У ніч проти 27 серпня російські війська завдали нового удару по Херсонській ТЕЦ — цього разу чотирма керованими авіабомбами. «Нафтогаз» повідомив про критичні руйнування: знищене або виведене з ладу все теплогенеруюче та енергогенеруюче обладнання, яке залишалося на станції. Атака сталася менш ніж за два місяці до традиційного початку опалювального сезону і лише через добу після попереднього удару по ТЕЦ. Для прифронтового Херсона це створює ризик принципово іншої зими — місту доведеться значно більше покладатися на децентралізоване та резервне опалення.
Що сталося з Херсонською ТЕЦ
У ніч проти 27 серпня російська армія повторно атакувала Херсонську теплоелектроцентраль, яка входить до Групи «Нафтогаз». По території підприємства вдарили одразу чотирма керованими авіаційними бомбами.
За даними «Нафтогазу», після атаки станція зазнала критичних руйнувань, а все теплогенеруюче та енергогенеруюче обладнання, яке до цього залишалося на ТЕЦ, повністю знищене або виведене з ладу.
Це був уже другий потужний удар по підприємству за дві доби. 26 серпня «Нафтогаз» повідомляв про влучання керованої авіабомби у ТЕЦ. Тоді основне джерело тепла для міста отримало серйозні пошкодження, але повний їх масштаб через безпекову ситуацію одразу встановити не могли. У компанії також зазначали, що лише протягом 2026 року станція зазнала десятків російських атак.
Після наступного удару формулювання «Нафтогазу» вже значно жорсткіше: йдеться не просто про пошкодження будівель чи окремих вузлів, а про втрату всього генеруючого обладнання, яке залишалося на підприємстві.
«Росіяни вдарили по виключно цивільному об’єкту, який забезпечує теплом значну частину житлових будинків Херсона», — заявив в. о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.
Компанія поки не назвала ані орієнтовної вартості відновлення, ані термінів, у які ТЕЦ теоретично може повернутися до роботи. Не повідомлялося також, яку саме частину обладнання можна відновити, а яку доведеться замінювати.
Тому головне питання тепер полягає вже не лише в ремонті самої ТЕЦ, а в тому, як Херсон забезпечуватиме теплом райони, які традиційно залежали від неї, якщо станцію не вдасться запустити до холодів.
Наскільки місто залежить від ТЕЦ
Херсонська ТЕЦ є одним із ключових елементів централізованого теплопостачання міста.
Масштаб цієї залежності став особливо помітним минулої зими.
Після інтенсивних російських обстрілів на початку грудня 2025 року станція була змушена призупинити роботу. Тоді без централізованого теплопостачання залишилися 470 житлових будинків — понад 40,5 тисячі абонентів.
Ці цифри не слід автоматично переносити на майбутній сезон: схема теплопостачання змінюється, частину об’єктів намагаються переводити на резервні джерела, а населення міста через бойові дії постійно змінюється.
Однак досвід минулої зими демонструє приблизний масштаб проблеми: зупинка ТЕЦ здатна одночасно зачепити десятки тисяч людей.
У грудні 2025-го «Нафтогаз» уже називав станцію після одного з масованих обстрілів «практично знищеною». Попри це, тепловикам надалі вдалося частково відновити її роботу.
Саме тому нинішнє повідомлення про знищення всього генеруючого обладнання, яке залишалося, є особливо важливим. Воно свідчить, наскільки сильно скоротився ресурс станції для чергового циклу швидких аварійних ремонтів.
Минулу зиму ТЕЦ уже проходила під постійними ударами
Опалювальний сезон 2025–2026 років для Херсона фактично став випробуванням здатності підтримувати централізоване теплопостачання під систематичними обстрілами.
За даними начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, лише протягом одного дня по ТЕЦ минулої зими прилетіло понад сотню снарядів. Інтенсивність обстрілів інколи була такою, що працівників підприємства неможливо було навіть безпечно евакуювати.
Попри це, протягом 146 днів опалювального сезону станція призупиняла роботу лише на кілька тижнів. В ОВА пояснювали це системою захисту об’єкта та постійними аварійно-відновлювальними роботами.
Після завершення сезону влада одразу почала готуватися до наступної зими — саме через очевидний ризик повторних атак.
Тепер цей сценарій уже реалізується ще до початку холодів.
Херсон готував альтернативу ТЕЦ ще до серпневих ударів
Головна зміна у підготовці Херсона до сезону 2026–2027 років — спроба децентралізувати систему опалення.
Велика ТЕЦ ефективно забезпечує теплом значну територію, але водночас є концентрованою ціллю: пошкодження одного об’єкта може залишити без послуги одразу десятки тисяч людей.
Тому місто почало планувати систему невеликих блочно-модульних котелень, які мають працювати незалежно одна від одної.
У червні начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько повідомляв, що для переведення житлових будинків на альтернативні джерела місту потрібно 54 блочно-модульні котельні. Міська влада розглядала це саме як альтернативну систему на випадок загрози великим об’єктам критичної інфраструктури.
Це принципово інша модель теплопостачання.
Замість одного великого джерела генерації місто отримує десятки менших об’єктів. Знищення або пошкодження одного з них уже не повинно паралізувати теплопостачання великого району.
