Нова ціль НБУ – неринкові операції банків зі сторонніми компаніями. Чому це стало проблемою, як Нацбанк хоче її розв’язати та що це означає для таких бізнесів, як monobank

Національний банк планує розширити свій вплив на співпрацю банків із третіми особами. Мотив – запобігти виведенню коштів з банків чи ухиленню від сплати податків через неринкові угоди. Як може працювати ця ідея та до чого тут monobank?

НБУ хоче змінити критерії, за якими визначаються повʼязані з банками особи чи компанії. Повʼязаність – важливе поняття у банківському регулюванні. До таких операцій застосовуються підвищені вимоги.

Раніше обмеження для пов’язаних осіб були насамперед потрібні, аби власники банків не кредитували свої ж компанії. Зараз цієї проблеми практично немає, однак з’явились інші: ухилення від сплати податків, виведення капіталу з банку, виведення валюти за кордон, наголошують двоє топпосадовців фінансового блоку влади, дотичні до розробки відповідного законопроєкту.

Текст документу є у розпорядженні Forbes. НБУ хоче визнавати повʼязаними з банком ті особи чи компанії, що мають з ним «значні» комерційні відносини.

«Є десятки прикладів, коли банки платять третім компаніям неринкові суми за їхні послуги», – стверджує один із посадовців.

Банки занепокоєні через таку ініціативу, заявила під час обговорення законопроєкту у фінкомітеті Верховної Ради наприкінці серпня заступниця голови правління Укргазбанку Наталя Василець, що представляла Незалежну асоціацію банків України (НАБУ). Протокол засідання є в розпорядженні Forbes. У документі описано спільну позицію учасників без цитування.

У зустрічі брав участь і співзасновник monobank Олег Гороховський. Він виступив категорично проти подібних повноважень НБУ, адже, на його думку, це загрожує бізнесу monobank в Україні, йдеться у протоколі засідання. Модель monobank базується на тісній співпраці Універсал Банку Сергія Тігіпка та компанії Fintech Band Гороховського і партнерів.

Чому Нацбанк вирішив змінити правила та як це може вплинути на роботу ринку і зокрема monobank?

Які зміни пропонує НБУ

Про те, що Нацбанк пропонує змінити критерії визначення повʼязаних із банком осіб, наприкінці серпня розповідала в інтервʼю Forbes перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Зокрема, йдеться про посилення вимог до операцій банків із такими особами, наприклад, щодо послуг із надання програмного забезпечення чи виплати роялті, уточнила вона.

Катерина Рожкова, НБУ /Олена Владико/пресслужба НБУ
Заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Фото Олена Владико/пресслужба НБУ

Наприклад, через пов’язані компанії можуть відбуватися перетоки прибутку, адже у звичайних компаній ставка податку на прибуток 18%, а в банків зараз 25%, розповідала Рожкова. У Раді хочуть збільшити цей податок для банків до 50%, а для фінансових установ – до 25%. Депутати вже підтримали відповідний законопроєкт у першому читанні. Для юросіб ставка податку залишиться без змін.

Інший кейс – оплата банком ІТ-послуг за цінами в рази більше ринку, додає один зі співрозмовників, дотичних до розробки законопроєкту. «Так фактично виводять дивіденди, хоч це зараз заборонено, – додає він. – Деякі банки використовують для таких перетоків велику кількість ФОПів».

Як приклад він навів один банк з іноземним капіталом та один – з українським. Forbes не наводить назви установ через відсутність документальних підтверджень.

У разі ухвалення законопроєкту, ініційованого НБУ, у статті 52 закону «Про банки і банківську діяльність», яка регулює пов’язаних з банком осіб, може зʼявитися нова ознака повʼязаності – такими вважатимуться особи, що мають «значні» економічні відносини з банком. Таке визначення прописане в законопроєкті НБУ, документ є в розпорядженні Forbes.

Завдяки новим змінам НБУ розраховує запобігати таким зловживанням. Визначати повʼязаних осіб за законопроєктом повинні будуть самі банки, хоча Нацбанк також зможе це робити. А вже чинний закон зобовʼязує: ділові відносини банку і пов’язаних осіб мають бути ринковими. Якщо угоди між банком і пов’язаною особою не відповідають поточним ринковим умовам, вони визнаються недійсними. У статті 52 закону про банки прописані критерії, коли відносини можуть бути визнані неринковими.

Як законопроєкт може вплинути на monobank та інші банки 

Під час обговорення ініціативи НБУ у фінкомітеті Ради CEO Універсал Банку Ірина Старомінська та співзасновник mono Олег Гороховський виступили проти змін. Головна проблема, за їхніми словами, згідно з протоколом засідання, – норма про можливість розірвання угод між банком і пов’язаною особою, якщо НБУ визначає таку угоду неринковою. Співпраця Універсал Банку і monobank унікальна, тому її не можна адекватно порівняти з ринком, вказано у частині протоколу, де описано позицію представників mono.

Кого запросили на обговорення документа

22 серпня відбулась перша робоча зустріч у фінансовому комітеті Верховної Ради для обговорення нової ініціативи Нацбанку. У ній взяли участь:

  • шестеро представників НБУ на чолі з директором департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрієм Котюжинським;
  • четверо представників ринку: співзасновник monobank Олег Гороховський, СЕО Універсал Банку (на базі якого працює monobank) Ірина Старомінська, голова наглядової ради Універсал Банку Сергій Попенко та заступниця голови правління Укргазбанку Наталя Василець, яка представляла Незалежну асоціацію банків України; 
  • голова фінкомітету Данило Гетманцев та секретарка комітету Тетяна Боцула. 

