Уряд повторно вніс до Верховної Ради проєкт повної нової редакції Митного кодексу, побудованої за логікою законодавства ЄС. Проте сама реєстрація документа не змінила ані правил розмитнення, ані ставок, ані повноважень митниці. Попереду — комітети, щонайменше два читання, супутні закони, велика підзаконна база та переналаштування електронних систем.
У Верховній Раді 28 липня 2026 року зареєстрували урядовий проєкт Митного кодексу №15450. У парламентській картці він позначений як євроінтеграційний. Станом на 29 липня статус документа був початковим: проєкт одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву. Головний комітет, текст нового подання, висновки та рішення щодо першого читання в картці ще не відображалися.
Отже, жодна митна норма через цю реєстрацію не змінилася: в Україні продовжує діяти Митний кодекс 2012 року з усіма внесеними до нього змінами.
Водночас зміст майбутньої реформи вже можна аналізувати значно глибше, ніж це дозволяє порожня картка нового законопроєкту. №15450 є повторним внесенням проєкту №15295, зареєстрованого 3 червня. Після формування нового складу Кабінету Міністрів попередній документ 16 липня вважався відкликаним.
27 липня уряд повторно його схвалив, а Мінфін офіційно повідомив, що новий законопроєкт повністю тотожний попередньому за змістом.
Не другий кодекс за два місяці, а процедурний перезапуск
Історія двох номерів може створити хибне враження, ніби уряд спочатку запропонував один варіант митної реформи, а наприкінці липня замінив його іншим. Насправді йдеться про процедурний перезапуск того самого документа.
Хронологія виглядає так:
- у березні 2024 року Мінфін організував підготовку нової редакції кодексу;
- над документом працювали 15 експертних команд, до консультацій залучали представників Держмитслужби, бізнесу, програми EU4PFM та експертів Єврокомісії;
- 27 травня 2026 року тодішній уряд схвалив проєкт;
- 3 червня його зареєстрували в Раді під №15295;
- 16 липня після зміни складу Кабміну проєкт відкликали;
- 27 липня новий уряд повторно схвалив тотожний текст;
- 28 липня документ отримав новий парламентський номер — №15450.
Мінфін повідомляв про понад 60 консультацій із бізнесом, 14 робочих зустрічей під час оцінювання проєкту експертами ЄС і врахування коментарів Європейської комісії. Але тривалий етап підготовки не замінює парламентської процедури. Саме Верховна Рада визначатиме, які положення залишаться в остаточній редакції.
Навіщо переписувати весь кодекс, якщо європейські норми вже частково діють
Чинний Митний кодекс ухвалили у 2012 році. Відтоді його багато разів змінювали, зокрема для запровадження електронного декларування, «єдиного вікна», спільного транзиту, інституту авторизованого економічного оператора, системи митних авторизацій, управління ризиками та постмитного контролю.
Тому новий кодекс не починає євроінтеграцію митниці з нуля. Частина процедур, які називають новими, уже присутня в законодавстві та використовується на практиці. Головна відмінність полягає в іншому: замість подальшого нашарування поправок уряд пропонує перебудувати весь акт за системою понять і структурою Митного кодексу Європейського Союзу.
Проєкт складається із 17 розділів і 781 статті. Розділи I–IX відтворюють структуру Митного кодексу ЄС на рівні розділів і глав. Розділи X–XI імплементують правила ЄС про звільнення від сплати мита та митний захист прав інтелектуальної власності. Розділи XII–XV містять національні норми щодо переміщення товарів громадянами, митної статистики, порушень митних правил та організації митних органів. Останні два розділи передбачають перехідні правила до вступу України в ЄС, особливості воєнного стану та порядок введення кодексу в дію.
Основою є Регламент ЄС №952/2013, тобто Митний кодекс Союзу, а також делегований та імплементаційний регламенти №2015/2446 і №2015/2447. Враховано також європейські акти про «єдине вікно», митні пільги та захист інтелектуальної власності.
Модель ЄС передбачає електронний обмін даними, уніфіковані процедури, швидше оформлення для надійного бізнесу та концентрацію контролю на ризикових операціях.
Це важливо і для переговорів про вступ. Проєкт є частиною виконання вимог розділу 29 «Митний союз». Але його ухвалення саме по собі не означатиме, що Україна негайно ввійшла до митного союзу ЄС, скасувала митний кордон із державами-членами або почала застосовувати єдиний митний тариф Євросоюзу. До членства Україна залишатиметься окремою митною територією, а частина національних і перехідних правил продовжить діяти.
