Сьогодні закон про мобілізацію набув чинності: усе про нові обов’язки, дедлайни, зміни та покарання за ухилення

18 травня в Україні набув чинності новий закон про мобілізацію. Він передбачає необхідність оновлення військово-облікових даних для чоловіків 18−60 років та низку інших важливих змін.

NV нагадує про найважливіші з норм закону 3633-IX (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку), які набувають чинності від сьогодні.

Ці норми діятимуть у комплексі з іншими законодавчими актами, постановами та наказами Кабміну і профільних міністерств, які були ухвалені навесні 2024 року і впливають на процеси мобілізації та військового обліку. Нижче включено норми деяких з цих додаткових документів.

60 днів на оновлення облікових даних

Хоча відповідна вимога існувала й раніше, новий закон додатково зобов’язує усіх чоловіків віком від 18 до 60 років оновити свої військово-облікові дані.

Тепер на це є 60 днів: тобто оновити дані необхідно до 16 липня 2024 року. Не потрібно це робити тим, хто вже оновив їх після опублікування закону (17 квітня 2024 року) та до набуття ним чинності (18 травня).

Йдеться про такі дані громадян, що перебувають на військовому обліку (незалежно від того, живуть вони в Україні чи за кордоном):

адреса проживання,
номери засобів зв’язку,
адреси електронної пошти
інші персональні дані.

У військово-облікові документи військовозобов’язаних, які оновили свої дані, вклеюватимуть VIN-коди (штрих-коди). Завдяки їм працівники ТЦК чи поліцейські пізніше зможуть швидко перевірити актуальність даних у реєстрі Оберіг — електронній база даних про військовозобов’язаних, призовників і резервістів. VIN-код — це ідентифікаційний код, який автоматично присвоюють військовозобов’язаному в реєстрі Оберіг.

Як можна оновити військово-облікові дані:

через особистий візит у ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку,
через ЦНАП (центр надання адміністративних послуг),
через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (е-кабінети мають запрацювати з 18 травня, користування ними є добровільним) — як з України, так і з-за кордону;
для чоловіків за кордоном — через офіційну електронну адресу або офіційний номер телефону ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.

Відповідно до військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники — підлягають взяттю на військовий облік;
призовники — взяті на військовий облік;
військовослужбовці — проходять військову службу;
військовозобов’язані — перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти — проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Обов’язок завжди мати при собі військово-облікові документи

З 18 травня 2024 всі військовозобов’язані громадяни України від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-облікові документи та пред’явити їх на вимогу представника ТЦК або поліцейського.

Як пояснив в інтерв’ю NV представник Генштабу ЗСУ, полковник Юрій Глущенко, під час такої перевірки правоохоронці чи представники ТЦК зможуть переконатися, чи оновив військовозобов’язаний свої облікові дані.

«У разі зупинки такого громадянина на вулиці чи в іншому місці для перевірки його військово-облікових даних працівники ТЦК мають змогу підключитися [до реєстру Оберіг] або в телефонному режимі з’ясувати з оператором ЄДРВ щодо оновлення даних громадянина. Оператор з’ясує і розповість усю інформацію про громадянина. Якщо він оновив дані, до нього не буде жодних питань», — пояснив Глущенко.

Обов’язок стосується і тих, хто повністю знятий з військового обліку: при собі вони повинні мати документ з відповідною відміткою. «Якщо в цьому документі немає відмітки, що він виключений з військового обліку, то під час перевірки цих документів до цього громадянина виникнуть питання з боку працівників ТЦК для уточнення», — додав Глущенко.

Запуск електронних кабінетів військовозобов’язаних

Ще на початку квітня набув чинності закон 3549-ІХ, який цифровізує військовий облік і повноцінно запускає електронний реєстр військовозобов’язаних Оберіг. Їхня згода на обробку персональних даних для внесення у такий реєстр не потрібна. Водночас закон значно розширив персональні дані громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситися до реєстру Оберіг і до яких матимуть доступ ТЦК. Фактично це вся найширша інформація з державних реєстрів — від персональних даних, освіти й знання мов до досвіду роботи, даних про посвідчення права, зайнятість тощо.

