За серпень росія послідовно атакувала розподільчі центри найбільших торговельних мереж, продуктові склади, поштові термінали й транспортні вузли. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький оцінює втрати продовольчої логістики ритейлу приблизно у 90%. Це не означає, що країна втратила 90% їжі: проблема перемістилася з виробництва продуктів у сферу їхнього зберігання, сортування й доставки до магазинів.

На початку серпня 2026 року російські ракети за одну ніч уразили одразу кілька великих логістичних об’єктів навколо Києва. Горіли розподільчі центри продуктових мереж, склади найбільшого онлайн-ритейлу та логістика «Епіцентру». Через три тижні картина повторилася: новими цілями стали склади продовольства, Roshen, COMFY, сортувальні центри «Нової пошти», гіпермаркети та інші об’єкти.

До кінця місяця влада вперше дала оцінку накопиченого ефекту цих атак. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що, «умовно кажучи», знищено близько 90% логістики продуктів харчування, яку використовували торговельні мережі. Reuters назвав це найвідвертішою на той момент офіційною оцінкою збитків, яких російська кампанія проти логістики завдала українській економіці.

Цифра звучить майже як передвісник продовольчої катастрофи. Але вона потребує важливого уточнення: 90% логістики — не 90% продовольства України і не 90% усіх складів країни.

Україна продовжує виробляти значно більше базових продуктів, ніж споживає всередині країни. Вразливою стала інша ланка — централізована інфраструктура, завдяки якій мільйони упаковок молока, м’яса, круп, овочів, фруктів та інших товарів щодня рухалися від виробника через великі розподільчі центри до магазинів.

І саме цю систему тепер доводиться фактично будувати заново.

Що насправді означають «90%»

Формулювання Висоцького принципове. В Укрінформі його слова передані як оцінка втрати близько 90% логістики продуктів харчування торговельними мережами. Reuters також говорить про приблизно 90% food logistics operated by retail chains. Інтерфакс подав ширше формулювання — близько 90% сучасних місць зберігання товарів.

Тобто наразі немає оприлюдненого державного аудиту із переліком усіх складів, їхньою площею, пропускною здатністю та математичним розрахунком, з якого випливає саме 90%.

Сам міністр обережно вжив слова «умовно кажучи».

Тому показник правильніше трактувати як оперативну урядову оцінку масштабів руйнування централізованої логістичної системи великих продуктових мереж, а не як точну статистику складської нерухомості України.

Це принципова різниця.

Наприклад, товар може фізично існувати на молокозаводі у Вінницькій області або в холодильнику виробника на Полтавщині. Але якщо розподільчий центр, через який він мав потрапити до сотень магазинів Києва та області, знищений, на полиці конкретного супермаркету цього товару кілька днів може не бути.

Саме це вже спостерігалося в столиці. Reuters повідомляв про періодичне зникнення в окремих магазинах свіжих овочів і фруктів, цукру, молочної продукції та інших товарів після ударів по логістичних депо.

Отже:

90% ≠ втрачено 90% продуктів.

90% ≠ знищено 90% усіх складів України.

90% ≠ країна залишиться без їжі.

Натомість показник сигналізує про руйнування значної частини звичної централізованої інфраструктури великих мереж, яка дозволяла дешево та швидко обслуговувати сотні магазинів.

Карта ударів: як росія послідовно вибивала логістичні вузли

Особливо вразливою виявилася Київська область — найбільший споживчий ринок країни і водночас один із головних центрів складської логістики.

5 серпня: один із найважчих ударів

У ніч проти 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та області.

Reuters повідомляв щонайменше про п’ять уражених логістичних складів у Броварському районі, серед яких були об’єкти Fozzy Group. Два розподільчі центри «Сільпо» загорілися, загинули шестеро працівників.

Згодом Асоціація ритейлерів України уточнила масштаб: постраждали чотири розподільчі центри Fozzy Group, які забезпечували магазини «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

Тієї ж ночі був знищений головний логістичний центр NOVUS площею близько 50 000 кв. м. Після його втрати компанія почала переводити постачальників на прямі поставки у магазини, використовувати резервні майданчики та регіональні вузли. У довгостроковій перспективі NOVUS заявив про перехід від одного великого централізованого хабу до мережі менших складів.

Це показовий приклад того, як один ракетний удар може змусити перебудувати логістичну модель цілої торговельної мережі.

