Саміт Україна – країни Північної Європи та Балтії в Таллінні став одним із важливих дипломатичних епізодів літа 2026 року. Для Києва це був не лише майданчик для чергового підтвердження політичної підтримки, а й простір для практичних домовленостей: щодо протиповітряної оборони, антибалістичного захисту, спільного виробництва дронів, санкцій проти Росії, тиску на її тіньовий флот і просування України до Європейського Союзу та НАТО.
Президент Володимир Зеленський за підсумками саміту наголосив: саме такі формати, як Україна – NB8, здатні давати конкретні результати. Йдеться не про символічну солідарність, а про реальні механізми, які мають наблизити завершення російської війни проти України та водночас зробити Європу сильнішою перед майбутніми безпековими викликами.
У Таллінні Київ намагався зафіксувати ключову тезу: Україна вже давно не є лише отримувачем допомоги. Вона стала важливою частиною європейської системи безпеки, джерелом бойового досвіду, технологічних рішень і практичних знань про сучасну війну. Саме тому підтримка України дедалі частіше подається європейськими партнерами не як благодійність, а як інвестиція у власну безпеку.
Формат NB8: чому він важливий для України
До формату NB8 входять держави Північної Європи та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція. Для України ці країни мають особливе значення з кількох причин.
По-перше, більшість із них належать до найбільш принципових прихильників жорсткої лінії щодо Росії. Вони послідовно підтримують санкційний тиск, військову допомогу Україні та її рух до ЄС і НАТО.
По-друге, країни Балтії та Північної Європи добре розуміють російську загрозу. Частина з них має безпосередній кордон із Росією або перебуває в зоні її постійного військового, гібридного й інформаційного тиску. Тому український досвід для них не абстрактний — це практична школа виживання в умовах агресивної політики Москви.
По-третє, саме ці країни активно підтримують розвиток оборонної співпраці з Україною: від постачання зброї до інвестицій у виробництво дронів, систем захисту неба та нових технологічних рішень.
Під час саміту в Таллінні у форматі Україна – NB8 взяли участь лідери Естонії, Данії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Для України ця зустріч стала частиною ширшого дипломатичного марафону — після формату Україна – E3 у Лондоні та напередодні майбутніх самітів ЄС, НАТО і G7.
Зеленський прямо зазначив, що червень і липень можуть визначити дуже багато. Йдеться про політичні рішення щодо України в ЄС, про координацію з НАТО, про роль Європи в майбутній дипломатії та про посилення тиску на Росію.
Головна політична рамка: Європа сильна, коли діє разом
Однією з центральних тез Зеленського в Таллінні стала думка про те, що Європа найсильніша тоді, коли європейці діють разом, а не окремо. Саме в цьому Україна бачить сенс різних форматів — E3, NB8, контактів зі США, підготовки до самітів ЄС, НАТО і G7.
Для Києва важливо, щоб європейська політика щодо війни не розпадалася на окремі національні позиції. Україна прагне, щоб ключові союзники діяли синхронно: у військовій допомозі, санкціях, дипломатії, євроінтеграції та формуванні майбутньої безпекової архітектури.
У Таллінні ця теза отримала конкретний зміст. Учасники саміту говорили не лише про політичну підтримку, а й про те, як Європа має переозброюватися, як вона може використати український досвід, як розбудовувати спільний антибалістичний захист і як не дозволити Росії обходити санкції через тіньовий флот.
Фактично Зеленський намагався закріпити нову формулу: Україна потрібна Європі не менше, ніж Європа потрібна Україні. Саме це прозвучало в заявах лідерів NB8, зокрема Данії, Литви та Естонії.
Три ключові пріоритети саміту
Українська сторона винесла на саміт три основні пріоритети.
Перший — активізація дипломатії. Київ прагне, щоб Росія була змушена перейти до реального дипломатичного треку, а не використовувала переговорну тему як інструмент затягування війни. Для цього, за логікою України, потрібні сильні позиції на фронті, санкційний тиск і єдність союзників.
Другий — посилення протиповітряної оборони України та створення ширшого європейського антибалістичного захисту. Росія продовжує бити по українських містах, цивільній інфраструктурі й енергетиці, тому ППО залишається питанням виживання. Водночас Київ наполягає: проблема захисту неба вже не лише українська, а загальноєвропейська.
Третій — відкриття всіх переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС. Зеленський наголосив, що Україна зробила все необхідне, а тому зволікати більше немає причин. Київ очікує рішень уже в червні – липні.
Ці три напрями — дипломатія, оборона і євроінтеграція — стали основою всієї комунікації України в Таллінні.
