В Україні готують новий пакет законодавчих змін, який може розширити перелік обмежень для громадян, що не виконують вимог військового обліку та мобілізаційного законодавства. Серед озвучених заходів — арешт коштів на банківських рахунках, обмеження права керувати автомобілем і блокування доступу до окремих державних та адміністративних послуг.
Однак станом на 25 липня 2026 року ці правила не діють. Відповідні законопроєкти ще не подані до Верховної Ради, їхніх текстів, реєстраційних номерів і навіть остаточного переліку обмежень немає. Тому автоматичне блокування рахунків чи водійських посвідчень через позначку в реєстрі наразі не запроваджується.
Військова омбудсманка Ольга Решетилова пропонує розглядати посилення відповідальності як частину ширшої системи: одночасно з новими санкціями мають змінюватися правила бронювання та з’явитися можливість поступового звільнення зі служби військових, які тривалий час перебувають у війську.
Розбираємося, що саме пропонується, які обмеження вже існують, чим адміністративне порушення відрізняється від кримінального ухилення та які юридичні запобіжники знадобляться новому закону.
Що саме запропонувала військова омбудсманка
Про підготовлений пакет законопроєктів Ольга Решетилова розповіла в ефірі Радіо Свобода. За її словами, документи передбачають комплекс заходів щодо людей, які не виконують мобілізаційних обов’язків:
- обмеження в отриманні адміністративних послуг;
- обмеження використання водійських прав;
- арешт банківських рахунків;
- посилення розшуку та доставлення порушників;
- звуження можливостей для вільного пересування.
Решетилова наголосила, що нові інструменти мають допомогти державі розшукувати порушників та спонукати їх виконати встановлені законом обов’язки. Водночас омбудсманка пов’язала посилення відповідальності з необхідністю заміни військовослужбовців, які перебувають у війську вже не перший рік.
Принципово важливе уточнення: за словами самої Решетилової, законопроєкти лише підготовлені, але ще не внесені до парламенту. У публічній базі Верховної Ради станом на 25 липня немає зареєстрованого пакета, який відповідав би всім озвученим положенням.
Невідомими залишаються:
- автори та суб’єкти подання законопроєктів;
- точний перелік адміністративних послуг, які можуть обмежити;
- підстави для застосування кожної санкції;
- орган, який ухвалюватиме рішення;
- роль суду;
- строки дії обмежень;
- винятки для людей з інвалідністю, сімей із дітьми та інших вразливих категорій;
- механізм виправлення помилок у військових реєстрах;
- порядок оскарження та зняття обмежень.
Отже, йдеться поки що про політико-правову концепцію, а не про готову норму закону.
Що вже діє, а що тільки пропонується
| Захід | Що передбачено зараз | Що можуть запропонувати |
|---|---|---|
| Банківські рахунки | Арешт коштів можливий у виконавчому провадженні, зокрема через несплачений штраф. Самої позначки про порушення недостатньо | Окремий або прискорений механізм арешту коштів як засіб примусу до виконання мобілізаційного обов’язку |
| Водійські права | Тимчасове обмеження права керування може встановити суд за позовом ТЦК | Можливе розширення підстав, спрощення чи прискорення процедури |
| Адміністративні послуги | Загальної заборони на всі державні послуги через порушення військового обліку немає | Можуть обмежити визначений перелік послуг, але які саме — невідомо |
| Штрафи | За порушення правил військового обліку та мобілізаційного законодавства вже передбачена адміністративна відповідальність | Можливі додаткові санкції понад штраф |
| Кримінальна відповідальність | Ухилення від призову під час мобілізації карається за статтею 336 КК | Про зміну кримінального покарання Решетилова не повідомляла |
| Демобілізація | Загального права на звільнення після однакового строку служби немає | Пропонується поетапне звільнення тих, хто служить тривалий час |
| Бронювання | Діє механізм бронювання працівників критично важливих підприємств | Можливий перегляд критеріїв та скорочення бронювання, заснованого переважно на економічних показниках |
Кого юридично можна назвати «ухилянтом»
Слово «ухилянт» широко використовується в медіа та політичній комунікації, але воно не є універсальним юридичним статусом. Порушення правил військового обліку, перебування в розшуку ТЦК, адміністративний штраф, кримінальна підозра та обвинувальний вирок — різні правові стани.