Частиною функціонала реєстру Оберіг стануть електронні кабінети призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які мають запрацювати з 18 квітня.

У такому е-кабінеті можна буде:

отримати інформацію про своє включення або невключення до реєстру Оберіг,
перевірити коректність відомостей про себе, внесених до реєстру,
оновити чи доповнити дані, перебуваючи в Україні чи за кордоном.

Доступ до кабінетів буде відкритий для тих, хто введе свої актуальні персональні дані, пояснила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.

«Це буде мобільний застосунок, його можна буде завантажити в App Store і в Google Play Market. Ми працюємо над тим, щоб в застосунку була доступна ця дуже проста і зручна функція — авторизуватися, заповнити ці три „поля“ [номер телефону, електронну пошту та фактичну адресу проживання] і отримати одразу інформацію з бази військовозобов’язаних Оберіг — для того, щоб передивитися, які дані є по тобі в реєстрі», — розповіла про роботу е-кабінетів Черногоренко.

Повістки через електронні кабінети не надсилатимуть, жодним із прийнятих законів це не передбачено. Так само не буде повісток у Дії чи електронною поштою (e-mail).

Оновлені правила вручення повісток

Вручення повісток та перевірки облікових документів стосуються такі нові норми:

під час вручення повістки представники ТЦК та СП зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення — якщо громадянин озвучить таку вимогу;
перевірити актуальність військово-облікових документів відтепер може не лише уповноважений представник ТЦК СП, але й поліцейський чи представник Держприкордонслужби у прикордонних районах та у пунктах пропуску на державному кордоні (досі поліцейські не мали доступу до системи Оберіг і могли перевіряти лише документи, що посвідчують особу).

Хто може вручати повістки:

представники ТЦК, СБУ та підрозділу Служби зовнішньої розвідки (залежно від того, де перебуває на обліку військовозобов’язаний);
роботодавець (керівник підприємства, де працює військовозобов’язаний);
представники органів місцевого самоврядування (сільських, селищних та міських виконкомів);
керівники навчальних закладів (за наявності розпорядження ТЦК);
представники ЖЕКів та ОСББ.

Поважні причини неприбуття в ТЦК за повісткою вчасно:

перешкода стихійного характеру,
хвороба громадянина,
воєнні дії на відповідній території та їхні наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк,
смерть близьких родичів громадянина (батьків, дружини абочоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка),
інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

Такі поважні причини мають бути обов’язково підтверджені документами відповідних державних органів і установ. При цьому людина, яка не прийшла по повістці в ТЦК у встановлений строк, зобов’язана:

протягом трьох діб від дати й часу у повістці надати в ТЦК підтвердження поважної причини неявки;
протягом 7 календарних днів від дати й часу у повістці таки з’явитися в ТЦК.

Обмеження консульських послуг та оформлення паспортів для чоловіків за кордоном

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які живуть за кордоном та не оновили вчасно свої військово-облікові дані, не зможуть отримувати консульські послуги (зокрема оформлювати паспорти, нотаріально засвідчувати документи в консульствах, ставати чи зніматися з консульського обліку тощо).

Дійсність військово-облікових документів за кордоном мають перевіряти консульські посадові особи в закордонних дипустановах України.

Винятки з цих обмежень:

оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Крім того, від 23 квітня діє постанова Кабміну № 443, відповідно до якої українські чоловіки призовного віку (від 18 до 60 років) більше не можуть отримувати паспорти громадянина України та закордонні паспорти у філіях держпідприємства Документ поза межами України.

Ця постанова запроваджує такі обмеження:

чоловіки віком від 18 до 60 років можуть оформити звичайний чи закордонний паспорт в органі чи підрозділі Державної міграційної служби лише на території України [ДП Документ є підрозділом ДМСУ];
паспорти відтепер не будуть пересилатися до філій ДП Документ за кордоном або до закордонних дипломатичних установ України для організації їх видачі.

