Велика Британія вирішила передати Україні інтелектуальні права на нову систему радіоелектронної боротьби Stone Cloak, яку вже випробували в умовах російсько-української війни. Йдеться не просто про чергову партію західного обладнання: заявлений результат домовленості — можливість організувати серійне виробництво системи в Україні.
Це може стати одним із найглибших прикладів британсько-українського технологічного співробітництва у сфері озброєнь. Однак масштаб угоди залежить від деталей, яких уряди поки не розкрили: чи отримує Україна повний комплект конструкторської документації, виробничу ліцензію, вихідний код програмного забезпечення, право самостійно модернізувати систему та кому належатимуть створені в Україні вдосконалення.
Що саме оголосила Велика Британія
Про рішення стало відомо під час візиту президента Володимира Зеленського до Великої Британії та його зустрічі з прем’єр-міністром Енді Бернемом на військово-морській базі в Портсмуті.
Офіс британського прем’єра повідомив, що Лондон передасть Україні інтелектуальну власність, яка лежить в основі Stone Cloak. За формулюванням британської сторони, це має дозволити Україні виробляти технологію у великих масштабах.
Associated Press описує Stone Cloak як систему радіоелектронної боротьби, здатну створювати перешкоди російським засобам протиповітряної оборони, щоб ускладнювати виявлення безпілотників. AP із посиланням на офіс британського прем’єра повідомляє саме про придушення або порушення роботи засобів виявлення ППО, а не про фізичне знищення зенітних комплексів.
За даними The Independent, пристрій має приблизно розмір планшета, встановлюється на безпілотні платформи, а Міністерство оборони Великої Британії вже передало українським військовим тисячі таких систем. Лондон стверджує, що технологія пройшла перевірку на фронті.
Водночас публічно не названо:
- розробника і виробника Stone Cloak;
- вартість одного пристрою;
- технічні характеристики та склад системи;
- типи безпілотників, з якими вона сумісна;
- українську установу або підприємство, яке отримає права;
- строки початку виробництва;
- заплановані обсяги випуску;
- юридичну форму передання прав;
- умови використання українських удосконалень.
Тому коректне підтверджене формулювання наразі таке: Велика Британія передає Україні права, необхідні для масштабного виробництва Stone Cloak. Твердження про повне відчуження технології, передання всього вихідного коду або необмежене право на експорт поки не підтверджені.
Що таке Stone Cloak
Stone Cloak належить до компактних бортових засобів радіоелектронної боротьби. Судячи з оприлюдненого опису, система встановлюється безпосередньо на безпілотний апарат і має зменшувати ймовірність його своєчасного виявлення та супроводження російською ППО.
Це важливе уточнення: Stone Cloak не є окремим зенітним комплексом і не призначений для перехоплення ворожих безпілотників. Його завдання — захистити платформу, на якій він установлений, за допомогою впливу на радіоелектронні засоби противника.
У загальному вигляді така система може створювати перешкоди або іншим способом ускладнювати роботу радарів та пов’язаних із ними каналів виявлення. У результаті оператори ППО можуть пізніше помітити безпілотник, втратити стабільність його супроводження або отримати менш надійну інформацію про ціль.
Однак Stone Cloak не робить дрон гарантовано «невидимим». Ефективність будь-якого засобу РЕБ залежить від конкретної конфігурації ППО, відстані, характеристик носія, середовища застосування та того, наскільки швидко противник адаптується до нової технології.
Британські та українські відомства не розкривали робочих діапазонів, потужності, радіуса впливу, архітектури антен чи алгоритмів системи. Так само немає офіційного підтвердження, що Stone Cloak безпосередньо призначений для боротьби з усіма видами російської РЕБ. Публічний опис поки вужчий: створення перешкод російській ППО, щоб ускладнювати виявлення безпілотників.
Чому передання технології важливіше за нову партію обладнання
Постачання готових комплексів дає Україні негайний результат, але залишає її залежною від іноземного виробника. Кількість пристроїв визначається запасами партнера, темпами його заводів, бюджетними рішеннями та логістикою.
Локалізоване виробництво змінює цю модель.
По-перше, Україна зможе збільшувати випуск відповідно до власних потреб, а не лише чекати на нові пакети допомоги. Для компактного бортового обладнання, яке може знадобитися у великих кількостях, серійність має не менше значення, ніж характеристики окремого зразка.
