують, що російські сили утримують або займали будівлі в центрі Родинського, по яких українські війська завдавали авіаударів.
Покровський напрямок залишається одним із найважливіших для російської кампанії на Донеччині. Росія прагне тиснути на українську оборону, просуватися на північ від Покровська і поступово створювати загрозу для ширшої системи української оборони в регіоні.
Водночас український офіцер, який діє на цьому напрямку, повідомив, що російські війська активно застосовують керовані авіабомби КАБ. Це підтверджує, що Росія продовжує компенсувати обмеженість наземного маневру потужними повітряними ударами.
Але є й інший бік: удари українських дронів по російській важкій бронетехніці змушують росіян дедалі більше покладатися на власні безпілотники для виконання завдань на передовій. Тобто Росія просувається, але її спосіб ведення бою стає дедалі залежнішим від дронів, авіації та малих штурмових груп, а не від класичних бронетанкових проривів.
Інфільтрації замість великих проривів
У кількох районах фронту ISW фіксує російські місії з інфільтрації. Зокрема, такі дії були зафіксовані в Сумській області та в тактичному районі Костянтинівка — Дружківка.
Інфільтрація — це спроба невеликих груп просочитися в українські позиції або за них, створити локальну нестабільність, виявити слабкі місця, закріпитися в окремих будівлях чи посадках. Така тактика не означає великого наступу, але може бути небезпечною, якщо її не зупиняти швидко.
На Сумському напрямку геолокаційні кадри показали, як українські війська завдають ударів по російських військових і позиції на південь від Яблунівки. ISW оцінює це як місію інфільтрації. Це вписується в ширшу російську мету — створення буферної зони вздовж міжнародного кордону в Сумській області.
Місце: Яблунівка, 05.05.2026 р., Підрозділ: 1 ОВМБр, ББС «ПЕГАС»
На світанку, під покровом темряви, ворог спробував провести штурм піхотою: частина окупантів вилізла з газопроводу, інші рухалися через лісосмуги. По всіх цілях одразу від працюють оператори дронів. Завдяки злагодженим діям атака відбіто, противника знищено.
На Костянтинівсько-Дружківському напрямку українські війська також били по російських військовослужбовцях у районі Маркового. Це ще один приклад тактики малих груп, яку Росія використовує там, де великі механізовані атаки є надто дорогими або ризикованими.
Куп’янськ і річка Оскіл: боротьба за плацдарми та логістику
На Куп’янському напрямку російські війська продовжують обмежену наземну активність і спроби проникнення на лівому, східному березі річки Оскіл. За словами речника ОСУВ «Хортиця» Віктора Трегубова, українські сили відбивали спроби росіян знову увійти до Куп’янська через Голубівку.
Також росіяни намагалися проникнути до Курилівки через Піщане й зменшити український плацдарм на лівому березі Осколу. Це важлива ділянка, оскільки контроль над переправами, берегами та логістичними підходами визначає здатність обох сторін проводити подальші операції.
Водночас Трегубов підкреслив, що дрони обох сторін ускладнюють логістику на лівому березі. Це ще одне підтвердження загальної тенденції: не лише великі траси в тилу, а й тактичні маршрути на передовій стають зонами постійного дронового контролю.
Сумський напрямок: буферна зона як російська мета
Сумська область у цій оцінці фігурує як частина російських допоміжних зусиль на північній осі. Мета Росії — створити обороноздатні буферні зони вздовж міжнародного кордону.
Це не обов’язково означає масштабний наступ на Суми. Але інфільтраційні дії, розвідка боєм, спроби закріплення малих груп і тиск на прикордонні райони можуть бути елементами кампанії з розтягування українських сил.
Окремо варто відзначити повідомлення про перше порятунок українських військовополонених за допомогою дрона «Вампір» на Північно-Слобожанському напрямку. Українська бригада повідомила, що екіпаж безпілотника допоміг звільнити двох українських військових у квітні після їх захоплення російськими силами. Це показує, що дрони вже виконують не тільки ударні чи розвідувальні функції, а й можуть ставати інструментом порятунку в складних бойових умовах.
За кілька кілометрів від місця події перебував розрахунок дрона VAMPIRE 21-ї окремої механізованої бригади.
Не гаючи часу, бійці підготували безпілотник і одразу вирушили на порятунок.
На той момент окупанти вже вели полонених у бік своїх позицій.
Почувши характерний звук «Вампіра», який завис над ними, росіяни розгубилися, запанікували, кинули полонених і спробували втекти.
Українські оператори дрона наздогнали окупантів і ліквідували їх.