Водночас в МЗС України наголосили, що ця урядова постанова про обмеження видачі паспортів стосується лише ДП Документ, тоді як «порядок роботи консульської служби МЗС України залишається без змін». Ще до початку повномасштабного російського вторгнення українці за кордоном мали можливість замовляти й отримувати закордонні та звичайні паспорти в українських дипустановах, зокрема в консульствах.

Базова військова служба замість строкової та базова військова підготовка у вишах

В Україні запроваджується базова військова служба — замість строкової, яку скасовано. Її повинні будуть пройти громадяни від 18 до 25 років (адже межу призовного віку в Україні вже знижено з 27 до 25 років). При цьому рік проходження служби до досягнення 24-річного віку можна обрати самостійно.

Встановлені строки базової військової служби:

в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) — до 5 місяців, з яких до 3 місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців — фахова підготовка;
під час дії воєнного стану — до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців — фахова підготовка.

Кого і як відправлятимуть на базову службу?

Базову військову службу мають пройти:

чоловіки — придатні для цього за станом здоров’я, віком від 18 років і не старші за 25 років;
жінки — лише добровільно.

Направлення на базову службу передбачає такі етапи:

медичний огляд (включно із направленням на додаткові медобстеження за необхідності);
професійно-психологічний відбір;
засідання комісії з питань направлення для проходження базової військової служби;
отримання повістки від ТЦК та СП, де буде зазначено час і адресу, за якою необхідно прибути для відправлення у навчальну частину або центр для проходження базової військової служби;
перебування у відповідному ТЦК та СП або на обласному збірному пункті до відправлення у навчальну частину чи центр.

Відстрочку від базової військової служби матимуть призовники, які:

визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти (за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі чи докторантурі) — при цьому відстрочка надається лише до досягнення 24-річного віку;
обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову службу;
мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено окремо;
яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення чи кримінальна справа розглядається судом.

Крім того, з 1 вересня 2025 року запроваджується базова загальновійськова підготовка у вишах — як окрема навчальна дисципліна, що включається до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності. Жінки проходитимуть її лише добровільно.

Тим, хто пройде таку підготовку під час навчання, вже не потрібно буде проходити базову військову службу.

За підсумками такого військового вишколу — у формі базової підготовки або базової служби — молоді люди отримуватимуть:

військово-облікову спеціальність,
навички та уміння, необхідні для виконання конституційного обов’язку щодо захисту України (поводження зі зброєю та вибуховими пристроями, дії на полі бою, надання домедичної допомоги тощо).

Водночас без проходження базової військової служби чи підготовки буде неможливо влаштуватися на роботу на державну службу, зокрема в Нацполіцію, прокуратуру, органи місцевого самоврядування та інші органи влади. Ця норма почне діяти з 1 вересня 2026 року.

Нові короткострокові контракти під час воєнного стану

Закон запроваджує такі терміни нових короткострокових контрактів у воєнний час:

для громадян віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом — 1 рік;
для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту, та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності — 1 рік.

Усі решта мобілізованих та контрактників мають служити до кінця особливого періоду, тобто доки в Україні триває режим воєнного стану.

Вилучення автівок на потреби армії

Одне з нововведень закону — можливість вилучати у громадян України автомобілі на потреби армії. Так право надано представникам ТЦК та СП, співробітникам СБУ, а також підрозділам Служби зовнішньої розвідки.

Цей обов’язок буде поширюватися також на трактори та агропромислову техніку. Скільки автомобілів мобілізують у кожній області, визначатиме місцева адміністрація. Утім, детальний покроковий алгоритм вилучення транспортних засобів у громадян поки не прописаний.

