13 травня 2026 року Росія здійснила одну з наймасованіших дронових атак по Україні за час повномасштабної війни. Упродовж дня країну накривали хвилі ударних БпЛА: спершу вночі, потім — удень, із повторними заходами, зміною маршрутів і акцентом на західні регіони. За даними президента Володимира Зеленського, від початку доби Росія запустила щонайменше 800 дронів, а пізніші дані Повітряних сил показали ще більший масштаб — понад 892 безпілотники за добу. Унаслідок атаки загинули щонайменше шестеро людей, десятки були поранені, під ударами опинилися житлові будинки, енергетика, газова інфраструктура, промислові об’єкти та залізниця.

Масований удар 13 травня відрізнявся не лише кількістю дронів. Його особливість — денна фаза атаки, тривалість, спроба розтягнути сили ППО по всій країні та явний акцент на західному напрямку. Саме західні області, розташовані ближче до кордонів країн НАТО, стали одним із ключових напрямків російського удару. Атака була спрямована передусім на критичну інфраструктуру на заході країни, а Польща через російські удари по Україні піднімала винищувачі як запобіжний захід.

Фактично йшлося про атаку, яка мала кілька цілей одночасно: виснажити українську ППО, створити хаос у тилових регіонах, пошкодити транспортну й енергетичну інфраструктуру та посилити психологічний тиск на суспільство.

Масштаб атаки

Президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку доби Росія запустила по Україні щонайменше 800 дронів, атака тривала, а влучання вже були зафіксовані у великій кількості областей. Він також заявив про шістьох загиблих і десятки поранених, серед яких були діти.

Повітряні сили пізніше деталізували картину: з 08:00 до 18:30 Росія застосувала 753 БпЛА, а з урахуванням нічної атаки 139 дронами загальна кількість безпілотників за добу перевищила 892. Сили оборони збили або подавили 710 цілей.

Росія використовувала не лише класичні Shahed, а й інші типи безпілотників: «Гербера», «Італмас», дрони-імітатори типу «Пародія», а також реактивні ударні БпЛА. Така суміш різних цілей ускладнює роботу ППО: частина дронів є ударними, частина — імітаційними, частина — використовується для розвідки маршрутів і виснаження української системи реагування.

Географія удару: під атакою — майже вся країна

Атака 13 травня охопила десятки населених пунктів і велику кількість областей. За словами Зеленського, влучання були зафіксовані у Закарпатській, Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Рівненській, Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Черкаській, Харківській та Херсонській областях.

Тобто йшлося не про локальний удар по одному регіону, а про розгалужену атаку по всій країні, де ударні хвилі рухалися різними маршрутами, а частина дронів була спрямована на західні регіони, які Росія зазвичай атакує рідше, ніж прифронтові чи центральні області.

Окремо Повітряні сили наголосили: основним напрямком удару були західні регіони, а однією з особливостей атаки стало те, що Росія знову використовувала території Білорусі та Молдови для прольоту ударних безпілотників у напрямку України.

Західний напрямок: чому це важливо

Удар по західних областях має кілька вимірів.

Перший — військово-логістичний. Захід України є важливим тиловим простором: тут проходять транспортні коридори, працюють об’єкти залізниці, енергетики, промисловості, логістики та ремонтної інфраструктури.

Другий — політичний і психологічний. Атаки по регіонах, близьких до кордонів країн НАТО, мають створювати відчуття, що війна «наближається» до європейського простору безпеки. Зеленський прямо говорив про навмисне спрямування атаки на регіони, найближчі до кордонів НАТО.

Третій — сигнальний. Масована атака по заходу України змушує сусідні країни реагувати. Польща піднімала винищувачі як запобіжний захід, Словаччина закривала прикордонні переходи з Україною з міркувань безпеки, а Угорщина засудила удари по районах компактного проживання угорської громади на заході України.

Удар по залізниці: 23 влучання і спроба порушити транспортну стійкість

Однією з головних цілей атаки стала залізнична інфраструктура. За інформацією, переданою Укрзалізницею через радника президента з комунікацій Дмитра Литвина, 13 травня було зафіксовано 23 влучання в об’єкти залізниці, однак рух по всій мережі зберігався.

