Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав основні напрями економічної дипломатії.
Як йдеться в повідомленні на сайті Уряду, про це він заявив під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України «Воєнна дипломатія: стійкість, зброя, перемога».
Шмигаль озвучив п’ять основних векторів, які залишаються актуальними сьогодні та будуть актуальними ще тривалий час.
«Перший — акумулювання макрофінансової допомоги від партнерів. Другий вектор — отримання допомоги на відбудову. Третій — посилення санкцій проти агресора. Четвертий — стимулювання залучення іноземних інвестицій.
П’ятий вектор — просування українських товарів на світові ринки”, — сказав очільник Уряду.
За словами прем’єр-міністра, зараз держава зосереджується на особливо важливих завданнях, серед яких — забезпечення фінансового ресурсу. Потреби в зовнішньому фінансуванні на наступний рік будуть не менше 38 млрд доларів.
Особливу увагу Шмигаль зосередив на конфіскації заморожених російських активів. Він нагадав про принципове рішення G7 про використання 50 млрд доларів від активів РФ на користь України. За його словами, принципово, щоб сума була готова до виплат до кінця 2024 року, щоб не виставлялися додаткові політичні умови та обмеження щодо використання коштів, щоб Україна могла фінансувати всі критичні потреби та щоб не збільшувалося боргове навантаження на Україну.
«Не забуваємо, що наша головна мета — конфіскація всіх заморожених активів РФ», — наголосив прем’єр-міністр.
Друге завдання економічної дипломатії, як зауважив очільник Уряду, — це залучення до України техніки для різноманітних потреб. Зокрема, розмінувальної, інженерної, медичної.
«Розмінувальні машини, роботи, дрони, щоб максимально автоматизувати процес. Маємо активніше залучати техніку для рятувальних робіт. За час війни пошкоджено і втрачено понад 1700 одиниць техніки рятувальників. Станом на зараз потреба складає близько 1500 одиниць. Потрібні й медичні автомобілі для використання в регіонах. Зокрема медеваки, які можуть евакуйовувати військових з поля бою», — сказав Шмигаль.
Третє завдання економічної дипломатії, яке озвучив прем’єр-міністр — залучення обладнання для енергетики. Він нагадав, що Україна втратила 9 ГВт генераційних потужностей і наразі держава працює над відновленням частини знищеної росіянами потужності.
«Будуємо нову систему розподіленої генерації: замість великих станцій сотні малих об’єктів генерації електрики й тепла. Вже працює пакет державних програм для бізнесу і громадян. Звільнили від мита і ПДВ ввезення енергетичного обладнання. Зняли бюрократичні бар’єри для створення і введення в експлуатацію генераційних об’єктів», — відзначив очільник Уряду.
Крім того, Україна працює з ENTSO-E та Єврокомісією над збільшенням імпорту електроенергії з ЄС до 2,2 ГВТ.
Прем’єр-міністр закликав представників дипломатичного корпусу зосередитися на окреслених завданнях.
1 лютого всі 27 країн-членів Європейського Союзу погодили чотирирічний пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, який раніше заблокувала Угорщина. Ukraine Facility, згідно з яким обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024 — 2027 років становитиме 50 млрд євро. З них 38,27 млрд євро буде спрямовано на підтримку державного бюджету, 6,97 млрд євро — в інвестиційний фонд, 4,76 млрд євро — на технічну та адміністративну підтримку. Аванс обіцяли виділити після затвердження в середині грудня або в січні програми Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024−2027 роки та подальшого оперативного затвердження Плану України з умовами, які необхідно виконати для надання коштів.
Представники влади розповіли, чого саме вимагатиме ЄС від України за ці гроші.
14 травня 2024 року Рада ЄС схвалила План для Ukraine Facility, розроблений Україною спільно з європейськими партнерами, розрахований на 2024−2027 роки. Цей план містить перелік структурних реформ на цей період, спрямованих не лише на відновлення та реконструкцію, а й на просування України на шляху до ЄС та підтримку євроінтеграційних процесів у державі.
6 червня Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між Україною та ЄС щодо спецмеханізмів реалізації фінансування ЄС України згідно з інструментом Ukraine Facility. Ця угода була підписана сторонами наприкінці травня і визначає засади фінансового співробітництва між ЄС та Україною, зокрема щодо управління та контролю за використанням коштів у рамках Ukraine Facility. В установі зазначили, що угода офіційно запустила виконання Плану України.
За матеріалами biz.nv.ua
