Україна опустилась на 150-те місце у рейтингу «економічної свободи» та повернулась до групи «економічно невільних країн». На позиціях країни суттєво позначилась війна, через яку зросли державні витрати, пришвидшилася інфляція та обмежилась зовнішня торгівля. Які реформи можуть повернути втрачені позиції?
Канадський Інститут Фрейзера представив оновлений рейтинг «Економічна свобода у світі», в якому Україна повернулась до групи найбільш економічно невільних країн після того, як вийшла з неї у 2021-му.
Україна опинилась на 150-му місці порівняно зі 113-м роком раніше. По сусідству – Ємен, Лівія, Іран, Аргентина, Мʼянма, Алжир, Сирія, Судан, Зімбабве та Венесуела.
Головна причина антирекорду – цьогорічний рейтинг базується на даних за 2022 рік, тож враховані показники першого року повномасштабної війни.
Найбільше падіння сталось у категоріях «розмір уряду» та «доступ до надійних грошей», що фактично означає збільшення частки держави в економіці й пришвидшення інфляції.
Велика частка держави означає, що в економіці відбувається ручне регулювання, і це відчутно шкодить економічній свободі, пояснює директорка Центру Бендукідзе Наталія Мельник. Центр є національним партнером Інституту Фрейзера і допомагає готувати рейтинг.
Чи може Україна повернути собі позиції та які реформи для цього необхідні?
Що заважає Україні стати економічно вільною
Одне з найбільших падінь – категорія «розмір уряду», що означає розмір державного сектору в економіці. З початком війни участь держави в економіці посилилась, натомість приватний сектор скоротився.
«Чим більший фіскальний розмір уряду, тим менше простору для ринкових сигналів і механізмів, це стосується не лише споживання і трансфертів, а й інвестицій», – каже Мельник з Центру Бендукідзе.
За такого сценарію державні інвестиції переважають над приватними чи іноземними. «Висока частка державного споживання, інвестиції, субсидії тощо говорить про те, що відбувається ручне регулювання економіки», – пояснює Мельник.
За цим показником війна мала чи не найбільший негативний вплив, адже до 2022 року саме за «розміром уряду» Україна мала хороший рейтинг – на 2021-й посідала 46-те місце у рейтингу за цим параметром.
Найбільше падіння – доступ до надійних грошей. Вагому роль у погіршенні цього показника зіграла інфляція, вказує Мельник із Центру Бендукідзе. За підсумками 2022 року інфляція в Україні зросла до 26,6% з 10% у 2021-му. Це насамперед пов’язано з війною: руйнування підприємств та інфраструктури, порушення виробництва й ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу тощо.
Як Україні покращити позиції
Перший рік повномасштабного вторгнення був найважчим економічно для України. Тільки у 2022 році уряду доводилось використовувати емісійне фінансування, тобто друк коштів, на 400 млрд грн.
Надалі Мельник із Центру Бендукідзе очікує погіршення ситуації, але такого стрімкого падіння не буде. «По-перше, те, яке вже відбулося – безпрецедентне, по-друге, нам вже особливо немає куди падати», – каже вона.
Наприклад, хоч у 2023 році інфляція сповільнилась до 5,1%, рейтинг окрім інфляції за останній рік враховує стандартне відхилення інфляції, а воно рахується за пʼять років, пояснює Мельник. Тобто поганий 2022-й буде враховуватись і у подальшому.
Крім цього, негативно впливає і збільшення грошової маси в економіці, додає економістка. У 2021 році усі видатки держбюджету становили майже 1,5 трлн грн. У 2022-му лише на оборону Україна витратила 1,6 трлн, а загальні видатки перевищили 2,6 трлн. Надалі сума тільки зростає.
Тобто скорочення частки держави не слід очікувати принаймні до завершення війни.
Ще одна категорія з рейтингу – свобода міжнародної торгівлі. З початком війни Україна зіткнулась з логістичними проблемами – експорт морем через блокаду портів фактично зупинився, що ускладнило транспортування зерна, металів та іншої продукції, яка йшла на експорт.
Та з минулого року Україна почала експортувати товари власним морським коридором. З 16 вересня 2023 року до 16 серпня 2024-го Україна експортувала 64,4 млн тонн товарів, з яких 43,5 млн тонн – аграрна продукція, за даними Міністерства відновлення. Чи допоможе це?
Зерновий коридор лише частково розвʼязує проблеми з міжнародною логістикою, вважає Мельник. «Враховуються тарифи, регуляторні торговельні барʼєри, різниця між офіційним курсом і на чорному ринку, і контроль руху капіталу та людей, а з цим у нас все погано», – пояснює вона.
Для збільшення економічної свободи потрібно реалізувати судову реформу, переглянути та скоротити державні витрати, де це можливо вже зараз, де ні – після завершення війни, вважає Мельник. Те саме стосується державного регулювання – зменшувати його там, де це можливо, додає вона.
Але принаймні наступні два роки – коли Інститут Фрейзера оцінюватиме 2023 і 2024 роки – Україна залишатиметься у групі найбільш економічно невільних країн світу, прогнозує економістка.
За матеріалами forbes.ua