Умовно можна виділити кілька рівнів:
- Людина має неактуальні або неповні військово-облікові дані.
- ТЦК зафіксував порушення та звернувся до поліції щодо доставлення людини.
- Винесено постанову про адміністративний штраф.
- Штраф не сплачений і переданий на примусове виконання.
- Розпочато кримінальне провадження за можливе умисне ухилення.
- Суд ухвалив обвинувальний вирок.
Позначка «Вас розшукує ТЦК» у Резерв+ означає, що центр комплектування зафіксував порушення та передав поліції запит на доставлення людини для оформлення матеріалів. Вона сама по собі не дорівнює кримінальній судимості чи доведеному ухиленню.
За порушення правил військового обліку в особливий період статті 210 і 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачають для громадян штраф від 17 000 до 25 500 гривень. Міноборони також запровадило можливість визнати окремі порушення через Резерв+ і сплатити 50% мінімального штрафу — 8500 гривень — у визначений строк. Якщо штраф не сплатити, сума може зрости до 34 000 гривень і бути передана на примусове виконання. Офіційне роз’яснення Міноборони окремо наголошує: сплата штрафу закриває конкретне порушення, але не скасовує самого військово-облікового обов’язку.
Кримінальна відповідальність — інший рівень. За статтею 336 Кримінального кодексу умисне ухилення від призову під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Для цього необхідні належна процедура призову, докази умислу, кримінальне розслідування і рішення суду.
Тому майбутній закон має чітко встановити, до кого саме застосовуватимуться нові санкції. Якщо однакові обмеження автоматично поширити і на людину з помилкою в реєстрі, і на засудженого за свідоме ухилення, це створить очевидну проблему пропорційності.
Як зараз можуть обмежити право керувати автомобілем
Тимчасове обмеження права керування транспортом уже передбачене законом, але воно не застосовується автоматично за рішенням ТЦК.
Чинний механізм виглядає так:
- Громадянин не виконує визначений законом військово-обліковий або мобілізаційний обов’язок.
- ТЦК звертається до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення людини.
- Якщо поліція не може виконати запит, ТЦК надсилає громадянину формальну вимогу.
- Після вручення вимоги людина має десять календарних днів для її виконання.
- Якщо вимогу не виконано, ТЦК може звернутися до адміністративного суду.
- Суд вирішує, чи встановлювати тимчасове обмеження права керування транспортом.
- Обмеження діє до виконання або відкликання вимоги ТЦК.
Такий порядок міститься в Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Докладно процедуру також пояснює офіційний портал судової влади.
Суд повинен відмовити у застосуванні обмеження, якщо автомобіль є основним законним джерелом доходу людини або використовується через її інвалідність чи для утримання особи з інвалідністю.
Це означає, що чинний закон передбачає індивідуальну оцінку обставин. Наявність «червоної стрічки» в Резерв+ або самого адміністративного штрафу не анулює водійське посвідчення автоматично.
Із заяви Решетилової незрозуміло, чи новий пакет лише вдосконалюватиме цей механізм, чи пропонуватиме значно ширшу модель — наприклад, адміністративне блокування права керування без попереднього судового рішення.
Чи можуть уже зараз арештувати рахунки
Чинне законодавство не передбачає автоматичного блокування банківського рахунку лише тому, що людина порушила правила військового обліку або перебуває в розшуку ТЦК.
Проте арешт коштів можливий як наслідок несплаченого штрафу. Якщо постанова про адміністративне стягнення набрала чинності, але штраф не сплачено, документ передають до державної виконавчої служби. Після відкриття виконавчого провадження виконавець може накласти арешт на кошти боржника.
Відповідно до Закону «Про виконавче провадження», арешт застосовується в межах суми боргу з урахуванням виконавчого збору, витрат провадження та інших передбачених законом платежів. Тобто йдеться не про довільне вилучення всіх грошей і не про позбавлення права власності без визначеної процедури.
Сам вислів «арешт рахунку» також не зовсім точний. З юридичного погляду зазвичай арештовуються кошти на рахунку та обмежуються видаткові операції в межах суми стягнення. Окремі види захищених або спеціальних коштів не можуть бути предметом стягнення.