Законопроєкт не спрямовано саме на Fintech Band (monobank), а покликаний унеможливити зловживання усіх банків через повʼязані компанії, запевняють двоє топпосадовців, дотичних до розробки документа.

«Банки іноземних груп через завищені ціни у контрактах за кордоном виводять туди капітал, – зазначив один зі співрозмовників. – І треба не забувати про держбанки, там також бачимо, як за одну й ту саму послугу хтось платить 100 грн, а хтось 300». Оновлення закону має надати НБУ інструменти для аналізу і реагування на подібні випадки, додав посадовець.

У випадку з Fintech Band достатньо й чинного законодавства, аби визнати компанію й самого Гороховського пов’язаними з Універсал Банком особами, вважає другий співрозмовник. Але ухвалення законопроєкту збільшить ці шанси, певен він.

Які наслідки визнання повʼязаною особою? Це означатиме, що банки мають проводити моніторинг угод з такими особами – чи відповідають вони поточним ринковим умовам, заявив на згаданій зустрічі у фінкомітеті Ради директор профільного департаменту НБУ Андрій Котюжинський. Також ідеться про включення активних операцій з такими особами до розрахунку пруденційних нормативів, додав він.

Якщо компанію визнають повʼязаною, Податкова повинна буде визначити, чи допустимі витрати банку за угодою між нею та банком, а виплата роялті з боку банку може бути визнана виведенням дивідендів, пояснює один із топпосадовців з фінансового сектора.

Тобто можливі як розірвання угод між банками та повʼязаними особами, так й інші заходи впливу, наприклад штрафи.

Особливий кейс monobank та Гороховського

Повʼязаність особи з банком може бути різного ступеня. Наприклад, це може бути особа зі значним впливом або особа з вирішальним впливом.

НБУ може визнати людину контролером банку без фактичного володіння будь-якою часткою банку – якщо доведе, що вона визначає бізнес-модель, тарифну політику, має вплив на основні угоди й основні операції банку тощо, пояснюють топпосадовець фінансового сектора та колишній член правління НБУ.

Про те, що Нацбанк розглядає у цьому аспекті співпрацю Універсал Банку Сергія Тігіпка та Fintech Band Олега Гороховського у проєкті monobank, ще на початку року розповідали троє співрозмовників Forbes, дотичних до консультацій на цю тему між НБУ, банком та компанією.

Додаткова складність цього кейсу – наслідки націоналізації ПриватБанку у 2016-му. Тоді перед переходом у держвласність його було визнано неплатоспроможним. Через це Гороховський, як і інші топменеджери банку, автоматично отримав небездоганну ділову репутацію. За чинним законодавством, особа з такою репутацією не може бути контролером банку.

Важливий момент: у кожної особи є опція звернутися до НБУ з клопотанням скасувати статус небездоганної репутації. Регулятор уже вирішує, чи можливо це.

Антон Забєльський для Forbes Україна
Антон Забєльський для Forbes Україна

Коли законопроєкт можуть ухвалити та на яких змінах наполягають ринок і депутати 

Зміни, ініційовані НБУ, можуть наділити регулятора занадто широкими повноваженнями, а банки будуть змушені визнавати пов’язаними особами фактично необмежене коло осіб, з якими мають ділові відносини, заявила на засіданні фінкомітету Ради топменеджерка Укргазбанку Василець, що представляла асоціацію НАБУ.

Аналогічна позиція і у голови фінансового комітету Данила Гетманцева. «Якщо вважаєте, що через цю юрособу банк виводить кошти, тоді доводьте це», – зазначає депутат.

Гороховський у «достатньо експресивній манері» висловлювався проти таких змін, ідеться в протоколі зустрічі. Він утримався від коментарів для Forbes. СЕО Універсал Банку Ірина Старомінська прочитала повідомлення репортера Forbes у месенджері, але не відповіла. 

НБУ /Getty Images
Будівля НБУ в Києві. Фото Getty Images

Зустріч у фінкомітеті Ради була першим обговоренням ініціативи НБУ, за підсумками якої учасники погодилися доопрацювати законопроєкт. Гетманцев зазначив, що розуміє ризики, про які каже НБУ, тому запропонував створити робочу групу за участі регулятора та банків, яка працюватиме над новою версією проєкту. 

«Банки не проти ініціативи НБУ, але також хочуть доопрацювати документ, – ідеться у письмовій відповіді виконавчого директора НАБУ Дмитра Глінського для Forbes. – Основна проблема первинної редакції – у надміру широкому і розмитому підході до визначення повʼязаності особи з банком». 

Ухвалення законопроєкту не слід очікувати раніше грудня-січня, вважають двоє топпосадовців фінансового блоку. У НБУ є додатковий аргумент – такі зміни згадуються в меморандумі з МВФ, хоч поки це не є структурним маяком, кажуть ці співрозмовники. 

Ухвалення закону не означає, що він одразу запрацює. «Потрібно буде готувати нормативні акти НБУ, створювати інструменти аналізу, навчати команду, яка цим займатиметься, – пояснює посадовець, дотичний до документа. – Реально це може запрацювати не раніше 2026 року». 

За матеріалами forbes.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вверх