Копенгаген другий рік поспіль очолив рейтинг найкомфортніших міст світу за версією Economist Intelligence Unit. Данська столиця набрала 98 балів зі 100, отримавши максимальні оцінки за стабільність, освіту та інфраструктуру. Київ, навпаки, опустився на 166-те місце серед 173 міст. Утім, ця позиція говорить передусім не про потенціал української столиці, а про ціну війни — небезпеку, пошкодження інфраструктури та неможливість гарантувати мешканцям базову передбачуваність життя.

Коротко

• Копенгаген зберіг перше місце з результатом 98 балів зі 100.
• До першої п’ятірки також увійшли Відень, Мельбурн, Сідней і Цюрих.
• Київ посів 166-те місце зі 173, опустившись із 165-ї позиції.
• Загальна оцінка Києва становить 45 балів, найнижчий показник українська столиця отримала за інфраструктуру — 27 балів.
• Середній глобальний показник залишився на рівні 76,1 бала, але стабільність міст у світі продовжує погіршуватися.
• Найменш придатним для життя містом знову став Дамаск.

Копенгаген залишається найкращим містом світу

Economist Intelligence Unit оприлюднив Global Liveability Index 2026 — щорічний індекс, який оцінює умови життя у 173 містах. Дослідження проводили у травні 2026 року, аналізуючи понад 30 якісних і кількісних показників у п’яти категоріях: стабільність, охорона здоров’я, культура та довкілля, освіта й інфраструктура.

Першу сходинку другий рік поспіль посів Копенгаген. Столиця Данії отримала 98 балів зі 100 — найвищий результат серед усіх досліджених міст. Копенгаген має максимальні 100 балів за стабільність, освіту та інфраструктуру, 96 — за охорону здоров’я і 95 — за культуру та довкілля.

Аналітики EIU пояснюють лідерство данської столиці не якоюсь однією винятковою перевагою, а стабільно високими результатами в усіх сферах. У Копенгагені немає категорії, яка різко тягнула б загальну оцінку вниз: місто одночасно безпечне, добре організоване, забезпечене якісними освітніми закладами, транспортом, комунальними послугами та розвиненим громадським простором.

У практичному житті це проявляється у речах, які для мешканців давно стали буденністю: можливості їздити на роботу велосипедом, безпечно ходити пішки, користуватися водним простором міської гавані, швидко діставатися до парків і жити без постійної залежності від автомобіля.

Опитані BBC Travel мешканці описують Копенгаген як місто, де поїздка велосипедом, ранкова пробіжка, купання у гавані та вечеря просто неба можуть бути частинами звичайного робочого дня. Особливе значення мають не лише центр і туристичний Нюгавн, а й житлові райони — зокрема багатокультурний Нерребро, нова набережна Нордгавна та зелені зони навколо міських озер.

Саме ця буденна доступність комфорту і є головною конкурентною перевагою Копенгагена. Місто не просто має окремі красиві або технологічні об’єкти — воно створює середовище, де якісна інфраструктура супроводжує людину протягом усього дня.

Топ-10 найкращих міст для життя у 2026 році

Місце	Місто	Країна	Загальна оцінка
1	Копенгаген	Данія	98
2	Відень	Австрія	97
3	Мельбурн	Австралія	97
4	Сідней	Австралія	97
5	Цюрих	Швейцарія	96
6	Женева	Швейцарія	96
7	Осака	Японія	96
8	Аделаїда	Австралія	96
9	Ванкувер	Канада	96
10	Токіо	Японія	96

Перша десятка демонструє тривале домінування заможних і політично стабільних країн. У топ-10 представлені три австралійські міста, по два міста зі Швейцарії та Японії, а також по одному з Данії, Австрії та Канади. Ванкувер став єдиним представником Північної Америки.

Водночас різниця між лідерами дуже невелика. Копенгаген має 98 балів, Відень, Мельбурн і Сідней — по 97, а решта міст першої десятки — по 96. Це означає, що перестановки всередині топ-10 можуть відбуватися навіть через відносно незначне зниження оцінки в одній категорії.

