PURL, антибалістика, Patriot, дрони, F-16, санкції та прискорений шлях до ЄС — що стало головним у переговорах президента в Брюсселі
Візит Володимира Зеленського до Брюсселя 17–19 червня перетворився на один із найнасиченіших дипломатичних раундів останнього часу. Формально це була серія зустрічей із керівництвом НАТО, Євросоюзу, європейськими лідерами та учасниками 35-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». По суті — спроба України прискорити формування нової європейської безпекової архітектури, у центрі якої опиняються українська армія, спільне виробництво зброї, протиповітряна та антибалістична оборона, далекобійні спроможності й довгострокове фінансування оборони.
Головний нерв брюссельських переговорів — час. Київ намагався донести партнерам: Росія атакує Україну щодня, тому оборонні рішення не можуть чекати великих самітів, зручних дат чи політичних пауз. Україна потребує ракет до Patriot, антибалістичних перехоплювачів, далекобійних артилерійських боєприпасів, наземних роботизованих комплексів, дронів, F-16, захисту енергетики перед зимою та швидкого запуску вже підготовлених фінансових механізмів.
Саме тому в Брюсселі Зеленський говорив не лише про чергові пакети допомоги. Він просував значно ширшу рамку: Україна має бути не просто отримувачем підтримки, а ключовим елементом майбутньої оборони Європи.
Зустріч із Марком Рютте: Patriot, PURL і саміт НАТО в Анкарі
Однією з перших важливих зустрічей у Брюсселі стали переговори Зеленського з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Центральними темами були посилення української ППО, реалізація програми PURL, додаткові ракети та перехоплювачі до Patriot, а також підготовка до саміту НАТО в Анкарі, який має відбутися в липні.
Президент поінформував Рютте про результати зустрічей на саміті G7 у Франції та домовленості з партнерами щодо підтримки України й тиску на Росію. Зеленський наголосив, що Україна розраховує на додаткові перехоплювачі та ракети до комплексів Patriot. Окремо триває робота щодо отримання ліцензій від США на виробництво засобів ППО.
Це важливий акцент: Київ дедалі активніше говорить не лише про поставки готових систем, а й про локалізацію, ліцензії та виробництво. Для України це питання не тільки швидкості, а й стратегічної автономності. Що більше елементів ППО та антибалістики можна буде виробляти або обслуговувати у співпраці з партнерами, то менше залежності буде від політичних циклів у західних столицях.
Під час зустрічі з Рютте також обговорювали наповнення PURL новими внесками. Для Києва ця програма стала одним із ключових механізмів швидкого отримання критично важливої зброї. Зеленський прямо пов’язує її з можливістю рятувати життя під час російських масованих атак: інколи ракети до Patriot потрібні не «найближчими місяцями», а буквально напередодні удару.
Окремий блок — саміт НАТО в Анкарі. Зеленський подякував Рютте за запрошення й обговорив, як зробити саміт результативнішим для захисту України. Київ хоче, щоб Анкара не стала лише майданчиком для політичних заяв. Завдання — підготувати конкретні рішення щодо оборонної співпраці, ППО, антибалістики та глибшої інтеграції України в натівські структури.
«Не відкладайте навіть на один день»: чому PURL стала політичним тестом
У зверненні до учасників 35-го засідання Контактної групи з питань оборони України Зеленський зробив програму PURL однією з центральних тем. Він подякував партнерам за внески, але водночас закликав діяти швидше.
Президент заявив, що знає про країни, які вже підготували рішення щодо нових внесків у PURL. Водночас частина партнерів, за його словами, хотіла б оголосити про ці внески на саміті НАТО в Анкарі. Зеленський запропонував іншу логіку: не чекати кілька тижнів, а ухвалити рішення вже зараз, у межах «Рамштайну».
Його аргумент був максимально практичним: Росія атакує Україну щодня, тому те, що можна зробити через PURL сьогодні, не варто відкладати навіть на один день.
За результатами засідання дев’ять країн оголосили про нові внески в PURL. Це Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Швеція, Люксембург, Литва, Латвія, Ісландія та Австралія. Загальна сума — понад 1 млрд доларів.
Це важливий результат для України. По-перше, PURL стає не допоміжним, а центральним інструментом оборонної підтримки. По-друге, до неї долучаються не лише найбільші союзники, а й менші країни, які разом формують значний фінансовий ресурс. По-третє, сам факт оголошення понад мільярда доларів у межах «Рамштайну» показує: партнери починають реагувати на український заклик швидше переводити політичні заяви у фінансові рішення.