Дипломатія через силу: як Київ бачить шлях до миру
Зеленський у Таллінні чітко окреслив українське бачення дипломатії. Мир, за цією логікою, не може бути результатом поступок агресору. Він має стати наслідком тиску на Росію — військового, економічного, політичного та дипломатичного.
Президент наголосив, що Росія не повинна мати відчуття, ніби війна ще може щось їй принести. Саме тому Київ говорить про необхідність сильніших санкцій, посилення далекобійних можливостей України, захисту неба та активнішої ролі Європи в переговорах.
Окремо Зеленський звернув увагу на зміну ситуації на фронті. За його словами, українські позиції стали сильнішими, а далекобійний вплив України на російську логістику, нафтопереробку й військове виробництво вже створює для Москви відчутні проблеми. Він також говорив про дефіцит бензину в тимчасово окупованому Криму та частині російських регіонів, проблеми зі зв’язком і «пробоїни» в російському бюджеті.
Ця аргументація мала важливий політичний сенс. Україна намагається переконати партнерів, що зараз не час для зниження тиску. Навпаки, момент слід використати для того, щоб змусити Росію рахуватися з реальністю та перейти до серйозної дипломатії.
Роль Європи в майбутніх переговорах
Ще одна важлива теза Зеленського — Європа має мати реальний і сильний голос у переговорах щодо завершення війни. Україна не хоче, щоб майбутні рішення ухвалювалися без участі європейських держав, які безпосередньо залежать від наслідків цієї війни.
Саме тому Київ синхронізує позиції з різними групами партнерів: E3, NB8, США, ЄС, НАТО і G7. Після зустрічі з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Україна – E3 Зеленський прибув до Таллінна, де обговорив ті самі питання з країнами Півночі та Балтії.
За словами Президента, напередодні він також говорив із представниками Президента США про готовність Вашингтона активніше підключатися до дипломатичних процесів. Для України важливо, щоб американська участь поєднувалася з сильною європейською позицією, а не заміщувала її.
У цьому контексті саміт NB8 мав показати: Європа не є пасивним спостерігачем. Вона має власні інтереси, власні безпекові ризики й власну відповідальність за майбутнє континенту.
ППО як щоденний пріоритет України
Попри дипломатичний порядок денний, однією з головних практичних тем саміту залишалася протиповітряна оборона. Зеленський наголосив: поки триває війна, ППО буде для України пріоритетом щодня.
Причина очевидна. Росія продовжує завдавати ударів по українських містах, громадах, цивільній та критичній інфраструктурі. Москва намагається компенсувати втрати на полі бою ударами по тилу, енергетиці й цивільному населенню. Тому Україні потрібні системи ППО, ракети до них, антибалістичні засоби та стабільне фінансування таких потреб.
На саміті обговорювалися внески в програму PURL, яка дає змогу партнерам фінансувати закупівлю необхідного озброєння для України. Зеленський подякував державам, які вже долучилися до цієї програми, і наголосив, що вона залишатиметься критично важливою доти, доки Європа не матиме достатнього рівня власного виробництва засобів ППО та антибалістики.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що партнери погодилися щодо ключових пунктів: ППО, захист від балістичних ракет, підтримка української енергетики та гуманітарні потреби під час підготовки до зими. Це свідчить, що країни NB8 розглядають український захист неба як комплексне питання — військове, енергетичне й гуманітарне одночасно.
Європейський антибалістичний захист: від українського досвіду до спільної системи
Окремий акцент у Таллінні зробили на створенні європейських антибалістичних спроможностей. Україна вже має досвід протидії масованим ракетним і дроновим атакам Росії, а тому може бути важливим партнером у розбудові майбутньої системи захисту Європи.
У спільній декларації України та Естонії про посилення співпраці у сфері безпеки й оборони зафіксовано, зокрема, співпрацю у сфері ППО та спільне зобов’язання щодо розвитку багаторівневих можливостей протиракетної оборони у Європі.
Це важливий політичний сигнал. Українська війна показала, що класичні оборонні моделі не завжди готові до сучасних комбінованих атак — ракетами, дронами, балістикою, крилатими ракетами та засобами радіоелектронної боротьби. Тому Європа має не просто допомагати Україні закрити її потреби, а й вчитися будувати власну стійкість.
Фінляндія також долучена до цього напряму. Під час зустрічі Зеленського з прем’єр-міністром Петтері Орпо сторони обговорили роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту. Орпо наголосив, що виживання України є ключовим безпековим пріоритетом для Європи.
