Російські удари по заводах, складах, логістичних центрах, портах і торговельній інфраструктурі дедалі частіше залишають компанії не лише зі знищеними активами, а й із кредитами, податками, складними процедурами списання майна та необхідністю повторно доводити державі один і той самий факт руйнування. Європейська Бізнес Асоціація запропонувала владі великий пакет змін — від єдиного цифрового механізму фіксації збитків і розширення страхування до податкових канікул, особливих правил бронювання та дешевих кредитів для портів. Частина цих інструментів уже має державні аналоги, але бізнес вважає їх недостатніми.
Європейська Бізнес Асоціація 18 серпня оприлюднила звернення до уряду, парламенту, Державної податкової та Державної митної служб із пропозиціями щодо підтримки компаній, які втрачають майно через російські атаки. Сам лист датований 14 серпня і займає разом із детальним обґрунтуванням понад два десятки сторінок.
Зведення пропозицій до кількох пунктів — страхування, податки, бронювання та митниця — не повністю передає масштаб проблеми, яку описує бізнес. Головна претензія EBA полягає в іншому: підприємство після удару часто змушене одночасно боротися з фізичними наслідками руйнування і проходити кілька адміністративних процедур, які не визнають результати одна одної.
Саме тому бізнес пропонує перейти від набору окремих пільг до фактично нового режиму відновлення підприємств після воєнних збитків.
Один удар — три процедури і кілька пакетів документів
Найдетальніше EBA описує проблему фіксації збитків.
Після ракетного або дронового удару компанії може знадобитися окремо зафіксувати сам факт пошкодження, оцінити його вартість та підтвердити форс-мажор. Для цього використовуються акти обстеження, дані Реєстру пошкодженого та знищеного майна, звіти оцінювачів, документи ДСНС, матеріали кримінального провадження та сертифікати Торгово-промислової палати.
Але, як наголошує EBA, документ, достатній для однієї процедури, не обов’язково автоматично підходить для іншої. Акт обстеження сам по собі може не вирішувати питання банку, запис у реєстрі — страхової компанії, а сертифікат ТПП підтверджує обставини форс-мажору, але не визначає розмір збитків. При цьому частина інформації, яку підприємство має збирати, уже міститься у державних реєстрах.
Проблема особливо гостра для великих складів. Якщо знищено тисячі або десятки тисяч одиниць товару, компанії доводиться відновлювати або збирати величезний масив первинної документації саме тоді, коли могли згоріти сервери, бухгалтерські документи та сам офіс. EBA пропонує уніфікувати й максимально скоротити перелік доказів, необхідних у таких випадках.
Що пропонується натомість
Ідея полягає у принципі «подати один раз».
Факт і розмір збитків після належної фіксації мають визнаватися ДПС, банком, страховиком, Експортно-кредитним агентством, операторами грантових програм та іншими органами без повторного збирання одного й того самого пакета.
EBA навіть описує можливу цифрову модель — умовне «єВідновлення для бізнесу». В одному кабінеті підприємство могло б бачити статус обстеження, внесення інформації до реєстру, кримінального провадження, оцінки збитків, страхової виплати, банківської реструктуризації та податкового рішення. Документи завантажувалися б один раз.
Це поки що пропозиція бізнесу, а не запущена державна послуга.
Більше того, EBA окремо попереджає про безпеку таких даних. Інформація про координати виробництва, масштаби пошкодження та стан його відновлення під час війни сама може становити небезпеку. Тому асоціація пропонує не відкривати реєстр для наскрізного перегляду, а передавати конкретному банку, страховикові чи державному органу лише необхідний електронний витяг і лише за цифровою згодою компанії.
Окремий режим пропонується й для повторних ударів: якщо об’єкт уже був внесений до реєстру, а потім постраждав ще раз, повне документальне коло не повинно починатися заново.
Знищений склад можна списати, але проблему документів це не прибирає
Частину податкових механізмів держава вже передбачила.
