Після кількох місяців уповільнення інфляція в Україні знову розвернулася вгору. У липні 2026 року споживчі ціни були на 7,7% вищими, ніж у липні минулого року, а лише за місяць зросли на 0,3%. Для порівняння: у червні річна інфляція становила 7,2%. Фактичний показник липня виявився трохи вищим, ніж передбачала траєкторія Національного банку.
На перший погляд, 7,7% виглядає не надто загрозливо на тлі 15,9%, яких інфляція сягала у травні 2025 року. До кінця минулого року вона сповільнилася до 8%, а навесні 2026-го після локального піку у 8,6% знову почала знижуватися. Однак липневий розворот важливий з іншої причини: внутрішній інфляційний тиск залишається значно сильнішим, ніж показує загальний індекс. Базова інфляція становить 8,1%, послуги дорожчають на 13,7%, адміністративно регульовані товари та послуги — на 11,8%, а пальне — на 28% за рік.
Саме тому НБУ очікує, що нинішні 7,7% — не вершина. За базовим прогнозом регулятора, до кінця 2026 року інфляція має прискоритися до 10%, а базова — до 9,2%.
Отже, що саме дорожчає, чому повернулося прискорення інфляції та наскільки відчутним воно буде для сімейних бюджетів?
7,7% інфляції — що насправді означає ця цифра
Передусім важливо не плутати два різні показники.
Коли Держстат повідомляє про інфляцію 7,7% у річному вимірі, це не означає, що за липень ціни зросли майже на 8%. Це означає, що умовний споживчий кошик у липні 2026 року в середньому коштував на 7,7% більше, ніж у липні 2025-го.
Безпосередньо порівняно з червнем ціни збільшилися на 0,3%. У середньому за січень–липень 2026 року споживчі ціни були на 7,8% вищими, ніж за аналогічний період минулого року.
Індекс споживчих цін при цьому є середньозваженим показником. Держстат формує його на основі структури витрат домогосподарств та зміни цін на товари і послуги, які населення купує для особистого споживання. Тому «особиста інфляція» конкретної родини може бути значно вищою або нижчою за 7,7%.
Якщо велика частина бюджету йде, наприклад, на оренду, громадський транспорт, таксі та інші послуги, подорожчання може відчуватися набагато сильніше. Якщо ж домогосподарство витрачає більшу частину коштів на категорії товарів, де ціни майже не змінилися або навіть знизилися, особистий інфляційний тиск буде меншим.
Карта липневої інфляції: де ціни ростуть найбільше
Загальний показник 7,7% приховує дуже різну динаміку окремих груп товарів і послуг.
За оцінкою НБУ, у липні:
- сирі продукти харчування дорожчали на 2,2% рік до року;
- оброблені продукти — приблизно на 10%;
- непродовольчі товари — на 0,8%;
- послуги — на 13,7%;
- адміністративно регульовані ціни — на 11,8%;
- пальне — на 28%.
Це показує головну особливість нинішньої інфляції: найсильніше дорожчають уже не стільки звичайні товари, скільки послуги, транспорт, пальне та регульовані державою або місцевою владою категорії.
І це важлива зміна порівняно з періодами, коли основним джерелом інфляції були продукти харчування.
Продукти: картопля та овочі потягнули ціни вгору, але продовольчого шоку поки немає
Продовольчий ринок у липні поводився неоднорідно.
Саме продукти кілька місяців допомагали пригальмовувати загальну інфляцію. У другому кварталі на ринок почали активніше надходити овочі, фрукти та інша продукція нового врожаю, збільшувалася внутрішня та імпортна пропозиція. У червні ціни на сирі продукти в річному вимірі навіть знизилися на 0,2% — уперше приблизно за два роки.
У липні цей ефект частково зник.
НБУ пояснює повернення продовольчої інфляції насамперед зміщенням сезонності врожаю. Минулого року значна частина нової городини почала масово надходити на ринок у липні, тоді як цього року це сталося раніше — вже у червні. Через таку різницю бази порівняння овочі борщового набору у липневій статистиці виглядали дорожчими.
Водночас говорити про загальне різке подорожчання продуктів не можна.
Ціни на м’ясо, яйця, яблука та низку інших фруктів знижувалися, а помідори та крупи дорожчали повільніше. Загальний річний приріст цін на сирі продукти становив лише 2,2% — значно менше загальної інфляції.
Інша ситуація — з продуктами, які пройшли промислову переробку.
Оброблені харчові товари в липні були приблизно на 10% дорожчими, ніж рік тому. Сповільнилося зростання вартості ковбасних та кондитерських виробів, але продовжувала дорожчати соняшникова олія.
