Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні проєкт закону про посилення мобілізації. Він вже викликав суперечки серед політиків.
За урядовий проєкт закону проголосували 243 з 226 необхідних.
Перший варіант законопроєкту, підготовлений міністерством оборони, викликав багато критики і зауважень. Його зареєстрували в парламенті на Різдво, але тоді після бурхливих обговорень влада не наважилася виносити його на голосування навіть в першому читанні та повернула до кабінету міністрів.
Міноборони пообіцяло доопрацювати документ і внести заново найближчим часом, і таки дотримало обіцянки.
Посилення мобілізації, як визнає українська влада, потрібно, щоб забезпечити військовий облік максимальної кількості чоловіків та поповнити війська, які зазнали великих втрат за майже два роки повномасштабної війни з Росією.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що військове командування очікує мобілізувати 2024-го року близько 450-500 тисяч новобранців.
Що пропонує законопроєкт?
Передусім проєкт закону пропонує знизити вік мобілізації з 27 до 25 років. Раніше Володимир Зеленський вже заявив, що підтримає цю норму, тобто не ветуватиме закон, якщо автори наведуть переконливі аргументи. При цьому у Зеленського ще з травня лежить на підписі інший закон, який опускав планку мобілізації з 27 до 25 років.
Крім того, вводиться поняття “електронного кабінету призовника”. Його мають обов’язково створити всі військовозобов’язані.
Вони також будуть зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у ЦНАПі, військкоматі (нині Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) або в електронному кабінеті призовника.
Отримавши повістку, військовозобов’язані мають прибути у зазначений термін та в зазначене місце.
При цьому порядок вручення повістки суттєво спрощується. Відповідно до пропозицій, її можуть вручити як особисто, так і через електронний кабінет призовника.
Якщо рекрут прибув за повісткою в ТЦК, як годиться, він матиме додатково два місяці, щоб пройти військово-лікарську комісію та залагодити свої справи перед тим, як приєднатися до війська.
Натомість якщо військовозобов’язані та резервісти саботують виконання військових обов’язків, законопроєкт передбачає санкції.
Із нової редакції прибрали скандальну норму, коли співробітники ТЦК могли на свій розсуд вносити ухилянтів до Єдиного реєстру боржників. Критики говорили, що це порушення прав людини та поле для корупційних ризиків.
У новій редакції для запровадження найсуворіших санкцій потрібне буде рішення суду, куди зможе звернутись представник ТЦК.
Якщо у встановлений повісткою термін громадянин не прибув до військкомату, його може доставити силоміць поліція. Якщо зробити це не вдалося, ТЦК відправляє (в тому числі в електронний кабінет) вимогу про виконання обов’язку.
Якщо через 10 календарних днів громадянин продовжує саботувати вимоги влади, ТЦК звертається до суду, який може:
- Обмежити право виїзду за кордон
- Обмежити право керування автомобілем
Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, в тому числі на депозити, електронні гроші тощо.
Якщо закон ухвалять, усім чоловікам від 18 до 60 років потрібно буде мати при собі військово-облікові документи. Навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації.
Ці документи особа зобов’язана показати співробітнику ТЦК, поліції або представнику Державної прикордонної служби.
Українцям за кордоном для отримання консульських послуг, наприклад, щоб оформити закордонний паспорт, також потрібно буде мати військово-облікові документи.
Законопроєктом пропонують скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Усі, хто зараз мають такий статус, в разі ухвалення закону повинні будуть протягом дев’яти місяців повторно пройти військово-лікарську комісію, яка або остаточно їх “спише”, або все ж визнає придатними для служби.
Також вперше пропонують дозволити мобілізацію за бажанням раніше засуджених людей, які відбули покарання, окрім тих, хто вчинив тяжкі злочини та злочини проти основ національної безпеки.
Крім того, законопроєктом пропонують скасувати поняття строкової служби.
Замість неї вводиться поняття “базової військової служби”. Чинних строковиків пропонують звільнити в запас не пізніше ніж за шість місяців після набуття чинності закону. Ще шість місяців їх не можна буде без їхнього бажання мобілізовувати.
Законопроєкт вперше передбачає демобілізацію для тих, хто у війську протягом останніх 36 місяців.
Але є застереження – звільнення таких військових, “здійснюється у строки, визначені рішенням ставки верховного головнокомандувача”.
Зауваження омбудсмена
Напередодні уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив про неконституційність окремих положень урядового законопроєкту про мобілізацію.
“У цілому я, як Омбудсман України, погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини”, – заявив він.
Нормативний “казус”, за словами омбудсмена, є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.
Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання.
Крім того, у законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.
Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.
Неконституційним є і обов’язок громадян реєструвати електронний кабінет військовозобов’язаного, вважає Лубінець.
Таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, закону “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.
Попри таку ситуацію з нормами проєкту закону, Лубінець закликав Раду ухвали його в першому читанні.
Він зазначив, що обговорив це питання з міністром оборони Рустемом Умєровим.
“У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити Парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати”, – наголосив омбудсмен.
Корупційні ризики
Очільниця антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна повідомила, що законопроєкт про мобілізацію містить корупціогенні норми.
“Разом із колегами із антикорупційного комітету зафіксували в оновленій редакції законопроєкту норми, які можуть породжувати вибірковість чи корупцію. Ці норми необхідно виправити до другого читання законопроєкту — і це цілком можливо зробити”, – зазначила вона.
Радіна назвала такі норми:
- Демобілізація. На думку голови комітету, необхідно визначити чіткий строк та умови, за яких військові фактично демобілізовуються. Запропоновані норми проєкту закону можуть породити “вибірковий підхід”.
- Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю. Необхідно чітко зафіксувати принцип “одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи — відстрочка для одного доглядача”.
- Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного, неявку до ТЦК за повісткою тощо. Необхідно зробити справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і “не помічати” інших, зазначила Радіна.
За матеріалами bbc.com