Антибалістична коаліція: новий пріоритет України та Європи
Головна зміна в українському оборонному порядку денному — перехід від загальної теми ППО до конкретного акценту на антибалістичній обороні.
Зеленський наголосив, що Україна вже багато зробила для захисту від дронів. За його словами, рівень перехоплення безпілотників перевищує 90%. Також Україна захищається від крилатих ракет. Але російські балістичні ракети залишаються проблемою, на яку потрібна окрема відповідь.
Саме тому президент говорить про антибалістичну коаліцію. Її завдання — не просто постачати окремі системи, а створити спільну спроможність, яка захищатиме Україну й одночасно стане внеском у безпеку Європи.
Зеленський закликав усі країни долучатися до цих зусиль настільки, наскільки це можливо. Він поставив і часову рамку: антибалістична коаліція має продемонструвати повну спроможність і забезпечити реальні результати — бажано вже цього року. До зими, за словами президента, мають бути конкретні результати спільної роботи над антибалістичним захистом.
Це не випадковий дедлайн. Україна очікує, що взимку Росія знову може посилити удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі. Саме тому антибалістичні ракети, системи перехоплення та захист енергетики стають частиною одного пакета виживання.
У зверненні до Європейської ради Зеленський ще конкретніше сформулював потребу: Україні потрібен зимовий пакет допомоги, який має включати енергетичну складову — газ, дизель, бензин залежно від масштабів руйнувань, — а також щонайменше 300 антибалістичних ракет на 3–4 місяці масованих ударів узимку.
Це одна з найжорсткіших заяв усього брюссельського раунду: Україна не просто просить посилити ППО, вона називає мінімальний обсяг антибалістичних ракет, необхідний для проходження потенційно важкої зими.
Україна й Німеччина: спільна антибалістика та «Терміти»
Практичним продовженням антибалістичної теми стали домовленості між Україною та Німеччиною. У Брюсселі, у присутності Зеленського та Марка Рютте, міністр оборони України Михайло Федоров і федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підписали імплементаційні домовленості про розвиток антибалістичних спроможностей.
Українські та німецькі компанії мають розвивати спроможності у сфері антибалістики та працювати над ракетами-перехоплювачами. Ця домовленість має стати елементом ширшого проєкту зі створення єдиного європейського рішення для протидії балістичним ракетам.
Для України це означає можливість посилити захист критичної інфраструктури від російських ракетних ударів. Для Європи — використати український бойовий досвід і технологічні напрацювання для формування власних антибалістичних спроможностей.
Пісторіус наголосив, що Німеччина зацікавлена в розвитку оборонної співпраці з Україною. За його словами, у проєкті зацікавлені кілька німецьких компаній, а сам напрям може стати важливим внеском у безпеку і Європи, і України.
Крім антибалістики, міністри оборони підписали домовленість про спільне виробництво наземних роботизованих комплексів «Терміт» у ФРН. Виробництво має профінансувати Німеччина, а результатом повинні стати тисячі НРК для українських захисників.
Цей напрям також не випадковий. Зеленський окремо назвав наземні роботизовані комплекси одним із нагальних дефіцитів української армії. Другий — далекобійні артилерійські боєприпаси. За словами президента, не вистачає ні того, ні іншого: фінансування недостатнє, європейські обсяги виробництва недостатні, а те, що отримує українська армія, також не покриває потреб.
Велика Британія, артилерія і Patriot: новий пакет допомоги
Під час засідання «Рамштайну» міністр оборони Великої Британії Ден Джарвіс оголосив про новий пакет допомоги Україні. До нього мають увійти далекобійні артилерійські боєприпаси, ракети для систем Patriot та нові українські дрони.
Це напряму відповідає трьом ключовим потребам, які Зеленський озвучував у Брюсселі: далекобійність, ППО і підтримка українського оборонного виробництва.
Окремо було заявлено про підтримку чеської ініціативи та постачання далекобійних снарядів. Норвегія, Данія, Люксембург, Іспанія та Литва оголосили про допомогу в цьому напрямі на понад 500 млн доларів. Частину далекобійних боєприпасів Україна має отримати вже цього місяця.
