Антон Процюк, історик-американіст за освітою, який багато років просуває україномовну Вікіпедію, у великому інтервʼю NV розповів про «внутрішню кухню» популярної платформи, мотивацію постійних авторів і можливу конкуренцію з ШІ.
Наприкінці січня україномовна Вікіпедія святкуватиме 21 рік свого існування. Наразі вона посідає 14 місце у світі за кількістю статей — в українському сегменті «народної енциклопедії» їх 1,36 млн. За цей час загальна кількість зареєстрованих авторів розділу сягнула 782 тис. Утім, на постійній основі контент на платформі роблять кілька тисяч людей.
Хто сьогодні пише статті для Вікіпедії, чи отримують автори зарплату, про кого українці найбільше читали у 2024-му та як платформі конкурувати з ChatGPT? Про все це NV розповів Антон Процюк, амбасадор української Вікіпедії та керівник програм громадської організації Вікімедіа Україна, що розвиває україномовний сегмент вільної енциклопедії.
— Хто робить україномовну Вікіпедію?
— Вікіпедію наповнює волонтерська спільнота. За останній місяць в україномовному сегменті активними були понад три тисячі людей. Тобто це ті автори, які зробили принаймні якийсь внесок за цей час. При цьому є кілька сотень дописувачів, які регулярно витрачають багато свого часу на українську Вікіпедію.
Також в нас приблизно 50 адміністраторів. Це люди, які перевіряють статті, видаляють ті з них, що не відповідають правилам, і загалом, скажімо так, підтримують порядок у Вікіпедії.
— Чи існує фінансова винагорода для постійних авторів Вікіпедії й адміністраторів?
— Ні, це виключно волонтерська робота. Люди роблять це не заради грошей, тому немає жодних фінансових стимуляцій.
Громадська організація Вікімедіа Україна, яку я й представляю, регулярно проводить конкурси статей для того, щоб привернути увагу до певної теми. Наприклад, зараз ми проводимо конкурс статей про жінок, тому що ця тема недостатньо висвітлена в Вікіпедії. Це результат загальної гендерної нерівності — про жінок завжди менше говорилось, тому виник певний дисбаланс. І от в таких конкурсах можуть бути якісь призи, сувеніри, відзнаки або дипломи, скажімо. Тобто такий фізичний вимір подяки за внесок до Вікіпедії. Але це не зарплата й не премія.
— А як Вікіпедія залучає нових авторів?
— Є різні механізми. На майже будь-якій статті є кнопка Редагувати. Тобто ви навіть без реєстрації на платформі можете змінити статтю. Є певні винятки — найпопулярніші статті, наприклад, ви не зможете просто так змінити, там вже треба мати трохи більше досвіду, але 99% статей Вікіпедії ви можете відредагувати самостійно.
Так зʼявляються нові люди, які покращують вміст платформи, поступово втягуються та стають частиною спільноти. Тобто це таке органічне зростання.
Наповнення Вікіпедії — це інтелектуальне волонтерство, пояснює Антон Процюк / Фото: Zak McCune
Але щоб не покладатися лише на це, Вікімедіа Україна проводить багато заходів для популяризації ідеї долучення до Вікіпедії. Наприклад, наприкінці січня ми святкуватимемо день народження української Вікіпедії, і тоді ж відбудеться одна з наших найбільших щорічних подій — Вікімарафон. Це масштабна кампанія, коли ми проводимо серію зустрічей і онлайн-вебінарів та розповідаємо людям, як працює наповнення Вікіпедії та як долучитися до цього процесу.
— Поговорімо про те, що будь-хто може відредагувати статтю. Зрозуміло, що людина може написати якісь нісенітниці або недостовірну інформацію. І це якраз задача, в першу чергу, адміністраторів — відстежувати такі речі та виправляти помилки. Але чи достатньо пів сотні людей для цього? Як взагалі відбувається процес перевірки?
— Звичайно, у Вікіпедії трапляються помилки. Але найчастіше це не є проблемою, бо коли додається некоректна інформація, то це швидко помічають і виправляють.