Повні оцінки міст першої десятки

Місто	Стабільність	Медицина	Культура і довкілля	Освіта	Інфраструктура
Копенгаген	100	96	95	100	100
Відень	95	100	94	100	100
Мельбурн	95	100	96	100	96
Сідней	95	100	94	100	96
Цюрих	95	100	94	100	96
Женева	95	100	92	100	96
Осака	100	100	87	100	96
Аделаїда	95	100	91	100	96
Ванкувер	95	96	97	100	93
Токіо	100	100	89	100	93

Усі міста першої десятки отримали максимальні оцінки за освіту. Більшість також мають 100 балів за охорону здоров’я. Найпомітніші відмінності між лідерами виникають у категоріях культури й довкілля, стабільності та інфраструктури.

Відень: комфорт, який став міською системою

Відень посів друге місце з результатом 97 балів. Австрійська столиця має максимальні оцінки за медицину, освіту та інфраструктуру, але поступається Копенгагену за стабільністю та культурно-екологічними показниками.

Упродовж трьох років до 2025-го саме Відень очолював рейтинг. Минулого року місто втратило перше місце через погіршення оцінки стабільності, тоді як Копенгаген зберіг максимальний результат у цій категорії. У 2026 році розрив між ними залишився.

Сила Відня полягає у передбачуваності повсякденного життя. Розгалужена мережа метро, трамваїв та автобусів дозволяє більшості мешканців не залежати від автомобіля. Центральні райони легко досліджувати пішки, а житлові квартали мають власні ринки, парки, школи, кав’ярні й локальні громадські простори.

Мешканці, з якими розмовляла BBC Travel, особливо відзначали поїздки трамваями вздовж Рінгштрассе, пішохідну доступність районів навколо Нойбаугассе та Шпіттельберга, ринок Нашмаркт і традиційні винні таверни на околицях. Для них висока придатність Відня для життя полягає не тільки в роботі міських служб, а й у можливості сповільнитися навіть у великій європейській столиці.

Мельбурн: місто районів, культури та локальних спільнот

Мельбурн зберіг третє місце і набрав 97 балів. Він отримав по 100 балів за медицину й освіту, 95 — за стабільність, 96 — за інфраструктуру та стільки ж за культуру і довкілля. Саме культурна категорія дозволила Мельбурну залишитися вище за Сідней.

На відміну від міст, де життя зосереджене навколо одного історичного центру, Мельбурн складається з багатьох районів із виразною ідентичністю. Footscray відомий багатокультурною гастрономією, Fitzroy — барами, вінтажними магазинами й мистецькою сценою, Carlton — італійською спадщиною, а St Kilda — пляжем і прогулянковими маршрутами.

Важливим чинником є також доступ до бібліотек, галерей, парків, спортивних об’єктів і невеликих культурних просторів. У Мельбурні культура не відокремлена від повсякденного життя: вона присутня у провулках зі стріт-артом, районних кафе, музичних подіях і громадських просторах.

Це пояснює високий результат міста в категорії культури та довкілля — 96 балів, найкращий показник серед чотирьох міст, які очолюють рейтинг.

Сідней: велике місто з океаном у щоденному розкладі

Сідней піднявся на четверту позицію і також набрав 97 балів. Як і Мельбурн, він має максимальні оцінки за медицину та освіту, 95 балів за стабільність і 96 — за інфраструктуру. За культурою та довкіллям місто отримало 94 бали.

Однією з головних переваг Сіднея є безпосередня присутність природи у житті мегаполіса. Океанські пляжі, гавань, поромне сполучення, прибережні маршрути та близькість Блакитних гір створюють можливості для відпочинку без тривалих подорожей за межі агломерації.

Для багатьох мешканців ранкова прогулянка від Bondi до Bronte, купання перед роботою чи поїздка поромом є не туристичною розвагою, а звичайним елементом дня. Водночас Сідней залишається багатокультурним містом із сильними локальними спільнотами, що особливо помітно в районах поза традиційним туристичним центром.

Висока позиція Сіднея показує, що доступ до природи може бути не менш важливим для якості життя, ніж громадський транспорт або кількість культурних закладів. Йдеться не просто про красивий краєвид, а про можливість регулярно використовувати природне середовище для відпочинку, спорту й соціального життя.

Цюрих і Женева втратили позиції

Цюрих посів п’яте місце, хоча у 2025 році ділив із Віднем другу сходинку. Женева опинилася на шостій позиції. Обидва швейцарські міста мають максимальні оцінки за медицину та освіту, але їхні результати в категорії культури й довкілля погіршилися.

