Електросамокат – вже не іграшка: чому мікромобільність в Україні стає питанням права, безпеки й відповідальності батьків

Після резонансних ДТП за участю дітей електросамокати знову опинилися в центрі уваги. Українське законодавство вже визнає їх транспортними засобами, але правила користування досі залишаються частково «на стику» ПДР, судової практики та здорового глузду.

Електросамокат у місті давно перестав бути просто зручним гаджетом для прогулянки. Це транспорт, який рухається поряд із пішоходами, велосипедистами й автомобілями, а отже — створює не лише комфорт, а й ризики. Особливо тоді, коли ним керують діти або підлітки без належного контролю дорослих.

Ситуація у Гатному на Київщині, де автомобіль Peugeot збив двох підлітків, які рухалися на самокаті, знову актуалізувала питання: ким є людина на електросамокаті — пішоходом, водієм чи просто користувачем «іграшки»? Електросамокати офіційно визнані транспортом, а за аварії за участю дітей відповідальність у багатьох випадках може лягати на батьків або законних представників.

Юридично ключова зміна сталася ще у 2023 році: закон №2956-IX ввів у правове поле поняття легкого персонального електричного транспортного засобу. На практиці це означає, що електросамокат уже не можна безпечно описувати як «дитячу забавку», якщо він має електродвигун, розвиває транспортну швидкість і використовується в дорожньому русі. Закон №2956-IX є чинним, а його поточна редакція зазначена на сайті Верховної Ради.

Електросамокат: транспорт чи іграшка?

Ключова відповідь: електросамокат може бути транспортним засобом — і в більшості міських сценаріїв саме так його й слід розглядати.

В українському законодавстві легкий персональний електричний транспортний засіб — це колісний засіб з електричним двигуном або двигунами потужністю до 1000 Вт, акумулятором, одним, двома, трьома або чотирма колесами та максимальною конструктивною швидкістю до 25 км/год.

КатегоріяОсновні характеристикиЩо це означає на практиці
Легкий персональний електричний транспортний засібДо 1000 Вт, до 25 км/год, 1–4 колесаСюди зазвичай потрапляють більшість прокатних і побутових електросамокатів
Низькошвидкісний легкий електричний транспортний засібПонад 10 км/год і до 50 км/год, 2–4 колеса, маса до 600 кгЦе вже потужніша категорія легкого електротранспорту
Понад 50 км/годНе вписується у легкі категоріїМоже кваліфікуватися ближче до мопедів, мотоциклів або інших механічних ТЗ

Система безоплатної правничої допомоги також пояснювала, що закон поділяє легкі електричні транспортні засоби на дві категорії: до 25 км/год і до 50 км/год, а пристрої, які можуть їхати швидше 50 км/год, не потрапляють у ці категорії.

Тому побутова назва — «самокат» — уже не є вирішальною. Якщо пристрій фактично перевозить людину, має електродвигун і використовується на дорозі чи в міському просторі, його юридична оцінка наближається до транспортного засобу.

Читайте також: “Електросамокати приберуть з тротуарів”

Чому проблема загострилася саме зараз

Електросамокати стали частиною щоденної міської мобільності: ними користуються дорослі, підлітки, кур’єри, туристи, мешканці великих міст. Але інфраструктура й правова культура не встигли за швидкістю поширення цього транспорту.

Проблема має три рівні:

Перший — правовий. Закон визнав електросамокати транспортом, але ПДР досі не містять достатньо деталізованого, окремого режиму саме для електросамокатів. Правила дорожнього руху чинні в редакції, зафіксованій на сайті Верховної Ради, однак пошук у тексті ПДР не показує окремих згадок про «самокат» або «легкий персональний електричний транспортний засіб».

Другий — інфраструктурний. У багатьох містах бракує велодоріжок, безпечних смуг руху, зрозумілої розмітки та місць для паркування легкого транспорту.

Третій — поведінковий. Частина користувачів сприймає електросамокат як розвагу: їздить удвох, виїжджає на проїзну частину без навичок, рухається тротуарами на небезпечній швидкості або користується самокатом у стані сп’яніння.

