Як працює система гуманітарних закупівель продовольства в Україні, хто і в яких країнах його отримує та які вигоди від цього мають українські агрокомпанії розповіла NV Маріанна Ворд, заступниця директора Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні.
Українське зерно годує 5% населення планети, а його експорт упливає на продовольчі ціни по всьому світу. І оскільки за перший місяць повномасштабного вторгнення Росії, що заблокувало українські порти, відбулося різке здорожчання базових продуктів, як то хліб чи макаронні вироби, мешканці багатьох країн були змушені витрачати на третину більше, аби прогодувати власні сімʼї, наводить приклад Маріанна Ворд, заступниця директора Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН в Україні.
«Світ просто не може дозволити, аби 400 млн людей не мали доступу до їжі», — каже Ворд.
Її гуманітарна організація десятиліттями закуповує в Україні пшеницю, кукурудзу та інші зернові культури, якість яких сама Ворд оцінює як «чудову». Останні майже два роки ВПП також бере участь у реалізації ініційованої президентом України програми Grain from Ukraine, в рамках якої доставляє гуманітарне продовольство до низки африканських країн, а віднедавна ще й до Гази.
Про те, які кошти удалося залучити Grain from Ukraine від 24-х країн-донорів, скільки тонн продовольства розподілили серед 10 млн нужденних, а також про можливості співпраці українських агрокомпаній із ВПП Ворд розповіла в інтервʼю NV.
— Отже днями перший вантаж продовольства в рамках гуманітарної програми Grain from Ukraine було доставлено в Газу. Які види продовольства в нього ввійшли та хто саме його отримав?
— Це борошно з української пшениці. Воно є надзвичайно важливим товаром для нашої роботи в Газі, де його отримують пекарні, з якими ми працюємо багато років. Пекарні роблять із нього хліб і віддають найбільш нужденним.
Нині ми відправили 1 тис. тонн, а загалом плануємо передати понад 7 тис. тонн. Вартість запланованих поставок до Палестини, до яких надалі входитиме не лише борошно, але й пшениця та рослинна олія, складе близько $11 млн.
— Тобто до Гази відправили не саму пшеницю, а борошно. А змололи його в Україні?
— Ні, з України відправили зерно, яке змололи вже в Туреччині. Ми б дуже хотіли експортувати пшеничне борошно з України. І ми тестуємо таку переробку через виробництво борошна для наших ініціатив в Україні – зокрема для продуктових наборів, які ми надаємо мешканцям прифронтових територій. Нам поки не вдається його експортувати, але це те, над чим ми працюємо.
Маріанна Ворд, заступниця директора Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН в Україні, підкреслює, що її організація надзвичайно зацікавлена в тому, щоб світ мав доступ до українського зерна / Фото: Всесвітня продовольча програма ООН
— Програмі Grain from Ukraine майже два роки. Скільки країн-донорів наразі вдалося залучити, які країни отримали в рамках цієї програми українське зерно, на яку загальну суму?
— ВПП ООН виступає технічним партнером програми Grain from Ukraine. Цю дивовижну програму придумав президент [Володимир] Зеленський, анонсувавши її на Генеральній асамблеї [ООН] у вересні 2022 року. Відтоді ми працюємо за лаштунками на підтримку українського уряду в її реалізації.
Частину зерна надає безпосередньо уряд України — або зі стратегічних запасів, або через закупівлю. Але більшість сировини — а це пшениця, кукурудза, соняшникова олія та жовтий колотий горох, усі вироблені в Україні – закуповує ВПП. Програма працює завдяки країнам-донорам. Нині йдеться про 24 різні країни, що фінансують закупівлі ВПП для Grain from Ukraine. Це європейські країни, США, Японія та Південна Корея.