ДПС 14 серпня нагадала, що підприємства можуть враховувати знищені товари, запаси та основні засоби при визначенні оподатковуваного прибутку. Для товарів і запасів списання відображається за правилами бухгалтерського обліку. Для основних засобів порядок залежить, зокрема, від того, чи застосовує підприємство податкові різниці. Але в усіх випадках необхідне документальне підтвердження, а ДПС прямо вказує на необхідність інвентаризації.
Саме тут EBA бачить одну із системних прогалин.
Для активів на окупованих територіях або там, де фізичний доступ небезпечний, правила інвентаризації можуть фактично відкладати остаточне списання до моменту, коли доступ стане можливим. Бізнес пропонує дозволити документально підтверджувати втрату майна актами компетентних органів без необхідності чекати фізичного доступу до об’єкта.
Тобто вимога EBA — не просто «дати податкову пільгу», а прибрати ситуацію, коли держава визнає, що підприємство було знищене, але бухгалтерська або податкова процедура все одно вимагає додаткових дій, які фізично неможливо виконати.
Податки на майно, якого фактично вже немає
Наступне питання — платежі, пов’язані зі зруйнованими об’єктами.
EBA пропонує припиняти нарахування податку на нерухомість, земельного податку та орендної плати за землю, якщо майно зруйноване або фактично непридатне до використання. Асоціація хоче поширити цей підхід на всю країну, а не пов’язувати його виключно зі статусом території бойових дій.
Запропонована модель передбачає градацію.
У разі повного знищення — повне звільнення від відповідного платежу до відновлення об’єкта. Якщо зруйнована частина — пропорційне зменшення. Якщо пошкодження незначне й підприємство продовжує працювати — можлива знижена ставка. Окремо пропонується враховувати випадки, коли знищено невелику за площею, але критичну частину комплексу, наприклад єдиний технологічний вузол, без якого все виробництво зупиняється.
За логікою бізнесу, головним критерієм має бути фактична втрата можливості користуватися майном, а не адміністративний статус області чи громади.
Це особливо важливо для Києва та інших міст, які формально не є територіями активних бойових дій, але можуть зазнавати масштабних ракетних атак. EBA аналогічно пропонує поширити спеціальні правила щодо втрати первинної документації на будь-який підтверджений випадок її знищення через воєнні дії незалежно від географії.
Податкові канікули, ПДВ і незвичайна пропозиція щодо ПДФО
У податковому блоці асоціація йде значно далі за списання майна.
Серед пропозицій — спрощене розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань, тимчасові податкові канікули для підприємств, які втратили активи та запаси, а також припинення автоматичного блокування ПДВ-накладних компаній, що заявили про неможливість виконувати податкові обов’язки через воєнні обставини.
Одна з найбільш дискусійних ідей — тимчасова ставка ПДФО 9% для підприємств, які через війну зазнали значних втрат, але продовжують працювати та зберігають персонал. EBA наголошує, що такий механізм потребуватиме запобіжників проти зловживань.
Це принципово відрізняється від адміністративного спрощення. Зміна ставки ПДФО означала б зміну податкового законодавства і безпосередньо впливала б на бюджетні надходження. Тому така пропозиція вимагатиме вже політичного рішення парламенту щодо того, кого саме вважати постраждалим бізнесом, на який строк встановлювати пільгу і як не допустити штучного переходу компаній до спеціального режиму.
Окрема проблема — акциз за товар, який згорів до продажу
Для підакцизних товарів наслідки руйнування складніші.
EBA звертає увагу на ситуацію, коли, наприклад, тютюнова продукція знищена на складі вже після сплати акцизу, але до її продажу кінцевому покупцеві. Компанія в такому випадку втрачає і товар, і вже перерахований державі податок.
Асоціація пропонує прямо врегулювати в Податковому кодексі можливість коригування акцизних зобов’язань щодо товарів, знищених унаслідок воєнних дій.
У тютюновому секторі є й інша специфічна проблема. Законодавство передбачає цілодобове відеоспостереження у місцях зберігання продукції. Бізнес стверджує, що після пошкодження складу та виходу системи з ладу ці правила можуть перешкоджати швидкому переміщенню вцілілого товару. EBA пропонує на час воєнного стану призупинити вимогу безперервного відеоспостереження саме для місць зберігання, але залишити її для виробництв.