Drone Deal із Латвією: практична угода про війну майбутнього
Одним із найбільш конкретних результатів Талліннського дня стало підписання Drone Deal між Україною та Латвією. Це вже шоста угода такого формату, яку Україна укладає з партнерами.
Drone Deal передбачає розвиток спільного виробництва, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва, обмін технологіями, досвідом і знаннями. Особливий акцент зроблено на дронах, засобах ППО та протиракетної оборони, а також на побудові інтегрованої системи захисту неба.
Для України це має кілька важливих вимірів.
По-перше, йдеться про масштабування українського оборонного виробництва. Україна вже має унікальний досвід застосування безпілотних систем, але для довгої війни й майбутньої безпеки потрібне стабільне фінансування та промислова база.
По-друге, Drone Deal означає поглиблення технологічної співпраці з партнерами. Це не лише постачання готових засобів, а й спільна робота над рішеннями, які можуть бути корисними і Україні, і союзникам.
По-третє, такі угоди поступово інтегрують Україну в європейський оборонно-промисловий простір. Війна прискорила процес, у якому Україна з поля бою перетворюється на лабораторію нових оборонних підходів.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс окремо зазначив, що країни Балтії та держави, які межують із Росією, мають розвивати антидронові сили. Його фраза про те, що ніхто не знає краще за Україну, як захистити небо, фактично підсумовує нову роль Києва в європейській безпеці.
Підготовка Drone Deal із Фінляндією
Латвія — не єдина країна, з якою Україна розвиває цей формат. Під час зустрічі Зеленського з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо сторони говорили про підготовку Drone Deal між Україною та Фінляндією. Відповідний проєкт українська сторона передала фінському уряду ще в травні.
Цей напрям важливий не лише з військової, а й з регіональної точки зору. Фінляндія має великий кордон із Росією та особливо гостро сприймає питання оборонної стійкості. Український досвід дронової війни, протиповітряної оборони та протидії російським загрозам може стати для Гельсінкі важливою частиною власного оборонного планування.
Фінляндія також підтримує відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС і готова сприяти цьому зі свого боку. Таким чином, українсько-фінська взаємодія в Таллінні мала два паралельні виміри: оборонний і євроінтеграційний.
Україна та Естонія: декларація про безпеку й оборону
Окремою важливою подією стало підписання Україною та Естонією Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони. Документ передбачає допомогу у сфері безпеки, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та ППО.
Естонія також працює з Україною над угодою у форматі Drone Deal. Проєкт уже перебуває на розгляді естонської сторони.
Це логічне продовження політики Таллінна, який залишається одним із найпослідовніших союзників України. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що підтримка України є пріоритетом нинішнього головування Естонії в NB8. Він також наголосив: Україна має бути частиною ЄС і НАТО.
Президент Естонії Алар Каріс під час зустрічі із Зеленським заявив, що Україна є невід’ємною частиною Європи, а обіцянка європейського членства не може залишатися лише на папері. Він підтримав швидке відкриття всіх переговорних кластерів уже цього літа.
Санкції проти Росії: 21-й пакет ЄС і тиск на тіньовий флот
Окремий великий блок переговорів у Таллінні стосувався санкцій. Україна наполягає на подальшому посиленні тиску на Росію, зокрема через 21-й пакет санкцій Європейського Союзу.
Зеленський наголосив, що санкції потрібні не як символічна відповідь, а як інструмент примусу Росії до завершення війни. У центрі уваги — енергетичні доходи Москви, її тіньовий флот і можливості обходити вже запроваджені обмеження.
Особливо гостро це питання звучить саме в Балтійському та Північному морях. Росія використовує танкери тіньового флоту для транспортування енергоресурсів в обхід санкцій, і Україна закликає партнерів закривати цей простір для таких операцій.
Зеленський підкреслив, що Балтійське й Північне моря не мають бути вільним простором для російського тіньового флоту. Будь-які рішення, які скорочують активність російських танкерів, працюють не лише на Україну, а й на всю Європу.
Естонія підтримала необхідність сильніших обмежень проти російських енергетичних ресурсів. Під час зустрічей також ішлося про те, що Росія не повинна мати змоги нормалізувати свою присутність у міжнародному спорті та культурі, поки продовжує агресивну війну.
Євроінтеграція: Київ очікує відкриття всіх кластерів
Для України саміт у Таллінні був також важливим етапом перед майбутніми рішеннями Європейського Союзу. Київ очікує відкриття всіх шести переговорних кластерів у червні – липні.