В якості країн-реципієнтів обираються ті держави, що, за оцінкою ВПП, є найбільш нужденними в плані продовольчої безпеки. Наша організація у співпраці з Україною отримує або закуповує зерно в Україні, після чого відправляє його до обраних країн та розподіляє серед тих, хто найбільше потребує. Ми почали з Ефіопії, Сомалі, Кенії та Ємену. Зробили дві поставки в Судан, доставили зерно до Нігерії, Малаві, Демократичної Республіки Конго, Мозамбіку, Мавританії, Джибуті і, нарешті, Палестини. Є ще дві країни, для яких ми плануємо запустити цей процес, — Танзанія та Замбія.
— Яким є шлях українського зерна в рамках Grain from Ukraine: якими морями й через які країни? Чи не загрожують поставкам російські обстріли?
— Ми закуповуємо зерно в Україні, перевозимо до Одеських портів і відправляємо морем до найближчого порту. Деякі з цих країн [-реципієнтів] не мають виходу до моря. Тож ВПП транспортує вантаж [далі суходолом] до країни, перевозить всередині країни та розподіляє серед кінцевих бенефіціарів — людей, які цього [продовольства] потребують.
Вантажівки з українським продовольством в рамках ініціативи Grain from Ukraine прямують до Гази / Фото: Всесвітня продовольча програма ООН
— Тож ви відправляєте вантажі Чорним морем. Це означає, що загроза російських обстрілів актуальна. Чи стикалися ви з такими випадками?
— Нам дуже пощастило — із нашими відправками особливих проблем не було. Але, звісно, після того, як Росія вийшла з чорноморської зернової ініціативи, і перед тим як відкрився так званий альтернативний коридор (приблизно у вересні 2023 року), ми протягом трьох місяців не могли відправляти жодних вантажів.
Поставки з України є для нас неймовірно важливими, і не лише через Grain from Ukraine, яку ми підтримуємо. Звідси ми отримуємо продукти харчування для наших власних постійних програм: за час [повномасштабної] війни ВПП вивезла з України майже 1 млн тонн продовольства. І ми плануємо продовжувати це робити. Так, у нас запланована принаймні одна поставка цього місяця і ще дві наступного місяця.
Ми надзвичайно зацікавлені в тому, щоб світ мав доступ до продовольства з України, адже, за нашими оцінками, його споживають близько 400 млн людей у всьому світі. І світ просто не може дозволити, аби 400 млн людей не мали доступу до їжі. Наведу такий приклад: від початку війни в лютому 2022 року і до квітня 2022 року, коли порти були фактично заблоковані й не працювали, світова ціна на зерно зросла на цілих 35%. Світ опинився у дуже складній ситуації, адже не тільки ці 400 млн людей залишилися без продовольства, але й інші люди відчули, як вартість їхньої їжі – хлібу, макаронів тощо — зросла на третину. Ось чому для ВПП надзвичайно важливо забезпечити світ доступом до зерна та інших продуктів харчування, які надходять з України.
— А чи має ВПП якісь інструменти для забезпечення безпеки вантажів у Чорному морі?
— Інструментів як таких у нас немає. Але ми страхуємо наші судна від військових ризиків. Таким чином, ми гарантуємо поставки під прапором ВПП.
— Ви сказали, що ваша організація забезпечує логістику поставок. А яким чином ви контролюєте розподіл відправленого з України продовольства серед кінцевих одержувачів? І хто вони — ці одержувачі?
— Так, ми доставляємо продовольство і при цьому ведемо моніторинг. У нас є гарячі лінії в країнах [-реципієнтах], аби у разі появи запитань чи занепокоєнь [щодо розподілу] люди могли до нас звернутися. Так само, як в Україні, у інших країнах кінцевими одержувачами є люди, що найбільше потребують допомоги. Продовольство для них безкоштовне — ми його не продаємо.
Змелену на борошно українську пшеницю везуть до палестинських пекарен / Фото: Всесвітня продовольча програма ООН
Наприклад, до того, як я приїхала в Україну, я працювала в Судані. Там продукти харчування видавали людям з Дарфура та Хартума, які були змушені тікати від громадянської війни. Вони жили в таборах для внутрішньо переміщених осіб, не могли влаштуватися на роботу і не мали доступу до жодних соціальних послуг від уряду, адже відбувся повний крах державних інститутів.
