У 2026 році держава вперше виділила окремий мільярд гривень на захисні споруди в дитсадках. Понад 972 млн грн уже розподілені між 18 проєктами у дев’яти областях, а перший об’єкт запрацював у Пісочині на Харківщині. Але за показовим відкриттям стоїть складніша картина: цей садок почали реконструювати ще 2021 року, решта 17 проєктів поки не введені в експлуатацію, а реальна ціна одного безпечного місця може сягати сотень тисяч гривень.
На початок нового навчального року в Україні вперше з’явився практичний результат окремої державної програми з будівництва та реконструкції укриттів саме для дошкільнят. Міністерство освіти і науки повідомило, що з передбаченого на 2026 рік 1 млрд грн понад 972 млн грн уже спрямовано на 18 проєктів у дев’яти областях. Перший підземний дитсадок, профінансований у межах цієї програми разом із місцевими коштами, запрацював на Харківщині.
Для дошкільної освіти це важливий рубіж. Держава багато років фінансує захисні споруди у школах, але окрема субвенція на дитсадки з’явилася лише у 2026-му. Саме для найменших дітей дистанційний формат є особливо проблемним: дитсадок виконує не тільки освітню функцію, а й забезпечує соціалізацію дитини та фактично дає батькам можливість повернутися до роботи.
Водночас відкриття одного об’єкта ще не означає, що програма виконана. І навіть формулювання «перший садок, побудований за кошти субвенції», яке використовує МОН, потребує уточнення: пісочинський проєкт стартував задовго до появи субвенції й отримав державне фінансування для завершення робіт.
Перший результат: що саме відкрили у Пісочині
Перший підземний дитсадок «Мобіль» у Пісочинській громаді Харківської області відкрили 13 липня 2026 року.
Це не просто підвальне приміщення, переобладнане під групи. Проєкт передбачав реконструкцію самого закладу дошкільної освіти та будівництво окремої сучасної захисної споруди цивільного захисту, з’єднаної з корпусами безпечними переходами. Діти й персонал можуть перейти до захищеної частини, не виходячи на вулицю.
Підземний простір має вісім навчальних приміщень, медпункт, кімнату для прийому їжі, санітарні приміщення та душові. Передбачені два незалежні джерела електроживлення, резервні генератори, ліфт і безбар’єрні маршрути. Захисна споруда має властивості протирадіаційного укриття та може функціонувати автономно.
Для дошкільної освіти об’єкт розрахований на 260 дітей в одну зміну. Водночас як споруда цивільного захисту він може вміщувати понад тисячу людей. Якщо кількість заявок зростатиме, адміністрація допускає роботу дитсадка у дві зміни, тобто фактична кількість дітей, які користуватимуться ним протягом дня, потенційно може перевищити одночасну місткість.
У садку сформована 21 група. Одна з них призначена для дітей з особливими освітніми потребами; Харківська ОВА називає її першою в Україні спеціальною групою для дітей із четвертим та п’ятим рівнями підтримки.
Перші місяці роботи показали й практичний ефект для родин. У репортажі Суспільного одна з матерів розповідала, що після відкриття садка розглядає можливість повернутися на роботу. Директорка закладу пояснювала, що до цього багато дітей фактично близько чотирьох років залишалися вдома й отримували дошкільну освіту дистанційно.
Тобто ефект від такого будівництва вимірюється не лише кількістю місць. Безпечний дитсадок повертає до звичайнішого режиму життя одразу дві групи населення — дітей та їхніх батьків.
Але Пісочин не побудували з нуля за субвенцію 2026 року
Це принципове уточнення.
Реконструкція дитсадка у Пісочині почалася ще 2021 року. До завершення проєкту йому не вистачало близько 50 млн грн. Ці кошти держава зрештою надала через Міністерство освіти і науки, повідомляв керівник Харківської ОВА.
За урядовим розподілом 2026 року бюджет Пісочинської громади отримав на облаштування укриття 47,681 млн грн державної субвенції.
Отже, нова субвенція дала змогу завершити та запустити раніше розпочатий об’єкт, а не профінансувала весь підземний дитсадок від проєктування до введення в експлуатацію.
Це не применшує значення програми. Навпаки, такий підхід частково пояснює, чому саме Пісочин став першим: МОН під час відбору прямо віддавало перевагу не лише територіям із високими безпековими ризиками, а й об’єктам, на яких будівельні роботи вже розпочалися.
Тобто держава спробувала використати перший мільярд не лише для запуску нових будівництв, а й для швидкого доведення до результату проєктів із високою готовністю.
Скільки коштує одне місце у підземному дитсадку
Тут цифри залежать від того, що саме рахувати.
Харківська ОВА вказує загальну вартість реконструкції та будівництва захисної споруди у Пісочині на рівні понад 168 млн грн. Під час відкриття керівник ОВА називав журналістам Суспільного округлену цифру — близько 180 млн грн. Фінансування надходило з державного, обласного та місцевого бюджетів.
За місткості 260 дітей це дає приблизно:
понад 646 000 грн за одне місце, якщо виходити з офіційних 168 млн грн;
близько 692 000 грн за місце, якщо рахувати від орієнтовних 180 млн грн.