Але така система потребує значної кількості обладнання, підключень до мереж, газу чи іншого палива, електроживлення та персоналу. І головне — часу.
Ще 18 серпня, тобто приблизно за тиждень до нинішніх ударів, Херсонська ОВА повідомляла, що загальна готовність об’єктів централізованого теплопостачання області становила понад 53%. Тоді тривали роботи з тепломережами, центральними тепловими пунктами й котельнями, а окремо влада обговорювала встановлення блочно-модульних котелень та підключення когенераційних установок.
Тобто атака на ТЕЦ сталася саме тоді, коли резервна модель ще перебуває на етапі розгортання.
Однієї резервної котельні недостатньо
Частину необхідного обладнання Херсонщина вже отримує.
Наприкінці травня уряд виділив із резервного фонду понад 2,2 млн грн на придбання додаткової блочно-модульної котельні для області. Її планували встановити та запустити до початку опалювального сезону.
На загальнодержавному рівні уряд одночасно виділив 3 млрд грн на встановлення 216 блочно-модульних котелень у різних регіонах України.
Проте масштаб потреб Херсона набагато більший: якщо міська влада оцінювала необхідність лише для альтернативного опалення житлових будинків у 54 установки, йдеться фактично про створення паралельної інфраструктури.
Тому знищення обладнання ТЕЦ робить питання швидкості децентралізації не резервним планом, а одним із ключових завдань перед зимою.
Чому просто швидко відремонтувати ТЕЦ може бути складно
Для Херсона існує ще одна проблема, якої немає у більшості тилових українських міст: безпека самих ремонтних бригад.
Місто розташоване безпосередньо біля лінії фронту і регулярно перебуває під артилерійськими, авіаційними та дроновими атаками.
Це означає, що навіть за наявності необхідного обладнання ремонт великого енергетичного об’єкта залежить не тільки від технологій і грошей.
Фахівці мають отримати доступ до пошкоджених конструкцій, провести дефектацію обладнання, демонтаж, доставку великих агрегатів, монтаж та випробування. Постійна загроза повторного удару здатна зупинити будь-який із цих етапів.
Ситуація 26–27 серпня наочно показує цей ризик: після першого удару фахівці ще мали визначити масштаб пошкоджень, коли вже наступної ночі по станції вдарили чотири КАБи.
Саме тому навіть оперативне постачання нового обладнання не гарантує швидкого повернення великої ТЕЦ до роботи.
Удари по теплу — частина значно ширшої кампанії
Знищення Херсонської ТЕЦ відбувається на тлі систематичних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Моніторингова місія ООН з прав людини у червні 2026 року повідомила, що протягом зими 2025–2026 років російські війська систематично та повторно атакували енергетичні об’єкти України.
За даними ООН, лише з жовтня 2025-го до березня 2026 року було зафіксовано щонайменше 423 атаки на об’єкти виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також щонайменше 74 удари по ТЕЦ та іншій тепловій інфраструктурі. Сотні тисяч цивільних у різних регіонах стикалися з перебоями теплопостачання під час сильних морозів.
ООН дійшла висновку, що такі удари, з огляду на їхній вплив на цивільне населення, ймовірно порушували фундаментальні принципи міжнародного гуманітарного права.
Херсон у цьому сенсі перебуває в особливо вразливому становищі: тут загальноукраїнська кампанія проти енергетики поєднується з можливістю застосування по об’єктах міста артилерії, FPV-дронів та авіабомб через близькість фронту.
Що тепер визначатиме, якою буде зима в Херсоні
Після атаки 27 серпня критичними стають кілька речей.
Насамперед — остаточна оцінка стану ТЕЦ. Потрібно зрозуміти, чи можливе хоча б часткове відновлення теплогенерації і скільки часу воно потребуватиме.
Друге питання — скільки блочно-модульних котелень реально вдасться доставити, встановити та підключити до холодів. Раніше місто оцінювало повну потребу у 54 установках.
Третє — можливість перебудувати теплові мережі так, щоб окремі райони могли отримувати тепло від нових локальних джерел.
Четверте — резервне електропостачання. Насоси, автоматика та частина котельного обладнання потребують електроенергії, тому децентралізоване тепло має працювати разом із генераторами, когенераційними установками та запасами палива. Саме ці питання обласна влада обговорювала під час підготовки до зими ще до останніх атак.
І нарешті, вирішальною залишається безпека. Кожен відновлений або новий тепловий об’єкт у Херсоні працюватиме в умовах постійної загрози повторних ударів.
Тому після знищення генеруючого обладнання Херсонської ТЕЦ завдання на наступні тижні фактично змінюється: місту потрібно не просто відремонтувати ще один пошкоджений енергетичний об’єкт, а максимально швидко зменшити залежність від нього.
Минулої зими працівникам ТЕЦ вдалося підтримувати роботу станції навіть після масованих обстрілів. Але атака чотирма КАБами 27 серпня створює значно складнішу вихідну точку.
До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а резервна інфраструктура ще розгортається. Саме темпи її встановлення — разом із можливістю хоча б частково відновити Херсонську ТЕЦ — визначатимуть, наскільки місто буде готове до чергової воєнної зими.
