У ніч проти 19 липня Росія здійснила один із найбільших від початку повномасштабної війни комбінованих ударів із використанням балістичних і протикорабельних ракет. Основною ціллю стала Київська область, однак атаки також зачепили Харківщину, Миколаївщину та Одещину.
Одночасно українські сили продовжили системну кампанію ударів по російській нафтовій інфраструктурі, морських терміналах, танкерах, поромах, електричних підстанціях та інших об’єктах, які забезпечують військову логістику РФ і постачання окупованого Криму.
На суходолі російські війська зберігають наступальну активність на більшості ключових напрямків, однак протягом 18–19 липня не досягли значних підтверджених успіхів. Водночас у Сумській області зафіксовано локальне просування російських підрозділів, а українські сили, ймовірно, покращили свої позиції на Новопавлівському напрямку.
Один із найбільших балістичних ударів по Україні
У ніч з 18 на 19 липня російські війська запустили по Україні 40 ракет різних типів та 125 безпілотників.
За даними Повітряних сил України, у повітряному нападі були задіяні:
- десять гіперзвукових протикорабельних ракет «Циркон»;
- 25 балістичних ракет «Іскандер-М» і ракет, запущених із комплексів С-400;
- три протикорабельні ракети «Онікс»;
- три керовані авіаційні ракети Х-59/69;
- 125 ударних і допоміжних безпілотників.
Серед використаних дронів називалися «Шахеди», «Гербери», «Італмаси», барражуючі боєприпаси «Бандероль» та безпілотники-приманки типу «Пародія».
Українська протиповітряна оборона заявила про знищення 108 безпілотників, 17 балістичних і гіперзвукових ракет, а також однієї ракети Х-59/69. Водночас 23 ракети та десять безпілотників досягли цілей у 20 різних місцях. Ще у 18 локаціях зафіксували падіння уламків.
Президент Володимир Зеленський назвав атаку одним із найбільших пакетів балістичних ударів по Київській області з 2022 року. Головною ціллю російських військ був Київ.
Загалом у ніч із 18 на 19 липня ворог запустив понад 35 балістичних ракет: 25 ракет «Искандер-М»/С-400 та 10 — «Циркон», основна частина яких вдарила по території столиці.
Кількість зафіксованих ракет стала рекордною, оскільки минулого разу, 2 червня 2026 року, росіяни випустили рекордну кількість у 33 балістичні ракети з Брянської, Курської, Ростовської областей та тимчасово окупованого Криму.
За попередніми даними, у столиці та області загинула щонайменше одна людина, ще 16 дістали поранення. Зеленський зазначив, що Росія протягом кількох днів накопичувала ракети для проведення цієї атаки.
Удари також були спрямовані проти цивільної та енергетичної інфраструктури в Харківській, Миколаївській та Одеській областях.
На Харківщині російські війська тричі атакували сортувальний термінал «Нової пошти». Внаслідок ударів загинули троє цивільних. Ця атака стала черговим епізодом російської кампанії проти поштової та логістичної інфраструктури України.
Чому Росія збільшує кількість балістичних ракет
Аналітики Інституту вивчення війни звертають увагу на зміну структури російських повітряних атак.
Протягом останніх тижнів Росія дедалі частіше застосовує великі пакети балістичних ракет, супроводжуючи їх меншою кількістю ударних безпілотників. Така тактика може бути пов’язана з дефіцитом ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot у світі та обмеженою кількістю цих систем в Україні.
Балістичні ракети значно складніше перехоплювати, ніж більшість крилатих ракет або ударних дронів. Для ефективної боротьби з ними Україна потребує сучасних комплексів протиракетної оборони, передусім Patriot, та достатнього запасу ракет до них.
Використання значної кількості «Іскандерів», «Цирконів» і ракет С-400 може свідчити про прагнення Москви перевантажити українську ППО та завдати максимальних збитків об’єктам у глибині країни.
Особливу небезпеку становить одночасний запуск ракет із різними характеристиками, швидкістю та траєкторією польоту. Це змушує українську протиповітряну оборону реагувати одразу на кілька типів загроз і розподіляти обмежений ресурс перехоплювачів.