Пошкоджено:

Об’єкт	Масштаб пошкоджень
Локомотиви	3
Вагони приміського сполучення	7
Вантажні вагони	8
Тягові підстанції	5
Депо	5
Мости	2

Це не випадкова ціль. Залізниця для України — не просто транспорт. В умовах війни вона виконує функції евакуації, пасажирського сполучення, військової та гуманітарної логістики, перевезення критичних вантажів, підтримки економіки та зв’язку між регіонами.

Російський удар по залізниці має подвійну мету: завдати матеріальної шкоди інфраструктурі і водночас створити відчуття, що тилова логістика стає менш передбачуваною. Однак, попри 23 влучання, ключовий факт полягає в іншому: рух вдалося зберегти по всій мережі. Це свідчить про те, що Укрзалізниця вже має відпрацьовані кризові алгоритми реагування на масовані атаки.

Енергетика і критична інфраструктура: удари по Львівщині, Житомирщині, Харківщині

Паралельно з атаками по залізниці Росія била по енергетичних, промислових і газових об’єктах.

На Львівщині внаслідок ударів без електропостачання залишилися понад 10 тисяч абонентів. Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що під час повітряної тривоги Росія атакувала об’єкти енергетики і промисловості, а також через падіння уламків було пошкоджено житловий будинок. У 17 населених пунктах електропостачання було відсутнє повністю, ще у дев’яти — частково.

Окремо під удар потрапила Жовква. У місті двічі зафіксували влучання в об’єкт критичної інфраструктури, після чого Жовква залишилася без світла. Про постраждалих у цьому епізоді міський голова не повідомляв.

На Львівщині, окрім Жовкви та ударів по критичній інфраструктурі, вибухи чули також на Стрийщині та у Дрогобичі. У регіоні працювали сили ППО, а загроза зберігалася в різних районах області. Це підтверджує, що Львівщина була не точковою, а широкою ціллю західної хвилі атаки.

Також Росія атакувала інфраструктуру групи «Нафтогаз». На Харківщині ворожий БпЛА пошкодив один із газовидобувних активів, а в Житомирській області під ударом був виробничий об’єкт, де після атаки виникла пожежа. За повідомленням голови правління «Нафтогазу» Сергія Корецького, обійшлося без постраждалих.

Рівненщина: один із найважчих ударів дня

Найтрагічніші підтверджені наслідки атаки були на Рівненщині. За даними поліції області внаслідок масованої атаки загинули троє людей, ще шестеро були поранені. Попередньо повідомлялося про влучання в цивільну інфраструктуру, зокрема у житловий будинок; також були пошкоджені будинки та автомобілі.

Окремо голова Здолбунівської громади повідомляв, що у громаді станом на 15:50 було двоє загиблих і четверо поранених, постраждалих госпіталізували у стані середньої тяжкості.

Рівненщина показує одну з ключових рис цієї атаки: під ударом були не лише об’єкти інфраструктури, а й житловий сектор. Це означає, що навіть коли Росія формально заявляє про удари по «інфраструктурі», реальні наслідки для цивільних залишаються прямими й важкими.

Закарпаття: наймасованіша атака по області від початку вторгнення

Для Закарпаття атака 13 травня стала особливо показовою. За даними начальника Закарпатської ОВА Мирослава Білецького, у повітряний простір області зайшли 11 ударних безпілотників, більшість із яких вдалося збити або подавити засобами РЕБ, але частина дронів досягла цілей.

Білецький також повідомив, що наслідки ударів не були критичними для функціонування об’єктів життєзабезпечення, постраждалих унаслідок атаки не було, а на місцях влучань працювали рятувальники. Укрінформ окремо зазначав, що це була наймасованіша атака на Закарпаття з початку повномасштабного вторгнення РФ.

Це важливий маркер. Закарпаття довго сприймалося як один із найбільш віддалених від лінії фронту регіонів. Атака такої інтенсивності демонструє, що Росія намагається розширити карту повітряного тиску і створити відчуття небезпеки навіть у найбільш тилових областях.

Івано-Франківськ, Одеса, Херсон, Запоріжжя: удари по містах і житловій забудові

Під час атаки повідомлялося про влучання і пошкодження у низці міст.

В Івано-Франківську дрон влучив у житловий будинок. За повідомленнями місцевої влади постраждали дев’ятеро людей, троє були госпіталізовані.