Саме тут і виникає головна пастка: з погляду користувача це може бути “прогулянка”, але з погляду права й наслідків — участь у дорожньому русі.

Яких правил мають дотримуватися користувачі електросамокатів

Оскільки спеціальний режим для електросамокатів виписаний не так докладно, як для автомобілів чи мотоциклів, на практиці логіка регулювання часто наближена до правил для велосипедистів. Адвокат Ігор Ясько зазначає: електросамокати мають рухатися насамперед велосипедними доріжками або смугами, а за їх відсутності — якомога ближче до правого краю проїжджої частини.

Для користувача це означає кілька базових правил:

  • не створювати небезпеку для пішоходів;
  • не виїжджати на дороги, де рух такого транспорту заборонений або очевидно небезпечний;
  • не рухатися на високій швидкості тротуарами, біля шкіл, зупинок, дворів і пішохідних зон;
  • не перевозити пасажира, якщо самокат не призначений для цього;
  • не користуватися електросамокатом у стані сп’яніння;
  • мати справне освітлення, гальма та бажано світловідбивні елементи.

Окрема проблема — тротуари. Вони створені передусім для пішоходів. Якщо електросамокат рухається тротуаром швидко, без дистанції й маневрує між людьми, він перетворюється на джерело ризику. У судовій практиці вже є підхід, за яким водії електросамокатів визнаються повноцінними учасниками дорожнього руху і можуть відповідати за порушення ПДР, включно з адміністративною, кримінальною та цивільною відповідальністю.

Чи може поліція зупинити людину на електросамокаті

Так, якщо людина рухається електросамокатом дорогами загального користування, створює небезпеку, порушує ПДР, бере участь у ДТП або має ознаки сп’яніння.

Після законодавчого врегулювання електросамокати є учасниками дорожнього руху, а в окремих випадках — водіями транспортних засобів; тому до них можуть застосовуватися загальні підстави зупинки, зокрема порушення ПДР, участь у ДТП, небезпечна поведінка або ознаки сп’яніння.

Це важливий сигнал для користувачів: електросамокат не дає “імунітету” від правил лише тому, що це не автомобіль.

З якого віку можна їздити на електросамокаті

Це одна з найчутливіших тем. В наявних роз’ясненнях і практичних рекомендаціях орієнтиром для самостійного пересування в умовах дорожнього руху є 16 років. Для дітей молодшого віку безпечніше й правомірніше розглядати користування електросамокатом лише на закритих майданчиках, прибудинкових територіях або під постійним контролем дорослих.

Важливо не плутати це з новим урядовим законопроєктом про реформу водійських посвідчень. Законопроєкт №15200 пропонує оновити категорії прав і передбачає категорію AM для мопедів та окремих легких транспортних засобів, але в описі категорії AM прямо згадуються транспортні засоби зі швидкістю до 45 км/год — за винятком тих, у яких максимальна конструктивна швидкість менша або дорівнює 25 км/год.

Тобто теза «права з 15 років» не означає автоматичного дозволу всім підліткам їздити будь-якими електросамокатами по дорогах. Для звичайних електросамокатів до 25 км/год ситуація залишається окремою: права здебільшого не потрібні, але це не скасовує правил безпеки, відповідальності та обмежень за віком у практичному застосуванні.

Читайте також: “Права з 15 років – не для авто: що змінює нова реформа для водіїв в Україні”

Чи потрібні права та реєстрація

Для більшості побутових електросамокатів, які відповідають параметрам легкого персонального електричного транспорту — до 1000 Вт і до 25 км/год, — посвідчення водія та державна реєстрація наразі не потрібні.

Але є важлива межа: якщо пристрій потужніший, швидший або за характеристиками виходить за рамки легкого персонального електротранспорту, він може підпадати під інші правила — ближчі до мопедів, мотоциклів або механічних транспортних засобів.

Простіше кажучи:

звичайний прокатний електросамокат — це один правовий режим;
потужний електроскутер або “самокат”, який розганяється як мопед — уже зовсім інша історія.