Причина полягає в тому, що в ціні такого товару є не лише вартість сировини. Туди входять електроенергія, зарплата працівників, транспортування, упаковка, оренда, зберігання та інші виробничі витрати.
Тому дешевший урожай не автоматично означає таке саме зниження ціни готового продукту на полиці.
Послуги дорожчають майже вдвічі швидше за загальну інфляцію
Одна з найважливіших цифр липневої статистики — 13,7% інфляції у сфері послуг.
Це майже вдвічі більше за загальні 7,7%.
НБУ зазначає, що дещо повільніше дорожчали ресторани, заклади швидкого харчування, готелі та окремі медичні послуги. Але одночасно швидше зростали ціни на таксі та перевезення, а оренда житла продовжувала дорожчати.
У випадку транспорту одним із головних чинників стало пальне.
Для оренди житла діє інший набір факторів: висока вартість будівництва, обмежена пропозиція житла у частині міст і внутрішня міграція підтримують попит.
Але є ще одна фундаментальна причина високої інфляції послуг — зарплати та дефіцит працівників.
Для підприємств сфери послуг оплата праці становить значно більшу частину собівартості, ніж для багатьох товарних виробників. Якщо ресторан, клініка, ремонтна компанія, перевізник або салон змушені підвищувати зарплати, щоб знайти чи утримати працівників, частина цих витрат зрештою переноситься у тарифи для клієнтів.
НБУ очікує, що через гострий дефіцит кадрів реальні зарплати у 2026 році можуть зрости більш ніж на 12%. Саме зростання доходів населення є позитивним процесом, але в умовах обмеженої пропозиції праці воно одночасно посилює витрати бізнесу і підтримує споживчий попит.
Тому інфляція послуг зазвичай є більш інерційною: ціни тут не реагують на зміну ситуації так швидко, як, наприклад, ціни на овочі.
Вода, транспорт, сигарети: адміністративна інфляція вже 11,8%
Ще один потужний блок — адміністративно регульовані ціни, які у липні зросли на 11,8% у річному вимірі.
Це не означає, що всі комунальні тарифи піднялися приблизно на 12%.
До цієї категорії входять різні товари та послуги, ціни на які значною мірою залежать від рішень держави або місцевої влади, податків та акцизів.
У липні одним із головних факторів стало підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення в низці українських міст. Додатково дорожчав проїзд у громадському транспорті.
Швидше зростали також ціни на тютюнові вироби та алкоголь: на них впливають як акцизи, так і дорожча логістика та сировина.
У цьому компоненті є й одна з головних невизначеностей прогнозу.
НБУ прямо зазначає, що строки та параметри майбутнього перегляду адміністративних тарифів залишаються значним джерелом невизначеності. Чинні обмеження на підвищення окремих житлово-комунальних тарифів поки стримують загальну інфляцію, однак потреба відновлювати пошкоджену інфраструктуру створює тиск на фінансовий стан комунальних та енергетичних підприємств.
Тому для домогосподарств комунальний блок залишається одним із головних ризиків на майбутнє, хоча конкретні рішення щодо більшості тарифів НБУ не прогнозує і не визначає.
Пальне: +28% за рік і ефект, який поширюється далеко за межі АЗС
Пальне залишається одним із абсолютних лідерів подорожчання.
У липні його річна інфляція становила 28%. Формально це навіть нижче, ніж раніше: у червні річний приріст цін сягав 33,4%.
Але сповільнення показника не означає, що проблема зникла.
У першій половині липня ціни на АЗС були відносно стабільними, однак у другій половині місяця новий стрибок світових цін на нафту знову підштовхнув угору бензин і дизель. Автогаз дорожчав помірніше.
Пальне важливе для інфляції не тільки тому, що українці безпосередньо купують бензин або дизель.
Воно входить у собівартість практично будь-якого товару, який необхідно доставити від виробника до магазину. Дорожчають перевезення, доставка, таксі, робота сільськогосподарської техніки та частина комунальних послуг.
Саме тому ефект дорогого пального поступово переходить на інші ціни — НБУ називає це вторинними ефектами енергетичного шоку. У другому кварталі висока вартість пального вже стала одним із факторів різкого подорожчання транспортних послуг.
Гривня також працює на інфляцію — але із затримкою
Ще один канал — валютний курс.
У липні ціни на непродовольчі товари загалом зростали відносно повільно — лише на 0,8% рік до року. Але НБУ зафіксував їхнє прискорення і прямо пов’язав його з перенесенням наслідків попереднього послаблення гривні на імпортну продукцію.
Цей механізм не працює миттєво.
Якщо гривня слабшає сьогодні, магазин не обов’язково наступного дня змінює цінник на весь імпорт. Частину товарів закуплено раніше, діють старі контракти, залишаються складські запаси.