Водночас норма передбачає низку винятків і нюансів:

якщо людина є власником лише одного транспортного засобу, забирати таку автівку на потреби армії не будуть;
вилучати планують те, що краще підходить для оборонних потреб держави («Наприклад, якщо в громадянина є седан і позашляховик, то буде вилучено позашляховик. Якщо в особи є у власності два позашляховики, то можуть вилучити той, у якого менша ринкова вартість», — пояснювали фахівці Європейської бізнес асоціації);
перед «мобілізацією» автомобіля і його вилученням у приватної особи має проводитися експертна оцінка та оцінка ринкової вартості автівки;
після оголошення демобілізації власнику мають протягом місяця повернути його автівку, а в разі її втрати держава компенсуватиме вартість грошима.

Обмеження права на керування автівкою за ухилення від мобілізації

ТЦК може звернутися у Нацполіцію з вимогою про адміністративне затримання та доставлення в ТЦК військовозобов’язаного, який порушує вимоги закону (наприклад, не оновив дані чи не з’явився за повісткою — повний список у частинах 1 та 3 статті 22 закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Якщо ж затримати людину не вдалося, і поліція надіслала про це письмову відповідь у ТЦК, то протягом наступних 5 днів такому громадянину надішлють формальну вимогу про виконання його обов’язків як військовозобов’язаного чи резервіста.

Якщо протягом 10 календарних днів після вручення вимоги громадянин не виконав своїх обов’язків, то ТЦК може звернутися до суду. Тоді військовозобов’язаному можуть обмежити право на керування транспортним засобом під час мобілізації, тобто права водія — на строк до виконання або відкликання вимоги про виконання військового обов’язку. Відповідні дані передадуть Національній поліції.

Водночас з норми про обмеження водійських прав передбачили низку винятків. Це правило не діятиме за таких умов:

якщо таке обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

Інші покарання і штрафи за ухилення від мобілізації та за порушення правил військового обліку

Закон про мобілізацію діятиме в комплексі з іншими документами, які посилюють відповідальність за порушення правил військового обліку та мобілізаційні вимоги. Серед таких документів — вже ухвалений у другому читанні законопроєкт № 10379, який президент України Володимир Зеленський підписав 17 травня

Цей документ зробить значною жорсткішою відповідальність за порушення двох ключових статей Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ст. 210 (Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку) — йдеться про ситуації, коли військовозобов’язаний не оновив свої дані або не став на облік, не повідомив про зміну своїх даних;
ст. 210−1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) — стосується таких випадків, як неявка в ТЦК і СП, відмова від отримання повістки, порушення правил військового обліку співробітників з боку підприємств.

Підвищені розміри штрафів:

За порушення правил військового обліку (ст. 210):

у мирний час — від 3 400 до 5 100 грн;
у воєнний час або у випадку повторного порушення — від 17 000 до 25 500 грн.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію (ст. 210−1):

у мирний час: для громадян — від 5 100 до 8 500 гривень; для посадових та юридичних осіб — від 17 000 до 34 000 грн;
у воєнний час: для громадян — від 17 000 до 25 500 грн, для посадових і юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 грн.

Штраф може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше, ніж через рік з дня його вчинення.

Можливість «заочних» штрафів

Законопроєкт № 10379 передбачає більш сувору процедуру накладення штрафів за вищевказаними статтями, аніж це було раніше — без необхідності оформлення протоколу у присутності порушника і відповідного судового рішення.

Натомість тепер штраф може бути виписано та накладено заочно за таких умов:

порушення було вчинено в особливий період;
військовозобов’язаний не надав підтвердження поважної причини неявки в ТЦК, хоча був повідомлений про дату, час і місце такого виклику;
військовозобов’язаний не повідомив причину неприбуття за повісткою.

У таких випадках представник ТЦК може негайно — і без присутності порушника — винести рішення про притягнення його до відповідальності та застосування штрафу. Однак при цьому ТЦК повинен мати документи на підтвердження того, що військовозобов’язаний був належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику у ТЦК.

Довший період адмінзатримання

Відповідно до законопроєкту № 10379, порушників статей 210 і 210−1 КУпАП може чекати адміністративне затримання на період до 72 годин (три доби), а не трьох годин, як це було раніше. Поліція матиме таке право і щодо осіб, які не мають з собою документів на посвідчення особи та відмовляються називати особисті дані.

