Тривала повітряна тривога більше не повинна щоразу ставити школу перед вибором, що робити з уроками, дітьми та розкладом. Міністерство освіти і науки запропонувало школам заздалегідь готувати кілька сценаріїв роботи — від звичайного очного навчання з переходом в укриття до занять безпосередньо в захисній споруді, ротації класів і дистанційного формату. Окремий орієнтир — ситуація, коли тривоги кілька днів поспіль забирають понад дві години навчального дня. Розбираємося, що саме змінилося, хто вирішує, як працюватиме школа і що потрібно знати батькам.
Міністерство освіти і науки змінило сам підхід до того, як школи мають планувати роботу в умовах регулярних і тривалих повітряних тривог.
Замість того щоб щоранку або після чергового сигналу тривоги вирішувати, чи проводити урок, чи чекати відбою, чи переходити онлайн, школам рекомендують заздалегідь створити кілька готових режимів роботи та чітко визначити умови переходу між ними.
Йдеться про Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. МОН направило їх регіонам листом №1/19575 від 11 вересня 2026 року, а 14 вересня окремо пояснило новий підхід на своєму сайті. Документ стосується не лише повітряних тривог, а й проблем з електропостачанням, інтернетом, транспортною доступністю та інших обставин, які можуть робити звичайний формат навчання неможливим або небезпечним.
Головна зміна полягає не в запровадженні нового загальноукраїнського правила «дві години тривоги — всі переходять на дистанційне навчання». Такої автоматичної норми немає.
МОН фактично вимагає іншого: школа повинна знати наперед, що вона робитиме за різних сценаріїв, і не створювати новий порядок роботи вже після того, як ситуація стала критичною.
Що означає правило про дві години
Найпомітніша частина рекомендацій стосується систематичних тривалих повітряних тривог.
Якщо протягом кількох днів поспіль їхня сумарна тривалість у межах навчального дня перевищує дві години, МОН рекомендує невідкладно застосовувати заздалегідь підготовлену модель навчання в укритті або дистанційно. Можливе також поєднання різних форматів.
Це важливе формулювання.
По-перше, йдеться саме про кілька днів поспіль, а не про одну тривалу тривогу.
По-друге, рахують час тривог, який припадає саме на навчальний день. Наприклад, тривога вночі сама собою не є підставою застосовувати цей критерій.
По-третє, перевищення двох годин не означає, що вся школа автоматично має наступного ранку перейти на Zoom.
Це сигнал для застосування одного з резервних сценаріїв, який школа повинна була підготувати раніше. Якщо укриття дозволяє повноцінно проводити там уроки, школа може перевести частину або весь очний освітній процес під землю. Якщо таких умов немає, можуть застосовувати дистанційний або комбінований формат.
Тобто дві години — орієнтир для зміни моделі, а не універсальний загальнонаціональний наказ про дистанційку.
Кожна школа має мати план А, план Б і, за потреби, план В
МОН виходить із того, що умови в різних школах принципово різні.
Одна школа має велике сучасне укриття з інтернетом, вентиляцією та обладнаними навчальними місцями. Інша може безпечно розмістити там усіх дітей, але проводити повноцінні уроки протягом кількох годин не може. Третя має укриття лише на частину учнів. В одному місті тривоги можуть бути короткими, в іншому — регулярно займати значну частину дня.
Тому міністерство не встановлює один формат для всіх.
Заклад має визначити базову модель, за якою працює за поточних умов, та одну або кілька альтернативних моделей, які можна швидко активувати у разі погіршення ситуації.
Для кожної з них школа має заздалегідь знати:
- який діє розклад;
- які класи приходять до школи;
- які переходять онлайн;
- як використовують укриття;
- де працюють учителі;
- як організовано синхронне й асинхронне навчання;
- хто ухвалює рішення про зміну формату;
- як і коли про це повідомлять батьків та учнів.
Мета — щоб перехід, наприклад, з очного режиму на дистанційний означав перемикання на вже готову систему, а не початок організації дистанційки з нуля.
Які сценарії передбачає МОН
Фактично рекомендації дозволяють школі комбінувати чотири основні варіанти.
1. Звичайне очне навчання з переходом в укриття
Такий сценарій підходить школам, де тривоги відносно нетривалі або епізодичні.
Уроки проходять у класах. Після сигналу тривоги учні та працівники мають невідкладно перейти до захисної споруди.
Якщо укриття не обладнане як повноцінний навчальний простір, звичайний урок на цей час може бути припинено.
Але це не означає, що дитина обов’язково має кілька годин просто чекати відбою. Залежно від віку, стану дітей і можливостей приміщення вчитель може організувати читання, повторення матеріалу, консультації, самостійну, проєктну або дослідницьку роботу.
