Люди, які через російську агресію втратили роботу або можливість заробляти, тепер можуть зафіксувати ці втрати в міжнародному Реєстрі збитків. Нова категорія А3.4 охоплює не лише офіційно працевлаштованих: заяву можуть подати працівники за цивільно-правовими та усними домовленостями, сезонні працівники й частина самозайнятих. Але є принципове обмеження: подання заяви ще не означає ані призначення, ані виплати компенсації.
З 25 серпня на порталі «Дія» повноцінно запрацювала нова категорія міжнародного Реєстру збитків для України — А3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Вона призначена для фізичних осіб, які 24 лютого 2022 року або пізніше через російську агресію втратили роботу чи самозайнятість в Україні, а разом із ними — зарплату або інший дохід.
Це суттєво розширює коло економічних втрат, які українці можуть офіційно зафіксувати для майбутнього репараційного механізму. Раніше через «Дію» вже приймали, зокрема, заяви щодо знищеного чи пошкодженого житла, вимушеного переміщення, втрати приватного підприємництва та інших видів шкоди. Тепер окремо можна заявити про заробіток, який людина не отримала саме через фактичну втрату роботи.
Однак тут є важливе застереження. Реєстр збитків не є програмою соціальної допомоги на кшталт єПідтримки чи єВідновлення. Після заповнення заяви гроші на картку не надходять. Завдання Реєстру зараз — зібрати, перевірити й зафіксувати вимогу та докази, щоб надалі їх могла розглянути міжнародна компенсаційна комісія.
Хто може подати заяву за категорією А3.4
Головних умов три.
Людина повинна була мати оплачувану роботу або здійснювати самозайняту діяльність на території України в її міжнародно визнаних кордонах, втратити цю роботу чи діяльність 24 лютого 2022 року або пізніше, а між втратою і міжнародно-протиправними діями Росії має існувати причинний зв’язок.
Причому поняття оплачуваної роботи Реєстр трактує значно ширше, ніж лише оформлення за типовим трудовим договором.
Через «Дію» дозволено вказати роботу:
- за трудовим договором чи контрактом;
- за цивільно-правовим договором, якщо людина не виконувала його як ФОП;
- за усною домовленістю;
- на підставі неформальної або неявної домовленості;
- у статусі самозайнятої особи без реєстрації ФОП.
Отже, відсутність паперового трудового договору сама по собі не закриває шлях до Реєстру. Офіційні роз’яснення прямо допускають заяви від людей, які працювали за усною домовленістю, сезонно, нянями або в інших формах зайнятості, якщо вони можуть достатньо переконливо пояснити й підтвердити, що виконували оплачувану роботу.
Так само не обов’язково, щоб людина працювала на відповідному місці ще до 24 лютого 2022 року. Критичною є дата втрати: вона повинна припадати на 24 лютого 2022 року або пізніше та бути пов’язана з російською агресією.
Що означає «самозайнята особа» і чому її не треба плутати з ФОПом
Саме тут потенційно виникатиме найбільше непорозумінь.
Для категорії А3.4 самозайнятою вважається людина, яка самостійно здійснювала індивідуальну економічну або професійну діяльність, але не була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Реєстр як приклади називає лікарів, адвокатів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів, архітекторів, а також людей, зайнятих науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою чи викладацькою діяльністю. Перелік не є вичерпним.
Натомість ФОП, який утратив прибуток від підприємницької діяльності, повинен використовувати категорію А3.5 «Втрата приватного підприємництва».
Розмежування можна спростити так:
| Ситуація | Категорія |
|---|---|
| Працівник за трудовим договором утратив роботу | А3.4 |
| Людина працювала за ЦПД не як ФОП і втратила цю роботу | А3.4 |
| Людина працювала за усною чи фактичною домовленістю й отримувала оплату | А3.4 |
| Адвокат, нотаріус, інший самозайнятий фахівець без статусу ФОП утратив діяльність | А3.4 |
| Зареєстрований ФОП через війну втратив можливість вести бізнес і прибуток | А3.5 |
Для ФОП предмет заяви дещо інший: категорія А3.5 стосується втраченого прибутку від підприємницької діяльності, а не зарплати найманого працівника. ФОП не зобов’язаний бути чинним на момент подання: достатньо, щоб підприємницький статус існував на момент відповідної втрати.