Зеленський наголосив, що Україна зробила все необхідне для цього кроку, а тому немає жодної причини для зволікання. Відкриття кластерів має не лише технічне, а й стратегічне значення. Воно покаже, що ЄС виконує свої обіцянки, не здає власних інтересів і не дозволяє Росії впливати на європейський порядок денний.
Країни NB8 підтримали цю позицію. Естонія, Фінляндія та Швеція окремо підтвердили підтримку євроінтеграційного шляху України. Петтері Орпо наголосив, що ЄС має відкрити всі переговорні кластери до літньої перерви. Ульф Крістерссон також запевнив Зеленського у підтримці України на цьому напрямі.
Для Києва це особливо важливо, оскільки євроінтеграція у воєнних умовах виконує подвійну функцію. З одного боку, це інституційний шлях до членства в ЄС. З іншого — політичний сигнал Росії, що Україна не залишиться в сірій зоні й остаточно рухається до європейської спільноти.
НАТО: без України європейська безпека буде неповною
Питання НАТО також неодноразово звучало під час саміту. Зеленський заявив, що якщо Європа не може захистити себе без України, це означає, що Україна має бути в НАТО.
Ця теза відображає зміну української аргументації. Київ говорить не лише про те, що Україна потребує гарантій безпеки. Він наголошує, що сам Альянс потребує українського досвіду, армії, технологій і розуміння сучасної війни.
Естонія прямо підтримує членство України в НАТО. Таку позицію поділяють і інші учасники саміту. Для країн Балтії це питання особливо чутливе: вони розуміють, що без сильної України східний фланг НАТО залишатиметься більш вразливим.
Литва також наголосила на важливості присутності НАТО та надійного стримування на східному фланзі Альянсу. Прем’єр-міністерка Інга Ругінене зазначила, що нещодавні інциденти з дронами лише підкреслюють потребу в сильнішій оборонній присутності та трансатлантичній єдності.
Швеція, Gripen і оборонна співпраця
На полях саміту Зеленський провів окрему зустріч із прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Серед головних тем — реалізація домовленостей щодо винищувачів Gripen, досягнутих під час історичного візиту Президента України до Швеції наприкінці травня.
Сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України, зокрема пошук систем ППО та ракет до них. Крістерссон також поінформував про ширші контакти з партнерами для поглиблення оборонної співпраці.
Швеція розглядає підтримку України як інвестицію в безпеку та майбутнє Європи. Крістерссон наголосив, що збільшення тиску на Росію змінює розрахунки путіна й робить усіх сильнішими.
Для України шведський напрям важливий не лише через Gripen. Швеція є одним із потужних оборонно-промислових гравців Європи, і співпраця з нею може мати довгострокове значення для модернізації українських Повітряних сил та оборонної промисловості.
Данія: Європа не може ефективно переозброїтися без України
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен під час саміту сформулювала одну з найсильніших політичних тез: Європа потребує України так само, як Україна потребує Європи.
Вона наголосила, що Росія погрожує застосуванням сили проти країн Балтії, щоб посіяти страх і розділити їх. У відповідь Європа має переозброюватися, розвивати нові спроможності й інновації.
Фредеріксен підкреслила, що саме інновації вирішують результат на полі бою, і Україна демонструє це щодня. Тому ефективне переозброєння Європи без України неможливе.
Ця позиція важлива, бо вона змінює саму логіку допомоги. Україна більше не сприймається лише як країна, якій потрібно передати озброєння. Вона стає партнером, без якого Європа не зможе якісно оновити власну оборону.
Литва й Латвія: східний фланг вчиться в України
Латвія та Литва зробили особливий акцент на практичному досвіді України.
Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс говорив про необхідність розвивати антидронові сили для країн Балтії та держав, що межують із Росією. Він підкреслив, що Україна має найкраще розуміння того, як захищати небо від сучасних загроз.
Литовська прем’єр-міністерка Інга Ругінене наголосила, що Україна має унікальну експертизу, і країни НАТО мають вчитися в України. За її словами, український досвід, здобутий у найскладніших умовах, може бути використаний у країнах Альянсу.
Ці заяви демонструють, що Україна дедалі більше сприймається як практичний центр знань про сучасну війну: дрони, ППО, розвідка, логістика, стійкість критичної інфраструктури, захист цивільного населення, протидія гібридним операціям.
Норвегія та Ісландія: підтримка оборони, енергетики й гуманітарної стійкості
Норвегія на саміті підтвердила готовність продовжувати підтримку України. Прем’єр-міністр Йонас Гар Стере відзначив, що Україна посилила свої позиції на полі бою, і наголосив на рішучості Норвегії допомагати українцям.