Але це не «ціна одного місця в укритті» у чистому вигляді. До загальної суми входили реконструкція самого дитсадка, оновлення фасаду, даху, вікон і групових приміщень, будівництво захисної споруди, інженерні мережі, автономне енергоживлення, доступність та інші роботи.
Якщо ж рахувати лише державну субвенцію 2026 року — 47,681 млн грн — на заявлені 260 місць, виходить приблизно 183 000 грн державних коштів на одне місце. Але і цей показник не можна використовувати як універсальну ціну будівництва, адже значна частина проєкту була профінансована раніше та з інших бюджетів.
Таким чином Пісочин дає радше орієнтир масштабу витрат: повноцінна безпечна інфраструктура для кількох сотень дошкільнят коштує десятки або сотні мільйонів гривень.
Де будують інші укриття: карта державного фінансування
Урядове розпорядження №351-р розподілило 972,418 млн грн між місцевими бюджетами дев’яти областей. МОН говорить про 18 фізичних проєктів, тоді як у самому урядовому розподілі зазначено 14 бюджетів-одержувачів. Це означає, що в частині громад або областей один бюджет фінансує більше ніж один об’єкт. Урядовий документ не розкладає всі 18 проєктів по окремих дитсадках.
| Область | Бюджети, які отримали субвенцію | Державне фінансування |
|---|---|---|
| Вінницька | Вінницька міська громада | 43,420 млн грн |
| Дніпропетровська | Криворізька міська громада | 61,513 млн грн |
| Запорізька | Запорізька міська громада | 242,045 млн грн |
| Київська | Бориспільська — 15,974 млн; Ірпінська — 42,932 млн | 58,906 млн грн |
| Миколаївська | Миколаївська міська громада | 46,484 млн грн |
| Одеська | Фонтанська сільська громада | 10,365 млн грн |
| Сумська | Миколаївська селищна громада | 75,219 млн грн |
| Харківська | обласний бюджет — 136,249 млн; Пісочинська — 47,681 млн; Савинська — 30,900 млн; Харківська міська — 125,057 млн | 339,886 млн грн |
| Херсонська | Високопільська — 54,677 млн; Чорнобаївська — 39,904 млн | 94,580 млн грн |
| Разом | 14 бюджетів-одержувачів, 18 проєктів | 972,418 млн грн |
Дані — розпорядження Кабінету Міністрів №351-р від 20 квітня 2026 року.
Найбільшу суму отримала Харківська область — майже 340 млн грн, або близько 35% усього розподілу. Друга — Запорізька з 242 млн грн, майже чвертю всього ресурсу. Це відповідає заявленій логіці програми: більша вага надавалася територіям із підвищеними безпековими ризиками.
Середній арифметичний розмір державного фінансування становить приблизно 54 млн грн на один із 18 проєктів. Але цей показник також не можна сприймати як середню вартість підземного садка: субвенція покриває лише частину загальної вартості, обсяги співфінансування різні, а самі об’єкти відрізняються місткістю, ступенем готовності та типом робіт.
Які проєкти взагалі могли отримати гроші
Субвенція не розподілялася автоматично між усіма громадами.
За урядовими правилами основною категорією були дитсадки із щонайменше 100 вихованцями. Окремо претендувати могли спеціальні дитсадки, а також менші заклади, якщо вони є єдиними у громаді, де можна організувати очний або змішаний процес, чи якщо приміщення планують використовувати для дітей із кількох ЗДО.
Проєкт мав бути внесений до державного секторального портфеля та системи DREAM. Під час подачі заявки громада зазначала власне співфінансування і надавала гарантію завершити проєкт або профінансований компонент до кінця 2026 року.
Це важливо для оцінки строків решти об’єктів. Формально громади, які отримали кошти, брали на себе саме такий дедлайн. Тому кінець 2026 року стане першим реальним тестом ефективності нової програми.
Ще один запобіжник стосується кошторисів. Якщо вартість інвестиційного проєкту протягом бюджетного року зростає більш ніж на 10% порівняно із заявкою, додаткове здорожчання не можна перекласти на цю державну субвенцію — його мають фінансувати місцеві бюджети.
Таким способом уряд намагається не допустити ситуації, коли початково дешевший проєкт після отримання державних грошей різко дорожчає за рахунок центрального бюджету.
Коли запрацюють решта 17
Саме тут поки найбільше невідомих.
Станом на 1 вересня МОН підтвердило роботу першого підземного садка і продовжує говорити загалом про 18 профінансованих проєктів. Єдиного публічного зведення з відсотком готовності, фактичною вартістю, місткістю та датою відкриття кожного з решти 17 об’єктів міністерство у своєму повідомленні не оприлюднило.
Йдеться про 17 інших проєктів облаштування захисних споруд у дитсадках, а вони можуть бути на різних стадіях та передбачати різні типи робіт — нове будівництво, реконструкцію або завершення вже розпочатого об’єкта.
На Харківщині, наприклад, після Пісочина обласна влада називає наступними підземні дитсадки у Дергачівській та Харківській громадах.
