У червні Україна викупила в ЄС рекордний за останні 10 років обсяг електрики — майже 1 тис. ГВт/годин. Чи це вигідно?
Тривалі відключення у липні та привабливіші ціни на електроенергію в деяких країнах ЄС мотивують бізнес активніше купувати цей ресурс за кордоном. За даними Укренерго, зараз 80% імпорту припадає на бізнес. Якою є фізика та економіка цього процесу, чому підприємці почали активніше купувати імпорт лише на третьому році великої війни, розбирався NV Бізнес.
Імпорт замість генераторів
Ще минулого року компанії без ентузіазму розповідали про можливості імпорту електрики за постановою уряду № 1127, яка дозволяла не вимикати бізнесу світло під час планових відключень. Але в тому випадку, якщо імпорт в балансі їхнього споживання становив від 30% до 50%.
Цього року ситуація змінилася. І оновлена постанова уряду щодо умов імпорту № 611 збільшує ліміт його використання до 80% від загального обсягу. Таким чином, держава стимулює підприємців «заливати» в дефіцитну енергосистему більше іноземного ресурсу. Схоже, це спрацьовує.
В липні одразу два великих ТРЦ розповіли, що перейшли на імпортну електрику. Голосно заявили про це Respublika Park і Gulliver.
«Ситуація досягла критичного рівня, коли відключення світла сягнули 12 годин на добу. Найбільша проблема полягала в тому, що навіть перехід на дизельні генератори не міг забезпечити роботу вентиляції та кондиціювання. Якщо взимку цей момент можна було комфортно пережити, то влітку питання стало нагальним», — пояснив NV Бізнес технічний директор БФК Gulliver Сергій Кекух.
«Перехід на імпортну електроенергію — це не просто технічне рішення, це стратегічний крок для забезпечення стабільності нашого бізнесу та підтримки енергетичної системи України», — розповіла СЕО ТРЦ Respublika Park Юлія Щаслива.
Один зі своїх заводів перевела на імпортну електрику і Carlsberg Ukraine. За кілька місяців до початку відключень в травні цього року, після шостої хвилі обстрілів нашої енергосистеми Росією, вдалися до імпорту і в фармацевтичній компанії Farmak.
В Укренерго пояснили, що в час значного дефіциту електроенергії в українській енергосистемі імпортний перетин завантажений майже повністю. «Ми викуповуємо 1650−1700 МВт із 1700 МВт дозволених. 80% цієї імпортної потужності в Україну заводить бізнес, який користується дією постанови (№ 611 — Авт). Простіше кажучи, вважайте, що 80% всього імпорту привозить бізнес через дію постанови. Тобто цей механізм діє, ним користуються промислові споживачі та бізнес», — коментує пресслужба Укренерго.
В енергокомпанії ДТЕК підтвердили NV Бізнес, що обслуговують вже сотні таких суб’єктів. «Ці компанії споживають від 1 МВт до 10 і 100 МВт», — розказує виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук. Також, за його словами, всі підприємства групи СКМ Рината Ахметова споживають імпортну електрику.
Проте, схоже, що бум на імпортну електрику почався раніше.
За даними аналітичної компанії DiXi Group, в червні цього року Україна імпортувала 858,4 тис. МВт/год електроенергії. Це більше, ніж було придбано за весь 2023 рік, коли за кордоном було придбано 806,4 тис. МВт/год. До того ж обсяги червня 2024 року поставили десятирічний рекорд з імпорту цього енергоресурсу.
Фото: DiXi Group
За результатами червня, найбільший обсяг електрики імпортовано з Угорщини — 357,1 тис. МВт·год, або 42%. Ще 297 тис. МВт·год надійшло зі Словаччини та Румунії (по 17% з кожної країни) та 138,1 тис. МВт·год (16%) — з Польщі. Найменше закуплено ресурсу з Молдови — 66,2 тис. МВт·год або 8% від місячних обсягів.
Порівняно з травнем 2024 року (448,2 тис. МВт·год) імпорт зріс майже вдвічі, з червнем 2023 року (43,7 тис. МВт·год) — майже у двадцять разів. Такі дані подає DiXi Group.
Ціни в Європі стимулюють імпорт
Опитані нами компанії стверджують, що імпортна електрика в середньому обходиться їм на 25−30% дорожче за українську. Все залежить від умов і графіків постачання. Проте Дмитро Сахарук зазначає, що наразі Україна зрівнялася по цінах з Європою. «Ми йдемо в чіткій кореляції з європейськими цінами», — каже виконавчий директор ДТЕК. Тому, на його думку, є потреба збільшувати обсяги перетину, які обмежують імпортні можливості, і довести їх з нинішніх 1,7 ГВт до 2,2−2,5 ГВт.
Утім, останні індекси цін на електроенергію на умовах РДН (ринок на добу вперед, тобто купівля-продаж електрики на наступну за днем проведення торгів добу за вільними конкурентними цінами. — Ред.) в Європі, де переважно купуємо цей енергоресурс — не на користь України.