Ще один важливий результат: Велика Британія, Нідерланди та Норвегія спрямують близько 1 млрд доларів на виробництво українських дронів і ракет.
Це показує, що партнери поступово переходять до моделі фінансування українського виробництва. Така модель вигідна обом сторонам: Україна отримує зброю, яка вже адаптована до реального поля бою, а партнери — доступ до досвіду й технологій, які виникли в умовах повномасштабної війни.
Бельгійський напрям: F-16, новий оборонний пакет і Drone Deal
Під час зустрічі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером Зеленський обговорив подальшу оборонну підтримку України, посилення ППО, внески у PURL, спільні проєкти в межах SAFE та постачання F-16.
Бельгійський прем’єр поінформував про підготовку нового великого оборонного пакета та внесків у PURL. Окремо сторони говорили про план і часові межі постачання літаків F-16. Було заявлено, що перші поставки відбудуться вже цього року, а Україна розраховує, що надалі винищувачі надходитимуть оперативно.
Для України F-16 — це не лише питання авіації. Це елемент ширшої системи захисту повітряного простору, протидії російським атакам і поступового зменшення залежності від радянської авіаційної спадщини.
Зеленський також запропонував Бельгії укласти угоду у форматі Drone Deal. Цей формат Україна просуває як нову модель оборонного партнерства: партнери можуть інвестувати в українське виробництво, закуповувати українську оборонну продукцію, розвивати спільні проєкти й отримувати доступ до досвіду, який Україна здобула у війні з Росією.
Окремо під час зустрічі з Бельгією йшлося про євроінтеграцію. Зеленський подякував за підтримку відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови й наголосив, що Україна розраховує на відкриття решти п’яти кластерів найближчим часом.
Польща: спільна безпека країн поруч із Росією
У Брюсселі Зеленський також зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Лідери обговорили двосторонній порядок денний, європейську інтеграцію України та виклики, які російська агресія створює для всіх країн Європи.
Президент подякував Польщі за підтримку України з перших днів повномасштабного вторгнення. Він окремо наголосив, що ця підтримка важлива не лише для України, а й для всього регіону та Європи.
Ключова теза цієї зустрічі — спільні безпекові інтереси країн, які живуть поруч із Росією. Зеленський підкреслив, що свобода кожної такої нації має бути захищена.
У польському контексті ця теза має особливу вагу. Польща залишається одним із ключових тилових, логістичних і політичних партнерів України. Водночас відносини Києва й Варшави мають складні теми — від історичної пам’яті до аграрної політики й конкуренції на європейському ринку. Брюссельська зустріч була спробою втримати головну рамку: попри суперечності, Україна й Польща мають спільний стратегічний інтерес — стримування Росії та захист європейського простору свободи.
Болгарія: енергетична безпека і потенційний Drone Deal
Ще одним елементом брюссельського дипломатичного марафону стала зустріч Зеленського з прем’єр-міністром Болгарії Руменом Радевим. Лідери обговорили розвиток двосторонньої та регіональної співпраці, зокрема енергетичну безпеку.
Для України регіональна енергетична безпека має особливе значення напередодні зими. Російські удари по енергетичній інфраструктурі залишаються одним із головних інструментів тиску, тому Київ шукає не лише військові, а й енергетичні рішення разом із партнерами.
Зеленський також запропонував Болгарії розпочати роботу над спеціальною угодою у форматі Drone Deal. Лідери домовилися доручити командам опрацювати всі обговорені питання та підготувати низку двосторонніх документів.
Це свідчить, що формат Drone Deal Україна намагається поширити не лише на найбільших військових партнерів, а й на ширше коло європейських держав. Дрони стають універсальною мовою нової оборонної співпраці: через них можна говорити і про виробництво, і про технології, і про інвестиції, і про бойовий досвід.
Греція і Словаччина: євроінтеграція, PURL, енергетика та гуманітарний вимір
З прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом Зеленський обговорив ситуацію на фронті, наслідки російських атак, домовленості після саміту G7, дипломатичні зусилля для наближення миру та європейську інтеграцію України.
Президент подякував Греції за військову допомогу та внесок у PURL. Одним із головних завдань він назвав посилення української ППО, насамперед антибалістичних спроможностей.
З прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо Зеленський говорив про дипломатичні зусилля для досягнення миру, результати саміту G7 в Евіані, підтримку європейської інтеграції України, гуманітарну допомогу та енергетичну співпрацю.