Варто памʼятати про те, що Вікіпедія не є вищим джерелом правди чи істиною в останній інстанції. І коли інтернет-користувачі читають статті на платформі, то вони мають це розуміти. Вікіпедія — це колаборативний проєкт, і хоч він корисний для всіх, там можуть бути неточності.
Попри це, загалом Вікіпедії можна довіряти. Тому що перевірка статей на платформі також є колаборативним процесом. Так, в нас всього 50 адміністраторів, але перевірити статті можуть не тільки вони. Є ще один волонтерський рівень, який називається Патрульні. Ці люди мають більш розширені технічні права, ніж просто автори, саме для того, щоб теж перевіряти статті. В українській Вікіпедії таких патрульних кілька сотень. Утім, для того, щоб виправити помилку, не обов’язково мати статус патрульного — ви також можете це зробити, повернути статтю до коректного стану.
Також будь-який зареєстрований дописувач у Вікіпедії може створити певний список статей, за якими він чи вона постійно стежить. От я, наприклад, спеціаліст з американської історії й політики, тому можу зробити список з тисячі статей на цю тему та постійно стежити за ними.
— Якщо йдеться про зареєстрованих авторів, які пишуть на постійній основі, чи є механізм перевірки їхніх компетенцій?
— Ми не питаємо в людини диплом [посміхається] і не кажемо, що потрібно мати науковий ступінь, щоб писати статті для платформи. Але, звісно, перевіряємо якість роботи. Якщо в автора якісні статті, якщо видно, що він розбирається в темі, використовує авторитетні джерела, дотримується всіх правил Вікіпедії, то до цієї людини є довіра. І навпаки: коли хтось порушує правила, то, залежно від рівня порушення, застосовуватимуться певні заходи — від вилучення окремої статті до бану цієї людини.
— Чи існує статистика, наскільки люди довіряють Вікіпедії? Бо здається, що до платформи зараз дуже високий рівень довіри.
— Якихось конкретних досліджень я не пригадаю. Але хочу сказати, що люди часто довіряють і випадковим статтям у соцмережах — умовно кажучи, коли у Фейсбуці зʼявляються згенеровані штучним інтелектом картинки українських військових: «Сьогодні у мене народження, а мене ніхто не привітав». Тобто існує загальна проблема з медіаграмотністю.
Ми, зі свого боку, заохочуємо людей критично ставитися до інформації, зокрема і до статей в Вікіпедії. Використовувати платформу, але й розуміти її обмеження.
В нас діє велика освітня програма. Ми співпрацюємо зі школами та університетами, де запрошуємо активно взаємодіяти з Вікіпедією. І не просто брати звідти інформацію для реферату, а аналізувати статті, зʼясовувати, які дані є коректними, а які — ні. Це велика частина роботи організації Вікімедіа Україна.
— Ви нещодавно нагороджували авторів, які зробили найбільший внесок за 20 років існування української Вікі. Рекордсмен створив майже 50 тис. статей. Навіщо це взагалі людям? Яка мотивація писати для платформи?
— Це хобі й, до того ж, корисне інтелектуальне волонтерство. Хтось любить створювати дописи у Фейсбуці, хтось любить розгадувати кросворди, хтось — читати книги. А це ще один спосіб мати цікаве заняття.
Також це можливість дізнатися більше про конкретну тему. Коли я особисто пишу статті про сучасників, то наче збираю такий собі інтелектуальний пазл. Я вишукую інформацію в різних авторитетних джерелах і формую з неї одну енциклопедичну статтю.
Якщо підсумувати, то комбінація суспільно-корисної функції та особистого саморозвитку — це головна мотивація авторів.
— Як би ви описали середнього активного дописувача до Вікіпедії?
— Це дуже різноманітна група. Немає якогось типового віку чи типової освіти. Але при цьому існує гендерний дисбаланс: частіше цим займаються саме чоловіки. У нашому суспільстві жінки виконують більше неоплачуваної домашньої роботи. Тому, можливо, в них менше часу на подібне волонтерство.