Одночасно були знищені або серйозно пошкоджені великий комплекс Rozetka, два ключові логістичні об’єкти «Епіцентру», а також виробництво керамічної плитки компанії. Reuters писав, що Rozetka втратила свій комплекс після влучання трьох балістичних ракет.

20 серпня: удар уже по резервній логістиці

Наступною проблемою стало те, що росія почала уражати не тільки старі великі хаби, але й майданчики, якими бізнес намагався їх замінити.

20 серпня було атаковано склад «Фори» у Мартусівці Київської області, де зберігалася свіжа продукція.

Компанія почала використовувати цей об’єкт лише за тиждень до атаки — саме після втрати попередніх логістичних потужностей 5 серпня.

Попередні втрати «Фори» від першої атаки оцінювалися приблизно у 1,15 млрд грн, ще понад 100 млн грн — від наступного удару.

Того ж дня постраждали склад логістичного партнера VARUS у Борисполі, склад ЕКО Маркет та розподільчий центр виробника морозива.

У результаті виникла принципово нова проблема: компанія може знайти запасний склад, перевести туди товар — і за кілька днів знову втратити цей вузол.

27 серпня: новий удар по Київщині

27 серпня чергова російська атака знову зачепила склад, який використовувала «Фора». Ритейлер почав працювати з ним лише за кілька днів до удару. Це була вже третя атака на логістику компанії протягом одного місяця.

Того ж дня російський дрон атакував розподільчий центр COMFY на Київщині, було знищено центр мережі «Будинок Іграшок» та склад Roshen. Reuters також зафіксував удари по портах, зерносховищах, промисловості та енергетичних об’єктах.

28 серпня: «Нова пошта», Fozzy та книжкові склади

Наступної ночі удари продовжилися.

Було знищено сортувальні об’єкти «Нової пошти» на Київщині та у Сумах. У сумський термінал, за повідомленням компанії, влучили чотири керовані авіабомби.

У Вишневому постраждав гіпермаркет FOZZY Cash&Carry, а в Запоріжжі — «Епіцентр». Одночасно були знищені книжкові склади Readeat, Vivat, Book.ua та інших видавців.

Таким чином, мова вже йшла не про одну категорію бізнесу. Під ударами опинилася фактично вся інфраструктура повсякденного споживання — від їжі до поштових відправлень, книжок, побутових товарів та будівельних матеріалів.

Чому великі склади настільки важливі

Сучасний супермаркет не тримає у підсобному приміщенні запас продуктів на місяць.

Система побудована інакше.

Виробник привозить великі партії до розподільчого центру. Там товар приймають, перевіряють, сортують, розміщують за температурними зонами, формують замовлення для конкретних магазинів та відправляють вантажівками.

Один великий хаб може обслуговувати десятки або сотні магазинів.

Економіка такої системи тримається на масштабі та автоматизації. Один великий холодильний комплекс дешевший і продуктивніший за десятки маленьких складів.

Але під час війни саме концентрація перетворюється на слабке місце.

Одна ракета може одночасно вивести з ладу:

• десятки тисяч квадратних метрів складських площ;
• холодильне та морозильне обладнання;
• автоматизовані сортувальні лінії;
• запаси продуктів;
• автомобілі;
• IT-інфраструктуру;
• електроживлення;
• персонал;
• усталені маршрути сотень вантажівок.

Після цього компанія повинна не просто знайти нове приміщення. Їй доводиться перебудовувати весь потік товару.

Друга проблема: запасних складів майже немає

Це одна з найнебезпечніших особливостей нинішньої кризи.

Ще до останньої хвилі атак великі складські приміщення навколо Києва були практично повністю зайняті.

За даними Expandia, у першій половині 2026 року вакантність складської нерухомості Київського регіону впала до 2,5%. Причому навіть цей показник не означав, що компанія могла знайти великий готовий склад: на ринку залишалися переважно невеликі фрагменти близько 1000 кв. м, тоді як приміщень на 10 000 кв. м практично не було.

До великої війни Київський регіон мав приблизно 1,6 млн кв. м професійних складських площ. Уже в перші тижні вторгнення понад 300 000 кв. м було повністю або частково зруйновано. Навіть попри активне будівництво у 2025–2026 роках ринок не встиг створити великий резерв.

За оцінкою консультантки UTG Євгенії Локтіонової, лише після серпневої хвилі атак ритейл міг втратити близько 400 000 кв. м складів, з яких приблизно 80 000–100 000 кв. м — холодильні потужності. Швидко замістити, за її оцінкою, можна лише 20–30% втраченого.