Які втрати можна включити до А3.4
Офіційні правила дозволяють заявляти про заробіток, який людина не отримала внаслідок фактичної втрати роботи чи самозайнятості.
Це можуть бути:
заробітна плата, премії та бонуси, надбавки, передбачені роботою компенсації, пільги та інші пов’язані з роботою доходи.
У заяві потрібно прив’язати суму до певного періоду — наприклад, до місяця, року або всього часу, протягом якого людина не могла отримувати відповідний заробіток.
І тут є суттєва юридична деталь. Правила говорять саме про доходи, не отримані «внаслідок фактичної втрати роботи». Тобто А3.4 не варто автоматично трактувати як універсальний механізм стягнення будь-якої невиплаченої зарплати.
Наприклад, якщо підприємство продовжує працювати, трудові відносини не припинилися, але роботодавець просто заборгував працівникові зарплату, з тексту правил не випливає, що така заборгованість сама по собі підпадає під А3.4. Має бути доведена саме втрата оплачуваної роботи чи можливості здійснювати самозайняту діяльність через війну.
Який зв’язок із війною треба показати
Одного факту, що людина втратила роботу після 24 лютого 2022 року, недостатньо. Необхідно пояснити, чому саме ця втрата була наслідком російської агресії.
Типові ситуації можуть виглядати так: підприємство було зруйноване або пошкоджене й припинило роботу; місто чи район було окуповано; діяльність стала неможливою через бойові дії; роботодавець евакуювався або закрив виробництво; працівник був вимушений залишити місце проживання; діяльність самозайнятої особи стала неможливою через окупацію, руйнування робочого приміщення чи інші безпосередні наслідки війни.
Сам Реєстр не встановлює закритого переліку таких обставин. У формі потрібно повідомити дату фактичної втрати роботи, обставини, що до неї призвели, та, якщо період втрати завершився, його кінцеву дату.
Практично це означає, що найсильнішою буде заява, в якій вибудуваний зрозумілий ланцюг:
робота → конкретна подія, пов’язана з агресією → припинення роботи → період без доходу → розмір неотриманого заробітку.
Що подавати як докази
Частина інформації заповнюється автоматично. «Дія» повідомляє, що відомості про роботу та доходи підтягуються з Пенсійного фонду України починаючи з 1 січня 2021 року. Правила Реєстру також передбачають використання інформації з інших державних електронних джерел, зокрема податкових. Якщо дані ПФУ неправильні або неповні, заявник може додати пояснення та власні документи.
Для підтвердження самого факту роботи Реєстр рекомендує, зокрема, трудовий чи цивільно-правовий договір, трудову книжку, наказ про прийняття на роботу або звільнення, платіжні відомості, банківські виписки, пропозицію про працевлаштування, заяву про прийняття на роботу, відомості про місце роботи та опис виконуваних обов’язків.
У випадку неформальної зайнятості корисними можуть бути листування з роботодавцем або замовником, банківські перекази за виконану роботу, повідомлення про графік, завдання, розрахунки, фотографії з місця роботи та інші матеріали, які в сукупності показують, що людина справді працювала й отримувала за це гроші.
Окремо потрібно підтверджувати обставини втрати роботи. Тут можуть знадобитися накази роботодавця, повідомлення про закриття підприємства, документи про звільнення чи припинення діяльності, листування, фото зруйнованого місця роботи або будь-які інші матеріали, які пов’язують припинення роботи з війною.