Серед пріоритетів він назвав ППО, захист від балістичних ракет, підтримку енергетики та гуманітарні потреби під час підготовки до зими. Це свідчить, що Норвегія бачить українську стійкість комплексно: як поєднання військового захисту, енергетичної безпеки й підтримки населення.
Ісландія, хоча й є невеликою невійськовою країною, також підтвердила підтримку України. Прем’єр-міністерка Кріструн Фростадоуттір наголосила, що в основі підтримки — спільні цінності: повага до міжнародного права, кордонів і територій.
Це важливий елемент загальної картини. Підтримка України в NB8 не обмежується державами з великими арміями. Вона має ширшу політичну й ціннісну основу.
Україна як частина майбутньої європейської оборонної промисловості
Одна з головних тенденцій, яку проявив саміт у Таллінні, — поступове входження України до європейського оборонно-промислового простору.
Спільне виробництво дронів, обмін технологіями, розвиток ППО, антибалістики, інтегрованих систем захисту неба — усе це вже виходить за рамки класичної військової допомоги. Йдеться про довгострокову інтеграцію.
Для Європи це також вигідно. Україна має бойовий досвід, якого не має жодна інша європейська держава. Українські військові й виробники щодня тестують рішення в умовах реальної війни високої інтенсивності. Це робить українську оборонну екосистему унікальною.
Саме тому країни NB8 дедалі частіше говорять не лише про допомогу Україні, а й про навчання в України. Це нова якість партнерства.
Таллінн як підготовка до рішень ЄС, НАТО і G7
Саміт у Таллінні не був ізольованою подією. Він став частиною дипломатичної підготовки до важливих міжнародних зустрічей — на рівні Європейського Союзу, НАТО та G7.
Україна прагне досягти кількох результатів.
Перший — зафіксувати сильну європейську позицію в майбутніх дипломатичних процесах щодо війни.
Другий — забезпечити подальше фінансування й постачання систем ППО, ракет, антибалістичних засобів і підтримку енергетики.
Третій — просунути відкриття переговорних кластерів із ЄС.
Четвертий — посилити санкції проти Росії, особливо в енергетичному секторі та щодо тіньового флоту.
П’ятий — поглибити оборонно-промислову співпрацю з європейськими партнерами.
У цьому сенсі Талліннський саміт був не фінальною точкою, а важливою проміжною ланкою. Він мав синхронізувати позиції з однією з найбільш проукраїнських груп держав у Європі перед ширшими міжнародними рішеннями.
Чому цей саміт важливий для наближення миру
На перший погляд, саміт був переважно про оборону: ППО, дрони, антибалістику, санкції, Gripen, тіньовий флот. Але в українській логіці саме це і є шляхом до миру.
Київ виходить із того, що Росія погодиться на серйозну дипломатію лише тоді, коли ціна продовження війни стане для неї надто високою. Тому оборонна допомога, санкції та удари по російських військових можливостях — це не альтернатива дипломатії, а умова її ефективності.
Саме таку позицію Зеленський просував у Таллінні. Україна має посилюватися на полі бою, Європа має посилювати санкції, партнери мають зміцнювати ППО, а дипломатія має стати активнішою й реалістичнішою.
У цьому контексті країни NB8 є для України природними союзниками. Вони розуміють російську загрозу, підтримують українську євроатлантичну інтеграцію та готові працювати над практичними оборонними рішеннями.
NB8 як ядро нової європейської рішучості
Талліннський саміт показав, що підтримка України з боку Північної Європи та Балтії переходить у нову фазу. Це вже не лише політична солідарність і не лише постачання допомоги. Йдеться про формування спільного безпекового простору, у якому Україна є одним із ключових партнерів.
ППО, антибалістичний захист, Drone Deal, санкції проти тіньового флоту, підтримка відкриття переговорних кластерів із ЄС, визнання ролі України в майбутній обороні Європи — усе це створює рамку нової співпраці.
Для України саміт у Таллінні став можливістю закріпити головний політичний меседж: мир наближається не поступками Росії, а силою, єдністю та здатністю партнерів діяти разом. Для Європи — це нагадування, що її власна безпека сьогодні значною мірою формується в Україні.
Саме тому взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії має для Києва не лише дипломатичне, а й стратегічне значення. Вона допомагає Україні тримати фронт, захищати небо, розвивати оборонне виробництво, тиснути на Росію та рухатися до ЄС і НАТО.
Талліннський саміт став ще одним доказом: Україна дедалі глибше інтегрується в європейську систему безпеки не після війни, а вже зараз — у процесі боротьби за власне виживання і майбутнє всього континенту.
За матеріалами president.gov.ua