Окрема увага була приділена розбудові прикордонної інфраструктури. Лідери також обговорили проведення чергового раунду міжурядових українсько-словацьких консультацій, а Зеленський запросив Фіцо приїхати в Україну.
На тлі непростої політичної динаміки у відносинах із Братиславою така зустріч мала практичне значення. Київ намагається втримувати діалог навіть із тими партнерами, де політичні сигнали не завжди однозначні. Головна логіка — шукати сфери, де інтереси збігаються: гуманітарна допомога, енергетика, інфраструктура, євроінтеграція.
Європейська рада: Зеленський просить fast-track до ЄС
Окремий великий блок брюссельського візиту — звернення Зеленського до учасників засідання Європейської ради.
Президент наголосив, що участь України в таких зустрічах уже стала традицією і відображає наближення до членства в ЄС. Але, за його словами, це не має обмежуватися символізмом.
Зеленський заявив, що кожна демократична держава в Європі заслуговує бути повним членом ЄС, а Україна заплатила за це право більше, ніж будь-яка інша європейська країна — за право бути вільною, незалежною і європейською.
Головна політична пропозиція — прискорений шлях України до ЄС. Президент визнав, що така ідея подобається не всім, але наголосив: брак чіткого рішення щодо України в ЄС заохочує російські втручання. Якщо Україна швидко отримає реальне членство, Росія втратить одну з найбільших підстав для дестабілізації України та Європи.
Зеленський нагадав, що перший переговорний кластер для України та Молдови вже відкрито. За його словами, Україна готова рухатися далі, а решту п’ять кластерів можна відкрити в найближчі тижні. Він припустив, що це могло б статися, зокрема, під час президентства Кіпру, назвавши це символічним для обох сторін.
Ця частина звернення була не лише про бюрократичний процес вступу. Зеленський фактично пов’язав євроінтеграцію з безпекою. Його логіка: що чіткішим є майбутнє України в ЄС, то менше простору для російських спроб тримати Україну в «сірій зоні».
European Peace Facility: 6 млрд євро на те, що реально працює
У зверненні до Європейської ради Зеленський окремо згадав розблокування коштів European Peace Facility. Йдеться про 6 млрд євро.
Президент назвав це дуже важливим рішенням і закликав швидко використати кошти на те, що справді допомагає захищати життя. Серед можливих напрямів він назвав ППО, далекобійні снаряди та інші спроможності, які вже довели ефективність у війні.
Окремо Зеленський запропонував, якщо це можливо, використати частину цих коштів на захист української енергетичної інфраструктури перед зимою. Це показує, що Київ дивиться на оборонну допомогу ширше: захист країни — це не лише фронт, а й енергетика, міста, критична інфраструктура, здатність пройти опалювальний сезон під ударами.
Санкції: тіньовий флот, нафта і 21-й пакет
Санкційний блок також був одним із центральних у брюссельських виступах Зеленського.
Президент подякував партнерам за підтримку санкцій проти Росії, але закликав нарощувати тиск на всі типи російських енергоресурсів та енергетичного експорту. Окремо він наголосив на необхідності тиску на танкери, які перевозять російську нафту та нафтопродукти.
Зеленський заявив, що кожна країна, яка зупиняє такі танкери, допомагає зупиняти війну. Він також закликав ухвалити законодавчі кроки на національному та європейському рівнях, які дозволили б не лише зупиняти ці судна, а й конфісковувати нафту, яку вони перевозять.
Це фактично пропозиція посилити боротьбу з російським тіньовим флотом і перетворити її з режиму обмежень на режим прямого вилучення ресурсу, який фінансує війну.
Зеленський також згадав роботу над 21-м санкційним пакетом ЄС. Він висловив сподівання, що пакет буде відчутним для Росії та вдарить по галузях і особах, які справді мають значення для російської військової машини.
«Далекобійні санкції»: удари по російській нафтовій інфраструктурі
Окремо Зеленський говорив про українські відповіді на російські атаки. Він згадав удар Росії по Києво-Печерській лаврі й наголосив, що Україна відповідатиме силою — виключно проти військових цілей або об’єктів, які допомагають Росії вести війну.