Для визначення розміру вимоги особливо важливі відомості про дохід до втрати роботи та сплачені з нього податки. Саме ці дані прямо названі Реєстром серед доказів, необхідних для оцінювання заявленого заробітку.
А якщо документів майже немає
Це не означає, що людина автоматично втрачає право подати заяву.
«Дія» прямо зазначає: заяву можна подати навіть без документів про офіційне працевлаштування, якщо є можливість іншим способом підтвердити факт виконання роботи та отримання оплати. Якщо частина документів утрачена, заявник може додати ті докази, які збереглися, та власні пояснення.
Це особливо важливо для людей з окупованих територій або підприємств, документи яких були знищені.
Водночас принцип «документів немає — просто напишу суму» тут не працює. Чим менше державних або формальних даних, тим важливішою стає сукупність альтернативних доказів.
Чи треба бути зареєстрованим безробітним
Ні.
Реєстр прямо зазначає, що реєстрація в Державній службі зайнятості не є передумовою для подання заяви. Але якщо людина ставала на облік як безробітна, цю інформацію варто зазначити.
У самій формі для цього передбачено окремий блок. Там же необхідно повідомити про допомогу, отриману від українських органів влади, наприклад виплати по безробіттю.
При цьому отримання державної, донорської чи іншої допомоги не забороняє подавати заяву до Реєстру. Це окрема інформація, яку надалі враховуватиме компенсаційний механізм.
Якщо людина вже знайшла нову роботу
Подаватися все одно можна.
Новий роботодавець в Україні або за кордоном не анулює попередньої втрати. У заяві потрібно показати період між фактичною втратою роботи та її відновленням, а також повідомити інформацію про подальше працевлаштування.
Те саме правило поширюється на самозайнятих: відновлення професійної діяльності не позбавляє їх можливості заявити про попередній період втрати.
Є навіть окреме роз’яснення для мобілізованих. Якщо через мобілізацію внаслідок повномасштабного вторгнення людина втратила попередню оплачувану роботу чи самозайнятість, той факт, що тепер вона отримує грошове забезпечення за військову службу, сам по собі не виключає подання заяви А3.4.
А якщо роботу втрачали кілька разів
Такі ситуації також передбачені.
«Дія» повідомляє, що в разі кількох окремих втрат роботи людина може подати одну або кілька заяв.
Наприклад, людина могла втратити роботу в Маріуполі у 2022 році, згодом працевлаштуватися в іншому місті, а через певний час повторно залишитися без роботи після знищення нового підприємства. Кожний епізод має власні дати, обставини та період втрати доходу, тому їх потрібно описувати окремо й послідовно.
Як визначити суму вимоги
У формі є окреме поле «орієнтовна сума вимоги заяви». Крім нього, Реєстр збирає інформацію про попередній дохід і податки, державну допомогу, період без роботи та подальше працевлаштування.
Заявнику не варто сприймати цю суму як уже погоджену компенсацію.
На нинішньому етапі логіка така: людина вказує, скільки доходу, на її думку, вона не отримала за відповідний період, і підтверджує це наявними доказами. Остаточну методику оцінювання й суму, яка може бути присуджена, визначатиме не «Дія» і не сам Реєстр.
Це також означає, що безпечніше максимально повно розкрити інформацію про попередній дохід, нову роботу та отриману допомогу, а не намагатися самостійно передбачити, що майбутня комісія відніматиме або враховуватиме.
Як подати заяву в «Дії»
Послуга доступна через вебпортал «Дія», безоплатна. Орієнтовний час заповнення, який зазначає сервіс, — до 15 хвилин, хоча підготовка доказів може зайняти значно більше часу.
Порядок такий:
- Авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису.
- Відкрити «Репарації: міжнародний Реєстр збитків» і категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи».
- Перевірити автоматично підтягнуті дані.
- Додати інформацію про роботу або самозайнятість, обставини її втрати, період без роботи, подальше працевлаштування й отриману державну допомогу.
- Вказати орієнтовну суму вимоги.