Після відбою школа повертається до класів і або продовжує звичайний розклад, або коригує його залежно від того, скільки часу втрачено.
Проте МОН прямо застерігає: така схема не повинна залишатися основною, якщо тривоги стали систематичними.
2. Повноцінне навчання в укритті
Другий сценарій призначений саме для територій, де тривоги часто тривають довго.
У такій школі укриття перетворюється не просто на місце очікування відбою, а на освітній простір.
Для цього там мають бути облаштовані навчальні місця для дітей і робочі місця вчителів, освітлення, електроживлення, навчальні матеріали та, за можливості, інтернет.
І тут з’являється принципово важливе розмежування між місткістю укриття та його навчальною спроможністю.
Наприклад, захисна споруда може бути розрахована на безпечне перебування 500 людей. Але якщо нормальні умови для уроків облаштовані лише для 250 учнів, школа не повинна виходити з цифри 500, плануючи навчання під час тривалих тривог.
Саме фактична кількість обладнаних навчальних місць визначатиме, скільки дітей одночасно можна запросити на очне навчання.
У таких умовах школа може змінювати послідовність уроків, переносити заняття, концентрувати окремі предмети в певні дні та скорочувати тривалість очної частини занять — але не більш як на 50%, компенсуючи це іншими способами роботи з матеріалом.
3. Комбінований формат і ротація класів
Якщо школа безпечна, але не може одночасно прийняти всіх учнів, МОН пропонує комбіновану модель.
Варіантів тут багато.
Одні класи можуть тиждень навчатися очно, інші — дистанційно, а наступного тижня помінятися. Можна встановлювати різні дні очного навчання для різних паралелей, організовувати кілька змін або переносити в онлайн лише частину предметів.
Під час формування таких графіків МОН рекомендує, наскільки це можливо, давати всім дітям регулярний доступ до очної взаємодії з педагогами.
Окремий пріоритет рекомендують надавати молодшим школярам, оскільки через вік вони більше потребують безпосередньої роботи з учителем. Так само треба враховувати дітей, які вдома не мають безпечного місця, інтернету або нормальних умов для дистанційного навчання.
4. Повністю дистанційний формат
До дистанційного навчання переходять, якщо безпечне прибуття до школи або перебування в ній неможливе, а також якщо цього потребують рішення уповноважених органів.
Але і тут концепція змінилася.
МОН рекомендує кожній школі — навіть тій, що переважно працює очно, — постійно підтримувати готову систему дистанційного навчання.
Учень має знати одне місце, де може знайти розклад, посилання на онлайн-урок, матеріали, завдання, строки виконання, записи пропущених занять та інформацію про консультації.
Міністерство окремо не радить розпорошувати все це між великою кількістю месенджерів і платформ, коли розклад перебуває в одному чаті, домашнє завдання — в іншому, а посилання на урок — у третьому.
Чи зупиняється урок автоматично після сигналу тривоги
Ні — але безпека має абсолютний пріоритет.
Для очного навчання правило однозначне: після сигналу всі учасники освітнього процесу мають перейти до укриття.
Чи продовжуватиметься там навчання, залежить від самого укриття та стану дітей.
Якщо приміщення дозволяє проводити уроки, освітній процес може тривати. Якщо ні, школа може перейти до простіших видів діяльності або тимчасово призупинити урок.
Схожа логіка діє і під час дистанційного навчання.
Онлайн-урок не означає, що дитина або педагог повинні залишатися перед ноутбуком під час небезпеки. Якщо вони не перебувають у безпечному місці, синхронне заняття можна перервати на час переходу до укриття.
Після цього, якщо є інтернет і технічна можливість, заняття може продовжитися.
Якщо дитина через умови в укритті, відсутність електрики або інтернету підключитися не може, школа повинна забезпечити їй можливість пройти матеріал асинхронно — через запис, матеріали до уроку, завдання та подальшу консультацію.
Іншими словами, пропуск синхронного уроку через необхідність перебувати в безпечному місці не повинен позбавляти учня доступу до навчального матеріалу.
Учитель не повинен вести два уроки одночасно
Окремо МОН намагається розв’язати проблему так званого гібридного уроку, коли половина дітей сидить перед учителем у класі, а інша половина цього самого класу одночасно підключається до нього через відеозв’язок.
Міністерство вважає таку організацію недоцільною.
Для конкретного класу чи групи на відповідний часовий період має бути визначений один спосіб проведення заняття — очний або дистанційний.