Саме холодильні склади є найбільш критичними.

Коробки з макаронами можна тимчасово розмістити у звичайному приміщенні.

Молоко, м’ясо, риба, заморожені продукти — ні.

Чому першими зникають молоко, овочі та фрукти

Після атак Reuters зафіксував тимчасове зникнення у частині київських магазинів молочної продукції, свіжих овочів та фруктів, цукру й інших продуктів.

Причина різна для різних категорій.

Молочка, м’ясо, риба та заморожені продукти залежать від безперервного холодового ланцюга.

Овочі та фрукти швидко псуються і потребують високої частоти поставок.

Цукор, крупи чи бакалія можуть зберігатися довше, але масові обсяги також потребують великих площ і вантажного транспорту.

Тому навіть за наявності продукту на заводі або у виробника магазин може тимчасово отримувати не весь асортимент.

Висоцький ще 20 серпня наголошував: працюючих виробничих потужностей достатньо для внутрішнього споживання, але через перебудову логістики вибір у магазинах деякий час може бути меншим.

Чи подорожчають продукти

Поки що масового цінового шоку не сталося.

Аналіз близько 67 000 цінників у київських NOVUS та «Ашані», який наводив All Retail, показував, що між серединою та кінцем серпня однаковий продуктовий кошик подорожчав лише приблизно на 0,01%.

Водночас кількість акційних пропозицій скоротилася майже удвічі.

Це важлива деталь.

Ритейлер може не підвищувати базову ціну товару, але скоротити знижки. Для покупця кінцевий результат частково той самий — середня вартість покупки зростає.

Експерти Центру економічної стратегії зазначали, що частка логістики у вартості окремих товарів може становити близько 10%. Повернення від високої автоматизації до менш ефективних схем неминуче збільшує витрати.

Найвищі ризики — у продукції, що потребує охолодження.

Одна з оцінок UTG передбачає можливе зростання цін на молочну продукцію, свіже м’ясо та заморожені товари приблизно на 5–7%, якщо дефіцит холодильних складів збережеться. Це прогноз експерта, а не офіційний прогноз уряду.

Замість мегаскладів — десятки менших хабів

Найочевидніша відповідь бізнесу — децентралізація.

До війни логіка була простою: чим більший і автоматизованіший центр, тим нижча собівартість операції.

Тепер до економічного розрахунку додається військовий ризик.

Втрата одного мегахаба може паралізувати значну частину мережі. Втрата одного з десяти менших складів створює проблему, але не зупиняє всю систему.

NOVUS уже заявив про перехід до більш розосередженої структури. EVA після атаки на свій центр у Броварах також повідомляла про необхідність створення більш диверсифікованої логістики.

Але стійкість коштує дорого.

Замість одного автоматизованого комплексу потрібні:

більше будівель, більше генераторів, більше холодильного обладнання, більше вантажівок, складніша IT-система, додатковий персонал і довші маршрути.

Тобто нова логістика може бути безпечнішою, але вона майже неминуче буде дорожчою.

Ще один фронт — порти та залізниця

Проблема роздрібних складів наклалася на іншу логістичну кризу.

росія одночасно посилила удари по українських портах та зерновій інфраструктурі.

За даними Мінагрополітики, з 1 до 26 серпня Україна експортувала 1,423 млн тонн аграрної продукції — лише близько третини потенційного обсягу. Близько 600 000 тонн вдалося перевезти залізницею, ще приблизно 600 000 тонн — дунайським напрямком.

Це інша логістична система, ніж та, яка наповнює полиці супермаркетів, і змішувати два показники не варто.

Але економічно вони взаємопов’язані.

Якщо морський експорт обмежений, аграрії отримують менше доходів. Якщо дорожчає внутрішня логістика — зростають витрати переробників та магазинів. Якщо одночасно пошкоджується енергетика — дорожчає виробництво і холодне зберігання.

У результаті російський тиск працює не через один «великий дефіцит», а через накопичення десятків додаткових витрат у всьому ланцюгу.

Чи намагається росія паралізувати великі міста

Українська влада вважає нинішню хвилю атак системною.

Після майже безперервних нальотів 27–28 серпня керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що метою хвиль реактивних безпілотників є паралізувати Київ, одночасно виснажуючи ППО та населення.

Структура уражених об’єктів цю версію принаймні підсилює.

Удари припадають на:

• продовольчі розподільчі центри;
• поштові сортувальні термінали;
• склади e-commerce;
• залізницю;
• порти;
• виробничі майданчики;
• енергетичну інфраструктуру;
• торговельні центри та гіпермаркети.

