Росія та Білорусь можуть готувати інформаційне прикриття для нової фази ударів по Україні з білоруської території. Водночас українська кампанія далекобійних дронів дедалі сильніше впливає на російський тил — від московської повітряної зони до Калінінграда та нафтопереробних заводів.
Оцінка російської наступальної кампанії за 26 травня 2026 року показує одразу кілька важливих тенденцій.
Перша — Москва, схоже, знову намагається використати Білорусь як військовий ресурс, але не обов’язково для наземного вторгнення. Імовірніший сценарій — запуск ударних безпілотників по українській логістиці із білоруської території.
Друга тенденція — українські далекобійні удари дедалі відчутніше змінюють реальність усередині Росії. Москва змушена обмежувати польоти цивільної авіації, Калінінград уперше закриває аеропорт через загрозу дронів, а російські НПЗ зупиняють роботу після влучань.
Третя — попри гучні погрози Кремля, на фронті російські війська не демонструють великого прориву. Натомість Україна фіксує локальні просування на Слов’янському напрямку та в західній частині Запорізької області.
Білорусь знову в центрі гри: не вторгнення, а плацдарм для ударів
Один із головних сигналів звіту — активізація білоруської риторики щодо нібито українських безпілотників.
Секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович заявив, що білоруські війська зафіксували 116 спроб українських дронів перетнути кордон за тиждень. Він також стверджував, що частина цих випадків нібито була спробою атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.
Ці заяви важливі не самі по собі, а через контекст. Українські посадовці раніше попереджали, що Росія може тиснути на Мінськ, аби Білорусь долучилася до операцій проти України або навіть неназваної держави НАТО.
Однак повномасштабне білоруське наземне вторгнення наразі виглядає малоймовірним. У звіті прямо зазначається: немає підтвердженого нарощування білоруських сил на кордоні з Україною, достатнього для такої операції. Крім того, сама Росія не має достатніх резервів, щоб якісно підтримати білоруські війська у разі відкриття нового наземного фронту.
Тому небезпека може бути іншою.
Навіщо Росії білоруська територія
Білорусь може стати для Росії не стартовим майданчиком для танків, а платформою для ударних дронів.
Це особливо небезпечно для західної та північно-західної України. Саме там проходять важливі логістичні маршрути, які з’єднують Україну з Польщею та іншими європейськими партнерами.
Йдеться, зокрема, про:
- автомагістраль М-06, яка проходить через західні області України;
- залізничні маршрути між Польщею та Україною;
- тилові лінії постачання, через які надходить військова, гуманітарна та економічна допомога.
Запуск дронів із Білорусі дозволив би Росії скоротити дистанцію до цих маршрутів. А це, своєю чергою, може підвищити точність ударів, особливо якщо йдеться не лише про класичні «Шахеди», а й про дистанційно керовані або FPV-модифіковані безпілотники.
У звіті згадується показовий епізод: 22 грудня 2025 року українські посадовці повідомляли, що російський оператор дрона, який базувався в Білорусі, завдав FPV-керованого удару «Шахедом» по українському вантажному поїзду біля Коростеня в Житомирській області.
Це може бути важливим попередженням: Росія тестує не просто удари по містах, а атаки по рухомих логістичних цілях.
Кремль погрожує Києву, але частина російських чиновників уже відступає
Ще одна важлива тема — російські погрози щодо ударів по Києву.
25 травня російське МЗС пригрозило серією «систематичних» ударів по українських центрах ухвалення рішень і штаб-квартирах у столиці. Але вже 26 травня частина російських чиновників почала фактично пом’якшувати цю риторику.
Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявив, що Росія начебто не погрожує атакувати Верховну Раду чи Офіс президента, бо це нібито не «справжні» центри ухвалення рішень.
Це може означати, що Кремль намагається одночасно зробити дві речі:
- налякати українське суспільство і владу;
- не створити завищених очікувань у власної аудиторії, якщо обіцяна ескалація не відбудеться.
Російська пропаганда часто працює саме так: спочатку максимально підвищує градус погроз, а потім залишає собі простір для відступу, пояснюючи, чому «удар по центрах ухвалення рішень» не виглядає так, як цього очікували росіяни.
Українські далекобійні дрони змінюють російський тил
Одна з найпоказовіших частин звіту — наслідки української кампанії далекобійних ударів по території Росії.
Російська влада планує з 1 червня обмежити польоти цивільної авіації в московській повітряній зоні на висотах від 0 до 5100 метрів. Формально це подається як захід безпеки, але російські мілблогери прямо пов’язують його з українськими дроновими атаками та проблемами російської ППО.