Після обстрілу дев’ятеро людей звернулися по медичну допомогу, серед них — двоє 15-річних дітей. Четверо людей були госпіталізовані.

У місті було пошкоджено житловий будинок. За словами міського голови Руслана Марцінківа, рятувальники та поліцейські винесли трьох людей і надали їм першу допомогу.

На Івано-Франківщині удар мав кілька осередків. Окрім Івано-Франківська та Коломийського району, повідомлялося про вибухи у Бурштині та Надвірній. Також були пошкоджені житлові будинки у Надвірнянській громаді та будинок із господарською спорудою у Букачівській громаді.

В Одесі і Херсоні російські дрони також призвели до поранень серед цивільних. Російські дрони атакували південні міста Херсон і Одесу, де, за даними регіональної влади, було щонайменше дев’ятеро поранених.

В Одесі уламки російського БпЛА впали на дах дев’ятиповерхового житлового будинку. Після цього загорілися припарковані поруч автомобілі. Відомо про двох постраждалих, яких доставили до медичного закладу.

Також повідомлялося про значні пошкодження житлової інфраструктури: попередньо було вибито або пошкоджено понад 200 вікон.

Крім обласного центру, атака зачепила і південь Одещини. У Білгород-Дністровському районі внаслідок падіння уламків БпЛА було пошкоджено дах триповерхового житлового будинку, виникла пожежа. Рятувальники оперативно ліквідували займання. Попередньо, без постраждалих.

У Херсоні за даними ДСНС, станом на вечір 13 травня постраждали двоє рятувальників та один цивільний. У різних районах Херсона через атаку виникли пожежі. На одній із локацій, коли рятувальники ліквідовували займання, російські війська завдали повторного удару по пожежному автомобілю. Рятувальників госпіталізували.

Крім того, міська влада повідомляла про багато поранених унаслідок дронових атак. Через високу активність російських безпілотників у місті тимчасово обмежували рух громадського транспорту.

Також повідомлялося про удар по житлових кварталах з артилерії. Один зі снарядів влучив у багатоповерхівку, постраждала 66-річна жінка.

Окремо зафіксовано атаку безпілотником на маршрутний автобус у центральній частині міста. Попередньо повідомлялося про сімох постраждалих.

У Запоріжжі внаслідок атаки БпЛА було пошкоджено об’єкт інфраструктури та житлові будинки поруч; попередньо повідомлялося, що постраждалих немає.

У цих випадках видно типовий для російських масованих атак ефект: навіть коли ціллю заявляється або виглядає інфраструктура, уламки, вибухові хвилі й неточність ударів призводять до пошкоджень житла, травмування людей і руйнування цивільного простору.

Київ, Чернівці, Черкащина, Волинь, Коломия, Надвірна, Букачівці

Масована атака 13 травня не обмежилася західними областями чи окремими об’єктами критичної інфраструктури. Упродовж дня повідомлення про роботу ППО, вибухи, падіння уламків, пожежі та пошкодження житла надходили також із Києва, Київської області, Чернівців, Черкащини, Волині, Коломиї, Надвірнянської та Букачівської громад.

Це розширює картину удару: Росія намагалася не лише перевантажити ППО на західному напрямку, а й одночасно тримати в напрузі центральні, південні та прикордонні області.

Київ: падіння уламків в Оболонському районі

У столиці під час атаки оголошували повітряну тривогу через загрозу російських безпілотників. У місті було чутно вибухи, працювали сили протиповітряної оборони.

Зафіксовано падіння уламків БпЛА в Оболонському районі Києва. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих.

Цей епізод важливий для загальної картини атаки: навіть коли основні напрямки удару були зміщені на захід країни, Київ залишався під загрозою, а уламки збитих цілей створювали небезпеку для житлових районів.

Київська область: пожежа приватного будинку у Вишгородському районі

На Київщині російські війська атакували мирні населені пункти та житлову інфраструктуру.

У Вишгородському районі зафіксовано пожежу приватного будинку. Окремо повідомлялося про село Хотянівка, де рятувальники ліквідували пожежу двоповерхового житлового будинку, що виникла внаслідок атаки російських БпЛА.

За попередніми даними, загиблих і постраждалих не було.