Перекомісія обмежено придатних, деяких осіб з інвалідністю та зміни у ВЛК

Обмежено придатні

Ще 4 травня в Україні набули чинності кілька документів, які скасовують категорію обмежено придатних. Тепер до 4 лютого 2025 року — тобто протягом найближчих дев’яти місяців — ті громадяни України, які раніше були визнані обмежено придатними до служби, мають пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

З 18 травня тих, кого раніше визнали обмежено придатними, почнуть повторно викликати до ТЦК та СП на медкомісію.

Оскільки статусу «обмежено придатних» більше не буде, ВЛК може надати один з таких статусів (згідно з оновленим додатком до Положення про військово-лікарську експертизу ЗСУ):

непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
непридатні до військової служби з переоглядом (через 6 місяців або 6−12 місяців);
тимчасово непридатні (потребують лікування або лікування та відпустки, звільнення від виконання службових обов’язків);
придатні лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони;
придатні.

Люди з інвалідністю

Перевірку рішень про встановлення інвалідності – тобто перекомісію — мають пройти чоловіки віком від 25 до 50 років, яким було вперше встановлено інвалідність II та III груп після 24 лютого 2022 року. Ця норма не стосується поранених військовослужбовців, які отримали важкі поранення під час повномасштабного вторгнення.

Повний перелік винятків з цієї норми (кому не треба проходити перекомісію):

ті, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено у порядку підвищення чи зменшення групи інвалідності;
ті, кому встановлено інвалідність за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту України;
інвалідність за відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів,
причини інвалідності з дитинства.

Інші важливі норми щодо ВЛК:

термін дії висновку ВЛК під час воєнного стану — 1 рік (у мирний час — 5 років), тобто проходити перекомісію усі придатні до служби нині мають щороку;
медогляди мають тривати не більше 14 днів (включно з лабораторними та додатковими дослідженнями);
чіткіше визначено, які саме стани при різних хворобах та вадах обумовлюють непридатність до служби (наприклад, особи з такими станами як ампутація кінцівок, втрата одного ока, тяжка акубаротравма визначені непридатними до військової служби, нагадують в ГО Принцип);
придатність до військової служби визначатиметься в залежності не стільки від захворювання чи фізичної вади, скільки він стану конкретної людини (наприклад, після виразки залишився тільки рубець — придатний, а якщо виразка була ускладнена з видаленням значної частини шлунку, то людина є непридатною);
для тих, хто оскаржує постанову ВЛК — рішення про контрольне обстеження є обовʼязковим до виконання протягом місяця, таке обстеження має відбуватися в іншому закладі;
для військових, які лікуються за кордоном, передбачені дистанційні ВЛК (однак опісля такі військові мають пройти обовʼязкову ВЛК — для визначення придатності до служби або ж потреби в тривалому лікуванні);
запроваджено можливість довгого безперервного лікування (до 12 місяців) після поранення, контузій, травм, каліцтв чи у зв’язку з хворобою — без втрати фінансового забезпечення, причому лікування можливе як в Україні, так і закордоном;
оновлений розклад хвороб став жорсткішим у контексті звільнення зі служби для військових, які мають незначні порушення функцій організму.

Повний перелік хвороб і станів є дуже специфічним, охоплює кілька тисяч діагнозів і детально прописаний в оновленому наказі Міноборони.

Демобілізація після полону, через інвалідність та інші підстави для звільнення у воєнний час

Новий закон про мобілізацію помітно розширив перелік підстав для звільнення з військової служби, зокрема таке право навіть у воєнний час матимуть:

звільнені з полону;
військові з інвалідністю (включно з ампутаціями кінцівок);
обрані народним депутатом або депутатом Верховної ради АР Крим;
призначені на посаду судді, судді Конституційного суду України, члена Вищої ради правосуддя (ВРП), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів ВРП, їхніх заступників, дисциплінарного інспектора ВРП для військових;
ті, хто підпадає під скорочення штатів або проведення організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу під час дії воєнного стану, які були мобілізовані з числа резервістів чи проходять службу за контрактом);
ті, чий контракт добіг кінця (для військових, які укладали контракти під час дії воєнного стану);
ті, чий стан здоров’я відповідатиме оновленому статусу «непридатності до військової служби».