Цюрих зберігає традиційні переваги: безпеку, ефективний транспорт, чистоту, якісні комунальні послуги, доступ до озера та річок. Проте навіть невелике зниження одного з показників може відсунути місто на кілька позицій, коли всі учасники першої десятки мають результати вище 95 балів.

П’яте місце Цюриха тому не слід трактувати як різке погіршення життя. Йдеться радше про високу конкуренцію між містами, де більшість базових систем уже працюють майже на максимальному рівні.

Токіо увійшов до першої десятки

Однією з найбільш помітних змін стало входження Токіо до топ-10. Японська столиця посіла десяте місце, витіснивши з першої десятки Окленд. Токіо отримав по 100 балів за стабільність, охорону здоров’я та освіту, 93 — за інфраструктуру і 89 — за культуру та довкілля.

Аналітики EIU називають підйом Токіо особливо показовим, оскільки великі та густонаселені мегаполіси зазвичай стикаються з підвищеним навантаженням на транспорт, житло, комунальні мережі та громадський простір.

Разом з Осакою Токіо демонструє посилення позицій Азії. У 2026 році серед двадцяти найкращих міст світу вже дев’ять азійських і сім європейських. Це одна з головних структурних змін нового рейтингу.

Київ посів 166-те місце

Українська столиця опинилася на 166-й позиції серед 173 міст. Порівняно з 2025 роком Київ опустився на одну сходинку — зі 165-го місця — і знову увійшов до десятки найменш придатних для життя міст світу.

Загальна оцінка Києва становить 45 балів зі 100.

Категорія	Оцінка Києва
Загальний результат	45
Стабільність	40
Охорона здоров’я	42
Культура та довкілля	53
Освіта	75
Інфраструктура	27

Найкращий результат Київ отримав за освіту — 75 балів. Культура та довкілля оцінені у 53 бали, медицина — у 42, стабільність — у 40. Найнижчим став показник інфраструктури — лише 27 балів.

За загальною оцінкою Київ перебуває на одному рівні з Тегераном і Хараре, які також отримали по 45 балів. Позиції в рейтингу визначили відмінності у внутрішній структурі показників та точні, неокруглені результати, яких у відкритому резюме EIU немає.

Чому Київ так низько

Головною причиною є повномасштабна війна Росії проти України. Методологія EIU надає категорії стабільності вагу 25% від загального результату. У ній враховують загрозу воєнного конфлікту, тероризму, громадських заворушень, насильницьких і ненасильницьких злочинів.

Для Києва загроза війни є не теоретичним ризиком, а щоденною реальністю. Ракетні та дронові атаки, повітряні тривоги, пошкодження житлових будинків, енергетичних об’єктів і транспортної інфраструктури безпосередньо впливають на можливість планувати життя.

Однак війна знижує не лише показник стабільності. Її наслідки позначаються і на медицині, інфраструктурі, транспорті, якості енергопостачання, доступності житла та міжнародному сполученні.

Саме цим можна пояснити 27 балів за інфраструктуру — найнижчу оцінку Києва. У цій категорії EIU аналізує якість доріг і громадського транспорту, міжнародні зв’язки, доступність якісного житла, а також надійність енергетики, водопостачання і телекомунікацій.

Це не означає, що громадський транспорт чи комунальні служби Києва повністю неефективні. Навпаки, місто продовжує забезпечувати роботу метро, наземного транспорту, лікарень і критичних служб у надзвичайно складних умовах. Проте рейтинг оцінює не лише здатність системи відновлюватися, а й стабільність, доступність та відсутність ризику її нового пошкодження.

166-те місце — не оцінка культурної чи людської цінності Києва

Рейтинг EIU не вимірює красу міста, силу місцевих спільнот, психологічну прив’язаність мешканців або здатність суспільства чинити опір кризі. Він також не оцінює мужність комунальників, медиків, рятувальників чи енергетиків, які підтримують роботу Києва під час війни.

Тому позицію української столиці не можна сприймати як твердження, що Київ «гірший» за всі міста, розташовані вище. Індекс порівнює конкретний набір ризиків і послуг. У цьому наборі наявність активної війни майже автоматично позбавляє місто шансів піднятися до середини або верхньої частини рейтингу.

Показовим є те, що освіта залишається найсильнішою категорією Києва — 75 балів. Культурно-екологічний показник у 53 бали також суттєво вищий, ніж оцінки за інфраструктуру та стабільність. Це свідчить, що головні проблеми міста пов’язані не з відсутністю освітнього чи культурного потенціалу, а з безпековими обставинами.

