Серія атак на об’єкти найбільшого російського маркетплейсу може свідчити про розширення української кампанії проти логістичної інфраструктури Росії.
Протягом менш ніж тижня Wildberries перетворився з одного із символів російського споживчого ринку на помітну частину географії далекобійних ударів. Починаючи з 18 липня, атаки або пов’язані з ними зупинки роботи торкнулися об’єктів маркетплейсу в Московській і Тамбовській областях, Краснодарському і Ставропольському краях, Воронезькій області, Санкт-Петербурзі, Ленінградській області та окупованому Криму.
За підрахунком Reuters, до 24 липня атаки зачепили вісім об’єктів, на які припадало понад 10% логістичних потужностей Wildberries. Компанія перерозподіляє товари між іншими центрами, продавці оцінюють втрати, а російські торговельні мережі обговорюють відмову від надмірної концентрації запасів у мегаскладах.
Проте з цієї хронології ще не випливає, що Україна почала атакувати цивільну торгівлю як таку. Київ заявляє, що уражені логістичні центри брали участь у постачанні російській армії компонентів для дронів, навігаційного обладнання та іншого спорядження. Кремль і Wildberries це заперечують. У відкритих джерелах немає документації, яка давала б змогу незалежно встановити вміст кожного складу, обсяги військових вантажів або конкретну роль об’єктів у постачанні російських військ.
Тому головне питання цієї історії складається з трьох частин: що саме вдалося підтвердити про атаки, наскільки відчутним може бути їхній економічний ефект і де проходить межа між військовою логістикою та цивільною інфраструктурою.
Від двох складів до серії атак
Перша велика хвиля припала на 18 липня. Дрони уразили логістичні центри Wildberries у Котовську Тамбовської області та Електросталі під Москвою. Російська влада повідомила про загибель восьми працівників на двох об’єктах і десятки постраждалих. У Електросталі пожежу гасили кілька днів, тоді як центр у Котовську згодом частково відновив роботу.
22 липня Тетяна Кім, засновниця і керівниця Wildberries, підтвердила атаки на склади у Краснодарі та Невинномиську Ставропольського краю. У Краснодарі російська влада повідомила про загиблу та постраждалих. Український президент того дня заявив про ураження логістичних об’єктів, які, за його словами, забезпечували російські сили технічними компонентами й обладнанням.
Наступної ночі внаслідок атаки було пошкоджено дах складу одного з маркетплейсів у Воронезькій області. Губернатор не назвав власника об’єкта. Wildberries водночас повідомив про продовження зупинки свого воронезького центру.
У ніч проти 24 липня компанія повідомила про нові атаки на об’єкти у Санкт-Петербурзі, Ленінградській області та окупованому Сімферополі. Роботу комплексів у Шушарах і логопарку «Уткіна Заводь» призупинили.
Володимир Зеленський опублікував кадри ударів і заявив, що операція проти російської логістики, яка забезпечує окупаційну армію компонентами для дронів, навігаційним обладнанням і спорядженням, триває.
| Дата | Об’єкти | Що підтверджено | Що залишається невідомим |
|---|---|---|---|
| 18 липня | Котовськ, Електросталь | Удари, пожежі, зупинка роботи, жертви серед працівників | Точний склад товарів і частка військових вантажів |
| 22 липня | Краснодар, Невинномиськ | Атаки підтвердила керівниця Wildberries; були жертви й постраждалі | Повний масштаб руйнувань і роль об’єктів у військовому постачанні |
| 23 липня | Воронезька область | Пошкоджено склад маркетплейсу; Wildberries зупинив свій центр | Власник ураженого об’єкта і чи був він безпосередньою ціллю |
| 24 липня | Шушари, «Уткіна Заводь», Сімферополь | Атаки підтвердила компанія; Україна заявила про продовження операції проти логістики | Площа пошкоджень, обсяги втрат і конкретна військова функція кожного об’єкта |
Що відомо про можливе військове використання
Українське пояснення спирається на те, що через інфраструктуру маркетплейсу могли проходити товари подвійного призначення: рації, електроніка, засоби захисту, деталі безпілотників і навігаційне обладнання.
