NV зібрав думки впливових законодавців США щодо того, коли і як Палата представників може дати «добро» на надання України понад $60 млрд.
Найближчі 28 днів, як запевнили NV деякі конгресмени США, стануть критичним часом для остаточного вирішення питання про американську військову допомогу офіційному Києву. Адже саме з початком весни повернеться з канікул Конгрес і візьметься розглядати необхідні документи. Часу для цього вже мало.
«Я думаю, що відповідне рішення[щодо допомоги Україні] ухвалять у березні», — пояснив редакції Браян Фітцпатрік, поміркований конгресмен-республіканець і співголова українського Кокусу.
Для України американські гроші рівнозначні власному виживанню: за відсутності підтримки з-за океану ЗСУ вже відчувають критичну нестачу артилерійських снарядів, а над усією країною встає страшний привид нестачі ракет для систем ППО.
«Україні критично потрібні і зброя, і бюджетна, і гуманітарна допомога. І потрібна вона „ще вчора“, а форму її надання визначає, звичайно, сам Конгрес», — запевняє Оксана Маркарова, посол України в США.
Йдеться про майже $61 млрд, які за пропозицією президента-демократа Джо Байдена мав би отримати цього року офіційний Київ. Білий дім заздалегідь підготував комплексний законопроєкт, який включав і українську частину, — але опір частини республіканців загальмував процес на місяці.
Сенат — верхня палата Конгресу США — ще в лютому, після довгих вагань, зробив омріяний для України крок, і таки проголосував за законопроєкт, що містить у собі сумарні $95 млрд на допомогу українській державі, Ізраїлю та Тайваню. Серед 100 сенаторів 70 підтримали цей документ, який не охоплює проблеми з південним кордоном у США, — питання, через яке республіканці й зчепилися в політичній боротьбі з демократами.
Але для остаточного перетворення проєкту Байдена на реальні гроші потрібна підтримка нижньої палати Конгресу — Палати представників: більшістю у 218 голосів із 435. Її контролюють республіканці, які на тлі наближення листопада і президентських виборів у США, підтримувати ідеї демократів не особливо хочуть.
Тепер Україна змушена напружено стежити за заокеанськими політичними дискусіями. І сподіватися, що питання дійсно вирішиться на її користь у березні.
Гостра проблема
Після проголосованого в Сенаті законопроєкту про допомогу Україні, Тайваню та Ізраїлю, документ так і не був винесений на голосування в Палату представників. Не допомогли прискорити процес навіть особисті зустрічі Байдена з її спікером-республіканцем Майком Джонсоном, близьким до ключового конкурента чинного президента на листопадових виборах — Дональда Трампа.
Джонсон просто відмовився висувати на розгляд байденівський проєкт, пропонуючи спочатку розібратися з питанням мексиканського кордону. І в цьому він має підтримку консервативної частини республіканців, так званої групи MAGA — від передвиборчого гасла Трампа Make America great again.
Джонсон одразу назвав документ, що надійшов до нього з Білого дому транзитом через Сенат «мертвим». І відправив Палату представників на канікули.
Паралельно виникла ще одна проблема — голосування за бюджет США. У питанні його затвердження Байден знову не знайшов підтримки республіканців, і перед країною постало питання можливого шатдауну — тимчасової повної зупинки роботи її уряду. Щоб уникнути такої розв’язки, Сенат проголосував законопроєкт про тимчасові видатки до 8 березня для урядових установ, і окремо до 22 березня — для Пентагону та міністерства внутрішньої безпеки.
Тепер обидві палати Конгресу, як пояснила NV Маркарова, матимуть час на остаточне опрацювання і зможуть ухвалити до 8 березня 6 документів і до 22 березня ще 6 документів, з яких складатиметься бюджет США.
І спікер Джонсон уже не забарився, заявивши: розв’язання питання із законопроєктом щодо України може відбутися лише після того, як обидві палати Конгресу нарешті затвердять постійний бюджет США.
«Палата представників розглядає всі можливості, і ми повернемося до цього, щойно уряд отримає фінансування», — сказав він Голосу Америки.
Варіанти рішення
Тим часом у Палаті представників розробляють кілька рішень, які націлені на те, щоб Україна все ж таки отримала допомогу.
Наразі республіканець Браян Фітцпатрік та його колега з демократичного табору Джим Макговерн готують «петицію про звільнення» (discharge petition), — якщо вона матиме підтримку 218 конгресменів, пакет допомоги Україні-Ізраїлю-Тайваню можна буде проголосувати в обхід Джонсона.
Саме цей крок, на думку Дага Клейна, американського політичного експерта аналітичного центру Razom for Ukraine, стане найімовірнішим способом відкрити шлях цьому питанню, якщо Джонсон і надалі відмовлятиметься виносити його на голосування.