Чернівці: робота ППО під час атаки

У Чернівцях під час повітряної атаки працювала протиповітряна оборона. Обласна влада закликала мешканців не фіксувати та не публікувати роботу ППО і наслідки обстрілів, оскільки такі матеріали можуть бути використані ворогом для коригування подальших ударів.

У цьому випадку важливо не лише саме повідомлення про роботу ППО, а й те, що Чернівецька область також потрапила в зону повітряної загрози під час масштабної атаки.

На Буковині загроза не обмежувалася Чернівцями. Під час атаки повідомлялося про ворожий БпЛА над регіоном, а жителів Хотина, Клішківців, Кіцманя та прилеглих населених пунктів закликали залишатися в укриттях. Повітряну тривогу оголошували також у Вижницькому районі.

Черкащина: Сміла, Черкаси та навколишні села

Окремий блок наслідків зафіксовано на Черкащині.

У Смілі працювали сили ППО. Згодом стало відомо, що під ударом опинилася Смілянська громада. Зафіксовано падіння російських БпЛА на низці локацій у місті та сусідніх селах. Ішлося насамперед про житлову інфраструктуру.

Внаслідок атаки постраждали троє чоловіків — 41, 33 та 29 років. Усіх госпіталізували. За попередніми даними, двоє були у тяжкому стані, ще один — у стані середньої тяжкості.

Рятувальники ліквідували пожежі одразу на чотирьох локаціях, сапери обстежували місця влучань, а психологи ДСНС працювали з постраждалими та місцевими жителями.

Також повідомлялося про вибух поблизу Черкас, обставини та наслідки якого уточнювалися.

Волинська область: масована атака «Шахедами»

Під час атаки повідомлялося і про загрозу для Волинської області. На території регіону тривала масована атака ворожими БпЛА типу Shahed.

Місцева влада закликала жителів перебувати в укриттях і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Детальні наслідки для області у наданому матеріалі не конкретизовані, однак сам факт включення Волині до географії атаки важливий для розуміння масштабу удару по західному напрямку.

На Волині під загрозою були Луцьк і Ковель. Упродовж дня Повітряні сили та моніторингові повідомлення фіксували рух російських БпЛА в напрямку Ковеля та Луцька, у Луцьку повідомляли про вибухи. Таким чином Волинь стала ще одним елементом західного напрямку атаки, поряд із Львівщиною, Закарпаттям, Рівненщиною та Івано-Франківщиною.

Хмельниччина: троє постраждалих

На Хмельниччині під час атаки сили ППО відбивали повітряний напад. У небі над областю фіксували значну кількість російських БпЛА.

За попередніми даними, постраждали троє людей. Усіх госпіталізували у стані середньої тяжкості. Медики надавали необхідну допомогу, стан пацієнтів оцінювався як стабільний.

Житомирщина: дві жінки госпіталізовані

На Житомирщині за даними ДСНС, внаслідок російської атаки постраждали дві жінки, їх госпіталізували до лікарні.

Рятувальники працювали на кількох локаціях, попри загрозу повторних ударів. Піротехніки ДСНС також обстежували території на наявність вибухонебезпечних предметів.

Коломия: вибухи та перебої з електропостачанням

Окремо згадувалася Коломия на Івано-Франківщині. У місті пролунали вибухи, після чого були зафіксовані перебої з електропостачанням.

Пізніше голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила, що електропостачання Коломийського району, а це близько 40 тисяч абонентів, після ворожого обстрілу було перерване, але згодом його відновили.

Надвірнянська та Букачівська громади: пошкоджені будинки

На Івано-Франківщині наслідки були не лише в обласному центрі.

За повідомленням ОВА, 13 травня були пошкоджені:

• два житлові будинки у Надвірнянській громаді;
• один житловий будинок і господарська будівля у Букачівській громаді.

Ці дані важливо додати до загальної картини, бо вони показують, що удар по Франківщині мав не одну точку ураження, а зачепив кілька громад області.

Старокостянтинів: удар «Кинджалом» по Хмельниччині

Старокостянтинів на Хмельниччині став окремою ціллю вечірньої ракетної фази атаки. Після багатогодинних ударів дронами РФ підняла МіГ-31К, через що по всій Україні оголосили повітряну тривогу. Повітряні сили фіксували швидкісну ціль, яка рухалася через північ і центр країни в напрямку Хмельниччини. Згодом стало відомо про удар у районі Старокостянтинова.