Але приклад самої Харківщини показує, що плани можуть коригуватися. Раніше підземний дитсадок планували і у Старому Салтові, однак від проєкту відмовилися через невелику кількість дітей, складну логістику та можливість використовувати для дошкільнят уже побудовану підземну школу.
Тобто для оцінки програми важлива не кількість оголошених будівництв, а кількість реально введених в експлуатацію місць.
Чому окрема програма для дитсадків з’явилася саме зараз
На перший погляд, проблема укриттів у дошкільній освіті вже значною мірою вирішена. За даними МОН, у 2022 році укриття безпосередньо на території дитсадка або в радіусі до 100 метрів мали 56,1% закладів, а восени 2026 року — вже 83%. Усі дитсадки, які працюють очно або у змішаному форматі, за твердженням міністерства, мають доступ до укриттів.
Але «доступ до укриття» та можливість нормально працювати під час регулярних повітряних тривог — не тотожні речі.
Особливо це помітно у прифронтових областях, де тривоги можуть тривати довго, а час від оголошення загрози до удару — бути мінімальним. Перехід кількох десятків маленьких дітей до стороннього укриття навіть за сто метрів є принципово складнішим, ніж евакуація старшокласників.
Саме тому підземний або інтегрований у будівлю захищений простір змінює модель роботи закладу. У Пісочині дитина може фактично продовжувати освітній процес у захисній споруді, а не лише перечікувати там тривогу.
Це особливо важливо для Харківської, Запорізької, Сумської та Херсонської областей, де безпекова ситуація часто робить звичайний режим роботи дитсадків неможливим.
Масштаб програми поки невеликий
Інший бік питання — охоплення.
З 1 вересня 2026 року в Україні працюють 11 622 заклади дошкільної освіти, з яких 9301 — очно, 1111 — у змішаному форматі та 1210 — дистанційно. Дошкільну освіту розпочали 712 987 дітей.
На цьому тлі 18 профінансованих проєктів — точкове втручання, а не масове переобладнання системи.
Навіть якщо кожен із них матиме місткість, співставну з Пісочином, ідеться лише про кілька тисяч одночасних місць. Реальне охоплення стане зрозумілим тільки після того, як МОН оприлюднить місткість усіх 18 об’єктів.
Водночас перший мільярд важливий як зміна самої моделі фінансування. Раніше громади мали шукати гроші на дошкільні укриття переважно у власних бюджетах або через окремі програми відновлення. Тепер для цього існує окремий державний інструмент, а заявки та інвестиційні проєкти проходять через DREAM. МОН також зазначає, що реалізація цих проєктів підтримується Європейським Союзом у межах Ukraine Facility.
Що насправді покаже, чи спрацював перший мільярд
Пісочин уже доводить, що державне співфінансування може розблокувати об’єкт, який роками не вдавалося завершити. Але для оцінки всієї програми одного урочистого відкриття недостатньо.
Ключовими показниками наприкінці 2026 року будуть кількість із 18 проєктів, які реально ввели в експлуатацію; сумарна кількість створених безпечних місць; остаточна вартість кожного об’єкта; частка державного і місцевого фінансування; а також те, чи дозволило відкриття укриття перевести конкретний дитсадок із дистанційного режиму в очний або змішаний.
Окремо варто порівнювати вартість одного одночасного місця. Пісочин із приблизно 0,65–0,69 млн грн загальних капітальних витрат на дитину може бути як типовим орієнтиром, так і дорогим винятком — цього поки неможливо визначити без даних щодо інших 17 проєктів.
І нарешті, має значення фактичне завантаження. Побудувати підземне приміщення на 300 дітей недостатньо, якщо через демографічні зміни, евакуацію населення або складну логістику ним користуватимуться кілька десятків. Відмова від проєкту у Старому Салтові якраз демонструє необхідність співвідносити безпекові інвестиції з реальною кількістю дітей.
Від одного садка до системи
Перший підземний дитсадок на Харківщині — це радше початок перевірки нової моделі, ніж доказ її масштабного успіху.
Держава вперше виділила 1 млрд грн спеціально на укриття у дошкільних закладах, 972,4 млн грн уже розподілила між 18 проєктами, а Пісочин показав перший практичний результат. Але цей результат став можливим тому, що будівництво почалося ще 2021 року і до моменту появи субвенції значна частина робіт уже була виконана.
Тепер головне питання — що станеться з іншими 17 проєктами.
Громади зобов’язувалися завершити профінансовані роботи до кінця 2026 року. Якщо більшість об’єктів справді введуть у дію і вони повернуть тисячі дошкільнят до безпечного офлайну, перший мільярд можна буде розглядати як основу окремої довгострокової програми.
Якщо ж наприкінці року значна частина залишатиметься на стадії будівництва, головною історією стане вже не обсяг розподілених коштів, а здатність держави та громад перетворювати бюджетні рішення на реальні місця для дітей.
Поки ж є один вимірюваний результат: 260 одночасних місць у Пісочині та перший досвід, коли підземна освітня інфраструктура, раніше переважно орієнтована на школи, стала доступною і дошкільнятам.