Є також низка сімейних обставини та інших поважні причини для звільнення з військової служби під час воєнного стану, зокрема це такі фактори:

жінки — вагітні та у відпустці для догляду за дитиною;
дружина, якщо обоє з подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років;
військові, які утримують трьох і більше дітей до 18 років (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці);
мають дитину (дітей) до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини не може виконувати свої обов’язки (помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі тощо);
є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває дитина до 18 років (лише якщо до усиновлення така дитина була сиротою чи позбавлена батьківського піклування), або ж є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебувають такі діти;
виховують дитину з інвалідністю до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
утримують повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
виховують важкохвору дитину (тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу, гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, важкі травми, потреба в трансплантації органа, паліативній допомозі) — навіть якщо такій дитині не встановлено інвалідність, однак немає інших працездатних осіб, зобов’язаних її утримувати;
постійно доглядають за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І чи ІІ групи;
постійно доглядають за дружиною (чоловіком) з інвалідністю ІІІ групи (онкологічні захворювання, відсутність кінцівок, одного з парних органів, психічні розлади, церебральний параліч або інших паралітичні синдроми);
постійно доглядають за одним зі близьких родичів (батьків чи батьків дружини, рідним братом чи сестрою, бабою чи дідом) з інвалідністю І чи ІІ групи — за відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, які на це спроможні (ними вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати та сестри, баба та дід, онуки)
опікуються особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що піклування (опіка) іншими не здійснюється;
якщо близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, обороні України під час дії воєнного стану;
якщо близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за участь у подіях Революції Гідності 2013 — 2014 років.

Зміни у праві на відстрочку

Новий закон скасував можливість відстрочки за таких умов:

отримання другої чи третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть освіти, нижчої за наявну;
багатодітні батьки (троє і більше дітей), якщо вони мають заборгованість за аліментами;
відстрочка працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони;
обмежено придатні – через скасування такої категорії;
чоловікам віком 25−26 років — через зниження меж призовного планки з 27 до 25 років.

Повний перелік підстав для відстрочки від мобілізації за новим законом ЧИТАЙТЕ ТУТ.

Бронювання під час мобілізації

Право на бронь мають військовозобов’язані, які працюють у таких галузях:

в органах державної влади та місцевого самоврядування (якщо це державні службовці категорії «А» або голови районних рад, сільські, селищні, міські голови — бронюються усі військовозобов’язані; якщо ж йдеться про державну службу категорії «Б», «В» чи представників органів місцевого самоврядування — бронювати можна не більше 50% від кількості військовозобов’язаних у таких органах);
в державних правоохоронних та силових структурах (у Нацполіції, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України);
на підприємствах, в установах і організаціях, яким виконують мобілізаційні задачі – у разі якщо присутність цих людей необхідна для виконання встановлених мобілізаційних завдань чи замовлень;
офіційно оформлені працівники підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Додаткові заходи мотивації для військових

Серед нових заходів, завдяки яким українців сподіваються мотивувати до служби:

можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з Міноборони;
додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника (її розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів, зокрема йдеться про виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене чи захоплене озброєння ворога);
час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
після першого року військової служби — право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додатково 100 тис. грн, плюс ще 100 тис. грн після другого року служби;
військовослужбовцям та їхнім дружинам або чоловікам не будуть нараховувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями (виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість);
протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту військові зможуть отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. грн;
за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану — врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці;
додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення (якщо військовий вирішив не звільнятися зі служби, а продовжити її);
розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 млн грн.

За матеріалами nv.ua