Росія витрачає більше ракет, ніж виробляє за місяць
За оцінками українського оборонного видання «Мілітарний», лише протягом липня Росія використала до двох третин запланованого річного виробництва ракет «Циркон».
Звіти Повітряних сил свідчать, що в липні російські війська вже запустили по Україні приблизно 107 балістичних ракет і 20 «Цирконів».
Українська військова розвідка, за даними, на які посилається видання, оцінює місячні можливості російського виробництва приблизно у:
- 60 балістичних ракет «Іскандер-М»;
- 40 ракет для зенітних комплексів С-400.
Водночас у 2026 році Росія планує виготовити лише 30 ракет 3М22 «Циркон». Таким чином, за 19 днів Росія використала дві третини запланованого річного виробництва ракет цього типу.
Таким чином, кількість застосованих у липні балістичних ракет перевищує передбачуваний сукупний місячний обсяг їхнього виробництва.
За оцінками Головного управління розвідки МО України, напередодні атаки Росія мала у своєму розпорядженні понад 100 балістичних ракет 9М723 комплексу «Искандер-М», понад 400 РМ-48У, які застосовують із комплексів С-400, та понад 120 ракет «Циркон».
Для порівняння, із грудня 2025 року окупанти підтримували запас балістичних ракет комплексу «Искандер-М» на рівні близько 200 одиниць.
При цьому у червні 2026 року «Мілітарний» повідомляв, що станом на весну 2026 року темпи місячного виробництва балістичних ракет «Искандер-М» становлять 60 одиниць.
Тоді ж Росія модифікувала балістичні ракети «Искандер-М» для прориву рубежів протиракетної оборони та адаптації виробництва до санкцій, зокрема завдяки елементам і технічним рішенням з північнокорейських KN-23.
Окрім традиційних балістичних ракет типу «Искандер-М», росіяни також використовують й ракети РМ-48У, які застосовуються з пускових установок ЗРК типу С-300ПМ та С-400. У 2026 році російське керівництво запланувало випуск понад 480 одиниць таких ракет, з 40 одиницями на місяць.
Інтенсивне використання накопичених запасів може свідчити про прагнення Росії скористатися обмеженими запасами протиракет у Сил оборони України та завдати максимальної шкоди під час масованих ударів. Водночас такі темпи застосування поступово скорочують російські ракетні резерви, які промисловість не встигає повністю відновлювати.
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що «Циркон», імовірно, є не гіперзвуковою крилатою, а балістичною ракетою, яка використовує квазібалістичну траєкторію.
Про це свідчить аналіз незалежного OSINT-аналітика Фабіана Гінца, який спеціалізується на ракетних технологіях.
Гінц підкреслює, що спрощений поділ на «гіперзвукові» та «негіперзвукові» системи не відображає реальної складності польоту на гіперзвукових швидкостях. Йдеться радше про спектр маневреності, у межах якого системи відрізняються ступенем і тривалістю маневрування на гіперзвукових швидкостях.
Навіть квазібалістична ракета, яка не є гіперзвуковою крилатою ракетою та має меншу маневреність, усе одно може створювати серйозні труднощі для перехоплення.
Це означає, що Росія, ймовірно, використовує не лише ракети, виготовлені протягом останніх тижнів, а й накопичені раніше запаси. Кремль може свідомо витрачати частину стратегічного резерву, намагаючись скористатися нестачею систем Patriot та ракет-перехоплювачів у розпорядженні України.
Паралельно російські війська зменшили кількість дронів у нічних атаках. У липні було запущено близько 2955 безпілотників, тоді як у червні — 5749.
Це не обов’язково означає, що Росія відмовляється від масованих атак дронами. Швидше за все, йдеться про тимчасове зміщення акценту на балістичне озброєння, яке має вищу ймовірність прориву української протиповітряної оборони.
Україна атакує російські танкери та морську логістику
На тлі російських ракетних ударів українські сили продовжують кампанію проти російської інфраструктури в Чорному та Азовському морях.
