27 жовтня, у День української писемності та мови, українці знову об’єднаються заради слова — писатимуть всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Цього року текст для диктанту створила письменниця Євгенія Кузнєцова (“Мова-меч”, “Драбина”), а прочитає його легендарна Наталія Сумська.
Традицію започаткувало Українське радіо ще у 2000-му, і з того часу диктант став символом культурної єдності. Його писали і школярі, і військові, і мільйони українців за кордоном. З 2023 року дату перенесено на 27 жовтня — відповідно до переходу на новоюліанський календар.
Перший радіодиктант писали у травні 2000 року, і він був приурочений до дня Кирила і Мефодія та перепоховання Тараса Шевченка. З 2015-го його транслюють по телевізору й приймають тексти на електронну пошту (а не лише паперовими листами), а з 2017-го стрімлять наживо.
Зазвичай текст диктанту складається зі 100-120 слів (приблизно три чверті сторінки, набраної 14 кеглем, з інтервалом 1,5), заздалегідь його замовляють авторці чи авторові (комусь із відомих і визнаних українських літераторів). Торік авторкою тексту була Оксана Забужко, читав його поет і військовослужбовець Павло Вишебаба, а писали, зокрема, й військовослужбовці ЗСУ на території Курської області. Позаторік текст написала Катерина Калитко, а прочитав його актор Олексій Гнатковський.
А як же підготуватися до радіодиктанту й написати його без помилок? Ось кілька порад.
Як написати радіодиктант? Послухайте диктора заздалегідь
Поки його не читає непередбачуваний штучний інтелект, у нас є всі можливості ознайомитися з авторськими інтонаціями, тембром голосу, особливостями вимови звуків і звичками читання текстів. Оскільки читці радіодиктанту – люди публічні, відео з ними точно є на ютубі. Пошукайте їх, послухайте, занотуйте чи запам’ятайте важливі нюанси. Диктанти пишуться на слух, тому тут важлива наслуханість – і не будь-яка, а орієнтована на конкретну людину. Зверніть увагу на те, як ця людина артикулює в потоці мовлення е/и (чи схожі вони в неї у ненаголошених складах), як вимовляє подвоєння (удвічі довше чи так само, як і одиничний звук), як читає комбінації м’яких приголосних (ться, дься), зауважте, чи немає в неї регіональних особливостей вимови.
Ознайомтеся зі стилем авторки
Звісно, диктор читатиме те, що раніше ніде не публікували, тому просто знайти та списати не вийде (на перших радіодиктантах читали давніші тексти й багато хто таки списував). Але в кожного автора є свій стиль. Що це таке? Побудова речень (довгі/короткі, з багатьма однорідними членами чи без, прості чи складні), улюблені розділові знаки (хтось просто обожнює тире, комусь миліші двокрапки, а дехто не може й кроку ступити без крапки з комою), можливо – перевага певних слів і зворотів перед іншими (не мабуть, а либонь, не жити, а мешкати, не коли перебрали, а поперебиравши).
Потренуйтеся записувати на слух
У школі диктанти писали всі. Але більшість людей, які прочитають цю колонку, школу вже давно закінчили й тому їхні навички писання диктантів могли суттєво просісти, як і загалом навички записувати тексти на слух. У мережі можна знайти відеоролики, де люди читають саме тексти для запису й потім розбирають їх для самоперевірки. До речі, тренуватися краще саме на диктантах, які читають чужі вам люди.
Пишіть від руки
Знову ж таки – не всі зараз часто пишуть ручкою чи олівцем. Звісно, диктант можна набрати й на клавіатурі, але, як на мене, так ви себе обкрадатимете й не відчуєте класичної “диктантної” атмосфери – та й надсилати, здається, на перевірку треба саме тексти, написані від руки. Якщо ви писатимете від руки вперше за довгий час, ризикуєте згаяти час на думки про правильне й зручне тримання ручки чи перше побачення з власним почерком після довгої перерви.
Організуйте комфортне місце
Найкраще – стілець зі спинкою, стіл біля вікна, звична, розписана і зручна ручка (щоб не відвертати увагу і не злитися у процесі). Ідеально, якщо у приміщенні буде оптимальна для вас робоча температура, а поряд стоятиме склянка води.
“Якщо ви спробуєте дотриматись усіх порад, то напишете диктант ліпше, ніж якби писали його спонтанно й не готувалися”, — каже мовознавець Олександр Стукало.
Коли початок радіодиктанту
У понеділок, 27 жовтня об 11:00.
Де слухати радіодиктант
Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі:
- на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
- наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
- на YouTube-каналі Українського Радіо;
- а також у застосунках suspilne.radio та “Дія”.
Якою буде тема тексту, поки невідомо. Водночас письменниця не впевнена, що він буде схожий на її попередні тексти, а також навряд чи повторюватиме теми попередніх радіодиктантів.
Текст радіодиктанту оприлюднять 29 жовтня на сайті Українського Радіо та на сайті Суспільне Культура.
Як надіслати диктант на перевірку
Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.
- Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.
- Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.
Після оприлюднення тексту радіодиктанту електронні листи не прийматимуть. Усі надіслані роботи перевірить фахова комісія.
День української писемності та мови
У 2025 році День української писемності та мови святкуватимуть 27 жовтня. Ця дата пов’язана з вшануванням пам’яті Нестора Літописця, якого вважають автором “Повісті минулих літ” і одного з основоположників давньоукраїнської писемності.
Свято було започатковане в 1997 році указом президента України, щоб підкреслити важливість української мови для національної ідентичності та культурного розвитку.
День української писемності та мови нагадує про історію боротьби за право говорити, писати та творити рідною мовою, а також про важливість її розвитку в сучасному суспільстві.
Минулого року до Радіодиктанту національної єдності долучилося понад пів мільйона людей на платформах Суспільного. Близько 10 тисяч листів надійшло на перевірку з понад 30 країн світу.
Радіодиктант — це не іспит і не змагання. Це день, коли мільйони українців одночасно пишуть одне речення — про себе, свою мову і країну, що тримається на слові.
За матеріалами life.liga.net, suspilne.media