Обидва звільнені піхотинці успішно повернулися до своїх підрозділів.
Відомо вже чимало випадків, коли українські дрони брали в полон російських військових.
Однак звільнення українських бійців за допомогою БпЛА — перший такий випадок на Північно-Слобожанському напрямку. У цьому році Vampire також врятував з полону двох військових поблизу Гуляйполя.
Цю рятувальну операцію виконав екіпаж «Вампіра» під командуванням 23-річного воїна з позивним «Рубін».
Ще одним героєм цієї історії став безпілотний апарат VAMPIRE виробництва української компанії SkyFall.
Українські удари в Росії: пожежа на станції «Транснефть Перм»
Окремий блок оцінки стосується українських операцій на території Російської Федерації. За повідомленням Радіо Свобода, пожежу на лінійній виробничо-відвантажувальній станції «Транснефть Перм» у Пермському краї загасили лише 11 травня — через 12 днів після українського удару 28–29 квітня.
За супутниковими знімками, пожежа повністю знищила шість резервуарів для зберігання нафти. Це важлива деталь у ширшій кампанії України проти російської енергетичної та паливної інфраструктури.
Такі удари мають кілька ефектів. Вони можуть ускладнювати постачання пального, створювати економічні збитки, змушувати Росію перерозподіляти ресурси на захист тилових об’єктів і демонструвати вразливість інфраструктури навіть далеко від українського кордону.
Російська ударна кампанія: нові дрони БМ-35 і БМ-70
ISW також звертає увагу на російське використання ударних безпілотників БМ-35 і БМ-70. За словами українського експерта Сергія «Флеша» Бесхрестнова, ці дрони застосовуються для ударів по великих стаціонарних цілях, зокрема житлових будинках у Сумах, Краматорську та інших містах.
М-35 та БМ-70 — це ударні БПЛА РФ, що відповідають концепції та формі. БМ-35 несе зарядну вагу до 5 кг і оснащений двопоршневим двигуном внутрішнього згоряння, який розташований у передній частині БПЛА.
Свого часу цих БПЛА запускалося дуже багато в різних напрямках, але потім настала пауза, пов’язана з великим відсотком браку БПЛА. Брак був настільки великий, що більше половини БМ-35 не долітали до цілей. Ламався гвинт, заклинював двигун, двигун глухнув у польоті.
БМ-35 — це великий аналог FPV-дрона. Пілот керує БМ-35 через пульт «Радіомастер» та окуляри або монітор.
Відео з БМ-35 передається в області 3000–3700 МГц і потребується оператором двох квадратних патч-антен. Сигнали керування можуть передаватись на двох ділянках, 310-370 МГц і 515 МГц. Для цієї наземної станції є дві різні антени, але майже завжди противник застосовує діапазон 360 МГц. Сигнал має смугу шириною 10 МГц.
Зрозуміло, що управління по радіо обмежує пряму радіовидимість, тому наш противник шукає високі точки для розміщення антенного управління. З цим нюансом пов’язана і тактика застосування БМ. Дуже низько опустити БМ не можна, тому що втрачено зв’язок, тому використовуйте тактику пікірування на цілу з висоти. При цій атаці рухомих цілей практично неможливо. З огляду на особливості конструкції біля землі БМ досягає швидкості 200+ км/год і перестає ефективно управлятися.
Вивчивши всі ці нюанси, противник вирішив застосувати цей тип БПЛА для атаки тільки на стаціонарні об’єкти великих розмірів. Наш ворог не цурається й атак на житлові будинки в Сумах, Краматорську та інших містах.
Протидія БМ розвивається у виробництві зенітних дронів-перехоплювачів та засобів РЕБ. На жаль, канал управління БМ дуже стійкий до перешкод, і навіть призначені засоби РЕБ не можуть забезпечити зону придушення на відстані в десятки кілометрів.
Почали з’являтися випадки фіксації відеоканалу з цього BPLA на частоті 520 МГц. Це може бути гармоніка основного відеосигналу на 1040 МГц.
Ворог зробив ставку на цей тип РЕБ і застосовує щонайменше 5 серійних виробів. Такий би РЕБ дуже допоміг боротися з БПЛА БМ.
Причина — технічна. Російським військам складно підтримувати стабільний зв’язок із дроном на малих висотах для ураження рухомих цілей. БМ-дрони розганяються до близько 200 км/год поблизу землі, після чого стають складними в управлінні.