По-друге, виробництво всередині країни скорочує логістичний цикл. Ремонт, заміна компонентів, оновлення програмного забезпечення та адаптація до нових носіїв можуть відбуватися ближче до кінцевого користувача.
По-третє, українські інженери отримують можливість швидше враховувати бойовий досвід. У війні технології безпілотників і РЕБ змінюються настільки швидко, що система, яка залишається незмінною протягом тривалого часу, ризикує втратити ефективність. Британський уряд раніше зазначав, що технології дронів в Україні в середньому проходять черговий цикл розвитку приблизно раз на шість тижнів. Угода про обмін фронтовими технологіями, укладена в червні 2025 року, була спрямована саме на прискорення переходу від бойових даних до серійного виробництва.
По-четверте, локалізація створює не лише готовий виріб, а й компетенції: виробничу інфраструктуру, колективи інженерів, процедури випробувань і систему контролю якості. Ці знання можуть використовуватися в інших українських проєктах — у межах дозволеного угодою та без розкриття захищених британських технологій.
Що означає «передання інтелектуальної власності»
Інтелектуальна власність — це не один документ і не синонім креслень виробу. Вона може включати патенти, авторські права на програмне забезпечення та технічну документацію, права на промислові зразки, конфіденційні виробничі процеси, алгоритми, методики випробувань і практичні інженерні знання.
Британський уряд пояснює, що права інтелектуальної власності можуть продаватися, передаватися або надаватися в користування. Водночас конфіденційні знання, технологічні процеси та комерційні таємниці часто захищаються не патентами, а умовами договорів і режимом нерозголошення. Офіційний британський посібник з управління інтелектуальною власністю окремо відносить до таких активів практичні методи, конструкції, виробничі інструменти та ноу-хау.
У випадку Stone Cloak можливі кілька моделей.
| Модель | Що вона означає | Що відомо про Stone Cloak |
|---|---|---|
| Повне відчуження прав | Україна або визначена українська структура стає власником відповідних прав | Не підтверджено |
| Виключна ліцензія | Лише Україна може використовувати технологію в межах визначених умов | Не підтверджено |
| Невиключна виробнича ліцензія | Україна може виготовляти систему, але Британія зберігає права і може надавати їх іншим | Можливо, але тип ліцензії не названо |
| Передання технічного пакета і ноу-хау | Українські виробники отримують документацію, процеси та інженерну підтримку | Для реального виробництва це, ймовірно, необхідно, але обсяг пакета не розкрито |
| Право на модернізацію | Україна може змінювати конструкцію, програмне забезпечення або інтегрувати систему з новими платформами | Публічно не деталізовано |
| Право на експорт | Україна може постачати систему третім країнам | Не підтверджено |
Принципова відмінність полягає між ліцензією та відчуженням прав. За ліцензійною моделлю власником технології може залишатися британська держава або компанія-розробник, а Україна отримує дозвіл виробляти й використовувати її на визначених умовах. За повного відчуження новий власник отримує значно ширші можливості розпоряджатися правами.
Фраза «Британія передає інтелектуальну власність» може використовуватися політиками як узагальнення складнішого пакета домовленостей. Поки текст угоди не оприлюднений, із цієї фрази не можна автоматично робити висновок, що Україна стає одноосібним власником Stone Cloak.
Яким має бути повноцінний технологічний трансфер
Самого дозволу копіювати пристрій недостатньо, щоб швидко запустити стабільне серійне виробництво. Повноцінний технологічний пакет зазвичай має охоплювати кілька рівнів.
Перший — конструкторська документація: загальна архітектура виробу, специфікації складових, вимоги до матеріалів, електроніки та сумісності компонентів.
Другий — виробничий процес: порядок складання, налаштування, перевірки та контролю якості. Два зовні однакові пристрої можуть суттєво відрізнятися за надійністю, якщо один із них виготовлений без знання критичних виробничих процедур.
Третій — програмна складова. Для сучасної системи РЕБ важливими можуть бути прошивки, алгоритми управління, інструменти для оновлення та засоби інтеграції з бортовими системами різних платформ. Чи передбачає угода доступ України до всього програмного забезпечення Stone Cloak, невідомо.