Чинний кодекс і проєкт №15450: головні відмінності
| Напрям | Що діє зараз | Що пропонує урядовий проєкт |
|---|---|---|
| Логіка регулювання | Кодекс 2012 року зі значною кількістю пізніших євроінтеграційних змін. Українські й запозичені з ЄС конструкції поєднані в одному акті. | Повна перебудова структури й термінології за Митним кодексом ЄС із національними та перехідними розділами там, де норми ЄС ще не можуть діяти без членства. |
| Митні процедури | Кодекс оперує переліком митних режимів: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, митний склад, тимчасове ввезення та вивезення, переробка, безмитна торгівля, вільна митна зона та інші. | Процедури і статус товарів групуються за європейською логікою: випуск для вільного обігу, експорт і спеціальні процедури — транзит, зберігання, спеціальне використання та переробка. Частина знайомих операцій не зникає, але змінюються їхнє місце в системі, терміни та правила авторизації. |
| Декларування та дані | Електронні декларації, автоматизоване оформлення й «єдине вікно» вже працюють; паперові або усні форми залишаються для передбачених кодексом випадків. | Електронний обмін і зберігання інформації стають базовою архітектурою кодексу. Дані мають відповідати європейській моделі митних даних, а використання паперу — бути винятком, а не паралельним стандартним каналом. |
| Рішення митниці та митна вартість | Митниця перевіряє заявлену вартість, може вимагати додаткові документи, коригувати її, а декларант — оскаржувати рішення. Спори щодо обґрунтованості коригування залишаються однією з найбільш конфліктних сфер. | Запроваджується європейський підхід до ухвалення рішень. Уряд окремо декларує право особи бути почутою, якщо митниця готується не прийняти заявлену митну вартість: бізнес повинен отримати підстави майбутнього несприятливого рішення та можливість надати пояснення до його ухвалення. |
| Контроль і перевірки | Уже застосовуються автоматизована система управління ризиками, огляди, перевірка документів, постмитний контроль і документальні перевірки після випуску товару. | Європейська модель поглиблює ризик-орієнтований контроль і митний нагляд упродовж усього ланцюга операції. Практичний задум — менше втручання в низькоризикові поставки та більше аналітики й аудиту там, де виявлено ризики. |
| АЕО та інші авторизації | Інститут АЕО вже існує. Передбачені авторизації АЕО-С для митних спрощень та АЕО-Б для безпеки й надійності, а також окремі авторизації на спрощення і спеціальні операції. | АЕО та система авторизацій вбудовуються в єдину європейську модель довіри до оператора. Раніше видані безстрокові авторизації мають продовжити дію, а строкові — діяти до завершення строку або відповідних операцій. |
| Митний борг і гарантії | Чинний кодекс регулює обов’язок зі сплати митних платежів і різні способи їх забезпечення; відповідні правила не завжди структуровані так само, як у праві ЄС. | Запроваджується цілісна європейська концепція митного боргу, боржника, моменту виникнення зобов’язання, індивідуальних і загальних гарантій, їх зменшення та звільнення від гарантування за авторизацією. |
| Відповідальність і правоохоронна функція | Порушення митних правил розглядаються як адміністративні правопорушення за Митним кодексом. Кримінальну контрабанду розслідують визначені КПК органи; митниця не має повного комплексу повноважень органу досудового розслідування. | Національний блок про порушення митних правил зберігається. Додатково пропонується спеціалізований правоохоронний підрозділ Держмитслужби та посади детективів із повноваженнями на оперативно-розшукову діяльність і розслідування в межах визначеної законом підслідності. Ці повноваження не зможуть запрацювати без окремих змін до КПК та інших законів. |
Митні процедури: змінюються не лише назви
Для бізнесу перехід на європейську термінологію може здаватися редакційною вправою, але наслідки ширші. Система ЄС пов’язує кожну процедуру з митним статусом товару, особою, яка є утримувачем процедури, умовами авторизації, обліком, гарантіями та способом її завершення.
Наприклад, транзит, зберігання, тимчасове ввезення, кінцеве використання, переробка на митній території та за її межами мають працювати не як набір ізольованих «режимів», а як групи спеціальних процедур зі спільною логікою. Це важливо для компаній, які імпортують сировину для переробки, користуються митними складами, перевозять товари транзитом або тимчасово ввозять обладнання.
Практичний плюс — українська компанія та її партнер у ЄС повинні однаково розуміти статус товару, вид процедури, зміст авторизації та гарантій. Практичний ризик — перехід вимагатиме переналаштування договорів, внутрішніх інструкцій, облікових систем і програмного забезпечення. Сам текст кодексу не виконає цю роботу автоматично.