До повномасштабного вторгнення Київ мав активне культурне життя, великий освітній сектор, розвинену сферу послуг, технологічний бізнес, гастрономічну сцену, парки, набережні та одну з найдоступніших систем метрополітену серед європейських столиць. Війна не скасувала цих переваг, але перекрила їх у міжнародному індексі масштабом ризиків.

Остання десятка рейтингу

Місце	Місто	Країна	Загальна оцінка
164	Тегеран	Іран	45
165	Хараре	Зімбабве	45
166	Київ	Україна	45
167	Порт-Морсбі	Папуа-Нова Гвінея	44
168	Лагос	Нігерія	44
169	Алжир	Алжир	43
170	Карачі	Пакистан	43
171	Дакка	Бангладеш	42
172	Триполі	Лівія	41
173	Дамаск	Сирія	32

У EIU зазначають, що майже всі міста нижньої десятки постраждали від війни, бідності або поєднання цих факторів. Усі вони мають особливо низькі оцінки за стабільність.

Дамаск залишається останнім у рейтингу. Сирійська столиця отримала лише 32 бали, зокрема 20 за стабільність, 33 за медицину, 41 за культуру і довкілля, 33 за освіту та 32 за інфраструктуру. Водночас EIU зафіксував певне покращення медичного показника міста порівняно з попереднім періодом.

Тегеран став новим учасником останньої десятки через різке погіршення безпекової ситуації. Натомість Каракас, який раніше перебував серед десяти аутсайдерів, у 2026 році зміг піднятися вище.

Світ загалом не став комфортнішим

Середня оцінка всіх 173 міст у 2026 році становить 76,1 бала — стільки ж, як і попереднього року. Однак незмінний середній показник приховує різноспрямовані тенденції.

Стабільність у світі погіршилася в середньому на 0,5 бала. Це продовження тенденції останніх років, коли війни, терористичні загрози, політична поляризація та масові протести дедалі сильніше впливають на життя міст.

Одночасно середній показник охорони здоров’я зріс на 0,7 бала. Невелике покращення також відбулося в освіті та інфраструктурі. Саме ці позитивні зміни компенсували погіршення безпеки й дозволили загальному індексу залишитися на рівні минулого року.

Західна Європа залишається найкомфортнішим регіоном світу із середнім результатом 91,7 бала. Друге місце посідає Північна Америка — 90,4. Водночас показник Західної Європи фактично перестав зростати, тоді як азійські міста поступово покращують позиції, зокрема завдяки інвестиціям в охорону здоров’я.

Як EIU визначає придатність міста для життя

Індекс складають на основі понад 30 показників. Частина з них є кількісними й базується на зовнішніх даних, а частина — якісними оцінками аналітиків EIU та місцевих експертів. Кожне місто отримує оцінки від 1 до 100, після чого їх зважують відповідно до ролі кожної категорії.

Вага категорій

Категорія	Вага в загальній оцінці
Стабільність	25%
Охорона здоров’я	20%
Культура та довкілля	25%
Освіта	10%
Інфраструктура	20%

Стабільність

Враховуються дрібна та насильницька злочинність, ризик терористичних атак, воєнного конфлікту і громадянських заворушень. Саме ця категорія особливо сильно впливає на оцінку міст, що перебувають у зоні війни.

Охорона здоров’я

Аналітики оцінюють доступність і якість державної та приватної медицини, наявність ліків і загальні медичні показники.

Культура та довкілля

До цього блоку входять кліматичний комфорт, рівень корупції, цензура, соціальні обмеження, доступність культурних і спортивних заходів, закладів харчування, товарів та послуг.

Освіта

Оцінюють доступність і якість приватної освіти, а також стан державної освітньої системи. Ця категорія має найменшу вагу — 10%.

Інфраструктура

Враховуються дороги, громадський транспорт, міжнародне сполучення, якісне житло, енергетика, вода та телекомунікації.

Що рейтинг показує — і чого не показує

Global Liveability Index створювали не як туристичний путівник і не як опитування мешканців про особисте щастя. Одне з його практичних застосувань — визначення складності умов для працівників міжнародних компаній і розрахунок компенсацій під час переїзду до іншого міста.

Тому рейтинг має кілька важливих обмежень.

