Забронювати працівника у найближчі три тижні неможливо — в Україні триває аудит критично важливих підприємств. Але це не все. Після 15 листопада компанії можуть втратити право бронювати працівників, а процедура бронювання — зазнати змін
Українські компанії зможуть позбавляти статусу «критично важливих», тобто таких, що мають право бронювати працівників, йдеться в постанові Уряду від 22 жовтня.
Володимир Зеленський незадоволений, що офіційну відстрочку від мобілізації отримали вже 1,5 млн людей, і їх кількість за пару місяців зросла майже вдвічі, розповідає NV Бізнес високопосадовець з команди президента, який попросив не називати його імені. Тож влада вирішила провести аудит переліку критично важливих підприємств до 15 листопада. Одночасно з цим Міноборони та Мінекономіки обговорюють зміни в профільну постанову Кабміну № 76, де йдеться про правила бронювання.
Темпи бронювання не сподобались владі
NV Бізнес дізнався про основні ініціативи, які обговорюють Міноборони та Мінекономіки.
Отримати статус «критично важливого для функціонування економіки» підприємства можна після погодження обласною військовою адміністрацією (ОВА) або профільного для бізнесу міністерства. Правила прописані в постанові Кабінету міністрів № 76, затвердженої ще у січні 2023 року. Щоб стати «важливим», бізнесу потрібно відповідати трьом критеріям із семи можливих. Наприклад, загальна сума податків, сплачених до бюджету, має становити не менш ніж 1,5 млн євро в еквіваленті на рік або експортувати товарів чи послуг не менш ніж на 32 млн євро на рік. Рівень заробітної плати має бути вищим за середній в регіоні за IV квартал 2021-го за даними Держстату. Також має бути відсутня заборгованість із сплати ЄСВ тощо. Співрозмовник NV Бізнес, який знайомий із ситуацією з бронюванням, повідомив, що в уряді почали фіксувати порушення. Наприклад, статус критично важливих отримали придорожні кафе та ресторани, і там бронюють по 20 кухарів, але найбільше порушень стосуються рівня заробітної плати. «Коли підприємство подає документи, то вказує велику зарплату. А тільки-но отримує потрібний статус, там починають платити мінімалку», — розповідає він про причини аудиту. Та додає, що в перші дні вже виявлено близько 40 тисяч військовозобов’язаних, які заброньовані з порушеннями. Аудитом займається спільна комісія Міноборони, Мінекономіки та апарату Кабміну. Експерти аналізують документи, за якими кожне підприємство отримало статус критично важливого. Загалом їм доведеться переглянути рішення, які стосуються близько тисячі компаній.
Чиновник з команди Зеленського, який поспілкувався з NV Бізнес, повідомив, що військові звернули увагу президента на високі темпи бронювання. І це викликає побоювання. «Щонайменше 20% компаній після аудиту з великою ймовірністю втратять статус критичних підприємств. Це стосується тих, хто спочатку не мав би потрапити до цього списку. Багато з цих компаній могли торгувати квотою на бронь», — каже він. Тому Зеленський дуже емоційно закликав уряд відфільтрувати «некритичні» компанії, що просочилися до загального списку.
Поки чиновники вивчають папери, бізнес зіткнувся із проблемою — продовжити бронь до 15 листопада зараз неможливо. «Підприємства побоюються, що ТЦК просто встане біля входу та мобілізує більшу частину працівників, оскільки у них завершилась дія статусу „критично важливого“. Уся робота зупиниться», — розповів NV Бізнес представник галузевої асоціації, який попросив не називати його ім’я. Наприклад, у липні Криворізький гірничо-металургійний комбінат ArcelorMittal Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) заявив про масові перевірки ТЦК біля підприємства, і це спричинило збої у виробництві.