За цією логікою, Росія застосовує їх не як точний інструмент по рухомих цілях, а як засіб удару по великих нерухомих об’єктах. Це підкреслює проблему: технологічна еволюція російських БПЛА не обов’язково означає зростання точності, але може збільшувати загрозу для міст поблизу фронту.
Х-101: Росія модифікує ракети для обходу ППО
Міністерство оборони України повідомило, що з лютого 2022 року Росія розробила чотири суттєві варіанти крилатої ракети повітряного базування Х-101.
Основна логіка цих модифікацій — збільшити шкоду від ударів і ускладнити роботу української ППО. Серед змін:
- зменшення дальності ракети заради збільшення бойового навантаження;
- встановлення другої бойової частини;
- використання касетної бойової частини;
- застосування елементів, які підтримують займання після удару;
- використання нових вибухових речовин, потужніших за попередні;
- модернізація систем наведення та засобів подолання РЕБ.
Водночас українська сторона повідомляє, що з січня 2026 року сили оборони збили 88% російських крилатих ракет Х-101, Х-55 і Х-555. Це високий показник, але сама поява нових модифікацій свідчить: Росія намагається адаптуватися до української протиповітряної оборони й шукати слабкі місця.
Стратегічні бомбардувальники Росії: ресурс не безмежний
Ще один важливий аспект — можливе виснаження ресурсу російського парку стратегічних бомбардувальників. За даними Міноборони України, один політ Ту-160 з аеродрому Українка в Амурській області до району Каспійського моря для удару по Україні може витрачати 6–8% ресурсу двигунів.
Також повідомляється, що Ту-95МС тепер несуть лише дві ракети замість шести під час ударів по Україні. Це може вказувати на технічні, експлуатаційні або логістичні обмеження російської стратегічної авіації.
Якщо така тенденція підтверджується, вона означає, що російська далекобійна кампанія має не лише виробничі обмеження ракет, а й платформні обмеження — тобто питання не тільки в тому, скільки ракет Росія може виготовити, а й у тому, скільки разів і з яким навантаженням вона може безпечно використовувати носії.
Південь: обмежена активність без значного просування
На Гуляйпільському та Оріхівському напрямках російські війська 11 травня продовжували наступальні операції, але не просунулися вперед. На Херсонському напрямку ані українські, ані російські джерела не повідомляли про наземну активність у цей день.
Це свідчить, що на південній осі Росія утримує тиск, але без помітного оперативного результату. Її завдання тут залишається незмінним: тримати позиції, захищати тил від українських ударів і шукати можливості для просування в напрямку, який міг би створити додаткову загрозу Запоріжжю.
Однак на тлі українських ударів по логістиці та розширення дронової дальності південний театр для Росії стає дедалі складнішим. Особливо якщо українські БПЛА зможуть системно впливати на маршрути вздовж Азовського узбережжя.
Головний висновок: війна дедалі більше стає боротьбою за оперативний тил
Оцінка ISW за 11 травня показує: головна динаміка війни не зводиться до того, хто просунувся на кілька сотень метрів на окремій ділянці. Значно важливіше — хто здатен зруйнувати систему забезпечення противника.
Україна дедалі активніше б’є по російській логістиці, паливній інфраструктурі, маршрутах постачання й рухомих цілях у тилу. Росія, зі свого боку, намагається підтримувати тиск на фронті, використовує КАБи, модифікує ракети, розвиває ударні дрони й проводить інфільтраційні операції.
Але саме реакція російських мілблогерів на українські дрони біля Маріуполя є дуже показовою. Вони бачать, що війна приходить у райони, які ще недавно вважалися відносно безпечними. І це, можливо, одна з найважливіших ознак зміни оперативної ситуації.
Останній день «перемир’я» 9–11 травня 2026 року не приніс реального припинення бойових дій. Він радше продемонстрував межі декларативних пауз без контролю та гарантій. Росія продовжувала локальні атаки, інфільтрації, артилерійські й дронові удари, паралельно використовуючи зниження інтенсивності для накопичення сил.
Водночас Україна нарощує здатність бити по російській логістиці в оперативному тилу. Дрони поблизу Маріуполя, атаки по маршрутах до Криму, удари по нафтовій інфраструктурі в Росії та зростання ролі автоматизованих БПЛА формують нову реальність: безпечного тилу для окупантів стає дедалі менше.
Ця війна все більше вирішується не лише в окопах, а й на дорогах, складах, маршрутах постачання, у повітрі над тиловими трасами та в технологічному змаганні між дроном і засобами його придушення. Саме там може формуватися перевага, яка згодом проявиться і на лінії фронту.
За матеріалами understandingwar.org