Держава вже страхує воєнні ризики. Чому бізнесу цього недостатньо
Одна з важливих відмінностей нинішнього звернення від аналогічних дискусій перших років великої війни полягає в тому, що державний механізм страхування воєнних ризиків уже існує.
Він запрацював із 1 січня 2026 року. Є дві основні компоненти: пряма часткова компенсація збитків для бізнесу в регіонах підвищеного ризику та компенсація частини страхової премії підприємствам, які купують комерційне страхування воєнних ризиків. Адмініструє програму Експортно-кредитне агентство.
У березні уряд підвищив максимальну компенсацію за пошкоджене чи знищене майно до 30 млн грн, а максимальну компенсацію страхової премії — до 3 млн грн.
У липні правила ще раз спростили: дозволили подавати одну заяву на все постраждале майно, розширили перелік документів для підтвердження збитків та прибрали 60-денний дедлайн для звернення за компенсацією страхової премії. На той момент було погоджено 139 заяв за напрямом компенсації потенційних збитків на 2,67 млрд грн, а за компенсацією страхової премії бізнес подав 63 заяви.
Отже, EBA не пропонує створювати все з нуля. Вона вимагає різко збільшити масштаб уже наявної системи.
Від 30 до 60 млн грн — і до 100 млн для виробництва
Асоціація пропонує підвищити максимальну державну компенсацію майнових збитків із нинішніх 30 млн до 60 млн грн, а для виробничих підприємств та експортерів — до 100 млн грн.
Ліміт компенсації страхової премії пропонується збільшити з 3 млн до 10 млн грн.
Ще одна вимога — розширити перелік активів. Бізнес хоче, щоб система охоплювала не тільки нерухомість та виробниче обладнання, а й орендоване майно, вантажний транспорт, складську і логістичну інфраструктуру, товарні запаси, готову продукцію та незавершене виробництво.
Саме запаси є критичним питанням для ритейлу й великих логістичних компаній: знищений склад може коштувати значно менше, ніж товар, який перебував усередині.
За даними опитування, наведенного самою EBA, 87% опитаних компаній готові платити до 2% вартості активу за страхування, а 91% вважають необхідним покриття запасів і продукції. Асоціація тому пропонує своєрідний компроміс: бізнес збільшує власну участь у вартості страхування, а держава підвищує ліміти й розширює покриття. Ці цифри є даними самого бізнес-об’єднання і не є незалежною оцінкою всього українського ринку.
Страхувати не один завод, а саму економіку
Стратегічно EBA хоче піти ще далі — створити трирівневу національну систему страхування воєнних та катастрофічних ризиків.
Перший рівень мали б забезпечувати приватні страховики, другий — національний страховий пул за участю держави, а найбільші катастрофічні ризики передавалися б міжнародним перестраховикам, донорам та міжнародним фінансовим організаціям.
Причина зрозуміла: один великий промисловий, енергетичний чи портовий об’єкт може коштувати сотні мільйонів або мільярди гривень. Навіть істотно підвищений державний ліміт не вирішує проблему таких активів.
Тому страхування воєнних ризиків у пропозиції бізнесу перетворюється з механізму компенсації окремої компанії на інструмент інвестиційної політики. Без можливості застрахувати новий завод, склад або енергетичний об’єкт інвестор повинен закладати ризик повної втрати вкладеного капіталу.
Компанія втратила завод, але кредит залишився
Друга сторона проблеми — банківське фінансування.
Після знищення об’єкта зникає актив, який генерував дохід і міг одночасно бути заставою. Але кредитне зобов’язання автоматично нікуди не зникає.
EBA пропонує зробити зафіксований воєнний збиток підставою для максимально автоматизованого доступу до реструктуризації. На думку асоціації, постраждалий бізнес не повинен вести складні переговори з банком саме в момент, коли його фінансове становище найслабше.