російське Міноборони після удару 5 серпня заявляло, що атакувало сім логістичних центрів, які начебто використовувалися для зберігання товарів подвійного призначення та компонентів безпілотників. Доказів щодо конкретних об’єктів Москва не надала. Водночас українські компанії повідомляли про знищення складів продуктів, товарів та цивільної логістики.

Чому загальнонаціонального голоду все ж не прогнозують

Є кілька фундаментальних запобіжників.

По-перше, Україна залишається великим виробником продовольства.

Лише пшениці останніми роками виробляється приблизно 23–25 млн тонн за внутрішнього споживання близько 6 млн тонн, повідомляло Мінагрополітики.

По-друге, продовольчий ринок не складається лише з великих супермаркетів.

Є виробники, гуртові ринки, невеликі магазини, локальні мережі, ринки та прямі поставки.

По-третє, великі мережі вже довели, що здатні швидко змінювати схеми доставки.

Після втрати головного центру NOVUS приблизно за тиждень адаптував значну частину постачання. Fozzy перерозподіляла потоки між іншими об’єктами. Постачальники дедалі частіше доставляють товар безпосередньо до магазинів.

Тобто росія може суттєво погіршити ефективність системи, але знищення складу не дорівнює знищенню самого ринку.

Головний ризик — не порожні полиці, а деградація системи

Саме тут цифра 90% набуває іншого значення.

Найнебезпечнішим сценарієм є не миттєве зникнення продуктів у всій Україні.

Небезпека — у поступовому переході від сучасної централізованої та дешевої логістики до дорожчої аварійної системи.

Спочатку мережа втрачає один великий склад.

Потім перекидає товар до меншого.

Потім змінює маршрути.

Потім наймає додаткові машини.

Потім зменшує асортимент.

Потім скорочує акції.

Потім заморожує інвестиції та найм.

Fozzy Group після серії серпневих атак, унаслідок яких постраждали десять її розподільчих центрів, оголосила про тимчасове скорочення витрат, зокрема призупинення найму, премій та перегляду зарплат.

Це вже не тільки проблема конкретної полиці в супермаркеті.

Це вплив на зарплати, зайнятість, інвестиції, податкові надходження та економічне зростання.

Що може статися восени та взимку

Подальший розвиток ситуації залежатиме передусім від інтенсивності російських атак.

Сценарій 1. Удари скорочуються

Мережі поступово відновлюють запаси, запускають резервні об’єкти та прямі поставки.

Асортимент нормалізується.

Ціни отримують лише обмежений додатковий логістичний тиск.

Сценарій 2. Атаки на склади тривають

Ритейл дедалі активніше переходить на невеликі розподілені хаби.

Зростає транспортне плече і потреба у вантажівках.

Акцій стає менше, частина повільно обігових товарів зникає.

Найбільш вразливими залишаються продукти холодового ланцюга.

Сценарій 3. Одночасний удар по логістиці та енергетиці

Це найскладніший варіант.

Холодильні склади потребують електроенергії. Генератори дозволяють підтримувати їхню роботу, але різко збільшують витрати.

Якщо до цього додаються удари по залізниці, дорогах та паливній інфраструктурі, локальні перебої можуть ставати довшими.

Навіть тоді більш імовірним є нерівномірний дефіцит окремих товарів у певних містах і мережах, а не загальнонаціональна відсутність продуктів.

Показник, за яким тепер варто стежити

Тому наступним важливим числом після «90%» має стати не відсоток зруйнованих складів.

Ключове питання — яку частину втраченої пропускної здатності ритейл уже зміг відновити.

Іншими словами, для споживача важливіше не те, скільки старих розподільчих центрів залишилося, а чи можуть торговельні мережі щодня доставляти необхідний обсяг продуктів до магазинів.

Поки що система працює.

Але працює вона вже інакше: з довшими маршрутами, меншим резервом, дефіцитом складських площ і дедалі більшими витратами на стійкість.

Саме це і є головним наслідком серпневої кампанії проти української логістики.

росія не знищила 90% української їжі.

Вона завдала удару по системі, яка перетворює вироблену в Україні їжу на товар на полиці конкретного магазину в конкретному місті.

І тепер ключове економічне змагання полягає в тому, чи зможе український бізнес швидше розосередити й відновити цю систему, ніж росія встигатиме руйнувати її нові вузли.