Україна входить у фінальну частину 2026 року одразу з двома величезними фінансовими проблемами. Перша, принаймні формально, виглядає простішою: близько $29,5 млрд зовнішнього фінансування вже передбачено міжнародними програмами, але для його отримання Київ має виконати накопичені зобов’язання. Друга складніша: Силам оборони, за оцінкою уряду, потрібно ще приблизно $27 млрд, і повністю гарантованого джерела для цих грошей наразі немає.
Саме тому уряд різко прискорив виконання реформ. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 12 вересня заявив на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, що Кабмін має завершити 42 різні документи — постанови, рішення уряду та інших органів виконавчої влади, а Верховна Рада повинна ухвалити законопроєкти, пов’язані з фінансовими програмами. У парламенті таких документів уже 27. Власний дедлайн Кабмін пересунув із 1 листопада на 15 жовтня, а всі законопроєкти, яких ще бракує, пообіцяв подати до Ради протягом вересня.
Це не означає, що 15 жовтня Україна автоматично отримає $29,5 млрд. Йдеться про внутрішній дедлайн уряду, після якого українська сторона хоче максимально прибрати власні причини для затримки фінансування. Частина коштів залежить від голосувань парламенту, частина — від оцінки виконаних реформ Єврокомісією та іншими партнерами, а виплати відбуваються траншами.
І саме тут виникає головний ризик: уряд може ухвалити свої 42 рішення, але без необхідних голосів у Верховній Раді цього буде недостатньо.
Чому $29,5 млрд не можна просто «перерахувати Україні»
Формулювання про $29,5 млрд легко сприйняти так, ніби міжнародні партнери вже поклали цю суму на окремий рахунок і чекають лише технічного рішення про переказ. Насправді механізм складніший.
За словами Корецького, йдеться про фінансування, підтверджене програмами Ukraine Support Loan та Ukraine Facility. Це програми, у яких гроші розподіляються частинами і прив’язані до виконання Україною визначених реформ, законодавчих змін і процедурних умов.
Найбільшим новим інструментом є Ukraine Support Loan — погоджена ЄС кредитна рамка до €90 млрд на 2026–2027 роки. Орієнтовно €60 млрд у ній передбачено для оборони та оборонної промисловості, ще €30 млрд — для економічної й бюджетної підтримки. На 2026 рік ЄС зробив доступними до €45 млрд: €8,35 млрд через макрофінансову допомогу, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility і €28,3 млрд для підтримки оборонно-промислових спроможностей України.
Але слово «доступними» тут принципове. Воно не означає, що весь обсяг уже надійшов до українського бюджету.
Наприклад, 25 червня Україна отримала перші €3,2 млрд бюджетної підтримки за Ukraine Support Loan, а 30 червня — €3,9 млрд першого оборонного траншу. Міністерство фінансів прямо зазначало, що бюджетна частина нового кредиту пов’язана з умовами щодо державних фінансів, мобілізації доходів, ефективності видатків, верховенства права та боротьби з корупцією.
Саме тому закон про податки, антикорупційний суд або регулятора ринку цінних паперів у нинішніх умовах може бути не просто внутрішньою реформою. Він може бути одним із елементів фінансового ланцюга, наприкінці якого стоїть черговий транш.
Є ще одна цифра €29,5 млрд — і це інші гроші
У цій історії є потенційна плутанина.
Ще в червні Міністерство фінансів повідомляло, що Україна вже отримала понад €29,5 млрд у межах Ukraine Facility від початку роботи цього інструменту. Це накопичена сума фінансування за попередні періоди.
Натомість названі Корецьким у вересні $29,5 млрд — це фінансування, яке Україна очікує за програмами Ukraine Support Loan та Ukraine Facility і надходження якого уряд зараз вважає таким, що перебуває під ризиком через невиконані зобов’язання.
Тобто однакові числа не означають одну й ту саму суму: відрізняються і валюта, і період, і економічний зміст.
Звідки взялися 42 рішення і 27 законопроєктів
Ще 1 вересня масштаб проблеми виглядав навіть більшим. Виступаючи у Верховній Раді, Корецький говорив про необхідність ухвалити 44 урядові рішення, про 26 законопроєктів, які вже перебували в парламенті, та ще 17, які потрібно було оперативно подати. Тоді уряд називав своїм кінцевим строком 1 листопада.