Асоціація також вважає, що річного періоду реструктуризації може бути недостатньо для підприємства, яке має не просто тимчасовий дефіцит ліквідності, а фізично втратило виробничий комплекс: проєктування, дозволи, закупівля обладнання та будівництво можуть тривати довше.
Пропонується також не прив’язувати підтримку лише до окремої галузі. Однаковий підхід, за задумом бізнесу, має працювати для виробництва, логістики, складів, ритейлу, енергетики та переробки, якщо воєнний збиток офіційно підтверджено.
Бронювання як інструмент відновлення
Кадрове питання EBA розглядає не окремо від фінансового, а як його продовження.
Підприємство після руйнування певний час може мати менший оборот, нижчий фонд оплати праці та гірші фінансові показники. Через це воно ризикує перестати відповідати критеріям критично важливого підприємства саме тоді, коли йому потрібні інженери, механіки, будівельники, логісти та інші фахівці для відновлення.
Тому EBA пропонує продовжувати постраждалим підприємствам статус критично важливих і чинні бронювання до кінця 2026 року або до завершення відновлення роботи, а також дозволити збільшені ліміти бронювання.
Для ритейлу в галузевих пропозиціях названі ще конкретніші цифри: до 70% працівників мереж і до 100% на прифронтових територіях. Це поки лише пропозиція EBA, а не чинний норматив.
Чому митниця стає проблемою після знищення складу
Логістика під час війни потребує надзвичайної гнучкості. Вантаж може прямувати на склад, але за кілька годин до прибуття цей склад пошкоджують. Маршрут доводиться змінювати, автомобіль — перенаправляти, а товар — оформлювати на іншій локації.
EBA пропонує зобов’язати митні органи погоджувати зміну пункту пропуску, місця доставки або транспортного засобу невідкладно, але не пізніше чотирьох робочих годин після звернення декларанта. Також пропонується повернути окремі спрощені декларації та обмежити відбір зразків там, де він не є об’єктивно необхідним.
Окрема проблема стосується компаній зі статусом авторизованого економічного оператора. Одним із критеріїв для відповідних митних спрощень є стійкий фінансовий стан. Держмитслужба справді оцінює його за фінансовими показниками.
Але ракетний удар може різко погіршити баланс компанії не через проблеми з її бізнес-моделлю, а через фізичне знищення активів.
EBA тому пропонує тимчасово не позбавляти такі компанії авторизацій лише через погіршення фінансових коефіцієнтів, якщо вони подають план фінансового відновлення.
Порти: кредити до 300 млн грн під 1%
Особливий блок звернення присвячений портовій інфраструктурі.
За позицією EBA, багато великих портових операторів не можуть повноцінно користуватися стандартними програмами пільгового фінансування, а воєнний ризик робить комерційне кредитування надто дорогим або недоступним.
Для морських терміналів асоціація пропонує спеціальну державну кредитну програму — 250–300 млн грн на підприємство під 1% річних для відновлення пошкодженої критичної інфраструктури.
Також пропонується пільговий режим орендної плати за державне портове майно, коли через систематичні атаки фактично припиняються суднозаходи.
Для Дунайського кластеру серед ідей — інвестиції у прохідність каналів, стабільніше залізничне сполучення з Рені та зниження залізничних тарифів на перевезення вантажів у напрямку дунайських портів.
Соя, ріпак і суперечка про експортне мито
Частина пакета EBA безпосередньо не є компенсацією за знищене майно.
Наприклад, зернова галузь знову порушує питання скасування 10% вивізного мита на сою та ріпак. Аргументація полягає в тому, що через обстріли портів, дорожчу логістику, фрахт і страхування український експортер уже несе підвищені витрати, а мито додатково знижує закупівельну ціну для виробника.
Це вже не екстрена адміністративна процедура після удару, а ширша дискусія про модель аграрної політики: що для держави важливіше — стимулювання внутрішньої переробки чи максимізація конкурентоспроможності експорту сировини в умовах воєнних логістичних витрат.
Тому цей пункт, на відміну від цифровізації фіксації збитків, майже напевно буде предметом окремої політичної та галузевої дискусії.