Але ці голоси ще потрібно відшукати. Бо наразі в Палаті є 214 демократів, включно з обраним на позачергових виборах конгресменом Томом Суоцці, і 219 республіканців.
Тож однопартійцям Байдена доведеться залучати голоси щонайменше чотирьох республіканців, а може й більшої їхньої кількості: як раніше писав NV, деякі демократи тепер не підтримують абсолютну допомогу Ізраїлю.
Фітцпатрік запевняє, що петиція буде готова на початку березня і під нею готові підписати більше республіканців, ніж очікували.
Наскільки стало відомо NV, республіканець (на відміну від Макговерна) вже почав збір підписів.
Але в будь-якому разі для розгляду discharge petition потрібно в середньому не менше 30 днів. Бо це складна процедура, яку використовували з 2000 року лише двічі.
До того ж петиція з високою ймовірністю розлютить частину республіканців, прогнозує Клейн, бо сприйматиметься ними як виклик спікеру і партійному контролю над Палатою представників. У такому разі демократам буде складніше отримати підтримку в «українському питанні».
Є й альтернативний шлях — зареєстрований тим самим Фітцпатріком і ще одним поміркованим республіканцем Доном Бейконом проєкт, який поєднує питання отримання допомоги Україною, Ізраїлем і Тайванем, і план Трампа з розв’язання проблем на мексиканському кордоні через зміни в міграційному законодавстві.
Але, за словами джерел NV в офісі одного з конгресменів, цей варіант хоч і розглядається республіканцями як компромісний, може не набрати потрібної кількості голосів. Адже більшість конгресменів, зокрема, демократів, усе ж таки налаштована на збереження і бюджетної допомоги Україні – приблизно у $8 млрд, як ідеться у вже проголосованому Сенатом законопроєкті. Тим паче, що останній після голосування в Палаті представників одразу піде на підпис Байдену.
Показово, що ще 29 лютого Пет Агільєр, один із лідерів Демократичної партії в Палаті представників, заперечував, за словами Маркарової, можливість підтримки своєю фракцією альтернативного законопроєкту, що, окрім військової допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та Індо-тихоокеанським державам, містить ще й низку змін до міграційного законодавства.
Маркарова нагадує про існування ще одного варіанту розв’язання «українського питання» — ідеї сенатора-республіканця Ліндсі Грема щодо надання позики усім вищезазначеним країнам на заміну всіх видів грантової допомоги, про які йдеться в ухваленому Сенатом законопроєкті.
Також у NV є інформація про те, що офіс спікера Джонсона планував підготувати власний законопроєкт про кордон і допомогу Україні. «Керівництво збирає законопроєкт, відмінний від законопроєкту Сенату. З наявної інформації, це звучить як найкращий законопроєкт, який дасть Україні зброю, яка їй потрібна, а не якусь зброю, яку Байден хоче надіслати. Але це займе час», — зазначило джерело редакції в оточенні спікера.
При цьому важливо пам’ятати, що будь-який альтернативний проєкт, підтриманий Палатою представників, потрібно буде повертати на голосування в Сенат.
За словами вищезгаданого джерела NV, необхідне Україні рішення можна очікувати за кілька тижнів.
Схожу оцінку в розмові з редакцією висловив і Фітцпатрік.
Адже найближчі сесії Палати представників відбудуться 5−8 березня, а потім 11−13 і 19−22 березня. Водночас засідання Сенату відбудуться 15−18 березня і 25 березня — 5 квітня.
Але з яким із нині існуючих варіантів працюватимуть конгресмени, поки що невідомо.
За словами ще одного конгресмена, який спілкувався з NV на умовах анонімності, «процес зрушиться з „мертвої точки“ після так званого супервівторка». Йдеться про 5 березня, — день, коли відбудуться праймеріз або попередні вибори кандидатів у президенти США.
За словами Маркарової, лідери української громади, адміністрація Байдена, а також міжнародне співтовариство наразі роблять усе можливе, щоб переконати спікера Джонсона внести в найкоротші терміни на розгляд Палати представників уже проголосований Сенатом законопроєкт. «Українська сторона активно працює з усіма конгресменами», — додала посол.
Тим часом новітнє опитування New York Times і Siena College від 25−28 лютого продемонструвало: якби вибори відбулися зараз, Трамп, отримавши 48% підтримку виборців, випередив би Байдена на 5%. Проте є ще 10% тих, хто не визначився — схоже, саме вони вирішать долю майбутнього господаря Білого дому.
Отже, передвиборча боротьба триватиме і стане ще гострішою. І чим далі, тим складніше буде вирішувати «українське питання».
За матеріалами nv.ua