Вступна кампанія 2026 року в медичних закладах вищої освіти ще не завершилася, але один із її головних результатів уже помітний: держава набирає більше студентів на бюджет, ніж рік тому. Станом на 12 серпня до закладів, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, на місця державного замовлення зарахували 5 210 вступників. За аналогічний період 2025 року таких було 4 529. Різниця — 681 студент, або трохи більш як 15%.
Але за загальним показником ховається значно цікавіша структурна зміна. Кількість зарахованих на магістерські програми зросла приблизно на 8%, тоді як на бакалаврські — більш як наполовину. Держава водночас збільшує замовлення на напрями, пов’язані з реабілітацією та психічним здоров’ям, а правила 2026 року дозволяють ефективніше використовувати бюджетні місця, які раніше могли залишатися вакантними.
Тому нинішні цифри — це не просто історія про те, що «у медичні виші вступило більше людей». Вони показують, як поступово змінюється кадрова модель української медицини під впливом війни, демографічних проблем, зростання потреби в реабілітації та психічному здоров’ї.
5 210 бюджетників проти 4 529: де саме відбулося зростання
Із 5 210 вступників, яких станом на 12 серпня вже зарахували за державним замовленням, 4 221 навчатимуться для здобуття ступеня магістра, а 989 — бакалавра. Рік тому на цю дату співвідношення було іншим: 3 893 магістри та лише 636 бакалаврів.
Якщо розкласти приріст, картина виглядає так:
| Рівень освіти | 2025 рік | 2026 рік | Зміна | Зростання |
|---|---|---|---|---|
| Усього | 4 529 | 5 210 | +681 | +15,0% |
| Магістр | 3 893 | 4 221 | +328 | +8,4% |
| Бакалавр | 636 | 989 | +353 | +55,5% |
Тобто майже половину всього абсолютного приросту забезпечило збільшення набору на бакалаврат. І це важлива деталь: традиційні для медичної освіти інтегровані магістерські програми — насамперед «Медицина» — залишаються ядром системи, але значно активніше починають розширюватися інші професійні траєкторії.
Одна з причин — масштабне державне замовлення на спеціальність «Терапія та реабілітація». На бакалаврському рівні саме на неї у 2026 році припадає 2 225 із 2 955 передбачених державою бюджетних місць.
Таким чином, +15% до загальної кількості бюджетників не варто трактувати лише як більший набір майбутніх лікарів. Частина структурного зростання пов’язана з розширенням підготовки інших фахівців системи охорони здоров’я.
Понад 9 тисяч бюджетних місць: кого взагалі планує підготувати держава
Загальний обсяг державного замовлення у 2026 році за спеціальностями сфери охорони здоров’я становить 9 244 місця. Підготовку фахівців здійснюють, зокрема, 15 закладів вищої освіти, які перебувають у сфері управління МОЗ.
Державне замовлення розподілене між кількома рівнями та освітніми траєкторіями.
Бакалаврат — 2 955 місць
Найбільше держава готова профінансувати підготовку за напрямом реабілітації:
| Спеціальність | Бюджетних місць |
|---|---|
| Терапія та реабілітація | 2 225 |
| Медсестринство | 575 |
| Технології медичної діагностики та лікування | 155 |
Отже, приблизно три чверті всього бакалаврського держзамовлення в цьому сегменті припадає саме на терапію та реабілітацію.
Магістратура після бакалаврату — 799 місць
Тут реабілітаційний напрям також домінує:
| Спеціальність | Бюджетних місць |
|---|---|
| Терапія та реабілітація | 684 |
| Технології медичної діагностики та лікування | 80 |
| Фармація | 25 |
| Громадське здоров’я | 10 |
Таким чином, якщо скласти лише бакалаврські та магістерські місця за спеціальністю «Терапія та реабілітація», йдеться вже про 2 909 бюджетних місць різних рівнів.
Магістерські програми після школи — 5 490 місць
Саме тут залишається традиційне ядро медичної освіти:
| Спеціальність | Держзамовлення |
|---|---|
| Медицина | 4 550 |
| Фармація | 395 |
| Педіатрія | 209 |
| Медична психологія | 178 |
| Стоматологія | 158 |
«Медицина» таким чином залишається безумовно найбільшим напрямом. Із 5 490 бюджетних місць цього блоку понад 80% відведено саме під неї.