Харків: щонайменше кілька ударів у різних районах

Харків протягом доби також залишався під ударами. Уночі російські БпЛА атакували Шевченківський та Холодногірський райони: уламки дрона впали на дорогу, а по об’єкту інфраструктури було завдано удару з подальшою пожежею. Увечері повідомлялося про нові удари по Новобаварському та Основ’янському районах. Це показує, що навіть на тлі основного удару по заходу України РФ паралельно тримала під тиском прифронтовий і великий тиловий мегаполіс сходу країни.

Полтава: пошкоджена електропідстанція

Полтавщина також опинилася серед регіонів, де атака мала наслідки для енергетики. У Полтаві внаслідок дронового удару було пошкоджено електропідстанцію, через що тисячі людей залишилися без світла. Цей епізод доповнює загальну картину: Росія била не лише по великих енергетичних об’єктах на заході, а й по локальних вузлах електропостачання в центральній частині країни.

Тактика атаки: виснаження ППО, змішані цілі та денний тиск

Атака 13 травня була не просто «великою кількістю шахедів». Її логіка була складнішою.

По-перше, Росія запускала дрони хвилями, розтягуючи атаку в часі. Це змушує українську ППО, мобільні вогневі групи, авіацію, РЕБ і підрозділи безпілотних систем працювати без тривалих пауз. Повітряні сили повідомили, що повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, підрозділи безпілотних систем і мобільні вогневі групи.

По-друге, Росія застосовувала різні типи БпЛА — ударні, реактивні, імітаційні. Це дозволяє змішувати реальні цілі з хибними, перевантажувати радари й змушувати оборону витрачати ресурси на пріоритизацію загроз.

По-третє, атака мала виразну денну фазу. Раніше Росія здебільшого проводила великі дроново-ракетні удари вночі, але останніми місяцями частіше застосовує денні удари. Денна атака має окремий психологічний ефект: вона паралізує робочий день, транспорт, школи, бізнес, енергетиків, комунальні служби й місцеву владу.

По-четверте, за оцінкою української розвідки, дронова хвиля була спрямована на перевантаження української ППО, а після неї існує загроза ракетних ударів.

За оцінками військових експертів, атака 13 травня мала ознаки нової тактики перевантаження ППО. Дрони рухалися щільними групами, на великій висоті, часто один за одним. Частина безпілотників трималася поблизу кордону з Білоруссю, що ускладнювало прогнозування маршрутів і реагування. Окрім звичайних Shahed, фіксувалися реактивні дрони та керовані БпЛА, які могли працювати за принципом ручного управління. Такий формат удару мав виснажити українську систему ППО перед можливими наступними хвилями — зокрема ракетними пусками.

Що саме Росія намагалася зруйнувати

Якщо звести повідомлення з регіонів і центральних джерел, можна виділити кілька основних груп цілей:

1. Залізниця

Це один із ключових елементів стійкості держави. Удари по локомотивах, депо, підстанціях, мостах і вагонах мають бити не лише по техніці, а й по здатності країни швидко перевозити людей, вантажі та критичні ресурси.

2. Енергетика

Удари по Львівщині, знеструмлення Жовкви й десятків населених пунктів у регіоні показують, що енергетика залишається однією з головних мішеней. Росія намагається створювати локальні блекаути, навантажувати ремонтні бригади й послаблювати енергетичну стійкість регіонів.

3. Газова інфраструктура

Атака на об’єкти «Нафтогазу» на Харківщині та Житомирщині свідчить, що Росія продовжує бити по видобувній і виробничій інфраструктурі. Це особливо небезпечно напередодні майбутніх опалювальних сезонів, адже такі удари можуть мати не миттєвий, а накопичувальний ефект.

4. Промисловість і тилові об’єкти

Повідомлення про удари по промислових об’єктах на Львівщині й інших регіонах вписуються в російську логіку: бити по тилу, який забезпечує економіку, ремонт, виробництво та життєзабезпечення.

5. Житлова забудова

Рівненщина, Івано-Франківськ, Одеса, Херсон, Запоріжжя — це приклади того, як масовані атаки по інфраструктурі обертаються прямими наслідками для цивільних. Пошкоджені будинки, поранені люди, загиблі — це не «побічний шум», а реальний результат російської тактики масованого терору.