За наступні дні Кабмін почав прискорено передавати документи до Ради. 9 вересня уряд повідомляв, що лише від початку місяця схвалив і направив депутатам уже вісім законопроєктів. Тоді офіційним дедлайном ще залишалося 1 листопада.
12 вересня Корецький уже назвав іншу конфігурацію: 42 урядові документи, 27 законопроєктів у парламенті та дедлайн 15 жовтня.
Водночас із цих цифр не варто механічно робити висновок, що між 1 і 12 вересня Кабмін просто виконав два з 44 рішень, а парламент отримав один новий законопроєкт. Публічно не представлено єдиного детального реєстру з усіма позиціями, а формулювання уряду змінювалися: «рішення», «документи», «постанови», законопроєкти, які вже внесені, та документи, які ще треба внести.
Тому 42+27 — це актуальний політичний трекер уряду, але не оприлюднена поіменна таблиця з 69 позицій.
Що вже можна побачити у цьому пакеті
Повного переліку 27 законопроєктів уряд не опублікував, однак низка ключових документів уже відома.
| Рішення або реформа | Що передбачає | Стан/фінансовий зв’язок |
|---|---|---|
| Адміністрування ПДВ | Зокрема підвищення порогу для позапланових перевірок щодо відшкодування та від’ємного ПДВ зі 100 тис. до 1 млн грн | Передано до Ради; частина умов для траншу ЄС на €1,45 млрд |
| Трансфертне ціноутворення | Наближення правил до стандартів ОЕСР та ЄС | Передано до Ради; одночасно пов’язане із зобов’язаннями перед МВФ |
| Реформа ринків капіталу | Реорганізація ключових інституцій та залучення міжнародного стратегічного інвестора | Передано до парламенту |
| ВАКС | Спрощення розгляду окремих справ про необґрунтовані активи та санкції | Передано до Ради; антикорупційний блок |
| НКЦПФР | Зміни щодо роботи регулятора фондового ринку | Один із трьох законопроєктів, переданих 9 вересня |
| «Укрзалізниця» | Законодавчі зміни щодо державної компанії | Передано 9 вересня у межах фінансового пакета |
| ВККС | Зміни щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів | Передано 9 вересня |
| Оподаткування міжнародних посилок до €150 | Скасування податкової пільги для дешевих імпортних посилок | Одна з найбільш політично складних умов МВФ; попередня спроба голосування провалилася |
| Незалежність НКРЕКП | Посилення незалежності регулятора й зміна процедури відбору членів | Структурний маяк програми МВФ із дедлайном наприкінці жовтня |
| Перевірка декларацій НАЗК | Перехід до ризик-орієнтованої системи перевірок | Маяк МВФ, строк якого перенесено на кінець вересня |
3 вересня Кабмін окремо повідомив про чотири законопроєкти, необхідні для виконання зобов’язань перед ЄС та МВФ і отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС на €1,45 млрд. Це зміни щодо ПДВ, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та ВАКС.
Ще три законопроєкти уряд направив до парламенту 9 вересня. Вони стосувалися Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, «Укрзалізниці» та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Цей перелік важливий ще й тому, що показує: фінансові умови давно вийшли далеко за межі класичної бюджетної політики. В одному пакеті опиняються податки, судова система, антикорупційна інфраструктура, державні компанії, фінансові регулятори та корпоративне управління.
Найпоказовіша проблема — посилки до €150
Одним із найкращих прикладів того, як парламентський спротив може створити проблему для зовнішнього фінансування, стало оподаткування дешевих міжнародних посилок.
МВФ вимагає від України скасувати пільгу для імпорту товарів у поштових відправленнях вартістю до €150. За логікою Фонду, нинішній режим стимулює імпорт, створює нерівні умови для українського бізнесу та залишає податкову лазівку. Цей захід уже включений до структурних зобов’язань нової програми EFF.
Але Верховна Рада не змогла провести відповідний законопроєкт. На початку вересня документ знову не набрав необхідних голосів, після чого влада почала готувати повторну спробу. Reuters повідомляв, що під час консультацій у Києві представники МВФ дали зрозуміти: виключати цю умову з програми Фонд не збирається.