Зона обмежень охоплюватиме території від державного кордону з Білоруссю на заході до Санкт-Петербурзької повітряної зони на півночі та Єкатеринбурзької — на північному сході.
Також обмеження поширяться на східні та південно-східні райони Самарської повітряної зони.
Водночас заборона не стосуватиметься регулярних і чартерних пасажирських рейсів, санітарної авіації та евакуаційних польотів, авіаційно-хімічних робіт, моніторингу трубопроводів і ліній електропередач, а також польотів у межах державних контрактів.
Офіційне оприлюднення NOTAM із відповідними обмеженнями очікується найближчим часом.
Обмеження, як повідомляє АОПА, триватиме то завершення бойових дій.
Ймовірно, запровадження таких заходів пов’язане зі зростанням кількості українських дронів-камікадзе, які дедалі глибше проникають у центральні регіони Росії, включно з найбільш захищеними районами навколо Москви.
Під час таких атак російська протиповітряна оборона нерідко помилково бере під супровід та збиває цивільні легкомоторні літаки.
Один із таких інцидентів стався 20 березня у підмосковній Коломні.
Це має кілька значень.
По-перше, Росія визнає, що не може повністю контролювати власне небо навіть навколо столиці.
По-друге, українські удари створюють не лише військовий, а й адміністративний та економічний тиск. Обмеження польотів у великій повітряній зоні — це не дрібна технічна зміна, а симптом того, що війна дедалі глибше заходить у російський тил.
По-третє, це демонструє слабке місце російської ППО: вона змушена реагувати на дрони, але не завжди здатна точно відрізнити загрозу від цивільних або дружніх об’єктів у небі.
Калінінградський сигнал: тривога вже на західному фланзі РФ
Окремий епізод — закриття аеропорту Калінінграда.
Росавіація тимчасово обмежила вильоти та прибуття, пояснивши це потребою «забезпечити безпеку польотів». Місцеві медіа повідомили, що в Калінінграді вперше активували систему попередження про дрони.
Таким чином російська сторона фактично підтвердила загрозу повітряної атаки із застосуванням безпілотників.
Обмеження на роботу аеропорту діяли близько півтори години, після чого Росавіація повідомила про відновлення штатної роботи летовища.
Інформації про вибухи, роботу протиповітряної оборони або можливі ураження об’єктів у Калінінградській області офіційно не оприлюднювали.
Калінінградська область є стратегічним російським анклавом між Польщею та Литвою, де розміщені військові об’єкти Балтійського флоту та елементи російської системи протиповітряної оборони.
Через географічне положення регіон має важливе значення для військової логістики Росії у Балтійському регіоні.
Останнім часом російські аеропорти дедалі частіше тимчасово зупиняють роботу на тлі загроз атак безпілотників, зокрема у центральних та прикордонних регіонах РФ.
Калінінград став черговим регіоном, де повітряна тривога безпосередньо вплинула на цивільне авіасполучення.
Наразі незрозуміло, що саме стало причиною тривоги. Російські чиновники не дали чіткого пояснення і не висунули конкретних звинувачень. Але сам факт важливий: навіть Калінінград — ізольований російський анклав у Європі — потрапляє в логіку нової дронової війни.
Це означає, що Росія змушена думати про безпеку не лише прикордонних із Україною регіонів, а й віддалених стратегічних територій.
Удари по нафтовій інфраструктурі: Сизранський НПЗ зупинився
Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі продовжують давати відчутний результат.
За даними, наведеними у звіті, Сизранський нафтопереробний завод зупинив усі операції після удару українського дрона 20–21 травня. Було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-6, яка забезпечує понад 70% потужностей заводу. Ремонт може тривати понад місяць.
Це важливо, бо НПЗ — не просто економічний об’єкт. Це елемент військової машини. Пальне потрібне для транспорту, бронетехніки, авіації, логістики та промисловості.
Коли українські удари виводять із ладу такі підприємства, вони б’ють одразу по кількох російських можливостях:
- виробництву пального;
- внутрішній логістиці;
- військовому забезпеченню;
- доходах і стабільності паливного ринку;
- здатності Кремля підтримувати затяжну війну.
Це не миттєво зупиняє російську армію, але поступово збільшує ціну війни для РФ.
Сумщина: Росія заявляє про захоплення, Україна спростовує
На півночі Сумської області російські війська продовжили наступальні дії, але підтвердженого просування не досягли.