Хто відповідає, якщо електросамокатом керувала дитина

Якщо ДТП спричинила дитина, яка ще не досягла віку юридичної відповідальності, її персональна відповідальність може бути обмеженою. Але це не означає, що наслідків не буде.

У цивільному праві шкода, завдана малолітньою особою, яка не досягла 14 років, відшкодовується батьками, усиновлювачами, опікунами або іншими особами, які здійснюють виховання і нагляд, якщо вони не доведуть, що шкода не пов’язана з неналежним наглядом.

Для дітей віком від 14 до 18 років підхід інший: неповнолітня особа загалом відповідає за завдану нею шкоду самостійно, але якщо в неї немає достатнього майна чи доходів, питання компенсації може зачіпати батьків або законних представників.

Тому для батьків електросамокат дитини — це не лише покупка або подарунок. Це також питання контролю: де дитина їздить, з якою швидкістю, чи розуміє ПДР, чи має захист, чи виїжджає на проїзну частину.

Як кваліфікуються ДТП за участю електросамокатів

ДТП за участю електросамоката можуть мати різні правові наслідки.

Якщо йдеться лише про пошкодження майна, справа найчастіше переходить у площину адміністративної або цивільної відповідальності. Якщо є травми або загибель людини — можливі кримінально-правові наслідки.

Юридичне видання Pravo.ua наводить судову практику, де водії електросамокатів не можуть просто заявити, що вони «не керували транспортним засобом» і тому не відповідають за порушення. У низці справ суди розглядали користувачів електросамокатів як учасників дорожнього руху, які мають дотримуватися ПДР.

Це не означає, що у кожній аварії автоматично винен користувач електросамоката. Винуватість встановлюється за обставинами: хто мав перевагу, хто порушив правила, чи була безпечна дистанція, чи була можливість уникнути зіткнення. Але головний принцип уже зрозумілий: електросамокат у ДТП не є “поза законом” і не є нейтральною іграшкою.

Екіпірування: не формальність, а мінімальна безпека

В Україні вимоги до екіпірування користувачів електросамокатів не прописані так детально, як для мотоциклістів. Але це не означає, що шолом чи світловідбивні елементи — зайві.

Для дітей і підлітків мінімальний стандарт безпеки має включати:

  • шолом;
  • світловідбивні елементи;
  • справні гальма;
  • освітлення в темний час доби;
  • наколінники й налокітники для молодших користувачів;
  • заборону виїзду на проїзну частину без дорослого контролю та навичок орієнтування в дорожньому русі.

Для дітей і підлітків шолом, наколінники та налокітники варто розглядати як мінімальний стандарт безпеки, а не як додаткову опцію.

Головна правова прогалина: транспорт уже є, а культура користування ще формується

Україна зробила перший крок — визнала електросамокати й подібні пристрої транспортними засобами. Але цього недостатньо.

Потрібні:

чіткі правила руху саме для легкого електротранспорту;
єдині вікові обмеження;
зрозумілі вимоги до швидкості в пішохідних зонах;
відповідальність операторів прокату;
місцеві правила паркування;
освітні кампанії для батьків і підлітків;
безпечна інфраструктура — велодоріжки, смуги, розмітка.

Без цього електросамокат залишатиметься в сірій зоні між зручністю та небезпекою. А кожна нова ДТП знову повертатиме суспільство до того самого питання: чому транспорт уже масовий, а правила досі не стали масовою звичкою?

Електросамокат в Україні вже не можна сприймати як іграшку, якщо він має електродвигун, перевозить людину й використовується в дорожньому русі. Це легкий електричний транспортний засіб, користувач якого має дотримуватися правил безпеки та ПДР. Для дітей особливо важливий контроль дорослих: у разі аварії юридичні й фінансові наслідки можуть торкнутися не лише самої дитини, а й батьків. Головний виклик для держави — не просто визнати електросамокати транспортом, а створити зрозумілі, однакові й реально виконувані правила для всіх учасників руху.

За матеріалами unn.ua

Вверх