Проте структура всього держзамовлення вже значно ширша, ніж просто підготовка лікарів загальної клінічної практики. Реабілітація, медична психологія, медсестринство, лабораторна та інша медична діагностика поступово стають окремими великими кадровими напрямами.
«Медицина» залишається №1 — 3 599 бюджетників уже зараховано
Серед тих, кого станом на 12 серпня вже зарахували на магістерські програми, абсолютним лідером залишається спеціальність «Медицина» — 3 599 студентів.
Далі йдуть:
- «Фармація» — 270 зарахованих;
- «Медична психологія» — 137 зарахованих.
Саме ці три спеціальності МОЗ називає найпопулярнішими серед магістерських програм на нинішньому етапі кампанії.
Високий інтерес до медицини був помітний ще до початку зарахування. Станом на 27 липня до закладів МОЗ було подано 11 167 заяв на бюджетні пропозиції з «Медицини». «Терапія та реабілітація» отримала 5 127 заяв, «Стоматологія» — 4 758, «Фармація» — 1 287, «Медсестринство» — 962.
Однак ці числа не можна механічно перетворювати на «конкурс осіб на одне місце». Йдеться саме про кількість заяв, а не про кількість унікальних абітурієнтів: один вступник може подавати заяви на кілька конкурсних пропозицій.
Але навіть із цим застереженням цифри демонструють, що традиційні медичні спеціальності не втратили привабливості, попри тривале й складне навчання та роботу системи охорони здоров’я в умовах війни.
Чому держава так різко збільшує підготовку фахівців із реабілітації
Найпомітніша структурна ставка 2026 року — не медицина як така, а реабілітація.
Це безпосередньо пов’язано зі зміною навантаження на українську систему охорони здоров’я. За даними МОЗ, у 2025–2026 роках реабілітаційну допомогу отримали вже понад 570 тисяч пацієнтів. На фінансування реабілітаційної допомоги у 2026 році передбачено 7,9 млрд грн: 5,1 млрд грн на амбулаторну, 2,5 млрд грн на стаціонарну реабілітацію та ще 310 млн грн — на реабілітацію передчасно народжених або хворих немовлят.
Йдеться про систему, яка має обслуговувати людей після бойових і цивільних травм, ампутацій, уражень нервової системи, інсультів, складних операцій та інших станів, що потребують тривалого відновлення.
Причому сучасна реабілітація будується не навколо одного універсального «реабілітолога», а навколо мультидисциплінарної команди. До неї залежно від потреб пацієнта можуть входити лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови й мовлення, психологи, медичні сестри та інші спеціалісти.
Тому збільшення кількості бюджетних місць — це спроба наростити не одну професію, а кадрову основу цілої нової інфраструктури.
У 2026 році медичні виші також розширюють спектр програм. Львівський і Тернопільський медичні університети розпочали набір на бакалаврську спеціалізацію «Нутриціологія» в межах «Терапії та реабілітації». У низці університетів уже діє магістерська підготовка з протезування-ортезування, а Івано-Франківський медуніверситет готує магістрів за спеціалізацією «Терапія мови і мовлення».
Це важливий сигнал: державне замовлення починає реагувати не лише на потребу в більшій кількості лікарів, а й на потребу в складніших командах відновлення.
Медична психологія: невеликий набір, але стратегічний напрям
Ще одна спеціальність, державне замовлення на яку уряд цілеспрямовано збільшує, — «Медична психологія». У 2026 році для вступників після школи передбачено 178 бюджетних місць, а станом на 12 серпня вже було зараховано 137 студентів.
У масштабах усієї вступної кампанії це небагато. Але саме тут абсолютна кількість місць не відображає стратегічної ваги професії.
Україна одночасно розбудовує ширшу мережу послуг психічного здоров’я. У 2025 році психосоціальну допомогу на рівні первинної медичної допомоги отримали понад 260 тисяч людей, а в Україні працювали 152 новостворені Центри ментального здоров’я. У них спеціалізовану психіатричну та психосоціальну допомогу протягом року отримали понад 118 тисяч пацієнтів.
Зростання мережі саме по собі створює потребу у фахівцях. І ця потреба не закінчиться разом із завершенням активної фази війни: ветерани, військові, діти, внутрішньо переміщені люди, родини загиблих і цивільні, які пережили травматичні події, потребуватимуть допомоги роками.