Служба безпеки України повідомила про удар по танкеру Avero. Судно відносять до так званого російського тіньового флоту, за допомогою якого Москва обходить міжнародні санкції та перевозить нафту й нафтопродукти.
За даними української сторони, Avero став одним із чотирьох російських танкерів, уражених у період із 10 до 19 липня.
Служба безпеки України уразила танкер російського «тіньового флоту» у Чорному морі за допомогою морського дрона «Мамай».
Відео ураження опублікувала пресслужба СБУ.
Під удар потрапило судно Avero, яке перебуває під санкціями України та задіяне у транспортуванні російської сирої нафти, зокрема до Китаю та Індії.
Особливістю морських дронів «Мамай» є їхня надзвичайно висока швидкість: вони можуть розганятися до 110 кілометрів на годину.
Як зазначили у відомстві, це вже четвертий «тіньовий» танкер РФ, уражений СБУ за останні десять днів. Усі ці судна належать до класу Suezmax — великих морських танкерів, які використовують для транспортування значних обсягів нафти та нафтопродуктів.
За даними ГУР, із травня 2026 року зареєстрованим власником танкера є Zoratyn Crestwave Limited, зареєстрована в Гонконзі у січні того ж року. Комерційне й технічне управління судном здійснює зареєстрована в ОАЕ Crown Navigation Services FZE.
До цього зареєстрованим власником Avero була азербайджанська Ordo Voyage, а комерційним та ISM-менеджером — також зареєстрована в Азербайджані Marisyn Fluxhaven. Часті зміни юрисдикцій, формальних власників і операторів є типовою практикою для суден російського «тіньового флоту».
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді «Мадяр», заявив, що протягом ночі українські сили також атакували 13 підстанцій в окупованому Криму та чотири танкери в Чорному морі.
За його інформацією, з 6 до 19 липня українські підрозділи завдали ударів по 176 російських суднах у Чорному й Азовському морях.
Ймовірно, до цього числа входять не лише великі кораблі, а й допоміжні, транспортні та логістичні судна, які забезпечують російські військові операції.
Удари по Керченській поромній переправі
Особливе значення мають удари по поромах, які курсували між російським портом Кавказ та окупованим Кримом.
За даними Роберта Бровді, українські сили уразили або знищили п’ять російських поромів:
- «Лаврентій»;
- «Панагія»;
- «Єйськ»;
- «Марія»;
- SKS-One.
Ці судна, за українськими оцінками, забезпечували близько 80% військових перевезень поромною переправою з Краснодарського краю до Криму.
Внаслідок ударів пропускна здатність Керченської поромної переправи могла скоротитися приблизно на 75%.
Протягом двох тижнів операції Сил безпілотних систем «Молочка» Керченська паромна переправа втратила 75% своїх спроможностей.
Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді.
За його словами, до початку операції перевезення транспорту та вантажів через Керченську паромну переправу забезпечували чотири пароми, які регулярно курсували між портом Кавказ і портом Крим.
Ще один паром перебував у резерві в порту Керч. Йдеться про судна «Лаврентий», «Панагия», «Ейск», «Мария» та SKS One.
Паром «Ейск» був уражений 12 та 13 липня, після чого його відбуксирували до порту Керч. За наявною інформацією, відновлювати судно та повертати його на паромну лінію не планують.
SKS One був знищений Силами безпілотних систем унаслідок ударів 7, 12 та 13 липня. Наразі він перебуває на дні в порту Камиш-Бурун і відновленню не підлягає.
«Мария» протягом липня неодноразово зазнавав ударів СБС і СБУ. Після цього його відбуксирували до порту Керч, однак повертати судно до експлуатації також не планують.
«Лаврентий» був уражений СБС, СБУ та ГУР. Судно втратило здатність самостійно пересуватися і наразі використовується як баржа, що суттєво обмежує його пропускну спроможність.
«Панагия», який також зазнав ударів СБУ, СБС і раніше ГУР, більше не має власного ходу та використовується як несамохідна баржа.