Четвертий — випробування і підтвердження якості. Українському виробнику потрібні критерії, за якими кожен серійний пристрій визнається придатним до застосування.
П’ятий — інженерна підтримка. Навіть детальна документація не завжди замінює практичні знання команди, яка створювала виріб.
Саме зміст цього пакета покаже, чи отримала Україна технологічну самостійність, чи лише право збирати Stone Cloak із британських комплектів.
Що Україна потенційно зможе змінювати
Найціннішою частиною домовленості може стати не механічне відтворення наявної версії Stone Cloak, а можливість її постійного оновлення.
Російські сили аналізуватимуть появу нових засобів і шукатимуть способи зменшити їхню ефективність. Тому українські виробники мають бути спроможними адаптувати систему до змін у російських засобах виявлення, а також інтегрувати її з різними типами українських платформ.
Можливі напрями локалізації включають:
- пристосування до електроживлення і бортової електроніки українських безпілотників;
- зменшення залежності від дефіцитних імпортних компонентів;
- удосконалення масогабаритних характеристик;
- спрощення серійного виробництва;
- оновлення програмного забезпечення;
- створення різних конфігурацій для різних платформ;
- розроблення процедур швидкого ремонту і заміни модулів.
Але можливість здійснювати такі зміни залежить від договору. Виробнича ліцензія може дозволяти лише точне складання затвердженої версії. Розширена ліцензія може давати право створювати похідні модифікації.
Окреме питання — кому належатимуть права на українські вдосконалення. Вони можуть залишатися Україні, переходити Великій Британії, належати сторонам спільно або надаватися британській стороні за так званою зворотною ліцензією. Публічної відповіді поки немає.
Чому угода важлива для українського ОПК
Для української оборонної промисловості Stone Cloak може стати переходом від моделі «отримати й застосувати» до моделі «отримати, виробляти та розвивати».
Це має кілька довгострокових наслідків.
Передусім Україна може зміцнити власний сегмент компактної бортової РЕБ. Така продукція потребує поєднання компетенцій у радіоелектроніці, програмному забезпеченні, безпілотних системах та серійному виробництві.
Крім того, успішний запуск Stone Cloak створить прецедент для інших західних технологій. Партнери оцінюватимуть, чи здатна Україна захистити конфіденційні дані, забезпечити контроль виробництва, не допустити витоку компонентів та дотримуватися обмежень щодо подальшого передання.
У квітні 2026 року український уряд затвердив єдину політику управління інтелектуальною власністю в ОПК. Вона передбачає захист прав на оборонні технології, правила їх використання державними замовниками й підприємствами та можливість масштабувати вже створені рішення. Міноборони прямо називає дотримання прав інтелектуальної власності основою довіри у співпраці з міжнародними партнерами. Політика уряду України створює нормативне тло, на якому має реалізовуватися і проєкт Stone Cloak.
Водночас право на виробництво не означає автоматичного права продавати систему третім державам. Експорт, реекспорт, передання документації та використання іноземних компонентів можуть залишатися предметом окремих дозволів і обмежень.
Від односторонньої допомоги до двостороннього обміну
Передання Stone Cloak не виникло на порожньому місці. Воно є частиною поступового переходу від постачання готового британського озброєння до спільної оборонно-промислової екосистеми.
Стаття 1 угоди про Сторічне партнерство між Україною та Великою Британією, підписаної в січні 2025 року, прямо передбачає технологічний трансфер, спільне виробництво оборонної продукції та посилення захисту інтелектуальної власності.
У червні 2025 року сторони домовилися передавати британським підприємствам українські дані та досвід із фронту, щоб швидше перетворювати їх на серійну продукцію. У вересні партнерство розширили, дозволивши спільне створення та обмін інтелектуальною власністю. Першим великим проєктом у межах цієї моделі став дрон-перехоплювач Octopus, детальні конструкції якого Україна передала для виробництва у Великій Британії. Британське Міноборони називало цю домовленість першою у своєму роді.
У березні 2026 року Лондон повідомив про ще одну домовленість: британську технологію РЕБ мали поєднати з українськими платформами в межах ширшої програми технологічного обміну Programme Lyra. Офіційне повідомлення британського уряду не називало Stone Cloak, тому стверджувати, що йшлося саме про цю систему, не можна. Проте напрям співпраці збігається: британська радіоелектронна технологія плюс українські носії та бойовий досвід.