По-перше, він не є рейтингом найдешевших міст. Висока позиція Цюриха, Женеви, Копенгагена або Ванкувера не означає, що житло чи повсякденні витрати там доступні для більшості людей. Вартість життя не є окремою ключовою категорією індексу.

По-друге, загальна оцінка може приховувати нерівність усередині міста. Якісний транспорт, медицина й культурне життя можуть бути нерівномірно доступними для мешканців різних районів або рівнів доходу.

По-третє, індекс краще оцінює передбачуваність систем, ніж суб’єктивне відчуття приналежності. Людина може любити місто з низькою оцінкою через сім’ю, мову, культуру та громаду — чинники, які складно перетворити на універсальну цифру.

По-четверте, війна створює особливу ситуацію. Міста на кшталт Києва можуть демонструвати виняткову стійкість і здатність швидко відновлювати послуги, але все одно отримуватимуть низькі бали, оскільки сам ризик повторного удару залишається високим.

Що об’єднує найкращі міста

Попри різний клімат, масштаб і культуру, міста першої десятки мають кілька спільних рис.

Безпека як непомітна основа життя

У найкомфортніших містах безпека не потребує щоденної уваги. Людина може планувати поїздку, навчання, відкриття бізнесу чи народження дитини, не закладаючи в ці плани ризик війни або руйнування критичної інфраструктури.

Транспорт, який економить час

Копенгаген робить ставку на велосипед, Відень — на метро і трамваї, Токіо й Осака — на складну, але надійну залізничну систему. Спільною є можливість пересуватися без постійної залежності від приватного автомобіля.

Природа всередині міста

Гавань Копенгагена, Дунай у Відні, океанські пляжі Сіднея, парки Мельбурна, озеро Цюриха і набережні Женеви — це не лише декоративні елементи, а повноцінні частини міського життя.

Сильні житлові райони

Найкращі міста не зводяться до туристичного центру. Вони мають квартали, де поруч розташовані магазини, школи, парки, заклади харчування, транспорт і місця для зустрічей.

Передбачувані міські служби

Вода, електроенергія, медицина, зв’язок і транспорт працюють настільки стабільно, що мешканці майже не думають про них. Саме ця непомітність є ознакою добре організованого міста.

Чому цей рейтинг особливо важливий для України

Для України результати 2026 року є нагадуванням про те, що міський комфорт починається не з нових фасадів або масштабних будівельних проєктів. Його основою є безпека.

Після завершення війни відновлення українських міст потребуватиме не лише ремонту пошкоджених будинків. Йтиметься про переосмислення транспортних мереж, житлової політики, енергетичної стійкості, укриттів, громадських просторів, доступності медицини та зв’язку між районами.

Досвід Копенгагена, Відня чи Мельбурна не можна просто механічно перенести до Києва. Проте він показує базовий принцип: якість життя формується не окремими престижними об’єктами, а тисячами щоденних маршрутів і сервісів.

Для повоєнного Києва ключовими можуть стати децентралізована енергетика, безпечний громадський транспорт, доступні укриття, відновлення житла, повернення міжнародного сполучення, захист історичної спадщини та створення районів, де основні послуги розташовані поруч із домом.

Копенгаген став найкращим містом світу для життя у 2026 році не завдяки одній визначній пам’ятці або рекордному економічному показнику. Його перемога — результат балансу: стабільності, якісної інфраструктури, освіти, медицини, екології та міського простору, організованого навколо потреб людини.

Відень зберіг другу позицію завдяки медицині, освіті й транспорту. Мельбурн і Сідней підтвердили силу австралійської моделі, де культура, локальні райони та природа є частиною щоденного життя. Цюрих і Женева залишилися серед лідерів, хоча й втратили кілька позицій. Токіо вперше за новим розподілом увійшов до десятки, продемонструвавши посилення азійських міст.

Київ посів 166-те місце. Його загальна оцінка — 45 балів, а найслабший показник — інфраструктура з 27 балами. Але цей результат не є вироком українській столиці і не заперечує її культурної, освітньої чи людської сили.

Він показує інше: місто не може бути повністю придатним для життя, поки його мешканці змушені рахуватися з повітряними тривогами, ракетними ударами та ризиком пошкодження базових систем.

У цьому сенсі відстань між Києвом і Копенгагеном вимірюється не лише якістю велодоріжок, парків або громадського транспорту. Передусім вона вимірюється наявністю миру — головної умови, без якої всі інші складові міського комфорту залишаються вразливими.