За словами «Мадяра», близько 80% усього паромного трафіку здійснювалося в інтересах Міністерства оборони РФ.
До початку операції переправа забезпечувала перевезення близько 180–250 одиниць транспорту на добу.
Українські сили також атакували плавучий кран в Азовському морі, який використовувався для підтримки російської морської логістики.
Такі удари мають на меті поступово ізолювати окупований півострів, ускладнити перекидання військової техніки, пального, боєприпасів та особового складу, а також створити додаткове навантаження на Керченський міст.
Навіть якщо Росія зберігає можливість користуватися сухопутним коридором через окуповані райони півдня України, виведення з ладу морської логістики зменшує кількість доступних маршрутів постачання.
Зупинення відвантаження нафти в Новоросійську
Українські безпілотники також атакували морський термінал у Новоросійську в Краснодарському краї.
Каспійський трубопровідний консорціум заявив, що внаслідок удару виникла пожежа та було зупинено завантаження нафти.
Новоросійськ є одним із ключових російських портів на Чорному морі. Через нього проходять значні обсяги експорту нафти, нафтопродуктів та інших вантажів.
Тимчасове припинення роботи термінала може мати як військові, так і економічні наслідки. Українські удари змушують російську сторону витрачати більше ресурсів на захист портів, резервуарів, терміналів та транспортних маршрутів.
Крім того, регулярні атаки створюють ризики для страхування суден і безперервності морських перевезень.
Удари по трьох нафтобазах у Ставропольському краї
У ніч проти 19 липня українські сили продовжили далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі.
За інформацією СБУ, безпілотники атакували три нафтобази у Ставропольському краї, розташовані приблизно за 600 кілометрів від українсько-російського кордону.
На всіх трьох об’єктах виникли масштабні пожежі та вибухи. Геолокаційні матеріали свідчили про задимлення в районах двох терміналів зберігання і розподілу пального в Михайлівську.
Губернатор Ставропольського краю Володимир Владимиров визнав, що українська атака спричинила вибухи у Ставрополі.
Ударні дрони Сил оборони успішно уразили три нафтобази в місті Михайловськ Ставропольського краю Росії.
Про це повідомляє Telegram-канал Astra.
Атака відбулася в ніч із 18 на 19 липня 2026 року. Місцеві жителі почали писати в чатах про звуки стрільби та прольоти дронів, після чого стався потужний вибух, який супроводжувався заревом у районі однієї з нафтобаз.
Губернатор Ставропольського краю Володимир Владіміров заявив про два осередки пожежі в промзоні хутора Вязники та ще один — у північній частині Ставрополя.
Додатково він написав, що через пожежі на промислових об’єктах детонують вогненебезпечні матеріали.
У цих районах розміщуються нафтобази, і, відповідно до фото- та відеоматеріалів, пожежа сталася саме на них. Одна з уражених нафтобаз у хуторі Вязники належить компанії «Роснефть».
Ще одна пожежа, охопила територію за адресою Промислова, 1, де працюють компанії «Корона» та «МК-Нефтепродукт».
Також в Astra припускають, що під удар потрапила Ставропольська нафтобаза, яка розташована за адресою Коломійцева, 19 і перебуває в управлінні ТОВ «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт».
За відкритими даними, об’єкт має 42 резервуари загальним об’ємом близько 57,6 тисячі кубометрів і забезпечує приймання, зберігання та відвантаження автомобільних бензинів, дизельного пального та мастил.
Ця нафтобаза нещодавно вже ставала ціллю українських дронів. У ніч на 13 липня на її території спалахнула пожежа внаслідок успішного ураження. Крім того, за чотири дні до цієї атаки, 9 липня, дрони уразили цей об’єкт уперше.
Удари на такій відстані демонструють розширення можливостей українських далекобійних безпілотників. Ці апарати здатні обходити російську протиповітряну оборону та вражати об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту.
Нафтобази та паливні термінали є важливими цілями, оскільки забезпечують роботу російської військової техніки, авіації, залізничного транспорту та логістичних підрозділів.