Електронна митниця: не старт із нуля, а зміна архітектури
Твердження, що проєкт «запровадить електронне декларування», було б неточним. Бізнес уже подає переважну більшість декларацій електронно, митниця використовує автоматизовану систему оформлення, а документи від інших контролюючих органів передаються через «єдине вікно».
Зміна полягає в тому, що електронна взаємодія має стати основним принципом усього регулювання. Йдеться не тільки про заміну паперової форми файлом, а про стандартизований набір даних, сумісність реєстрів, електронні заяви на авторизації, електронні рішення, попередню інформацію про товари, автоматизований аналіз ризиків та обмін відомостями між митницею й іншими органами.
Проєкт передбачає збереження роботи «єдиного вікна» під час переходу. Це принципово, адже різка зупинка чинних систем заради запуску нових могла б паралізувати оформлення. Перехідні положення мають дозволити старій і новій інфраструктурі співіснувати, доки не буде готовий повний набір систем.
Для експортерів окремою зміною стане обов’язок подавати до вивезення товарів відомості, пов’язані з безпекою. Для перевізників і логістичних операторів це означає потребу чітко визначити, хто, коли та з якої системи передає попередні дані, а також хто відповідає за помилки чи несвоєчасне подання.
Перевірки: менше контролю на кордоні не означає менше контролю взагалі
Європейська модель митниці ґрунтується на управлінні ризиками. Надійні оператори з прозорим обліком мають проходити формальності швидше, а ресурси митниці концентруються на підозрілих операціях. Однак це не скасування контролю, а його перенесення.
Чинний кодекс уже дозволяє перевіряти декларації та документи, проводити огляди, використовувати систему управління ризиками, здійснювати постмитний контроль і документальні перевірки після випуску товарів. Новий кодекс систематизує цю модель за правилами ЄС.
Для бізнесу це означає, що швидкий випуск товару не завершує всі відносини з митницею: документи, бухгалтерські записи, відомості про походження, вартість і використання товару повинні залишатися перевірюваними.
Однією з найпомітніших гарантій має стати право бути почутим до несприятливого рішення. Якщо митниця не погоджується із заявленою вартістю, компанія повинна не лише отримати вже готове коригування і потім його оскаржувати. Європейський підхід передбачає попереднє повідомлення підстав та можливість надати заперечення до ухвалення рішення.
Ефективність цієї гарантії залежатиме від того, чи стане вона реальною процедурою, а не формальним коротким строком для відповіді.
АЕО: не обов’язкова ліцензія, а модель довіри
Авторизований економічний оператор — не новий інститут для України. Чинний кодекс уже дозволяє отримувати авторизації АЕО-С і АЕО-Б. Їхня ідея проста: компанія, яка довела дотримання митного законодавства, належний облік, фінансову стійкість і стандарти безпеки, отримує менше контрольних втручань та доступ до спрощень.
У новому кодексі АЕО має стати центральною частиною ширшої системи авторизацій. Це не означає, що кожен імпортер або експортер муситиме отримати статус АЕО. Працювати без нього буде можливо, але частина найвигідніших спрощень залишатиметься доступною лише компаніям, які пройшли оцінювання.
Найважливіше перехідне правило — збереження чинних авторизацій. За урядовою версією, безстрокові продовжать діяти, а строкові залишатимуться чинними до завершення встановленого строку або операції.
Водночас бізнесу потрібно буде перевірити, які саме дозволи визнаються авторизаціями нового типу, які вимагатимуть переоформлення, а які припинять дію.
Найгостріша суперечка: чи повинна митниця сама розслідувати контрабанду
Найбільш дискусійний блок проєкту стосується не декларування, а перетворення митниці на повноцінніший правоохоронний орган. Уряд пропонує створити в Держмитслужбі окремий спеціалізований підрозділ, запровадити посади детективів, надати їм право проводити оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності. Для служби в цьому підрозділі передбачалися п’ятирічні контракти та ротація.
Цей блок уже викликав спротив під час опрацювання попереднього проєкту №15295. На засіданні парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності звучали застереження щодо дублювання функцій СБУ, Бюро економічної безпеки та інших органів.
Представники Мінфіну, навпаки, аргументували, що правоохоронна спроможність митниці відповідає практиці більшості держав ЄС і потрібна Україні як майбутньому зовнішньому кордону Союзу.
Навіть за урядовою редакцією ці положення не можуть автоматично запрацювати разом із кодексом. Для визначення підслідності та процесуальних повноважень потрібні окремі зміни до Кримінального процесуального кодексу, закону про оперативно-розшукову діяльність та інших актів. Отже, фінальна модель залежатиме не лише від голосування за №15450, а й від майбутніх супутніх законів.