— Якою є загальна вартість українського продовольства, яке вдалося передати нужденним в інших країнах за майже 2 роки роботи програми Grain from Ukraine?
— Загальна сума грошей, отриманих від згаданих 24-х донорів, становить близько $275 млн. Вони покривають продовольство, а також його транспортування до кінцевого пункту призначення. Враховуючи в тому числі майбутні заплановані поставки, йдеться про приблизно 200 тис. тонн зерна з України.
— А яка роль України? Зокрема у фінансуванні.
Україна безкоштовно надала близько 75 тис. тонн зерна
— Україна безкоштовно надала близько 75 тис. тонн зі згаданих 200 тис. тонн. Крім того, оскільки це була ідея президента Зеленського, уряд просуває цю програму. І я вважаю, що спільна робота також є великим внеском.
— Як ви оцінюєте ефективність програми Grain from Ukraine?
— Я вважаю її надзвичайно ефективною. Наразі допомогу за цією програмою отримали понад 10 млн людей, які б інакше її не отримали. Жителі Судану, Мавританії – це люди, які буквально перебувають на межі голоду. І без підтримки деякі з них цілком імовірно можуть втратити життя. Тож я вважаю, що це величезний внесок з практичної точки зору. А ще цінність програми у просуванні ідеї про те, що українське продовольство має бути доступним для всіх у світі, хто його потребує.
— Кілька питань щодо українських агрокомпаній. Які умови участі в програмі для українських виробників та постачальників? І що їм дає участь у ній?
— Від початку війни ВПП використовуває свою присутність в Україні, щоб знаходити все більше постачальників. Ми завжди купували в Україні, але робили це з-за кордону, і тому мали справу з великими трейдерами. Перебуваючи в Україні та купуючи продовольство в тому числі для продуктових наборів, що їх видаємо українцям, ми працюємо з більшою кількістю постачальників і зокрема з дрібнішими [компаніями].
У нас є ціла команда експертів з безпеки та якості харчових продуктів. Ці харчові технологи працюють з різними постачальниками, щоб допомогти їм відповідати нашим стандартам щодо різних видів продовольства і, таким чином, мати можливість брати участь у тендерах ВПП в Україні, а також у тендерах нашої глобальної організації. При цьому, якщо компанії відповідатимуть вимогам ВПП, вони відповідатимуть і вимогам до експорту в ЄС. Тож це дуже важлива частина [нашої роботи -] забезпечення конкурентоспроможності агропродовольчого бізнесу України.
Ми дуже зацікавлені отримувати українське зерно не лише від великих трейдерів, а й від менших гравців
Ми дуже зацікавлені отримувати українське зерно не лише від великих трейдерів, а й від менших гравців. І це вже відбувається: дрібніші гравці починають вигравати тендери. Якщо компанія хоче долучитися, вона має зв’язатися з нашим відділом закупівель і заробити собі статус постачальника ВПП, після чого вона може брати участь у тендерах на поставки в рамках Grain from Ukraine або в рамках інших глобальних ініціатив ВПП.
— А як щодо малого бізнесу: як дрібний фермер може долучитися до ваших програм?
— У нас, наприклад, є маленька компанія в центрі країни, яка виграла два останні тендери на соняшникову олію. Соняшник ця компанія отримує від чернігівських фермерів. Тож тут діє принцип ланцюжка згори вниз: дрібний фермер, мабуть, не зміг би конкурувати на тендері за прямі поставки, але він продає свою продукцію середньому підприємству, яке потім виграє наш тендер.
Для нас це надзвичайно важливо ще й тому, що ми хочемо, наскільки це можливо, бути рятівним кругом для українського агробізнесу. ВПП інвестувала понад $1,2 млрд в економіку України, з яких понад $522 млн — закупівля продуктів харчування (ще $660 млн — грошова допомога). Це не величезна, але цілком достойна сума. Ми прагнемо, аби компанії, що працюють з нами, могли продовжувати роботу, незважаючи на труднощі війни. А коли війна закінчиться, щоб вони могли збільшити своє виробництво і наша співпраця набула би більших масштабів.