Associated Press справді знайшло на сайті Wildberries бронежилети, шоломи, рації та іншу електроніку, частина якої рекламувалася як перевірена російськими військовими або рекомендована учасникам війни. Це підтверджує, що платформу можна використовувати для продажу військового спорядження і товарів подвійного призначення.
Саме заперечення Кремля або Wildberries також не можна вважати остаточним доказом цивільного статусу об’єктів.
Чому Wildberries має системне значення
Wildberries — не звичайний інтернет-магазин, а платформа, яка поєднує приймання платежів, зберігання, сортування, доставку, повернення товарів і мережу пунктів видачі. Від неї залежать сотні тисяч продавців, багато з яких не мають власних складів або фізичних магазинів.
За оцінкою Data Insight, наведеною Associated Press, Wildberries забезпечує близько 52% усіх онлайн-замовлень у Росії. На платформі працюють орієнтовно 500–800 тис. продавців. Наприкінці 2025 року компанія повідомляла про понад 200 логістичних об’єктів загальною площею більш як 5,2 млн м². У звичайному режимі мережа здатна обробляти понад 20 млн замовлень на добу.
Значення маркетплейсу зросло після 2022 року. Через вихід західних брендів, паралельний імпорт і переорієнтацію споживачів на дешевші російські та китайські товари електронна торгівля стала одним із головних каналів роздрібного продажу. У 2025 році обсяг російських онлайн-продажів, за даними Асоціації компаній інтернет-торгівлі, збільшився на 28% — до 11,5 трлн рублів.
Wildberries особливо важливий для невеликих міст, де звичайна роздрібна мережа пропонує обмежений вибір. Пункти видачі замінили частину магазинів, а для підприємців платформа стала способом продавати товари по всій території Росії без значних початкових інвестицій.
Водночас у російських заявах трапляється цифра, за якою обсяг операцій цифрових платформ дорівнює приблизно 8,5% ВВП. Її не слід тлумачити як внесок Wildberries і Ozon у валовий внутрішній продукт. Йдеться про зіставлення обороту платформ із розміром ВВП, а не про створену ними додану вартість.
Чому великі склади виявилися вразливими
Економічна модель маркетплейсу побудована на концентрації. Великий автоматизований центр дешевше приймає, сортує і розподіляє мільйони одиниць товару, ніж десятки невеликих складів. Чим більший обсяг проходить через один хаб, тим нижчою може бути вартість обробки окремого замовлення.
Під час регулярних далекобійних атак ця перевага перетворюється на ризик. У межах одного комплексу можуть одночасно перебувати товари тисяч продавців, автоматизовані сортувальні системи, транспорт і запаси для кількох регіонів. Навіть часткове пошкодження змушує перенаправляти потоки на інші склади, де може не вистачати вільного місця, працівників або пропускної здатності.
До останньої хвилі російський «Коммерсант» оцінював сумарну площу зачеплених об’єктів приблизно у 552 тис. м² — близько 10% логістичних потужностей Wildberries. Після атак 24 липня попередня оцінка стала неповною. Компанія не оприлюднила власного аудиту руйнувань.
Водночас навіть ушкодження десятої частини потужностей не означає автоматичного колапсу. Wildberries має широку мережу й може перенаправляти замовлення. Кореспонденти Reuters після перших атак зробили кілька покупок: частина надійшла вчасно або майже вчасно, частина залишалася в обробці. Центр у Котовську також порівняно швидко відновив приймання товарів.
Отже, першим наслідком стає не зупинка всієї системи, а зниження її ефективності: довші маршрути, перевантаження сусідніх хабів, затримки, додаткові перевезення і складніше управління запасами.
Як Росія може перебудовувати логістику
Після початку атак великі російські торговельні мережі почали обговорювати розосередження складів. За інформацією Bloomberg, яку опублікував The Irish Times, одна з провідних продуктових компаній планує замість мегаскладів площею 100–200 тис. м² використовувати ширшу мережу регіональних центрів на 10–30 тис. м².
Серед інших варіантів розглядають:
- поділ великих центрів на відокремлені вогне- та вибухостійкі секції;
- використання магазинів як локальних пунктів комплектації замовлень;
- триваліше зберігання продукції у постачальників;
- дублювання запасів у різних регіонах;
- додаткові витрати на фізичну безпеку, спостереження і протипожежні системи.