У мережі оприлюднено відеозапис розгрому штурмової групи окупантів у Сумській області.
Нищівного вогневого ураження по живій силі ворога завдали оператори батальйону безпілотних авіаційних систем “ПЕГАС” 1-ї окремої важкої механізованої бригади.
Окупанти наважилися висунутися в бік українських оборонних рубежів безпосередньо через відкритий простір. Група, що налічувала приблизно півтора десятка російських військових, йшла в повний зріст через поле, де її миттєво виявила українська аеророзвідка. Після цього дронарі бригади влаштували загарбникам масовану атаку.
“Оператори ББпС “ПЕГАС” 1-ї ОВМБр в гівно розвалили велику групу противника, яка на тупому вирішила піти в сторону наших позицій через відкрите поле. #обнуті”, – зазначається в дописі до відео.
Міноборони РФ заявило про захоплення Запсілля та Рясного. Українські сили це спростували, повідомивши, що обидва населені пункти залишаються під контролем України. Також українське Курське угруповання військ заявило, що Україна утримує Миропілля, попри попередні російські заяви.
Цей епізод вкладається у ширшу російську практику: інформаційно завищувати власні успіхи на ділянках, де фактичне просування обмежене або не підтверджене.
Харківщина та Оскіл: без великого прориву РФ
На північний схід від Харкова російські війська продовжували атаки, але підтвердженого просування не мали. Так само обмеженими залишалися дії на напрямку Великого Бурлука.
На Куп’янському та Борівському напрямках ситуація також не демонструє різкого російського прориву. Російські сили продовжують спроби інфільтрації, атакують переправи через Оскіл плануючими бомбами, але українські війська контратакують і стримують просування.
Водночас Україна продовжує бити по важливих російських цілях в окупованій Луганській області. Згадується удар по мобільній РЛС 1Л125 «Ніобій-СВ», а також застосування Storm Shadow по російському командному та комунікаційному пункту.
25 травня 2026 року Повітряні сили Збройних Сил України за допомогою крилатих ракет повітряного базування Storm Shadow знищили російський пункт управління та зв’язку на тимчасово окупованій території Луганської області.
Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.
Деталі про місце та час удару, а також що саме було ціллю та яких саме збитків їй завдано, наразі не розголошуються.
«Цей удар підкреслює стратегічну далекоглядність, єдність планування та цілеспрямовані дії, які доводять, що жодна позиція російського агресора не є безпечною на українській землі», — заявили у відомстві.
Інформація про ракетний удар підтверджується оголошеною росіянами на тимчасово окупованій Луганщині ракетною тривогою близько 16:30 25 травня.
Це показує, що Україна не лише обороняється на лінії фронту, а й системно вибиває російські засоби управління, спостереження та логістики в тилу.
Донеччина: Україна утримує більше позицій біля Лимана, ніж вважалося раніше
На Лиманському напрямку звіт фіксує важливе уточнення: українські сили, ймовірно, утримують більше позицій у межах і на схід від Лимана, ніж оцінювалося раніше.
Геолокаційні кадри та повідомлення російських джерел свідчать, що українські війська контролюють дорогу між Лиманом і Ставками, а також позиції в районі Зарічного.
Це важливий момент, бо Лиманський напрямок залишається однією з ділянок, де Росія намагається створити умови для подальшого тиску на Слов’янськ і Краматорськ.
Поки що, однак, картина не виглядає як успішний російський прорив. Навпаки, звіт вказує, що українська оборона там може бути стійкішою, ніж припускалося.
Слов’янський і Костянтинівський напрямки: Росія б’є по логістиці
На Слов’янському напрямку російські війська намагаються ускладнити українську логістику. Для цього вони використовують дрони та засоби мінування.
Це типовий елемент сучасної війни: замість прямого масованого прориву противник намагається виснажити оборону через удари по шляхах підвозу, евакуації, ротації та забезпечення.
На Костянтинівському напрямку російські війська продовжили інфільтраційні дії. Водночас українські військові повідомляють про зменшення російських артилерійських ударів порівняно з 2025 роком, що може свідчити про дефіцит ресурсів у РФ.
Це не означає, що російська загроза зникла. Але це показує, що навіть на важливих ділянках фронту Росія стикається з обмеженнями.
Покровськ, Добропілля, Новопавлівка: тиск без підтвердженого просування
На напрямках Добропілля, Покровська та Новопавлівки російські війська продовжували наступальні операції, але підтвердженого просування не досягли.
Окремі російські мілблогери заявляли про просування на північ від Новоолександрівки, але ці заяви не були підтверджені.