Але коли бізнес починає закуповувати нову партію дорожче, валютний ефект поступово переходить у кінцеву ціну.
Тому навіть стабілізація курсу не означає, що попереднє ослаблення гривні перестає впливати на інфляцію одразу.
НБУ очікує, що цей ефект відчуватиметься й надалі та буде одним із факторів прискорення цін до кінця 2026 року.
Чому після уповільнення інфляція знову пішла вгору
Липневі 7,7% не варто трактувати як раптовий новий інфляційний шок.
Швидше одночасно спрацювали кілька процесів.
Перший — послабився сприятливий продовольчий ефект. У травні та червні велика пропозиція сирих продуктів сильно тягнула загальний індекс униз. У липні через сезонність цей ефект став слабшим.
Другий — продовжують зростати витрати бізнесу. Оплата праці, енергоресурси та логістика залишаються дорогими, що підтримує базову інфляцію.
Третій — дорогі енергоносії поступово переходять у ціни інших товарів і послуг. Пальне подорожчало раніше, але вторинний ефект проявляється із затримкою.
Четвертий — працює попереднє послаблення гривні. Воно поступово відображається на вартості імпортних товарів.
П’ятий — посилюється внутрішній попит. Великий бюджетний імпульс підтримує економіку, але водночас створює додатковий попит на товари, послуги та працівників.
Оновлений прогноз НБУ особливо враховує розширення фінансування локалізованого виробництва озброєння. Кошти, які раніше значною мірою спрямовувалися на закупівлю зброї за кордоном, дедалі активніше працюватимуть усередині української економіки — через виробництво, зарплати, закупівлю комплектуючих та роботу суміжних компаній. Це підтримує ВВП, але одночасно посилює попит і ціновий тиск.
Тобто частково нинішнє прискорення інфляції є побічним ефектом сильнішого внутрішнього економічного імпульсу.
Чому базова інфляція 8,1% може бути важливішою за загальні 7,7%
Для розуміння майбутньої динаміки особливо важливо дивитися не лише на загальну інфляцію.
Базова інфляція у липні залишилася на рівні 8,1%.
Базовий індекс спеціально розраховується так, щоб мінімізувати короткострокові стрибки, спричинені сезонними продуктами, адміністративними рішеннями та іншими нестійкими шоками. Він краще показує фундаментальну, більш стійку частину цінового тиску.
І саме тут сигнал не надто комфортний.
Якщо загальна інфляція становить 7,7%, а базова — 8,1%, це означає, що низька інфляція сирих продуктів поки маскує сильніше подорожчання інших складових споживчого кошика.
Тобто умовна дешева сезонна городина може на кілька місяців покращити загальний показник, але не здатна усунути зростання зарплатних, енергетичних, логістичних та валютних витрат.
Саме тому НБУ очікує не подальшого швидкого сповільнення, а рух інфляції вгору.
Чому НБУ прогнозує 10% наприкінці року
Липневий макропрогноз НБУ передбачає, що до грудня споживча інфляція прискориться приблизно до 10% рік до року, а базова — до 9,2%.
Основних причин кілька:
- значні бюджетні видатки підтримуватимуть внутрішній попит;
- бізнес і надалі витрачатиме більше на оплату праці;
- зберігатимуться вторинні наслідки дорогого пального;
- у ціни продовжуватиме переноситися попереднє послаблення гривні;
- підвищення місцевих тарифів на воду та транспорт підтримуватиме адміністративну інфляцію.
Важливо правильно трактувати прогноз 10%.
Це не означає, що від нинішнього моменту все має додатково подорожчати ще на 10%. Йдеться про те, що в грудні 2026 року середній споживчий кошик може коштувати приблизно на 10% більше, ніж у грудні 2025-го.
Через ефект бази для переходу від нинішніх 7,7% до 10% не потрібно, щоб ціни щомісяця стрибали на кілька процентів.
Чи намагатиметься НБУ зупинити прискорення
Так. І регулятор уже почав посилювати монетарну політику.
Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. Поточний прогноз допускає її подальше підвищення до 16% у 2026 році, якщо інфляційний тиск вимагатиме жорсткішої реакції.
Механізм тут доволі прямий: високі ставки роблять заощадження у гривні привабливішими і водночас стримують надто швидке розширення кредитування та попиту.
Для населення це має дві сторони.
З одного боку, високі процентні ставки допомагають банкам підтримувати привабливішу дохідність гривневих депозитів та інших інструментів заощадження.
З іншого — дешевих кредитів у такій ситуації очікувати складно, оскільки центральний банк навмисно намагається не допустити надмірного розігріву попиту.