Майбутній пакет може запровадити пряміший зв’язок між невиконанням вимоги ТЦК та фінансовим обмеженням. Але без тексту законопроєкту невідомо:
- чи буде потрібне судове рішення;
- чи спочатку має бути адміністративний штраф;
- яку суму дозволять блокувати;
- чи залишатимуть доступ до мінімальних коштів на повсякденні потреби;
- як захищатимуть зарплатні, пенсійні та соціальні виплати;
- як швидко зніматимуть арешт після виконання обов’язку;
- хто відповідатиме за помилкове блокування.
Саме ці деталі визначатимуть, чи буде механізм інструментом виконання закону, чи фактично перетвориться на позасудове покарання.
Обмеження адмінпослуг — найбільш невизначена частина
Решетилова не уточнила, які саме державні та адміністративні послуги можуть стати недоступними. Це може бути найширша й юридично найскладніша частина пакета.
До адміністративних послуг належать сотні різних процедур: реєстрація місця проживання, оформлення документів, реєстрація майна чи бізнесу, послуги у сфері транспорту, отримання дозволів, витягів і довідок. Частина з них безпосередньо пов’язана з реалізацією базових прав людини.
Тому законодавцям доведеться встановити не лише перелік обмежених сервісів, а й перелік винятків. Не можуть блокуватися механізми, необхідні для:
- оскарження рішення державного органу;
- отримання правничої допомоги;
- виправлення помилкових відомостей у реєстрі;
- реєстрації народження або смерті;
- оформлення критично важливих соціальних виплат;
- реалізації прав дітей та недієздатних осіб;
- доступу до невідкладної допомоги.
Інакше може виникнути замкнене коло: людині обмежать послуги через помилку у військовому реєстрі, але водночас заблокують сервіс, за допомогою якого цю помилку можна виправити.
Окреме питання — момент застосування санкції. Обмеження лише за записом у базі без належного повідомлення людини, можливості надати пояснення та швидко оскаржити рішення створювало б високий ризик помилкових покарань.
Повернення до дискусії 2024 року
Ідеї щодо банківських рахунків і державних послуг не є принципово новими. На початку 2024 року урядовий законопроєкт №10449 також містив широкий перелік обмежень для військовозобов’язаних, які не виконували вимог ТЦК.
Під час підготовки документа до другого читання найсуперечливіші фінансові та майнові санкції вилучили. У фінальній редакції, яку Верховна Рада ухвалила у квітні 2024 року як Закон №3633-IX, залишили передусім судовий механізм тимчасового обмеження права керувати транспортом.
Отже, новий пакет фактично повертає дискусію до питання, від якого парламент відмовився два роки тому: наскільки далеко держава може заходити у фінансових і побутових обмеженнях, щоб забезпечити виконання мобілізаційних правил.
Цього разу автори намагаються обґрунтувати посилення не лише потребами комплектування війська, а й принципом взаємної відповідальності: цивільні, які підлягають мобілізації, повинні виконувати закон, а військові, які служать роками, мають отримати передбачуваний шлях до звільнення.
Чому обмеження пов’язують із демобілізацією
За логікою Решетилової, посилення мобілізації не повинно відбуватися окремо від вирішення проблем чинних військовослужбовців. Нові люди мають поповнювати військо, щоб тих, хто служить тривалий час, можна було поступово замінювати та звільняти.
Проте станом на липень 2026 року універсального строку служби для всіх мобілізованих немає. Військовослужбовець, який не переходить на новий строковий контракт, продовжує службу до строків, визначених рішенням президента, зокрема до завершення особливого періоду або оголошення демобілізації.
Водночас із червня 2026 року в Україні діє система мотиваційних контрактів із фіксованими строками. Вона передбачає, зокрема:
- 10 місяців — для військових, які вже служать у бойових частинах;
- 14 місяців — для цивільних і резервістів, які вперше укладають контракт на бойову посаду;
- від шести місяців — для ветеранів, які повертаються до війська;
- 24 місяці — для небойових посад.
Після закінчення такого контракту військовий отримує гарантоване право на звільнення, не прив’язане до завершення воєнного стану. Але це контрактна модель, а не загальна демобілізація всіх, хто вже відслужив певну кількість років.
У парламенті також зареєстровані два депутатські документи:
- №15233 — про демобілізацію та реінтеграцію військовослужбовців;
- №15234 — про поетапну модель військової служби та гарантовану демобілізацію.