Так, за даними оператора ринку, 30 липня, вартість РДН в Україні була найвищою — 88,95 євро за МВт/год. До прикладу, в Польщі вона становила 83.40 євро за МВт/год, в Румунії – 85,32 євро за МВт/год, в Словаччині – 79,32.
Фото: Оператор ринку
Дорожчою, ніж в європейських країнах, електрика в Україні буває через величезний дефіцит (під час обстрілів ми втратили 9 ГВт потужностей — Ред.) і постійне підвищення цін через це в межах прайс-кепів (встановлений регулятором НКРЕКП верхній і нижній поріг цін — Ред.).
Якщо додати до цінової переваги те, що компаніям при імпортуванні електроенергії не менше 80% від потреби не вимикатимуть світло під час планових відключень, імпорт виглядає вельми привабливо.
Генератори програють
Минулого року більшість дрібного та середнього бізнесу «пересиджувала» відключення на генераторах. Проте вони стали не такими привабливими після того, як уряд збільшив акцизи на пальне. Наразі вартість кіловат-години електроенергії дорожче імпорту в 2 рази і вище.
«Вартість 1 кВт години в генераторі малого розміру, який працює на нафтопродуктах, коливається між 25−50 грн за 1 кВт годину. Ціна залежить від розміру, типу і ще кількох ознак обладнання. Вартість електроенергії по імпорту в середньому складається з 5000−6000 гривень ціни закупки плюс ціна аукціону за перетин, плюс транспортуванням та розподіл. Для Києва транспортування та розподіл обійдеться приблизно до 3 грн за 1 кВт. Виходить все разом, наприклад, 8−10 грн за 1 кВт проти 25 грн за 1 кВт в генераторі», — розповідає Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.
Популярність імпорту перебільшена?
Цікаво те, що думка пана Харченка про популярність імпорту зовсім не збігається з думкою ДТЕК та Укренерго. «Твердження про те, що є величезний попит на імпортну електрику, але імпортувати більше заважає обмеження перетину у 1,7 ГВт — неправдиве. У нас немає взагалі годин, коли перетин повністю заповнений. Практично немає ситуації, коли весь той імпорт, який міг би заходити в Україну — заходить. Себто, ми не імпортуємо весь той обсяг електрики, який могли. Що це означає на практиці? Конкуренції немає», — каже Харченко.
Мотиви привернути увагу компаній до імпорту з боку Укренерго зрозумілі — чим більше додаткової електрики в енергосистемі, тим менше її дефіцит і стабільніший стан.
«Кожний додатковий мегават в умовах дефіциту дає можливість забезпечити життєдіяльність країни», — кажуть в пресслужбі оператора. Тому Укренерго та ENTSO-E зараз працюють над технічними можливостями збільшення обсягу дозволеного імпорту з нинішніх 1,7 ГВт.
Позиція ДТЕК, як імпортера та компанії, яка постачає імпортну електрику бізнесу, теж зрозуміла — чим ширші можливості забезпечити себе та клієнтів електрикою при її дефіциті в енергосистемі, тим краще.
Утім, Олександр Харченко не радить бізнесу надто покладатися на імпорт і пропонує встановлювати власну генерацію. На його думку, вона значно привабливіша за імпорт і українську електрику по вартості, та ще й забезпечує автономність та безпеку поставок, бо розміщується максимально близько від об’єкту споживання. Тож, потреба платити за розподіл і транспортування зникає, а вразити таку генерацію ворогові набагато важче.
«Я пропоную будувати власну генерацію і забути про імпорт. При всій повазі до імпорту, під час атаки захистити не зможе ніщо. Себто, навіть якщо законтрактували 100% електроенергії. А в трансформаторну підстанцію, яка відповідає за певний район, прилетіло, або згорів трансформатор через спеку, або була якась диверсія — за будь-якої причини — цю електроенергію фізично отримати не зможете. А якщо є власна генерація, то ви мало того, що ви сплачуватимете менше, то це стовідсотковий варіант генерації, яка постійно працює», — каже Харченко.
Він наводить у приклад економіку такої генерації. Собівартість електрики на газу сучасної газоспалювальної генерації для газопоршневого двигуна, за його даними, становить 4.50−4.80 грн за 1 кВт/год. Середня ціна електрики на ринку 26 липня була 5.30−5.40 за 1 кВт/год. Плюс тариф з розподілу та доставки в Києві, то виходить більш ніж 8 грн за 1 кВт. «А газопоршневий двигун забезпечує вас електроенергією до 4.80 грн за 1 кВт/год», — переконує експерт.
Досвід компаній у когенерації
Компанії і справді задумуються над встановленням такої генерації, проте вважають імпорт більш безтурботним рішенням, яке швидко рятує від відсутності електрики в мережі.