Що зміниться для різних учасників
Імпортери
Для імпортерів найбільш відчутними будуть правила митної вартості, митного боргу, гарантій, авторизацій і постмитного контролю. Компаніям доведеться доводити не тільки правильність окремої декларації, а й надійність обліку та походження даних у всьому ланцюгу поставки.
Водночас право бути почутим і стандартизовані рішення митниці можуть посилити процесуальний захист у спорах.
Експортери
Експортерів стосуватимуться нові набори електронних даних, попередня безпекова інформація, підтвердження митного статусу товарів та взаємодія з європейськими системами. Компаніям, інтегрованим у виробничі ланцюги ЄС, уніфікована термінологія може спростити роботу з партнерами.
Митні брокери й представники
Роль брокера дедалі більше відокремлюється від юридичного статусу декларанта. Важливим буде вибір прямого або непрямого представництва, адже від нього залежить, хто подає декларацію від власного імені та хто несе відповідальність за митний борг і достовірність відомостей.
Частину цих підходів уже внесено до чинного кодексу, а нова редакція має інтегрувати їх у загальну систему ЄС.
Перевізники та логістичні оператори
Для них ключовими стануть попередні відомості про безпеку, транзитні процедури, гарантії, строки доставки та електронна взаємодія. Помилка в даних може впливати не тільки на конкретну декларацію, а й на оцінку ризику оператора.
Громадяни
Проєкт містить окремий національний розділ про переміщення товарів фізичними особами. За урядовою презентацією, загальні засади такого контролю зберігаються.
Тому реєстрацію №15450 не слід подавати як негайну зміну лімітів для особистого багажу, поштових відправлень чи ввезення автомобілів. Остаточні суми, винятки та перехідні правила потрібно перевіряти за текстом, який пройде парламент, і пов’язаними змінами до Податкового кодексу.
Коли новий кодекс може запрацювати
У тотожному попередньому проєкті №15295 була закладена дата набрання чинності — 1 грудня 2027 року. Це не означає, що кодекс уже гарантовано запрацює саме цього дня. Дата збережеться лише в разі ухвалення №15450 без відповідної зміни прикінцевих положень.
До цього парламент має:
- визначити головний та інші комітети;
- отримати експертні й антикорупційні висновки;
- розглянути проєкт у першому читанні;
- опрацювати поправки до другого читання;
- ухвалити документ у цілому;
- передати його на підпис Президенту й офіційно опублікувати.
Після цього уряду та Мінфіну потрібно буде підготувати зміни до Податкового кодексу, Кримінального процесуального кодексу та інших законів, затвердити підзаконні акти, форми рішень і авторизацій, а Держмитслужбі — адаптувати інформаційні системи.
Саме готовність цього пакета, а не лише дата в одному законі, визначить, чи відбудеться перехід без збоїв.
Що бізнесу робити вже зараз
Негайно змінювати контракти, декларації або порядок сплати платежів через реєстрацію №15450 не потрібно. До набрання чинності новим кодексом діють теперішні правила.
Однак компаніям із регулярними зовнішньоекономічними операціями варто завчасно:
- провести інвентаризацію чинних дозволів, авторизацій і гарантій;
- перевірити якість даних про вартість, походження, класифікацію та рух товарів;
- визначити, які процеси залежать від паперових документів або ручного перенесення даних;
- оцінити доцільність отримання АЕО чи окремих митних спрощень;
- переглянути розподіл відповідальності між імпортером, експортером, брокером і перевізником;
- стежити не тільки за текстом №15450, а й за супутніми змінами до податкового, кримінального процесуального та іншого законодавства.
Реєстрація №15450 — важлива політична й процедурна подія, але ще не митна реформа в дії. Вона повернула до парламенту проєкт, який через зміну уряду втратив попередній номер, і відкрила новий відлік його розгляду.
За задумом Кабміну, кодекс має не просто додати кілька спрощень, а перевести всю митну систему на європейську юридичну мову: від процедур і електронних даних до митного боргу, гарантій, авторизацій та контролю. Для доброчесного бізнесу це потенційно означає передбачуваніші рішення та швидше оформлення. Для держави — більше аналітики, постконтролю та безпекових функцій. Для митниці — складну перебудову процесів і цифрової інфраструктури.
Але остаточний результат залежатиме від трьох речей: які поправки внесе Верховна Рада, чи буде готовий пакет супутніх актів і чи зможе митниця реалізувати європейські правила не лише в тексті закону, а й у щоденній практиці.
До цього моменту головне практичне правило залишається незмінним: №15450 є законопроєктом, а не чинним Митним кодексом.