Для кого інфляція буде найвідчутнішою
Формально 7,7% стосується всієї економіки. Практично різні домогосподарства відчують її дуже по-різному.
Орендарі житла. Орендна плата продовжує зростати на тлі внутрішньої міграції та високої вартості будівництва.
Ті, хто регулярно користується громадським транспортом або таксі. Подорожчання пального та перегляд місцевих тарифів уже переходять у вартість перевезень.
Автовласники. Пальне залишається однією з найшвидше зростаючих категорій — плюс 28% за рік.
Домогосподарства, для яких комунальні платежі становлять значну частину бюджету. Поки зростання частини ключових тарифів обмежене, однак водопостачання та водовідведення у низці міст уже подорожчали.
Люди, які значну частину доходу витрачають на послуги. Саме ця категорія зараз дорожчає на 13,7% рік до року.
Водночас для сімей, у чиєму кошику велика частка сирих продуктів, ситуація поки виглядає м’якше — у цій групі річний приріст цін становить лише 2,2%.
Що може зробити інфляцію ще вищою
Прогноз у 10% — це базовий сценарій, а не гарантований результат.
Головним ризиком для економічного прогнозу НБУ залишається перебіг війни. Нові удари по енергетичній, виробничій або транспортній інфраструктурі можуть збільшити витрати підприємств, зменшити пропозицію товарів і створити нові логістичні проблеми.
Особливо важливі енергетичні ризики. Якщо дефіцит електроенергії виявиться більшим за очікуваний, бізнесу доведеться більше витрачати на резервну генерацію, що знову перейде в собівартість продукції.
Ще один ризик — погода та врожай. Український споживчий кошик має значну продовольчу складову, тому гірший урожай швидко відображається на загальному індексі. НБУ очікує поступового збільшення врожайності, але визнає значну залежність агровиробництва від погодних та воєнних факторів.
Окремий ризик — несподівані зміни регульованих тарифів та акцизів. НБУ прямо вказує, що конкретні строки і масштаби перегляду частини комунальних тарифів залишаються невизначеними.
А що, навпаки, може пригальмувати ціни
Працюють і фактори у протилежному напрямку.
Добрий урожай збільшить пропозицію продуктів і стримуватиме продовольчу інфляцію. НБУ, зокрема, очікує у 2026 році збільшення врожаю зернових і зернобобових до 62,2 млн тонн проти 61 млн тонн торік, а олійних — до 20,7 млн тонн проти 18,5 млн тонн.
Стабільніша ситуація в енергосистемі зменшить виробничі витрати.
Зниження світових цін на нафту може послабити тиск з боку пального, хоча перенесення таких змін на українські АЗС відбувається із затримкою.
Відтермінування перегляду окремих комунальних тарифів також тимчасово стримуватиме адміністративну інфляцію.
І нарешті, жорсткіша процентна політика НБУ має поступово обмежувати надмірний попит і не давати інфляційним очікуванням вийти з-під контролю.
Що буде після 2026 року
За нинішнім прогнозом НБУ, прискорення інфляції має бути тимчасовим.
Після приблизно 10% наприкінці 2026 року регулятор очікує зниження до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му — повернення до цільових 5%.
Цей сценарій спирається на поступове зменшення бюджетних дисбалансів, послаблення кадрового дефіциту, збільшення врожаїв, покращення ситуації в енергетиці та дію монетарної політики.
Однак горизонт у два роки для воєнної економіки містить дуже велику невизначеність. Сам НБУ називає безпекову ситуацію головним фактором, здатним суттєво змінити прогноз.
Що в підсумку
Липневі 7,7% інфляції поки не означають повернення до різкого цінового стрибка, який Україна переживала раніше. Продукти харчування загалом не демонструють неконтрольованого зростання, а низка сирих товарів навіть дешевшає.
Але структура інфляції стала менш комфортною.
Ціни швидко ростуть там, де вони зазвичай є більш інерційними: у послугах, транспорті, оренді, адміністративних тарифах. Високою залишається базова інфляція, а наслідки дорогого пального, попереднього послаблення гривні, зростання зарплат та великих бюджетних видатків ще не повністю перейшли у кінцеві ціни.
Тому найбільш імовірний сценарій на другу половину року — не ціновий вибух, але поступове прискорення інфляції.
За прогнозом НБУ, до грудня вона може дійти до 10%. Для сімейних бюджетів це означає, що найбільший тиск, імовірно, створюватиме не одна конкретна група товарів, а сукупність регулярних витрат: житло, транспорт, комунальні послуги, пальне, харчування поза домом та інші послуги.
І саме тому середній показник у 7,7% для значної частини українських домогосподарств уже зараз може відчуватися як значно вища особиста інфляція.