Це принципова історія. Навіть якщо сума додаткових податкових надходжень від конкретної зміни порівняно невелика, для партнера важливе не тільки арифметичне значення реформи, а й виконання погодженої програми.
Тому невдале голосування за один непопулярний закон може мати наслідки, непропорційні його власному бюджетному ефекту.
Чому партнери стали жорсткішими
Нинішній аврал виник не на порожньому місці.
У липневому огляді нової програми EFF МВФ констатував, що макрофінансова стабільність України зберігається, однак реалізація структурних реформ сповільнилася. Частину структурних маяків виконали із запізненням, частину пропустили, а строки для низки реформ довелося переносити. Фонд окремо наголошував на проблемах із проходженням законодавства через парламент.
Серед відкладених або перенесених рішень — податкові зміни, ризик-орієнтована перевірка декларацій НАЗК, реформа трансфертного ціноутворення та енергетичні питання.
Паралельно ЄС посилює реформну складову Ukraine Facility. У липні Рада ЄС змінила Український план, додавши до нього понад €8 млрд додаткового фінансування на 2026 рік та нові кроки, зокрема у сферах верховенства права і боротьби з корупцією.
Тобто до осені накопичився не один прострочений закон, а цілий вузол взаємопов’язаних рішень.
Чому уряд раптом поставив дедлайн 15 жовтня
Перенесення строку з 1 листопада на 15 жовтня — фактично спроба створити запас часу перед фінальними місяцями року.
Якщо уряд завершить власні постанови лише в листопаді, а парламент після цього ще почне розглядати закони, проходити комітети, перші й другі читання та погодження, ризик зміщення виплат на наступний період різко зросте.
Тепер Кабмін хоче до середини жовтня мати максимально закриту свою частину роботи й перекласти основний політичний ризик на парламент.
Це також пояснює незвично жорстку риторику Корецького щодо депутатів. Прем’єр публічно заявляє, що уряд готовий працювати з парламентськими комітетами буквально над кожним формулюванням, але закони потрібно ухвалювати незалежно від їхньої політичної популярності.
Що станеться, якщо частина $29,5 млрд затримається
Найбільша небезпека — не формальний «банкрутство держави» наступного дня, а касовий дефіцит і необхідність визначати пріоритетність платежів.
Українська бюджетна модель воєнного часу побудована таким чином, що значна частина внутрішніх ресурсів спрямовується на оборону, тоді як міжнародна бюджетна допомога дозволяє фінансувати соціальні, гуманітарні та інші цивільні витрати.
Сам Корецький уже попередив: якщо зовнішнє фінансування не надходитиме вчасно, уряд може притримувати або скорочувати окремі платежі, концентруючи доступний ресурс насамперед на Силах оборони, а відкладені видатки відновлювати після надходження допомоги.
Ця загроза виникає в особливо несприятливий момент. За даними Reuters, за перші вісім місяців року доходи бюджету відстали від плану приблизно на $1,35 млрд. Оборонні видатки сягнули близько $42 млрд, тоді як внутрішні доходи разом із запозиченнями становили близько $39 млрд. Уряд оцінює поточну вартість війни приблизно у $190 млн на добу.
Одночасно російські удари по підприємствах, логістиці та інфраструктурі погіршують податкову базу. Корецький оцінював потенційне недоотримання податків через атаки приблизно в 70 млрд грн, причому ця оцінка може зростати.
Тому зовнішнє фінансування наприкінці 2026 року перестає бути просто питанням комфортного виконання бюджету. Воно стає одним із елементів його ліквідності.
А де в цій схемі ще $27 млрд для оборони
Друга проблема принципово відрізняється від першої.
$29,5 млрд — це гроші, які, за словами уряду, вже підтверджені фінансовими програмами, але для їх отримання потрібно виконати умови.
$27 млрд — це додаткова потреба Сил оборони, для якої повного підтвердженого фінансування поки немає.
Корецький відносить до цього блоку потреби Міністерства оборони, Сил спеціальних операцій, СБУ, Національної гвардії та прикордонників. Раніше про дефіцит такого самого масштабу говорили президент та Міністерство оборони.
Уряд розглядає кілька потенційних джерел: прискорення виплат за Ukraine Support Loan, додаткове використання заморожених російських активів, кредити від партнерів за межами ЄС та оптимізацію витрат усередині українського бюджету.