Ритейл хоче змінити і правила посилок до €150
Аналогічно ширшим за безпосередню компенсацію є пакет для ритейлу.
Серед пропозицій — розширити пільгове кредитування на великий бізнес, збільшити можливості бронювання, переглянути окремі регуляторні обмеження та скасувати податкову пільгу для міжнародних поштових відправлень вартістю до €150.
Аргумент EBA: український ритейл працює під обстрілами, утримує склади та персонал і сплачує внутрішні податки, тоді як частина транскордонної електронної торгівлі користується пільговим режимом.
Але цей пункт також виходить далеко за межі компенсації воєнних збитків і фактично стосується конкурентної політики на ринку електронної комерції.
Навіть клінічні дослідження потребують «аварійного режиму»
21-сторінковий пакет показує, наскільки різними можуть бути наслідки одного й того самого типу атаки для різних секторів.
Для фармацевтичного та медичного сектору питання не обмежується вартістю знищеного холодильника або лабораторного обладнання.
Удар по складу чи дослідницькому центру може означати необхідність негайно перемістити препарати, біологічні зразки, лабораторні набори або обладнання до іншої установи. Чинні імпортні, митні й дозвільні процедури не завжди розраховані на таку швидку релокацію.
EBA пропонує прискорений режим митного оформлення матеріалів для клінічних досліджень, скорочені строки погодження нових локацій і спеціальні процедури для термінової заміни обладнання.
Що з цього можна зробити швидко, а що потребує парламенту
Усі пропозиції EBA не варто сприймати як один законопроєкт.
Частину можна реалізувати рішеннями уряду та центральних органів виконавчої влади: цифровий обмін документами, зміни до процедур компенсацій ЕКА, скорочення пакета документів, окремі митні процедури, зміни правил роботи державних реєстрів або пільгової оренди державного майна.
Інші кроки потребують змін до законів. Насамперед це стосується ставки ПДФО, акцизного оподаткування, окремих земельних і майнових податків, правил щодо імпортних посилок та експортних мит. Саме тому звернення направлене не лише уряду й податковій, а й профільному комітету Верховної Ради.
Є й третя група — фінансові рішення, для яких необхідне окреме бюджетне джерело. Підвищення максимальних компенсацій до десятків і сотень мільйонів гривень, гранти на відновлення, дешеві кредити портам і державна участь у страховому пулі означають додаткові потенційні зобов’язання бюджету. EBA серед можливих джерел згадує міжнародне фінансування, перестрахування та ресурси, пов’язані із замороженими російськими активами.
Головна вимога бізнесу — не залишати компанію сам на сам із наслідками удару
Пакет EBA важливий не стільки кількістю запропонованих пільг, скільки зміною самої логіки.
Зараз підприємство після удару переважно має самостійно переходити від однієї системи до іншої: ДСНС фіксує руйнування, оцінювач визначає збитки, ТПП розглядає питання форс-мажору, ДПС — податкові наслідки, банк — кредит, страховик або ЕКА — компенсацію. І кожен механізм живе за власними правилами.
Бізнес пропонує зворотний принцип: держава один раз визнає підтверджений воєнний збиток, після чого цей статус автоматично запускає набір доступних механізмів відновлення — податкові послаблення, реструктуризацію, страхову компенсацію, гранти, можливість зберегти бронювання та спрощені адміністративні процедури.
Саме ця частина може виявитися важливішою за будь-яку окрему пільгу.
Українська економіка дедалі довше працює в умовах, коли підприємство може бути успішним, платоспроможним і конкурентним, а за одну ніч втратити склад, виробничу лінію або логістичний вузол. Для такого бізнесу швидкість державної реакції стає не питанням комфорту, а питанням того, чи відновить компанія роботу взагалі.
Тепер рішення за урядом і парламентом: перетворити підтримку постраждалих підприємств на окремий системний режим або й надалі коригувати чинні програми точково. Поки що оприлюднений EBA документ є пакетом пропозицій бізнесу — жодна з нових пільг, лімітів чи спеціальних ставок, перелічених у ньому, автоматично не набрала чинності через саме звернення асоціації.