Президент назвав українські удари по російських нафтових об’єктах і нафтопереробних заводах «далекобійними санкціями». За його словами, вони ефективно б’ють по російській нафтовій інфраструктурі, Росія вже стикається з дефіцитом пального, а доходи її федерального бюджету суттєво падають.
Також Зеленський заявив, що українські удари середньої дальності — мідлстрайки — серйозно порушують російську військову логістику.
Це важливий елемент української стратегії. Київ демонструє партнерам, що тиск на Росію має бути багаторівневим: санкції ЄС, обмеження проти тіньового флоту, дипломатичний тиск і українські далекобійні удари по воєнній економіці РФ.
Drone Deals: український досвід як експорт безпеки
Формат Drone Deals став однією з наскрізних тем брюссельського візиту. Зеленський говорив про нього з Бельгією, Болгарією, керівництвом ЄС та учасниками «Рамштайну».
Президент заявив, що Україна готова активніше ділитися військовою експертизою та співпрацювати у виробництві дронів. За його словами, до партнерства у форматі Drone Deals уже залучено 15 країн НАТО та 12 позаблокових держав із різних регіонів світу.
Цей формат має кілька вимірів.
Перший — практичний. Україна потребує масового виробництва дронів різних типів, бо саме вони стали одним із ключових інструментів сучасної війни.
Другий — технологічний. Українські компанії швидко адаптують рішення до поля бою, і цей досвід є цінним для партнерів.
Третій — політичний. Через Drone Deals Україна показує, що може не лише просити допомогу, а й пропонувати партнерам власний продукт, власні технології та власну експертизу.
Четвертий — стратегічний. Дронова співпраця може стати одним із фундаментів нової європейської оборонної промисловості.
НАТО і «межа можливого»: Україна хоче більшої інтеграції
У зверненні до «Рамштайну» Зеленський порушив чутливу тему — межі співпраці України з НАТО. Він заявив, що українські представники надто часто відчувають у структурах Альянсу певну «межу можливого». За його словами, це обмежує і Україну, і самих партнерів.
Президент закликав більше інтегруватися на кожному рівні оборонної співпраці — у структурах, у спільних процесах, у взаємодії з Альянсом. До саміту в Анкарі, на думку Зеленського, потрібно підготувати сильні рішення та сильнішу співпрацю, щоб політичний рівень партнерства відповідав реальності.
Ключова теза: люди бачать, що Україна з партнерами, і Україна також має бачити, що партнери це визнають.
Це не просто емоційна фраза. Київ намагається зафіксувати новий статус України: країна вже де-факто є частиною європейської оборони, вже має унікальний досвід стримування Росії, вже допомагає партнерам розуміти сучасну війну. Тепер це має бути відображено у практичних і політичних рішеннях.
Коаліція охочих і довгострокові гроші для української армії
У зверненні до Європейської ради Зеленський запропонував дати новий імпульс роботі Коаліції охочих. Він поставив питання прямо: які практичні рішення ця коаліція вже може забезпечити?
Відповідь президента — фінансова стабільність як частина безпеки. Зеленський наголосив, що жодна армія не існує без фінансування. Якщо Європа говорить про власну безпеку, вона має говорити про її основу — українську армію.
Президент пояснив, що йдеться не лише про зброю. Потрібні кошти на утримання армії, обладнання, платню військовим, фінансування військових контрактів. ЄС і країни Коаліції охочих, за його словами, можуть виробити спеціальні фінансові інструменти для довгострокової підтримки.
Ця теза перегукується з виступом на «Рамштайні», де Зеленський заявив, що українська армія фактично є головною армією в Європі, здатною протистояти повномасштабній і тривалій агресії. Після війни вона має залишитися сильною, щоб стримувати будь-які майбутні агресивні кроки Росії.
Президент подякував ЄС за пакет підтримки на 90 млрд євро, але водночас закликав думати про фінансові інструменти на наступні роки. Його формула проста: якщо Європа хоче мати найсильнішу армію, здатну реагувати на будь-яку загрозу, це можливо лише за умови довгострокової співпраці з Україною та підтримки української армії.
Дипломатія, G7 і роль Європи за столом переговорів
Зеленський неодноразово пов’язував брюссельські переговори з результатами саміту G7 у Франції. Він зазначив, що зустрічі там були позитивнішими, ніж можна було очікувати, і що існувала спільна позиція Групи семи, включно зі Сполученими Штатами.