Для Росії Покровський напрямок залишається одним із ключових, оскільки він пов’язаний із ширшою метою — тиском на Донецьку область і потенційним просуванням у бік Дніпропетровщини. Але станом на 26 травня звіт не показує якісної зміни ситуації на користь РФ.
Олександрівський напрямок: локальні успіхи України
Один із позитивних для України епізодів — просування на північний схід від Олександрівки.
Російські джерела визнавали, що українські сили звільнили Піддубне та ведуть бої в Зеленому Гаї. Це може означати, що раніше Україна також просунулася в районі Іванівки та на схід від Олександрограда.
Така динаміка важлива не лише як локальний тактичний успіх. Вона показує, що українські війська здатні проводити контратаки навіть на ділянках, де Росія продовжує наступальні дії.
Запорізька область: українські контратаки і проблема російської логістики
На заході Запорізької області українські війська продовжують просування. Пов’язаний із Кремлем мілблогер визнав, що Україна значною мірою контролює Плавні на захід від Оріхова.
Цей район важливий тому, що українські контратаки там тривають із кінця квітня 2026 року і вже дозволили повернути кілька населених пунктів.
Ще важливіший контекст — українська кампанія з перекриття російської логістики на півдні. Звіт зазначає, що українські дрони порушують російські лінії постачання в окупованих Херсонській і Запорізькій областях та в Криму. Це створює дефіцит товарів і пального, а отже — безпосередньо впливає на боєздатність російських військ.
OSINT-аналітик Clément Molin у своєму аналізі ударів українських дронів по логістиці Росії нарахував 15 геолокацій ударів по трасі Ростов — Крим та 30 геолокацій на маршруті Маріуполь — Донецьк і навколо Донецького кільця.
Ці удари припадали на відстань понад 100 км від лінії бойового зіткнення.
Удари стали відчутними для ворога, який використовує ці маршрути як для логістики передових підрозділів, так і для забезпечення своїх військ у тимчасово окупованому Криму.
Наслідки атак помітні й у Криму, де окупаційна влада Севастополя запровадила ліміти на купівлю пального — до 20 літрів в одні руки — на АЗС найбільшої в Криму мережі ТЕС, яка контролює близько половини місцевого ринку.
Наразі дороги на окупованій частині півдня України, які утворюють для загарбників “кримський логістичний коридор”, заблоковано українськими захисниками. Йдеться про маршрут Р-280 “Маріуполь – Мелітополь – Сімферополь”: тепер він знаходиться під вогневим контролем Сил оборони України.
Заблокувала “кримський коридор” відома 412 бригада Nemesis СБС. Причому, як повідомили українські захисники, для цього вони використовують “секретні крила” – безпілотники, що “раніше не фігурували у публічному просторі”.
“Масштаб втрат змусив командування РФ та окупаційну владу обмежити рух важкої техніки так званою трасою “Новоросія”. А спроби ворога використовувати польові та ґрунтові дороги для об’їзду виявляються теж марними – українські дрони успішно виявляють і ліквідовують цілі на будь-якому ландшафті”, – зазначили у бригаді й у якості доказу продемонстрували відео зі знищенням транспорту окупантів.
Особливу роль відіграють удари вздовж траси М-14 Маріуполь — Бердянськ — Мелітополь. Це одна з ключових наземних артерій російської логістики на півдні.
Якщо Україна продовжить системно бити по таких маршрутах, російським силам буде складніше підтримувати стабільне постачання передових підрозділів.
Російські удари по Україні: ракети, дрони і атаки по гуманітарних об’єктах
У ніч проти 26 травня Росія запустила по Україні:
- 2 балістичні ракети «Іскандер-М»;
- 124 безпілотники різних типів, зокрема «Шахед», «Гербера», «Італмас» і «Пародія».
Українська ППО збила 111 дронів. Водночас дев’ять безпілотників і дві ракети влучили в 11 локацій.
Пошкоджень зазнала сільськогосподарська, освітня, енергетична, портова та житлова інфраструктура в Харківській, Полтавській, Одеській і Запорізькій областях.
Окремо у звіті згадується удар по складу Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі. На момент атаки там зберігалася продовольча допомога на суму близько 1,4 млн доларів. Це вже другий удар по складу гуманітарної допомоги ООН після атаки в листопаді 2025 року.
Російська балістична ракета «Искандер» знищила запаси продовольства на складі Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі.
Про це повідомили на сторінці World Food Programme у Facebook.
Ракетний удар окупанти здійснили 25 травня. На складі зберігалися важливі запаси продуктів для мешканців прифронтових територій.