Це здатне підвищити стійкість, але за неї доведеться платити. Децентралізована мережа потребує більше будівель, персоналу, обладнання і транспорту. Запаси доведеться дробити, через що в одному регіоні може виникати дефіцит певного товару, тоді як в іншому він лежатиме без руху. Частина переваг автоматизації та економії на масштабі буде втрачена.
Реакція фондового ринку показала, що інвестори побачили ризик не тільки для Wildberries. Акції Ozon, його головного публічного конкурента, у перший день після атак падали майже на 12%, хоча пізніше відіграли значну частину втрат. Це не доказ майбутньої кризи всієї галузі, а радше швидка переоцінка ймовірності ударів по інших великих центрах.
Основні втрати припадають на продавців
Будівлі та обладнання становлять лише частину збитків. Значна частина товарів на складах належить незалежним продавцям. Для великої компанії втрата партії може бути проблемою бухгалтерського або страхового характеру. Для невеликого підприємця вона здатна означати зникнення всього оборотного капіталу.
Після перших атак аналітик Data Insight припускав, що вартість товарів на чотирьох зачеплених об’єктах могла сягати $3 млрд. Він водночас наголошував, що даних недостатньо для точної оцінки. Bloomberg наводив інші експертні розрахунки: близько 30 млрд рублів пошкоджень інфраструктури і до 170 млрд рублів можливих втрат продавців.
Ситуацію ускладнюють умови договорів. З 7 липня Wildberries розширив перелік форс-мажорних обставин, прямо включивши туди удари ракет і безпілотників. Формально це звільняє компанію від обов’язку повністю відшкодовувати відповідні втрати.
Після суспільного резонансу Wildberries усе ж почав виплати частині продавців з Електросталі. Кім заявила, що першочергову підтримку отримають понад 88 тис. найменших підприємців. Компанія також запропонувала знижки на зберігання, безкоштовне переміщення вцілілих запасів і пільгові кредити.
Але кредит або відтермінування платежу не замінюють знищений товар. Підприємець без запасів тимчасово втрачає продажі, але продовжує сплачувати податки, зарплати, оренду та борги постачальникам. Якщо компенсації будуть частковими або затримаються, зростатиме ризик банкрутств і переходу продавців на інші платформи.
Чи подорожчають товари
Вплив на ціни залежить не від одного згорілого складу, а від тривалості кампанії та масштабу перебудови мережі.
Додаткові витрати можуть передаватися далі кількома каналами. Wildberries здатний підвищити комісії, тарифи на логістику і зберігання. Продавці — закласти їх у кінцеву ціну. Перевізники — збільшити тарифи через довші маршрути й потребу в резервному транспорті. Банки — врахувати новий ризик у вартості кредитів.
Проте говорити про неминучий загальноросійський стрибок інфляції поки що зарано. Вплив окремих ударів може бути поглинутий іншими складами, а частина продавців перейде на Ozon, «Яндекс Маркет» або власну доставку. Найімовірнішим короткостроковим результатом є нерівномірне подорожчання окремих категорій і регіональні затримки.
Системний інфляційний ефект виникне, якщо атаки стануть регулярними й змусять усю галузь одночасно інвестувати в дублювання складів, додаткові запаси, безпеку та дорожчу доставку.
Чи здатні удари серйозно вдарити по російській економіці
Окремі атаки на Wildberries не можуть паралізувати російську економіку. За оцінкою опитаного Associated Press економіста Кріса Віфера, прямий макроекономічний ефект поки буде відносно невеликим, хоча втрати окремих підприємців можуть бути критичними.
Значення кампанії полягає у накопиченні витрат. Ураження нафтопереробних заводів впливає на паливо. Атаки на промислові підприємства — на виробництво. Пошкодження залізниці й портів — на перевезення. Удари по великих розподільчих центрах додають до цього ризики для внутрішньої торгівлі та споживання.