Ми бачимо цей дисбаланс, тому намагаємося залучати до наповнення Вікіпедії більше жінок.
Плюс наші автори — люди, які зацікавлені в розвитку української мови. І це не обовʼязково мешканці західної частини України, це громадяни з усіх регіонів, яким не байдуже питання розвитку державної мови.
— Скільки відвідувачів має сьогодні український сегмент?
— За минулий рік україномовна Вікіпедія має 1 млрд переглядів. Відповідно, щомісяця в нас трохи менш як 100 млн переглядів. Є певні сезонні коливання: влітку на платформу заходять менше, взимку — частіше.
Цей показник — плюс-мінус 1 млрд переглядів — тримається з 2022 року.
— Ви казали, що зростання відвідуваності українського сегмента відбулося після двох подій — спочатку ковіда, коли людям потрібна була інформація, і так само після початку повномасштабного вторгнення. На вашу думку, чому люди шукають інформацію саме на Вікі, де дописувачі можуть помилятися або емоційно забарвлено викладати якісь дані, а не на новинних сайтах, наприклад?
— Я б в цьому питанні розділив ковід і велику війну.
Якщо говорити про повномасштабне вторгнення, то люди почали брати інформацію звідусюди. І новинні сайти тоді побили всі рекорди відвідуваності — збільшили аудиторію в багато разів за кілька днів. Тобто насамперед люди йшли за інформацією саме на новинні сайти. А Вікіпедія давала розуміння контексту. Умовно, спочатку я піду на сайт почитати, звідки летить ракета, а потім зайду на Вікіпедію, щоб дізнатись або про історію України, або про російсько-українську війну з 2014 року, або безпосередньо про цю російську ракету.
А на початку пандемії на відвідуваність особливо вплинув перехід навчання в онлайн-формат. Бо все ж таки Вікіпедія — це важливе джерело інформації для учнів і студентів.
— Повернімося до 1 млрд переглядів. З якими країнами це можна порівняти? Де ми зараз знаходимося на шкалі відвідуваності?
— Важливо памʼятати, що Вікіпедія розподіляється не за країнами, а за мовами, тому все залежить від кількості носіїв мови.
Ми знаходимося в топ-15 з 300 мовних розділів Вікіпедії. Нас випереджають великі мови, які мають більше носіїв, ніж українська. Більше за нас читають англомовну Вікіпедію, іспанську, німецьку, російську тощо.
Найвідвідуванішою залишається англомовна Вікіпедія. У 2024 році там було десь 100 млрд переглядів. А в польській Вікіпедії, наприклад, було 3 млрд.
— У 2022−2023 роках цікавість до історії та культури України різко виросла. Так само як і до сучасних українських персоналій. В десятку найбільш запитуваних статей у Вікіпедії входили матеріали про Валерія Залужного, Тараса Шевченка, Лесю Українку, українську абетку тощо. Ця тенденція збереглася? Про що українці найбільше читали у 2024 році?
— Загалом тренд зберігається.
Найпопулярнішою статтею у 2024 році була стаття про Олександра Сирського, головнокомандувача Збройних сил України. Її переглянули понад 1,1 млн разів. Але це індикатор не того, що він найважливіша людина для українців, а що він найбільш невідома [суспільно значуща] постать. Тобто до цього люди не знали, хто такий Сирський, тож коли його призначили головнокомандувачем, всі пішли до Вікіпедії почитати його біографію.
За таким самим принципом на початку повномасштабного створення була дуже популярна стаття про Олексія Арестовича.
Крім Сирського, найпопулярнішими у 2024 році були статті про Олександра Усика [3 місце, 730 тис. переглядів] і Валерія Залужного [5 місце]. Також в пʼятірці залишаються «вічно зелені» теми — Україна [2 місце, понад 1 млн переглядів] і Тарас Шевченко [4 місце].