«На момент атаки на об’єкті зберігалася гуманітарна продовольча допомога, якої вистачило б для забезпечення 130 000 осіб. Орієнтовна її вартість становила 1.4 мільйони доларів США», – зазначили у WFP.
Організація оприлюднила фото наслідків російського ракетного удару. На зображеннях видно пробитий дах складської будівлі, який мав напис, що свідчить, що вона використовується Всесвітньою продовольчою програмою ООН.
Всередині багато знищених і пошкоджених палетів з консервами та іншим продовольством.
Цей склад росіяни атакують вже вдруге. У листопаді 2025 року він був пошкоджений унаслідок атаки безпілотника.
«….За останні 18 місяців ВПП зафіксувала понад 84 інциденти, від яких постраждали її склади, транспортні засоби, пункти видачі допомоги, а також майно місцевих гуманітарних партнерів по Україні», – заявив Річард Рейган, представник WFP ООН в Україні.
В організації наголосили, що удари по цивільній та гуманітарній інфраструктурі суворо заборонені міжнародним гуманітарним правом
Росія також ракетою «Искандер» атакувала 20 травня склад гуманітарної допомоги Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) у Дніпрі.
Внаслідок цього удару загинули щонайменше дві людини, а склад зазнав значних пошкоджень.
На складі знищено близько 900 палетів із базовими гуманітарними товарами та матеріалами для укриттів вартістю понад 1 млн доларів. Вони були підготовлені для розподілу серед переміщених осіб і людей, які постраждали від війни у прифронтових регіонах.
Такі удари мають не лише військовий, а й політичний вимір. Росія демонструє готовність бити по цивільній та гуманітарній інфраструктурі, навіть якщо це прямо шкодить міжнародним організаціям, які допомагають постраждалим від війни.
Удар морськими дронами по Одеському порту
Ще один важливий епізод — застосування Росією безпілотних надводних кораблів проти Одеського порту.
Геолокаційні відео показали, як два російські морські дрони атакували навчальне судно ВМС України «Дружба».
У порту Одеси російський морський дрон атакував український навчальний вітрильник Дружба.
Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Дружба є навчальним вітрильним судном. У 2021 році його почали ремонтувати.
Саме тому вибір цієї цілі викликав подив і дискусії серед військових експертів.
«Я розумію, чому “Орешник” влучив у гаражі — це все-таки був “центр ухвалення рішень”. Але навіщо російський морський дрон учора героїчно атакував вітрильник? Весь стратегічний запас рому звідти вже давно забрали», — сказав «Флеш».
За однією з версій, оператор російського дрона не виявив більш важливих об’єктів у районі порту. У такому разі удар могли завдати по найближчому судну, яке перебувало в зоні досяжності дрона.
Навчальний вітрильник Дружба побудували на польській суднобудівній верфі у Гданську у 1987 році разом з однотипними суднами — «Херсонес», «Паллада», «Мир» та «Надежда» — для морських навчальних закладів СРСР.
Цей випадок свідчить, що Росія намагається розширювати спектр ударних засобів не лише в повітрі, а й на морі. Для України це означає потребу посилювати не тільки протиповітряну оборону портів, а й захист від морських безпілотних систем.
Оцінка за 26 травня показує війну, яка дедалі більше переходить у площину логістики, дронів і тилового виснаження.
Росія, схоже, шукає способи використати Білорусь як додатковий майданчик для ударів по українських лініях постачання. Кремль погрожує Києву, але частина російських чиновників уже обережно знижує рівень очікувань. На фронті російські війська продовжують тиск, однак без підтверджених великих успіхів.
Водночас Україна посилює удари по російському тилу. Московська повітряна зона, Калінінград, Сизранський НПЗ, логістичні маршрути на півдні та командні пункти в окупованих районах — усе це стає частиною ширшої української кампанії з послаблення російської військової машини.
Ключовий висновок: Росія все ще має значний наступальний потенціал, але її тил уже не є безпечним. А українська стратегія дедалі більше спрямована не лише на утримання фронту, а й на системне руйнування здатності РФ вести затяжну війну.
26 травня головними тенденціями стали можлива підготовка Росії до використання Білорусі для дронових ударів, посилення української кампанії по російському тилу та відсутність підтверджених великих успіхів РФ на фронті. Україна демонструє, що може не лише оборонятися, а й нав’язувати Росії нові проблеми — у повітрі, на морі, в логістиці та на енергетичній інфраструктурі.
За матеріалами understandingwar.org