Ми також займаємося пошуком нових постачальників. Для цього організовуємо ярмарки закупівель. Такі вже відбулися в Києві та Одесі. Працюємо також із Торгово[-промисловою] палатою, Асоціацією борошномелів та іншими організаціями. І це дає свої плоди, адже приватний сектор в Україні дуже активний.
— А як ви оцінюєте якість українського зерна у порівнянні з продукцією інших країн? Які культури ви вважаєте кращими, а які гіршими?
— Ми завжди вважали, що українське зерно — чудове. І це одна з причин, чому ВПП купує його протягом десятиліть. Лише в 2021 році ми закупили 880 тис. тонн. І продовжимо купувати, незважаючи на війну.
Важить також ідеальне місце розташування: завдяки виходу до Чорного моря Україна має можливість доправляти вантажі до Північної Африки, Східної Африки, Близького Сходу. Це достатньо конкурентоспроможне розташування з точки зору логістики.
Щодо культур: для експорту ми закуповуємо пшеницю, кукурудзу, жовтий колотий горох, а також соняшникову олію. Й хочемо розширити цей перелік ще й пшеничним борошном. Для наших ініціатив усередині України ми закуповуємо також гречку, вівсяні пластівці, цукор, пшоно тощо.
— Як відрізняються від ринкових ті ціни, за якими українське продовольство експортується в рамках Grain from Ukraine?
— Ми купуємо лише за ринковою ціною. Попри логістичні труднощі Україна все ще конкурентоспроможна на міжнародному ринку. Щоправда, нині виручка фермерів скоротилася, зокрема через витрати на логістику. Тобто пошкоджені дороги, порти, залізниці ведуть до здорожчання логістики, і це зменшує суму, що повертається фермеру. Припускаю, що нині фермери отримують третину того, що отримували раніше. На жаль.
Деякі фермери розглядають перехід від пшениці до соняшників чи бобових — дорожчих культур
Це, на мою думку, спонукає деяких фермерів розглядати перехід від, наприклад, пшениці до соняшників чи бобових — дорожчих культур. Завдяки їхній вищій ціні фермери отримують більшу суму за тонну, і витрати на логістику хоча й залишаються суттєвими, але все ж є менш обтяжливими, ніж у випадку з пшеницею.
— Що чекає на Grain from Ukraine у майбутньому: чи планується розширення програми — в розрізі видів продовольства, сум закупівель, переліку донорів та залучених українських агропідприємств?
— Щодо видів продовольства, думаю, це будуть згадані чотири [пшениця, кукурудза, соняшникова олія та жовтий колотий горох], адже саме вони є найбільш затребуваними для більшості наших ініціатив по всьому світу. Я не знаю, чи відбудуться нові раунди Grain from Ukraine, адже для продовження потрібно фінансування. Кілька донорів уже повідомили мені, що вони зацікавлені й надалі підтримувати цю програму, адже їх вразило, що вдалося зробити ВПП та уряду України за ці роки. Побачимо, чи зроблять вони внески.
Це тристороння ініціатива. І слід памʼятати, що український уряд має дуже великий дефіцит бюджету. Він уже надав 75 тис. тонн, і це дуже щедро. Чи зможе він продовжувати, побачимо. Мабуть, це стане відомо цього року. Адже зазвичай уряд виступає із пропозицією щодо чергової партії в рамках Grain from Ukraine під час вшанування памʼяті жертв Голодомору в листопаді.
Хай там що, ВПП продовжує закупівлі в Україні, тож навіть у разі завершення цієї програми, постачальники працюватимуть із ВПП. Адже якість українського продовольства відмінна, а ціни конкурентні.
За матеріалами biz.nv.ua