«Економіка проста — сьогодні у нас є в доступі імпортна електроенергія. Звісно, вона дорожча, але реалізація інших проєктів займає від 6 до 18 місяців. Наприклад, когенераційні установки дають незалежність від електроенергії, але залишають потребу у воді та газові. Це може коштувати до 7 млн євро для одного заводу, а термін імплементації — від 6 місяців», — розповіли NV Бізнес в пресслужбі компанії Carlsberg Ukraine. Та додають, що можливий варіант будівництва біометанових заводів з когенераційними установками. Однак реалізація цього плану вимагає значно більших інвестицій і часу.
Деякі підприємства вже користуються когенерацією, як альтернативою, проте вона особливо не виграє перед електрикою, придбаною на внутрішньому ринку України, кажуть в пресслужбі Farmak. «Система когенерації, яку ми вже замовили і незабаром встановимо, може виробляти дешевшу електроенергію. Але у цьому випадку все залежить від вартості природного газу. Наприклад, на сьогодні, 1 кВт/г когенерації коштує приблизно як українська електроенергія», — розповідає Олег Супрунович, головний енергетик компанії Farmak.
Фізика імпорту та її недоліки
Здається нереальним: як забезпечити, наприклад, безперебійне постачання імпортної електроенергії супермаркету, який живиться від однієї лінії електропередач з іншими споживачами, яких вимикають?
Це і справді нереально, стверджують в компанії Farmak.
«Якщо від підстанції живиться група споживачів, або підстанція перебуває в ланцюжку, забезпечити роботу одного споживача, коли інших вимкнуто за графіком, технічно неможливо. У такому випадку послуга імпорту недоступна», — розповідає Олег Супрунович.
Олександр Харченко пояснює: фізика передачі електрики комерційним і побутовим споживачам немає нічого спільного. «В комерційному процесі вас, як підприємця, цікавлять лише два факти: викуп перетину в ЄС на аукціоні, який проводить Укренерго, і можливість законтрактувати таку електрику або самим, або через державного чи приватного трейдера. Фізика цього процесу не має вас цікавити взагалі. Це не ваша справа», — каже він.
На ринку працює чимало компаній, які згодяться поставити вам серед іншого й імпортний ресурс — станом на лютий 2022 року 960 компаній мали ліцензію на постачання електроенергії в Україні.
Проте є ще нюанси, які потрібно врахувати, якщо ви вирішили залучити імпортний ресурс.
У ТРЦ Gulliver стверджують, що ви, як компанія — споживач такої електрики, окрім контракту з постачальником в ЄС та Україні, маєте задовольняти таким умовам:
· відноситися до споживачів групи А, тобто об’єкт має бути підключеним до системи комерційного обліку електричної енергії ЛУЗОД або АСКОЕ
· повинна бути відсутня заборгованість за договорами про постачання електроенергії.
Бізнесу доведеться навчитися більш ретельно управляти обсягами свого імпортного споживання. «Зміни в планах виробництва можуть ускладнювати управління витратами на електроенергію. Якщо плани виробництва змінюються, це може вплинути на обсяги електроенергії, які нам потрібно імплементувати, і відповідно на фінансові розрахунки. Це вимагає чіткої координації та управління, щоб зменшити потенційні фінансові ризики», — кажуть в Carlsberg Ukraine.
В компанії Farmak застерігають — якщо користуєтесь імпортною електрикою, вам потрібно суворо дотримуватись вимоги — у балансі споживання імпорту має бути не менш ніж 80%. «Якщо споживач раптом опуститься нижче цієї позначки — його відразу повертають у графіки відключень до кінця поточної доби. За цим слідкують дуже ретельно», — розповідають в Farmak. До того ж в разі невикористання всього обсягу попередньо замовленої електроенергії доведеться сплатити компенсацію постачальнику, кажуть в компанії. Її розмір розраховується за спеціальною формулою, що вказується в контракті.
Некомфортним є для підприємств обмеження «кроку» замовлення імпорту за постановою уряду № 61. А саме — вимога до споживача замовляти електроенергію лише кратними 0,5 МВт частинами. «Наприклад, за розрахунками на певну годину роботи нам потрібно 5,1 МВт електроенергії. Відповідно, ми маємо замовити 5,5 МВт, щоб не зменшити частку імпорту нижче ніж 80%. І, знову-таки, компенсувати різницю постачальнику за невикористаний ресурс», — скаржаться в Farmak. Тому компанія підтримує необхідність перегляду норм цієї постанови в частині зміни кратності замовлення електроенергії на користь промислових споживачів для уникнення втрат, а також — можливості більш гнучкого формування замовлення.
Наразі імпортна електроенергія з деяких країн Європи є привабливою за цінами порівняно з українським ресурсом, який дорожчає через дефіцит потужностей. Вона дає можливість компаніям працювати безперебійно під час планових відключень і стабілізувати роботу бізнесу та енергосистеми України в цілому. Імпорт вразливий, доступний не всім компаніям та вимагає ефективного управління споживанням. Проте його популярність збільшується через індекси цін, коли вони стають нижчими, ніж в Україні.
За матеріалами biz.nv.ua