Це не забороняє змішаного навчання загалом. Той самий клас може, наприклад, у понеділок і вівторок навчатися очно, а в інші дні — дистанційно. Окремі предмети також можна розвести між різними форматами.
Але один педагог не повинен одночасно вести один і той самий урок для однієї частини класу наживо, а для іншої — синхронно через інтернет.
Для дитини, яка з об’єктивних причин не може бути присутня очно разом зі своїм класом, школа може запропонувати дистанційну групу або асинхронний доступ до матеріалів із консультаціями вчителя.
Не всі уроки обов’язково проходитимуть однаково
Нові рекомендації дозволяють школам відходити від логіки, за якою весь розклад будь-якою ціною треба переносити з класної кімнати в укриття або в онлайн без змін.
Наприклад, математику чи українську мову за належних умов можна проводити в обладнаній навчальній зоні укриття.
А от повноцінне заняття з фізкультури, технологій, інформатики, мистецтва або лабораторна робота з природничих дисциплін може потребувати спеціального приміщення чи обладнання.
Тоді школа може змінити черговість уроків, перенести практичну частину на інший день, сконцентрувати певний предмет у визначений період, а теоретичні завдання винести в асинхронний формат.
Після відбою тривоги можна, навпаки, віддати пріоритет руховим, практичним або лабораторним заняттям, які неможливо нормально провести в укритті.
Тобто завдання школи — не механічно «відчитати» кожен урок за початковим розкладом, а забезпечити досягнення передбачених освітньою програмою результатів.
Скільки дітей школа може запросити на очне навчання
Тут рекомендації МОН досить жорсткі.
У школі одночасно не повинно перебувати більше людей, ніж укриття може безпечно прийняти.
Причому враховуються не лише учні, а всі люди, які перебувають у закладі.
Якщо ж у сховищі мають проводити уроки, діє ще одне обмеження — кількість обладнаних навчальних місць.
Тому велика школа з маленьким укриттям не може залишити всіх дітей на очному навчанні лише тому, що більшу частину дня вони перебувають у звичайних класах.
У такому разі доведеться вводити зміни, ротацію класів, комбінований формат або інше рішення.
А якщо дитині небезпечно залишатися вдома
Це одна з практично важливих новацій рекомендацій.
Перед складанням комбінованих графіків школам рекомендують опитувати батьків і з’ясовувати не лише наявність комп’ютера та інтернету.
Школі доцільно знати:
- чи є в дитини вдома доступ до безпечного місця;
- чи є дорослий, який може супроводити її під час повітряної тривоги;
- чи дозволяють домашні умови нормально навчатися дистанційно;
- чи потребує дитина можливості перебувати протягом дня в безпечному просторі школи.
Якщо умови дозволяють, для таких учнів школа може створювати окремі безпечні навчальні зони або навіть різновікові групи.
Але побажання батьків не можуть скасувати вимоги безпеки: опитування не є підставою впустити до закладу більше дітей, ніж здатне прийняти укриття.
Що робити, якщо тривога почалася ще до першого уроку
МОН наводить і конкретний приклад алгоритму.
Якщо на час початку навчального дня повітряна тривога продовжується, учні та працівники не мають розпочинати рух до школи.
Навчальний день може стартувати дистанційно.
При цьому школа повинна заздалегідь встановити так звану контрольну точку — час, до якого цього дня ще можливе повернення до очного формату.
Наприклад, школа може визначити такою точкою 10:00.
Якщо відбій пролунав раніше, адміністрація повідомляє про перехід до очного навчання і дає учням та працівникам достатньо часу, щоб безпечно дістатися до закладу — у рекомендаціях як приклад наведено 60 хвилин.
Якщо відбій стався вже після встановленої школою контрольної точки, день можна завершити дистанційно без чергового перемикання формату.
Це має усунути ситуації, коли батьки протягом одного ранку кілька разів отримують взаємовиключні повідомлення: «залишаємося вдома», «їдемо до школи», «знову залишаємося вдома».
Хто ухвалює рішення
МОН задає загальну рамку, але не керує форматом кожної школи безпосередньо.
Обласні та Київська міська військові адміністрації, ради оборони, засновники закладів та інші компетентні органи можуть встановлювати безпекові обмеження для своєї території.
Засновник школи або уповноважений ним орган має оцінити спроможність закладу — укриття, енергозабезпечення, інтернет, можливість дистанційної роботи та інші ресурси.
А керівник школи організовує освітній процес і затверджує локальний алгоритм, за яким заклад переходить між своїми моделями. До його обговорення МОН рекомендує залучати педагогів і представників батьківської спільноти.