Найбільше торік українці читали про Олександра Сирського / Фото: Wikimedia Україна
Також є теми, які цікаві українцям безпосередньо зараз. Наприклад, стаття про співачку Клавдію Петрівну увійшла в топ-20.
— А навпаки — що сьогодні не цікавить наших співгромадян, якщо спиратися на статистику Вікі?
— Це складно порахувати просто в вакуумі. Але ми можемо подивитися на найпопулярніші статті іншими мовами, які водночас не дуже читають в Україні.
Відмінність англомовної Вікіпедії в тому, що там більше людей читають про популярну культуру — фільми, музичних виконавців. Стаття про фільм Дедпул і Росомаха, наприклад, займає восьме місце в англомовному сегменті, а про співачку Тейлор Свіфт — 11-те.
В топах української Вікіпедії теж є статті про популярну культуру, але значно менше. Який висновок з цього можна зробити? Напевно, українців зараз набагато більше хвилює війна та якісь екзистенційні проблеми, а умовні американці можуть собі дозволити більше цікавитись фільмами та музикою.
— Чи складає ChatGPT та інші ШІ конкуренцію Вікіпедії сьогодні? Чи можуть мовні моделі взагалі витіснити Вікі в майбутньому?
— Чудове запитання, я багато про це думаю останнім часом.
Гадаю, що великі мовні моделі, зокрема ChatGPT, не зможуть повністю замінити Вікіпедію. Хоча б тому, що в них є так звані галюцинації, тобто вони просто вигадують деяку інформацію. І це проблема, яку складно подолати. Значить, якщо я хочу почитати більш надійну інформацію, то все одно мені краще піти до Вікіпедії, ніж запитати в ChatGPT.
Другий аспект — великі мовні моделі мають на чомусь тренуватися. І тексти Вікіпедії — це важливе джерело даних для них. Відповідно, якщо не буде Вікіпедії, то цим сервісам буде значно складніше. Тому, думаю, ці сервіси не несуть екзистенційної загрози для Вікіпедії.
Разом з тим, все одно є ризики, що мовні моделі можуть зробити Вікіпедію менш популярною. Ми цього ще не побачили, але це потрібно визнати. Потенційно таке може бути.
— За вашими словами, російськомовна Вікіпедія в Україні досі приблизно на такому самому рівні популярності, як і україномовна. Чому так відбувається і що з цим можна зробити?
— Я б поставив це питання ширше. Чому взагалі в Україні зберігається любов до російськомовного контенту, чому багато людей продовжують говорити російською мовою?
Насамперед причиною є те, що частині українців досі комфортніше читати російською мовою, говорити російською мовою. Що можна з цим зробити? Це дуже довгострокове питання лагідної українізації. Потрібно розвивати україномовний контент, розвивати україномовну Вікіпедію, та й в цілому розвивати ширшу екосистему знань українською мовою. Україномовна Вікіпедія дуже залежить від того, чи є книжки українською мовою, чи є якісні наукові статті. Чим більше буде якісних україномовних джерел, тим якіснішими будуть статті на платформі.
Це така більш загальна філософська відповідь на ваше питання. На практичному рівні є інший момент. Надважливим джерелом трафіку для Вікіпедії є Google, але коли користувачі навіть з україномовним інтерфейсом щось гуглять, то іноді російськомовна Вікіпедія відображається вище, ніж україномовна, і люди просто органічно переходять на неї. І ми не маємо впливу на цю ситуацію.
— Яка ваша улюблена стаття у Вікіпедії?
— За освітою я історик-американіст, мене цікавить тема політики в Штатах, і колись я суттєво покращив список президентів США в україномовній Вікіпедії. Мені приємно, що ця стаття досі дуже запитувана. І вона була в топі найпопулярніших за листопад 2024 року з очевидних причин — через президентські вибори. Мені здається, це такий хороший приклад, коли ми не лише варимося у своїй бульбашці, а й пишемо українською мовою про інші країни.
За матеріалами nv.ua