Громадська спілка Всеукраїнський аграрний форум (ГС ВАФ) та Асоціація лізингодавців України закликали прем’єр-міністра Дениса Шмигаля розблокувати бронювання працівників цих секторів економіки. «Багато бронювань, термін дії яких закінчився 19 жовтня 2024 року, не мають технічної можливості перебронювання на порталі Дія, що ставить під загрозу безперервність роботи аграрних підприємств в умовах воєнного стану» — зазначає ВАФ. Федерація роботодавців попросила першу віцепрем’єрку Юлію Свириденко автоматично продовжити на два місяці діючі бронювання та відстрочки від призову на військову службу, щоб не допустити колапсу в нинішній системі бронювання.
У пресслужбі групи Метінвест розповідають, що всі їхні підприємства завчасно подали передбачені законодавством документи про підтвердження статусу критично важливих до Міністерства економіки. За законодавчо встановленого строку на розгляд 10 днів минуло понад місяць, а Мінекономіки так і не розглянуло подані документи. «Якщо, до прикладу, такі підприємства як Запоріжсталь, Північний і Центральний ГЗК, на яких працюють тисячі працівників з середньою зарплатою приблизно в 1,5 рази вищою за середню в Україні, які приносять сотні мільйонів валютної виручки в країну та сплачують мільярди податків і зборів, не визнаються критично важливими, то постає питання, як ми збираємося перемогти в цій війні? Адже власна економіка — це єдина по-справжньому надійна опора для сил оборони України», — йдеться в повідомленні пресслужби компанії.
NV Бізнес звернувся до Мінекономіки з питаннями, яким чином виглядатиме механізм аудиту, але там повідомили, що ключовим відомством у цьому питанні є Міністерство оборони. У відомстві Рустема Умєрова пояснили, що вся комунікація з медіа відбудеться після завершення аудиту.
Які зміни на столі?
У Кабміні зараз обговорюють зміни до постанови № 76, повідомили NV Бізнес два джерела, знайомі із процесом. Пропозицій — кілька. Одна із основних — до переліку критично важливих не може потрапити компанія, яка платить своїм працівникам менш ніж 19 тис. грн на місяць. Така вимога, на думку урядовців, додатково принесе в бюджет мільярди гривень на місяць. Окрім цього, підприємства мають щомісячно подавати звіти про розмір зарплатні. Розглядається варіант позбавити військові обласні адміністрації права надавати бізнесу статус критично важливого або можливий інший варіант — це рішення чиновники на місцях прийматимуть разом із ТЦК. А ще — можуть скоротити кількість заброньованих на критично важливих підприємствах, як от у військовій промисловості чи енергетиці, із 100% до 70−90%. «Ці зміни мають між собою узгодити Мінекономіки та Міноборони, але поки відомства не можуть домовитись. Схоже, рішення буде прийматись на вищому рівні, не виключено, що президентом Володимиром Зеленським», — каже співрозмовник NV Бізнес.
Поки незрозуміло, як влада пропонує боротись із корупцією. Якщо представники ТЦК із військовими адміністраціями вирішуватимуть, чи дійсно діяльність бізнесу є «критично важливим» для економіки регіону, то теоретично це може призвести до більшої корупції. Наприклад, лише за останні кілька днів керівник Тернопільського ТЦК затримали під час отримання хабаря — талонів на тисячу літрів пального. А у трьох працівників Голосіївського ТЦК ДБР виявило понад 1,2 мільйона доларів і 45 тисяч євро готівкою, а також 11 автомобілів преміум-класу вартістю приблизно $100 тис. кожний.
Під питанням і моделі економічного бронювання, які пропонували прем’єр Денис Шмигаль і Дмитро Наталуха, голова комітету з питань економічного розвитку. Вони, ймовірніше, не будуть розглядатись цього року.
У неформальних розмовах представники бізнесу кажуть, що очікують на відновлення процедури бронювання після 15 листопада. Якщо процес затягнеться, підприємства можуть втратити ключових працівників і це загрожує стабільній роботі.
За матеріалами biz.nv.ua