Саме тому сусідні школи навіть в одному місті потенційно можуть мати різний графік, якщо їхні укриття, кількість дітей та інфраструктурні можливості відрізняються.
Як батьки мають дізнатися про зміну формату
У школи повинні бути заздалегідь визначені основний і резервний канали зв’язку.
Повідомлення про перехід на іншу модель, за рекомендаціями МОН, має однозначно пояснювати щонайменше п’ять речей:
- який режим запроваджується;
- від якого часу він діє;
- яких класів або груп стосується;
- за яким розкладом відбуватиметься навчання;
- коли і через який канал буде наступне повідомлення.
Після затвердження локального алгоритму школа має ознайомити з ним учнів, батьків і педагогів.
Тобто батьки мають право очікувати не лише повідомлення «завтра дистанційка», а зрозумілої заздалегідь системи дій.
Що буде при відключеннях світла та інтернету
Методичні рекомендації охоплюють і цей сценарій.
Зникнення електрики саме собою не повинно автоматично означати скасування навчання.
Якщо школа працює очно, а критично необхідні системи та безпека забезпечені, навчання можна продовжувати, змінюючи розклад та переносячи заняття, для яких потрібна електроенергія або спеціальне обладнання.
Засновники та школи мають завчасно оцінити потребу в резервному живленні.
Для дистанційного навчання школа повинна створити педагогам робочі місця з електрикою, інтернетом і технікою. За потреби вони можуть бути організовані не лише в самій школі, а й в іншому визначеному громадою освітньому хабі.
Якщо світло або інтернет зникли лише в окремої дитини, це не означає, що онлайн-урок потрібно скасувати для всього класу. Натомість учню має бути доступний асинхронний варіант проходження матеріалу.
Чи можуть школу повністю перевести на дистанційку
Так, якщо безпекова ситуація цього потребує.
Однак нові рекомендації не запроваджують централізованого механізму, за якого МОН автоматично переводить усі школи області або України на дистанційне навчання після досягнення певної тривалості тривог.
Навпаки, документ підкреслює необхідність враховувати реальні можливості конкретної громади й конкретної школи.
Для однієї школи після кількох днів затяжних тривог оптимальним рішенням може бути дистанційка.
Для другої — навчання в обладнаній підземній школі.
Для третьої — кілька змін і ротація паралелей.
Для четвертої — поєднання всіх цих варіантів.
МОН саме тому говорить про моделі, а не про один обов’язковий формат.
І повернення до звичайного режиму теж має бути прописане наперед
Локальний алгоритм не повинен пояснювати лише те, коли школа йде на дистанційку.
У ньому також мають бути умови повернення до базового формату.
Якщо обставини, через які школу переводили на альтернативний режим, зникли і учні знову можуть безпечно прибути до закладу та перебувати там, школа може відновити попередню модель.
Після тривалого дистанційного або іншого альтернативного режиму МОН рекомендує також оцінити, чи вдалося виконати освітню програму і який матеріал потрібно додатково опрацювати.
Що фактично змінилося для батьків і шкіл
Головний сенс рекомендацій — у переході від реактивної моделі до планової.
Повітряні тривоги самі по собі для українських шкіл не новина. Новим є намагання формалізувати, як заклад має діяти, коли вони перестають бути коротким епізодом і фактично руйнують звичайний навчальний день.
Школа тепер має заздалегідь відповісти на питання: скільки дітей реально прийме її укриття, чи можна там навчатися, хто і коли переходить онлайн, за якої тривалості тривог змінюється режим, що робити, якщо тривога триває з ранку, коли після відбою вже немає сенсу збирати дітей до школи і як діяти під час відключень.
Для батьків це означає, що ключовим документом конкретного закладу стає його локальний алгоритм роботи в разі зміни безпекової ситуації.
Саме з нього має бути зрозуміло, що станеться завтра, якщо тривога триватиме до першого уроку, хто повідомить про дистанційний день, чи потрібно після ранкового відбою вести дитину до школи, за яких умов клас переходить на інший графік і де шукати завдання, якщо дитина не змогла долучитися до онлайн-уроку з укриття.
А правило про понад дві години тривог кілька днів поспіль варто сприймати саме в цьому контексті: це момент, після якого школа не повинна продовжувати працювати так, ніби тривалі повітряні тривоги залишаються разовим винятком.
Її завдання — перейти на підготовлену модель, яка одночасно зменшує ризики для дітей і дозволяє не втрачати тижні навчання через постійне очікування відбою.
І саме ця зміна — від імпровізації під час кожної тривоги до кількох заздалегідь підготовлених режимів роботи — є головною новацією рекомендацій МОН.