Зеленський проводить консультації з військовим командуванням
На тлі інтенсивних бойових дій і масованих російських атак президент Володимир Зеленський продовжив зустрічі з представниками вищого військового керівництва.
18 липня він повідомив про розмови з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським та колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим.
Президент заявив, що йому відомо про проблеми комунікації між Збройними силами та іншими військовими структурами. За його словами, влада готує відповідні рішення щодо армії.
Деталей можливих кадрових або організаційних змін Зеленський не навів.
Зустрічі можуть свідчити про підготовку рішень, спрямованих на покращення координації між різними компонентами Сил оборони, зокрема Збройними силами, Національною гвардією, прикордонниками, СБУ та іншими формуваннями.
Росія просунулася на півночі Сумської області
На суходолі найбільш помітні територіальні зміни були зафіксовані на півночі Сумської області.
Геолокаційні матеріали, опубліковані 6 та 19 липня, свідчать про просування російських військ:
- на південний захід від Комарівки;
- на південь від Яблунівки.
Обидва населені пункти розташовані на північ від Сум.
Російські воєнні блогери також заявляли про просування до східної частини Уланового та на південний схід від Бачівська. Незалежного підтвердження цих повідомлень немає.
Російська мета на цьому напрямку полягає у створенні так званої буферної зони вздовж міжнародного кордону та відтягуванні українських резервів від інших ділянок фронту.
Локальне просування не означає, що російські війська отримали можливість безпосередньо загрожувати місту Суми. Проте поступове розширення зони бойових дій створює додатковий тиск на українську оборону та прикордонну логістику.
Харківщина: наступ триває без підтверджених успіхів
18 і 19 липня російські війська продовжували наступальні дії на півночі Харківської області, але не досягли підтвердженого просування.
Російські джерела стверджували, що підрозділи РФ просунулися в напрямку Захарівки, розташованої на північний схід від Харкова. ISW не підтвердив ці заяви.
Обмежена наземна активність також тривала на Великобурлуцькому напрямку, однак лінія фронту суттєво не змінилася.
Основною російською метою на півночі Харківської області залишається створення прикордонної зони контролю, відтиснення українських сил від Бєлгородської області та наближення до Харкова на дистанцію ефективного артилерійського ураження.
Поки що російські війська не демонструють оперативного прориву на цьому напрямку.
Куп’янськ: українські сили утримують центральні райони
На Куп’янському напрямку українські війська продовжують утримувати позиції в центральній частині міста.
Навіть російські джерела визнавали, що українські підрозділи залишаються в районах, куди раніше проникали російські штурмові групи.
Це може свідчити про те, що частина російських повідомлень про просування у Куп’янську стосувалася інфільтраційних дій невеликих груп, а не встановлення стійкого контролю над територією.
Російські сили також проводили обмежені наземні операції в напрямку Борової, але не досягли підтверджених успіхів.
Паралельно українські безпілотники атакували електричні підстанції в окупованих населених пунктах Біла Гора та Бежинове на Луганщині. Ці об’єкти розташовані приблизно за 38 і 76 кілометрів від лінії фронту.
Українські дрони ускладнюють російське постачання під Лиманом
На Слов’янському напрямку російські війська продовжували наступальні операції, однак не просунулися. Українські сили проводили локальні контратаки.
Одночасно удари українських безпілотників дедалі сильніше впливають на російську логістику на Лиманському напрямку.
За повідомленням української бригади, російські військові змушені переносити припаси пішки на відстань у десятки кілометрів. Використання автомобілів і бронетехніки для підвезення боєприпасів, продовольства та спорядження стало надто небезпечним через активність українських ударних дронів.
Таке ускладнення логістики може знижувати темп російських атак, обмежувати кількість боєприпасів на передових позиціях та збільшувати фізичне навантаження на особовий склад.
Однак російські війська поступово пристосовуються до умов дронової війни, використовуючи піші групи, мотоцикли, електровелосипеди та замасковані маршрути постачання.
Інфільтрація російських груп у Костянтинівці
Російські війська продовжують спроби проникнення в Костянтинівку невеликими групами.