- Завантажити доступні докази.
- Підписати заяву електронним підписом і відправити.
Форму не обов’язково заповнювати за один раз: правила дозволяють зберегти чернетку та повернутися до неї пізніше.
«Дія» наразі вказує для додаткових файлів формати PNG, JPG і HEIC та максимальний розмір 5 МБ на файл. Тому документи варто завчасно відсканувати або сфотографувати так, щоб текст залишався читабельним.
Що відбувається після відправлення
Після подання заяви Реєстр перевіряє її та докази і вирішує, чи відповідає вона критеріям для внесення до Реєстру. Інформація про статус має надходити через особистий кабінет «Дії» та електронну пошту.
І саме тут проходить головна межа між нинішнім Реєстром і майбутньою компенсацією.
Внесення заяви до Реєстру не означає:
- що вимогу вже розглянули по суті;
- що заявлена сума підтверджена;
- що компенсацію присуджено;
- що відома дата виплати;
- що виплата взагалі відбудеться автоматично.
Рішення щодо обґрунтованості вимоги та суми компенсації має ухвалювати Міжнародна компенсаційна комісія для України.
Чому грошей поки не виплачують
Міжнародна система репарацій створюється поетапно.
Першим елементом став Реєстр збитків — своєрідна база вимог і доказів. Другим має стати Міжнародна комісія з розгляду вимог, яка вже зможе розглядати заяви по суті й визначати належну суму компенсації.
Конвенцію про створення цієї Комісії ухвалили в Гаазі в грудні 2025 року. Але станом на 4 вересня 2026 року вона ще не набула чинності: за даними Договірного офісу Ради Європи, документ має вісім ратифікацій або приєднань, включно з Європейським Союзом. Для запуску Комісії необхідні щонайменше 25 ратифікацій держав або регіональних інтеграційних організацій та достатні фінансові зобов’язання для початку її роботи.
Тобто подавати заяву зараз має сенс не тому, що компенсація вже готова до виплати, а тому, що формується доказова база майбутніх вимог до Росії.
Що варто зробити перед відкриттям заяви
Для людини, яка втратила роботу, найкраще спершу скласти власну коротку хронологію: де й на яких умовах вона працювала, скільки заробляла, коли й через яку подію втратила роботу, до якого часу тривала втрата та коли з’явилося нове джерело доходу.
Після цього варто зібрати докази у три окремі групи.
Перша — доказ існування роботи: договір, наказ, трудова книжка, банківські перекази, листування, платіжні відомості.
Друга — доказ зв’язку втрати з війною: повідомлення роботодавця, наказ про припинення роботи, докази руйнування чи окупації, фотографії, листування та інші матеріали.
Третя — доказ суми: відомості про зарплату, банківські виписки, податкові дані, попередні регулярні премії чи надбавки, інша інформація, яка показує звичайний рівень доходу до втрати роботи.
Це особливо важливо для неформально зайнятих і самозайнятих: у їхньому випадку Реєстру доведеться відновлювати картину не з одного трудового договору, а з сукупності різних доказів.
Запуск А3.4 закриває одну з найбільших прогалин у системі фіксації цивільних економічних втрат: тепер окрему вимогу можуть сформувати не лише власники зруйнованого майна чи підприємці, а й людина, чий головний економічний актив — її робота та заробіток.
Категорія досить широка: вона охоплює офіційно найманих працівників, людей за цивільно-правовими та усними домовленостями, сезонних працівників і самозайнятих без статусу ФОП. Можна податися навіть після нового працевлаштування, без реєстрації у центрі зайнятості та за відсутності частини документів.
Але найбільш важливе застереження залишається незмінним: сьогодні людина реєструє вимогу, а не отримує компенсацію. Чи буде вона визнана по суті, яку суму встановлять і коли реально почнуться виплати, залежатиме від майбутньої міжнародної компенсаційної комісії та наступного етапу репараційного механізму.