Stone Cloak демонструє, що обмін стає двостороннім. Україна передає Британії власні перевірені війною розробки й дані, а Британія відкриває Україні доступ до технологій, які раніше могла б постачати лише у вигляді закритої «чорної скриньки».
Зв’язок із майбутніми британськими ракетами
Лондон планує використати технологію Stone Cloak і у власних перспективних системах далекого ураження, зокрема в межах Project Brakestop.
Це важливий показник рівня технології. Велика Британія передає Україні не застарілий виріб, який уже виводить з експлуатації, а рішення, що розглядається для інтеграції в майбутнє британське озброєння.
Project Brakestop започаткували в листопаді 2024 року для швидкого створення відносно недорогих далекобійних систем. У червні 2026-го британське Міноборони повідомило про випробування трьох прототипів та перехід до наступного етапу програми. Офіційні вимоги передбачають дальність понад 500 кілометрів і корисне навантаження масою 225 кілограмів.
Очікуване використання Stone Cloak у Brakestop означає, що британські розробники вважають здатність долати або ускладнювати роботу ППО окремим елементом майбутніх ударних систем.
Виникає потенційно взаємовигідний цикл: британська технологія проходить бойову перевірку в Україні, українська промисловість допомагає її масштабувати й удосконалювати, а отриманий досвід використовується в наступному поколінні систем обох держав. Це поки аналітичний висновок, а не оприлюднена умова угоди, але саме така логіка простежується у британсько-українських програмах технологічного обміну.
Читайте також: “Британія повертається до балістичних ракет: як проєкт Nightfall може змінити далекобійні можливості України”
Які проблеми можуть виникнути
Передання прав саме собою не гарантує швидкого масового виробництва.
Перше обмеження — компоненти. Якщо Stone Cloak використовує дефіцитну електроніку іноземного походження, український виробник залишатиметься залежним від імпорту, експортних дозволів і глобальних ланцюгів постачання.
Друге — безпека технології. Росія намагатиметься отримати доступ до пристроїв, документації або програмного забезпечення. Виробничі майданчики, цифрові системи та коло працівників потребуватимуть посиленого захисту.
Третє — контроль якості. Засіб, що працює в складному радіоелектронному середовищі, має стабільно відповідати заданим характеристикам. Масштабування без належних випробувань може призвести до нерівномірної якості серійних виробів.
Четверте — інтеграція. Stone Cloak необхідно узгодити з енергосистемою, програмним забезпеченням, вагою та іншими параметрами кожної платформи. Можливість установити систему на один тип дрона не означає автоматичної сумісності з усіма іншими.
П’яте — постійна адаптація противника. Навіть успішна система РЕБ не залишається ефективною назавжди. Російські розробники змінюватимуть алгоритми, режими роботи та конфігурації засобів виявлення.
Шосте — юридичні обмеження. В угоді можуть бути передбачені ліміти виробництва, заборона експорту, обмеження щодо окремих компонентів або обов’язкове погодження модернізацій із британською стороною.
Читайте також: “Без США, дешевше за Storm Shadow і для війни на виснаження. Британія готує Україні нову далекобійну зброю”
Головна цінність рішення щодо Stone Cloak полягає не в кількості вже переданих пристроїв. Тисячі готових комплексів можуть посилити окремі операції, але виробнича спроможність і доступ до технології створюють довгостроковий ресурс.
У максимальному варіанті Україна отримає повний технічний пакет, можливість самостійно виготовляти, ремонтувати, модернізувати й інтегрувати Stone Cloak з українськими платформами. У мінімальному — ліцензію на серійне складання за британською документацією з обмеженими правами на зміни.
Поки угода не оприлюднена, невідомо, де саме між цими двома моделями перебуває домовленість. Проте політичний і промисловий напрям уже зрозумілий: Велика Британія дедалі частіше передає Україні не лише готове озброєння, а й здатність його відтворювати.
Якщо цей підхід буде реалізовано повною мірою, Stone Cloak стане не просто новою системою РЕБ, а прецедентом. Україна закріплюватиметься в ролі спільного розробника та виробника західних оборонних технологій — із власними інженерами, виробничими лініями й правом впливати на подальший розвиток систем.