Чому ця атака стала політичним сигналом

13 травня Росія била по Україні не лише військово, а й політично. Масовані атаки такого типу завжди мають зовнішній адресат.

По-перше, це сигнал Україні: жоден тиловий регіон не є повністю недосяжним.

По-друге, це сигнал Європі: Росія здатна створювати кризові ситуації біля кордонів НАТО, змушуючи сусідні країни реагувати навіть без прямого перетину їхнього повітряного простору.

По-третє, це сигнал міжнародним партнерам: Росія демонструє, що здатна нарощувати інтенсивність ударів навіть після дипломатичних заяв про можливість переговорів чи перемир’я. Це була перша така велика атака після триденного перемир’я, яке завершилося в понеділок.

Українська відповідь: ППО витримала, але навантаження зростає

Ключова цифра дня — 710 збитих або подавлених дронів. Це свідчить про високу ефективність української системи оборони, але водночас показує, наскільки великим стало навантаження.

Українська оборона працювала багатошарово: авіація, зенітні ракетні війська, мобільні групи, РЕБ, підрозділи безпілотних систем. Проте навіть за високого відсотка знищення частина цілей проривається, а уламки збитих дронів також можуть спричиняти пожежі й руйнування.

Саме в цьому полягає російська ставка: не обов’язково, щоб усі дрони досягли цілей. Достатньо запустити таку кількість БпЛА, щоб частина з них прорвалася, частина змусила витрачати ресурси ППО, а частина створила хаос у регіонах.

Наслідки атаки по регіонах: зведена картина

Регіон / місто	Наслідки
Київ	Працювала ППО, було чутно вибухи; падіння уламків БпЛА в Оболонському районі, попередньо без постраждалих.
Київщина / Вишгородський район, Хотянівка	Пожежа приватного житлового будинку; у Хотянівці ліквідовано пожежу двоповерхового будинку, без загиблих і постраждалих.
Чернівці	Працювала ППО; влада закликала не публікувати роботу оборони та наслідки ударів.
Черкащина / Сміла, Черкаси	Падіння БпЛА на кількох локаціях у Смілянській громаді; пошкоджена житлова інфраструктура; троє чоловіків постраждали, ліквідовано пожежі на чотирьох локаціях.
Одещина / Одеса	Уламки БпЛА впали на дах дев’ятиповерхівки, загорілися авто; двоє постраждалих, пошкоджено понад 200 вікон.
Одещина / Білгород-Дністровський район	Уламки пошкодили дах триповерхового житлового будинку, виникла пожежа; попередньо без постраждалих.
Волинська область	Тривала масована атака БпЛА типу Shahed; влада закликала людей перебувати в укриттях.
Хмельниччина	Значна кількість БпЛА в небі над областю; троє постраждалих госпіталізовані у стані середньої тяжкості.
Рівненщина / Здолбунів	Влучання у цивільну інфраструктуру, зокрема житловий будинок; троє загиблих і шестеро поранених; пошкоджені будинки та автомобілі.
Львівщина / Жовква	Влучання в об’єкт критичної інфраструктури; місто знеструмлено; область перебувала під масованою атакою БпЛА.
Житомирщина	Дві жінки постраждали й були госпіталізовані; рятувальники працювали на кількох локаціях, піротехніки обстежували території.
Закарпаття	Наймасованіша атака по регіону від початку повномасштабного вторгнення; 11 повітряних цілей, частину збито або подавлено РЕБ, частина досягла цілей; постраждалих немає.
Івано-Франківськ	Пошкоджено житловий будинок; дев’ятеро людей звернулися по медичну допомогу, серед них двоє 15-річних дітей; четверо госпіталізовані.
Коломия / Коломийський район	Вибухи та перебої з електропостачанням; близько 40 тисяч абонентів тимчасово залишалися без світла, згодом електропостачання відновили.
Надвірнянська громада	Пошкоджено два житлові будинки.
Букачівська громада	Пошкоджено житловий будинок і господарську будівлю.
Херсон	Пожежі в різних районах; постраждали двоє рятувальників і цивільний, був повторний удар по пожежному авто; поранена 66-річна жінка; атака на маршрутний автобус, попередньо семеро постраждалих.
Старокостянтинів, Хмельниччина	Вечірній ракетний удар після зльоту МіГ-31К; Повітряні сили фіксували швидкісну ціль у напрямку міста
Харків	Уночі удари по Шевченківському та Холодногірському районах; увечері повідомлялося про удари по Новобаварському й Основ’янському районах
Полтава / Полтавщина	Пошкоджена електропідстанція, тисячі людей залишалися без електропостачання
Луцьк	Повідомлялося про БпЛА в напрямку міста та вибухи
Ковель	Фіксували групи БпЛА в напрямку міста
Хотин, Клішківці, Кіцмань, Вижницький район	Повітряна загроза на Буковині, мешканців закликали перебувати в укриттях
Стрийщина, Дрогобич	На Львівщині чули вибухи, працювала ППО
Бурштин, Надвірна	На Франківщині повідомлялося про вибухи; регіон мав кілька точок ураження та пошкоджень
Залізнична інфраструктура загалом	23 влучання; пошкоджені локомотиви, вагони, тягові підстанції, депо й мости; рух по мережі збережено