Геолокаційні відеозаписи, оприлюднені 7 липня, показували українські удари по російських позиціях у центральній частині міста. Аналітики оцінюють цю присутність як результат інфільтраційної операції.
Інші матеріали демонстрували російські удари по українських позиціях у північно-західній та західній частинах Костянтинівки.
Це ставить під сумнів попередні заяви російських джерел про нібито встановлення контролю над цими районами. Зазвичай російські війська не завдають системних ударів по території, яку впевнено контролюють їхні власні підрозділи.
Ситуація свідчить про складний і фрагментований характер боїв, під час яких невеликі групи можуть проникати в міську забудову, але не мати достатніх сил для закріплення.
Покровський напрямок: без підтвердженого просування
18 і 19 липня російські війська продовжували атаки в районі Добропілля та на Покровському напрямку, проте не досягли підтверджених територіальних успіхів.
Окремі російські джерела стверджували про просування на південь від Мирного, на північний захід від Покровська. Ці заяви не були підтверджені геолокаційними матеріалами.
Українські сили тим часом атакували автомобільний міст поблизу Новоекономічного, на схід від Покровська. Російські війська використовували його для логістичного забезпечення.
Сили оборони України знищили автомобільний міст у районі Новоекономічного Донецької області.
Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Цей об’єкт ворог активно використовував для логістики та підтримки передових підрозділів.
Наразі Сили оборони виявляють логістичні шляхи росіян та руйнують їх.
Це стосується як знищення машин і вантажівок, так і виведення з ладу мостової інфраструктури — як автомобільної, так і залізничної.
Наприклад, 15 липня 2026 року оператори 422-го окремого полку безпілотних систем LUFTWAFFE 17-го армійського корпусу завдали ударів по залізничному мосту на південному напрямку.
Раніше, 1 липня, зруйновано автомобільний міст на трасі Донецьк — Маріуполь, яку окупанти використовують для логістичного забезпечення.
Також 26 червня в Луганській області критично пошкодили залізничний міст.
Ця споруда відігравала важливу роль у залізничному сполученні між окупованими районами Луганської та Донецької областей, дозволяючи ворогу перекидати особовий склад, боєприпаси та паливо.
Руйнування або пошкодження мостів змушує російські підрозділи шукати об’їзні маршрути, сповільнює підвезення боєприпасів і посилень та створює скупчення транспорту в місцях, доступних для повторних ударів.
Російські штурмові групи використовують густу літню рослинність для маскування переміщень. За даними українських військових, окупанти перекидають особовий склад на електровелосипедах, які мають низький рівень шуму та теплового випромінювання.
Це дозволяє невеликим групам швидко рухатися польовими дорогами, лісосмугами та посадками, уникаючи виявлення розвідувальними дронами.
Українські сили, ймовірно, звільнили Новопавлівку
На Новопавлівському напрямку українські війська, ймовірно, досягли помітних тактичних результатів.
Військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив, що українські підрозділи зачищають Новопавлівку та просуваються на південь від міста вздовж дороги Новопавлівка — Дачне.
За його оцінкою, населений пункт Філія залишається сірою зоною. Російські війська, імовірно, утримують позиції лише на південь від села.
На окремих ділянках напрямків Новопавлівки та Олександрівки українські сили могли просунутися на глибину до дев’яти-десяти кілометрів.
Такі результати, якщо вони будуть остаточно підтверджені, свідчитимуть про здатність України проводити локальні контратаки та відновлювати позиції навіть за умов загальної російської наступальної ініціативи.
Водночас ці просування мають тактичний, а не стратегічний характер і поки що не означають масштабної зміни ситуації на всій ділянці фронту.
Росія перегруповує 90-ту танкову дивізію
Російське командування, можливо, змінило підпорядкування 90-ї танкової дивізії.
За оцінкою Машовця, з’єднання могли передати від Центрального угруповання військ до Східного угруповання. Оперативне управління дивізією, ймовірно, перейшло до командування 29-ї загальновійськової армії.
Таке перегрупування може бути реакцією на українські контратаки та необхідність посилити російські сили на стику Новопавлівського, Олександрівського і Гуляйпольського напрямків.