Обидва законопроєкти з травня 2026 року опрацьовуються в комітеті й не стали законами. Тому заява Решетилової не означає, що рішення про загальну поетапну демобілізацію вже ухвалене.
Що означає перегляд бронювання
Ще один елемент запропонованої системи — перехід від так званого економічного бронювання до «критичного».
Формально окремого правового статусу «економічне бронювання» немає. Чинний механізм уже побудований навколо статусу критично важливого підприємства. Проте через зарплатні, податкові та інші фінансові критерії його часто називають економічним.
У травні 2026 року уряд підвищив зарплатний критерій: для підтвердження критичності підприємства та бронювання працівника зарплата загалом має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств на прифронтових територіях збережено нижчий поріг — 21 618 гривень.
Із заяви Решетилової можна зробити висновок, що вона виступає за більшу прив’язку бронювання до реальної незамінності підприємства, професії чи конкретного працівника для оборони, критичної інфраструктури та життєдіяльності держави — а не лише до можливості роботодавця забезпечити високий рівень зарплати.
Однак конкретної моделі омбудсманка не представила. Тому зараз немає підстав стверджувати, що чинні бронювання автоматично скасують або що певні професії точно втратять право на відстрочку.
Які правові запобіжники необхідні
Воєнний стан дозволяє державі тимчасово обмежувати частину конституційних прав. Водночас такі обмеження мають бути прямо встановлені законом, мати визначений строк, переслідувати легітимну мету та бути пропорційними.
Стаття 64 Конституції також містить перелік прав, які не можна обмежувати навіть під час воєнного стану. Серед них — право на судовий захист та право на професійну правничу допомогу.
Європейські стандарти допускають надзвичайні заходи під час війни лише в обсязі, якого суворо вимагає ситуація. Це передбачає стаття 15 Європейської конвенції з прав людини.
Тому новий пакет повинен містити щонайменше сім запобіжників:
- Чітке визначення порушення, за яке застосовується кожне обмеження.
- Належне повідомлення людини про зафіксоване порушення.
- Строк для добровільного виконання вимоги.
- Судовий контроль або можливість негайного судового оскарження.
- Винятки для життєво необхідних коштів, послуг і транспортних потреб.
- Автоматичне та швидке зняття обмеження після виконання обов’язку.
- Компенсацію або інший механізм відповідальності держави за помилкове застосування санкції.
Без цих елементів цифровізація обмежень може не лише створити проблеми для невинних людей, а й перевантажити суди позовами щодо помилкових статусів, арештів і відмов у послугах.
Коли нові обмеження можуть запрацювати
Навіть після внесення законопроєктів до парламенту правила не почнуть діяти одразу. Документи мають пройти кілька етапів.
Під час парламентського розгляду зміст пакета може суттєво змінитися — як це вже сталося із законом про мобілізацію у 2024 році.
Головними маркерами майбутньої реформи будуть не політичні заяви, а реєстраційні номери документів, точні юридичні формулювання та відповіді на три питання: хто потрапляє під обмеження, хто ухвалює рішення і як його можна оскаржити.
Україна справді готується повернутися до ідеї жорсткіших обмежень для людей, які не виконують вимог мобілізаційного законодавства. Але станом на 25 липня 2026 року арешт рахунків, блокування водійських прав та загальне обмеження адмінпослуг залишаються пропозиціями.
Чинне законодавство вже дозволяє штрафувати порушників, доставляти їх до ТЦК, через суд тимчасово обмежувати право керування автомобілем та арештовувати кошти у виконавчому провадженні через несплачені стягнення. Новий пакет може зробити ці механізми швидшими й ширшими, але його остаточний зміст невідомий.
Політичний сенс ініціативи виходить за межі покарання. Решетилова пропонує нову модель взаємної відповідальності: держава посилює виконання мобілізаційних правил, переглядає бронювання, поповнює військо новими людьми та паралельно створює передбачуваний шлях до звільнення для тих, хто служить роками.
Чи стане ця модель збалансованою, залежатиме від того, чи з’являться в майбутніх законопроєктах не лише санкції, а й реальні гарантії демобілізації, справедливі критерії бронювання, судовий контроль і захист від помилок державних реєстрів.