Але тут є принципове обмеження. Не можна просто забрати весь бюджетний компонент міжнародної допомоги та спрямувати його на армію: міжнародні інструменти мають власне цільове призначення й правила використання.
Водночас бюджетна допомога опосередковано допомагає обороні. Коли партнери фінансують дозволені соціальні й цивільні видатки, Україна може більшу частину власних доходів спрямовувати на сектор безпеки й оборони.
Чи можуть $29,5 млрд і $27 млрд частково перетнутися
Так — і саме тому ці цифри не варто просто складати й оголошувати, що Україні необхідно знайти $56,5 млрд абсолютно нових грошей.
Частина рішення для додаткової оборонної потреби може полягати у прискоренні вже погодженого Ukraine Support Loan, який сам має значний оборонний компонент. На 2026 рік у рамках цього інструменту ЄС визначив €28,3 млрд для підтримки оборонно-промислових спроможностей України.
Отже, проблема має два шари.
Перший — не втратити й не затримати те, що вже передбачено фінансовими домовленостями.
Другий — збільшити або прискорити оборонний ресурс так, щоб закрити нові потреби, які виникли через дорожчу війну, більші потреби в ППО, технологіях, озброєнні та забезпеченні військових.
Чому саме парламент стає головним ризиком
Уряд здатен власним рішенням затвердити постанову чи змінити підзаконний акт. Але він не може сам проголосувати закон.
І що політично болючішими стають умови партнерів, то більше значення має парламентська дисципліна.
Скасування пільги для міжнародних посилок означає додаткові витрати для споживачів. Податкові зміни зачіпають бізнес. Корпоративна реформа державних компаній породжує конфлікти інтересів. Судові та антикорупційні законопроєкти зачіпають вплив різних політичних груп.
МВФ уже прямо фіксував уповільнення реформ та проблеми з проходженням критично важливого законодавства через Верховну Раду.
Тому нинішня ситуація — це не стільки технічна гонка Кабміну з календарем, скільки тест на те, чи здатні урядова більшість і парламент провести за кілька тижнів пакет рішень, частина яких політично невигідна.
Що відстежувати до 15 жовтня
Ключовою датою тепер стає не сам день 15 жовтня, а динаміка попередніх чотирьох тижнів: скільки з 42 урядових документів реально ухвалено, чи подав Кабмін усі обіцяні законопроєкти, скільки з 27 документів парламент пройшли хоча б перше читання і що відбувається з найбільш проблемними податковими та антикорупційними рішеннями.
Окремим індикатором стане повторне голосування за оподаткування міжнародних посилок. Якщо Рада знову провалить документ, який МВФ публічно вважає елементом програми, це буде сигналом, що проблема виходить далеко за рамки одного законопроєкту.
Так само важливо стежити за наступними рішеннями Єврокомісії щодо траншів Ukraine Facility та Ukraine Support Loan: саме вони покажуть, чи встигне формальне виконання українських реформ перетворитися на реальні надходження ще до кінця року.
Названі урядом $29,5 млрд — не новий пакет допомоги і не гроші, які вже гарантовано лежать на рахунках України. Це ресурс, передбачений міжнародними фінансовими програмами, доступ до якого залежить від виконання українською стороною взятих зобов’язань.
42 урядові документи — лише одна частина цієї роботи. Інша знаходиться у Верховній Раді, де вже накопичилося 27 необхідних законопроєктів. Повний публічний реєстр цих позицій уряд поки не представив.
Саме тому дедлайн 15 жовтня має насамперед політичне значення: Кабмін намагається закрити власний борг за реформами раніше, ніж дефіцит часу перетвориться на дефіцит грошей.
І паралельно Україні потрібно вирішувати ще складнішу задачу — знайти до $27 млрд додаткового ресурсу для Сил оборони.
У результаті фінансова проблема осені 2026 року складається не просто з нестачі грошей. Частина коштів у партнерів є, але Україні потрібно виконати умови, щоб їх отримати; іншої частини поки немає навіть у підтвердженому вигляді.
Саме від того, чи зможуть уряд і парламент розв’язати першу проблему впродовж найближчих тижнів, залежатиме, наскільки болісно доведеться вирішувати другу.