У зверненні до «Рамштайну» президент окремо згадав зустрічі з лідерами, зокрема з президентом США Дональдом Трампом. За словами Зеленського, президент США має чітку позицію щодо посилення тиску на Росію для завершення війни, і це також спільна позиція лідерів G7.
Водночас Зеленський наголосив: Європа має бути за столом переговорів. Без Європи, за його словами, переговорів із Росією бути не може. Він застеріг від хаосу в контактах із росіянами й підкреслив, що путін буде радий, якщо Європа буде розділена.
Президент заявив, що Україна хоче завершити війну до зими — через дипломатію та тиск на Росію. Але водночас він наголосив: Київ розуміє, з ким має справу. Якщо війна продовжиться, Україні буде потрібен зимовий пакет допомоги.
Це важливий баланс української позиції: готовність до дипломатії не скасовує потреби в озброєнні, ППО, енергетичному захисті та санкційному тиску. Навпаки, саме тиск має створити умови, за яких дипломатія стане для Росії єдиним вибором.
Аудієнція в Короля Філіпа: символіка, Лавра і роль Європи
Під час брюссельського візиту Зеленський мав аудієнцію в Короля бельгійців Філіпа. Президент поінформував його про російські обстріли цивільної інфраструктури, зокрема про удар, унаслідок якого постраждала Києво-Печерська лавра.
Зеленський наголосив, що потрібно посилювати санкції проти Росії, а також розповів про дипломатичну роботу з партнерами й необхідність посилення ролі Європи в переговорному процесі.
Окремо йшлося про ситуацію на фронті, європейську інтеграцію України та двосторонню оборонну співпрацю.
Ця зустріч мала символічний характер, але її зміст вписувався в загальний меседж Києва: російська агресія — це не лише війна проти України як держави, а й удар по європейській культурній, релігійній та безпековій спадщині.
Що показав брюссельський раунд
Брюссельський дипломатичний марафон Зеленського показав кілька ключових тенденцій.
Перша — Україна дедалі чіткіше формулює головний оборонний виклик як балістичну загрозу. Захист від дронів і крилатих ракет залишається важливим, але антибалістика стає окремим стратегічним напрямом.
Друга — PURL перетворюється на один із головних механізмів швидкого забезпечення України критичною зброєю. Результат у понад 1 млрд доларів нових внесків показує, що партнери готові нарощувати цей інструмент.
Третя — Україна переходить від логіки «передайте нам зброю» до логіки «виробляймо разом». Антибалістика з Німеччиною, «Терміти», Drone Deals, фінансування українських дронів і ракет — усе це частини нової моделі.
Четверта — Київ наполягає на тому, що українська армія має стати довгостроковим фактором європейської безпеки. Тому потрібні не лише пакети допомоги на місяці, а й фінансові інструменти на роки.
П’ята — євроінтеграція подається як частина безпекової політики. Прискорений шлях до ЄС, відкриття решти переговорних кластерів, розблокування European Peace Facility, санкції та роль Європи в переговорах — усе це в українській логіці пов’язано між собою.
Шоста — Україна готується до важкої зими й просить партнерів ухвалювати рішення вже зараз. Потреба у 300 антибалістичних ракетах, енергетичному пакеті та захисті інфраструктури показує, що Київ не хоче повторення ситуації, коли допомога приходить із запізненням.
Брюссельський раунд Зеленського був не просто дипломатичним туром. Це була спроба зібрати в одну конструкцію всі ключові елементи виживання й майбутньої сили України: ППО, Patriot, антибалістику, PURL, F-16, дрони, далекобійні снаряди, наземні роботизовані комплекси, санкції, захист енергетики, євроінтеграцію та довгострокове фінансування армії.
Український меседж до партнерів звучав максимально чітко: час має значення. Якщо рішення готові — їх потрібно ухвалювати зараз. Якщо кошти розблоковані — їх потрібно спрямовувати на те, що працює. Якщо Європа говорить про власну безпеку — вона має визнати українську армію її центральним елементом.
У Брюсселі Зеленський фактично запропонував партнерам нову формулу: Україна не лише захищається від Росії, а й уже сьогодні створює модель оборони, яка може захистити Європу завтра.
Саме тому головне питання після цих зустрічей — не в тому, чи підтримують партнери Україну. Питання в іншому: чи готові вони діяти з тією швидкістю, якої вимагає війна.
За матеріалами president.gov.ua