Економічний тиск може посилюватися через:
- втрату будівель, обладнання і товарних запасів;
- зростання витрат на зберігання та перевезення;
- заморожування оборотного капіталу підприємців;
- скорочення інвестицій у нові склади;
- дорожче страхування або відсутність доступного покриття;
- потребу захищати більшу кількість об’єктів засобами ППО;
- погіршення довіри бізнесу до стабільності внутрішнього ринку.
Однак для макроекономічного результату вирішальною буде не загальна кількість атак, а їхня здатність створити тривалі перебої. Якщо центри швидко відновлюють роботу, а товари перенаправляють на інші майданчики, економічний ефект залишається переважно локальним. Якщо ж компанії місяцями не можуть повернутися до нормального рівня доставки, продавці залишають ринок, а витрати на логістику стабільно зростають, тоді локальні втрати перетворюються на проблему галузі.
Чи справді атаки вже змінили ставлення росіян до війни
The Economist та інші західні медіа описують удари по Wildberries як перенесення війни у повсякденне життя російського міського населення. Логіка зрозуміла: пожежа на віддаленому військовому заводі може залишатися абстрактною, тоді як знищений товар, затримане замовлення або втрата бізнесу мають особистий вимір.
Але формулювання про те, що саме атаки на Wildberries уже «змінили ставлення росіян до війни», випереджає наявні докази.
Опитування «Левада-центру», на які посилаються медіа, проводилося 23–30 червня — майже за три тижні до першої атаки 18 липня. Воно справді показало, що 35% респондентів вважали рух країни неправильним, тоді як роком раніше таких було близько 17%. За переговори виступали 64%, за продовження бойових дій — 29%. Водночас 67% продовжували декларувати підтримку дій російських військ.
Ці дані свідчать про погіршення настроїв і зростання запиту на переговори, але не можуть довести вплив липневих атак на Wildberries. На відповіді могли впливати інфляція, паливні проблеми, попередні удари дронів, високі кредитні ставки та загальне виснаження від війни.
Так само коректними є дані про телебачення: у червні 56% росіян називали його джерелом новин, але довіряли йому лише 37%. Це історичний мінімум у дослідженнях «Левада-центру», однак падіння довіри почалося до атак на склади.
Найточніший висновок наразі такий: удари підвищують видимість війни та потенційно можуть впливати на настрої, але виміряного саме після атак політичного ефекту ще немає.
Чи стала цивільна логістика новою ціллю
Серія ударів справді демонструє розширення кампанії. Раніше головними об’єктами економічного тиску були нафтопереробні заводи, паливні бази, оборонні підприємства, порти й залізниця. Тепер до цієї карти додалася інфраструктура, що має величезне значення для цивільного споживання і водночас потенційно може обслуговувати військові поставки.
Проте називати це переходом до атак на «цивільну логістику» без уточнення було б передчасно. Україна декларує військово-логістичну мету. Незалежно встановити її для кожного об’єкта поки неможливо. Водночас економічні та психологічні наслідки очевидно виходять далеко за межі можливих військових вантажів і зачіпають працівників, підприємців та покупців.
У короткій перспективі удари навряд чи зруйнують російську електронну торгівлю. Wildberries має достатньо велику мережу, щоб перерозподіляти значну частину товарів. Але регулярність атак може змусити весь сектор відмовлятися від найефективнішої централізованої моделі, вкладати кошти у резервні потужності й перекладати витрати на продавців і споживачів.
Саме в цьому полягає потенційно найважливіший результат: не одноразова втрата конкретного складу, а постійний «податок на війну» у вигляді дорожчої логістики, заморожених інвестицій, страхових ризиків, додаткових запасів і необхідності захищати дедалі більшу кількість об’єктів.
Чи перетвориться цей тиск на помітну макроекономічну або політичну проблему, залежатиме від наступних кроків. Показовими будуть тривалість зупинки центрів, затримки замовлень, розмір компенсацій, банкрутства продавців, зміна комісій і цін, відмова від будівництва мегаскладів та результати соціологічних опитувань, проведених уже після 18–24 липня.
Тому склади Wildberries не варто розглядати як ціль, ураження якої саме собою матиме вирішальні наслідки. Їхнє значення полягає в іншому: разом з атаками на паливну, промислову й транспортну інфраструктуру вони розширюють економічний тиск на Росію та ускладнюють підтримання звичного господарського життя під час війни.