90-та танкова дивізія є одним із помітних російських з’єднань, яке неодноразово залучалося до наступальних операцій у Донецькій області. Її перекидання може вказувати на підготовку нових атак або спробу стабілізувати ділянки, де українські війська покращили позиції.
Сумнівні заяви Росії про захоплення Вільного
Міністерство оборони РФ заявило про захоплення населеного пункту Вільне підрозділами 36-ї окремої мотострілецької бригади.
Однак цей населений пункт розташований більш ніж за 13 кілометрів від найдальшої підтвердженої точки російського просування.
ISW вважає, що заява російського оборонного відомства не відповідає наявним доказам і є частиною інформаційно-психологічної кампанії.
Такі повідомлення можуть бути спрямовані на створення враження постійного просування російської армії, підтримку внутрішньої аудиторії та тиск на Україну і західних партнерів.
Без геолокаційних підтверджень або інших незалежних доказів заяви про захоплення Вільного залишаються недостовірними.
Запорізька та Херсонська області
Російські війська продовжували наступальні операції на Гуляйпольському напрямку та в західній частині Запорізької області, але не досягли підтвердженого просування.
У Вільнянську російський FPV-дрон атакував автомобіль Червоного Хреста. Геолокаційні матеріали підтвердили знищення транспортного засобу.
На Херсонському напрямку 19 липня не повідомлялося про значну наземну активність.
Водночас українські сили атакували російську електричну підстанцію в окупованому Широкому, приблизно за 45 кілометрів від лінії фронту.
Масовані удари по енергетичних об’єктах у Криму
Українські сили продовжили кампанію проти енергетичної та військової інфраструктури окупованого Криму.
За даними Роберта Бровді, протягом ночі було атаковано вісім російських електричних підстанцій.
Серед названих районів і населених пунктів:
- Керч;
- Понизівка;
- Судак;
- Щебетівка;
- Єдине;
- Зелений Яр;
- Бердянське.
Удари по підстанціях мають комплексний ефект. Вони можуть порушувати роботу військових об’єктів, систем зв’язку, радарів, портової інфраструктури, залізниці та ремонтних підприємств.
Росія змушена розосереджувати системи ППО між військовими базами, Керченським мостом, аеродромами, портами, нафтобазами та енергетичними об’єктами.
Чим більше потенційних цілей створює Україна, тим складніше російським військам забезпечити однаково надійний захист усієї окупованої території.
Про що свідчить ситуація станом на 19 липня
Події 18–19 липня демонструють одночасне посилення двох взаємопов’язаних кампаній.
Росія намагається використати дефіцит українських засобів протиракетної оборони та завдавати все масштабніших ударів балістичними ракетами. Москва витрачає накопичені запаси «Іскандерів», ракет С-400 і «Цирконів», розраховуючи перевантажити ППО та вразити ключові об’єкти в Києві й інших регіонах.
Україна, зі свого боку, розширює системну кампанію ударів по російській логістиці, нафтовій інфраструктурі, морському транспорту та енергетичних об’єктах.
Особливу увагу українські сили приділяють ізоляції окупованого Криму. Удари по поромах, танкерах, підстанціях, підводній інфраструктурі та допоміжних суднах мають поступово знижувати спроможність Росії постачати війська на півострові.
На лінії фронту Росія зберігає ініціативу та продовжує атаки від Сумщини до Запорізької області. Проте на більшості напрямків її просування залишається повільним і локальним.
Українські війська продовжують стримувати російські атаки, проводити контрудари та використовувати безпілотники для руйнування логістики противника. Ймовірне звільнення Новопавлівки й просування на суміжних ділянках показують, що українські сили все ще здатні перехоплювати тактичну ініціативу.
Водночас головною загрозою найближчого періоду залишатиметься російська кампанія балістичних ударів. Її інтенсивність прямо залежатиме від залишків російських запасів ракет, темпів виробництва та здатності партнерів України оперативно постачати системи Patriot і ракети-перехоплювачі.
За матеріалами understandingwar.org