Що ця атака показала

Атака 13 травня стала демонстрацією нової російської логіки повітряного терору: масовість, тривалість, змішані типи дронів, денний тиск і розширення географії ударів.

Вона показала, що Росія намагається:

1. Перевантажити ППО не якістю окремого удару, а кількістю й тривалістю хвиль.
2. Бити по тилових регіонах, зокрема по заходу України.
3. Порушити роботу залізниці, але не лише як транспорту, а як системи державної стійкості.
4. Створювати локальні енергетичні кризи через удари по об’єктах критичної інфраструктури.
5. Тримати суспільство у постійній напрузі, атакуючи вдень, коли люди перебувають на роботі, у транспорті, школах, лікарнях і громадських місцях.
6. Сигналізувати країнам НАТО, що регіони біля їхніх кордонів залишаються під постійною загрозою.

Загроза продовження: Росія піднімала стратегічну авіацію

На тлі дронової атаки 13 травня з’явилися повідомлення про активність російської стратегічної авіації. Моніторингові ресурси повідомляли про зліт групи літаків Ту-160 з аеродрому «Українка» на Далекому Сході. Такі літаки є носіями крилатих ракет, зокрема Х-101 та Х-555.

Офіційного підтвердження підготовки ракетного удару на момент цих повідомлень не було, однак активність стратегічної авіації посилила ризик нічної атаки. За оцінками моніторингових ресурсів, літаки могли вийти на пускові рубежі після 02:00, а в разі реальних пусків ракети могли з’явитися в повітряному просторі України під ранок 14 травня. Це доповнює загальну логіку атаки 13 травня: Росія спершу намагалася перевантажити ППО масованими хвилями БпЛА, а потім могла перейти до ударів крилатими ракетами.

Це підкреслювало головну особливість 13 травня: атака мала не одномоментний, а тривалий хвильовий характер. Росія могла комбінувати дрони, імітатори, реактивні БпЛА, загрозу балістики та потенційні пуски крилатих ракет, щоб тримати Україну в напрузі майже добу.

Масована атака Росії 13 травня — це не просто черговий дроновий удар. Це комбінована операція виснаження, спрямована проти української ППО, енергетики, залізниці, газової інфраструктури, промисловості та цивільного населення. Її головна особливість — масштаб: від щонайменше 800 дронів за заявою президента до понад 892 БпЛА за уточненими даними Повітряних сил.

Попри величезне навантаження, українська система оборони знищила або подавила більшість цілей. Але навіть часткові прориви призвели до загибелі людей, поранень, знеструмлень, пошкодження будинків, об’єктів залізниці, енергетики й газовидобутку. Ця атака стала ще одним підтвердженням: Росія робить ставку на довгу кампанію повітряного терору, де головною зброєю є не лише вибухівка, а й виснаження, страх і тиск на тилову стійкість України.

Таким чином, атака 13 травня дедалі більше набувала ознак затяжного комбінованого удару. Після сотень дронів, удару «Кинджалом» у районі Старокостянтинова та нових хвиль БпЛА Росія підняла у повітря стратегічні ракетоносці Ту-160 і Ту-95МС. Це створило загрозу нічних пусків крилатих ракет і показало, що Москва намагається не просто завдати разового удару, а тримати Україну під безперервним повітряним тиском — від ранку 13 травня і щонайменше до ночі проти 14 травня.