Саме тому набір на медичну психологію варто розглядати не ізольовано, а як частину перебудови всієї системи психічного здоров’я.
Прифронтові медуніверситети: Запоріжжя різко наростило набір, Харків утримав рівень
Окремий показник вступної кампанії — ситуація в університетах регіонів, які постійно перебувають під загрозою російських атак.
МОЗ оприлюднило порівняльні показники трьох таких закладів:
| Медичний університет | 2025 | 2026 | Зміна |
|---|---|---|---|
| Запорізький державний медико-фармацевтичний університет | 185 | 297 | +112, або +60,5% |
| Харківський національний медичний університет | 384 | 383 | практично без змін |
| Дніпровський державний медичний університет | 254 | 261 | +7, або +2,8% |
Найвиразніша динаміка — у Запоріжжі: кількість зарахованих зросла більш як на 60%. Харківський медуніверситет, попри безпекові ризики, фактично повторив результат минулого року, а Дніпровський дещо його перевищив.
МОЗ також називає трьох загальних лідерів за кількістю зарахованих студентів: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова. Міністерство, однак, у повідомленні від 13 серпня не оприлюднило кількісного розподілу між цими трьома вишами.
Так само поки немає повної регіональної таблиці зарахувань по всіх медичних ЗВО. Тому нинішні дані коректніше використовувати для фіксації загальної динаміки та окремих показових кейсів, а не для складання остаточного рейтингу областей.
Ще одна зміна 2026 року: вакантні бюджетні місця дозволили передавати контрактникам
На фінальний результат вступної кампанії впливатиме ще одне рішення уряду, ухвалене цього літа.
У 2026 році змінили механізм використання вакантних місць державного замовлення. Після зарахування вступників, які отримали бюджетні рекомендації, та пільгових категорій незаповнені бюджетні місця тепер можна пропонувати студентам, які були зараховані на контракт. Раніше такі невикористані місця фактично поверталися державі.
Механізм поширюється на значну частину спеціальностей галузі «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення», хоча для окремих напрямів, зокрема стоматології, встановлено винятки.
Для медичних університетів це означає можливість краще заповнювати державне замовлення. Для вступника — потенційну можливість уже після первинного зарахування на контракт перейти на вільне бюджетне місце, якщо для цього виконані встановлені умови.
Саме тому показник 5 210 зарахованих станом на 12 серпня не можна сприймати як фінальну кількість бюджетників 2026 року.
Чому 5 210 не можна просто порівнювати з усіма 9 244 бюджетними місцями
На перший погляд може здатися, що держава передбачила 9 244 бюджетні місця, а зарахувала трохи більш як 5,2 тисячі — тобто заповнено лише близько 56%.
Але таке порівняння вводило б в оману.
9 244 — це загальний обсяг державного замовлення на різних рівнях освіти, тоді як 5 210 — проміжний показник фактично зарахованих на конкретну дату. Набір за низкою напрямів ще продовжується. Зокрема, МОЗ прямо повідомляє про подальший набір за спеціальностями «Терапія та реабілітація» та «Технології медичної діагностики та лікування». Крім того, новий механізм дає змогу пізніше переводити частину контрактників на вакантні бюджетні місця.
Тому оцінювати фактичне виконання державного замовлення можна буде лише після завершення всіх етапів кампанії.
Нинішні 15% — це насамперед показник темпу зарахування порівняно з тією самою стадією кампанії минулого року, а не фінальна річна статистика.
Чи означає більший набір, що Україні скоро вистачатиме медиків
Ні. Між збільшенням державного замовлення і появою додаткового фахівця в лікарні існує суттєвий часовий лаг.
Медична освіта — довгий цикл. Для частини професій після університетської підготовки потрібні наступні етапи професійного становлення. Тому збільшений набір 2026 року не може оперативно закрити кадрові проблеми лікарень у 2026-му чи 2027 році.
Є й друга проблема: підготувати фахівця і втримати його в українській системі — не одне й те саме. На кадрову забезпеченість впливатимуть умови роботи, рівень оплати, безпека, забезпечення лікарень обладнанням, можливості професійного розвитку та географічний розподіл кадрів.
Особливо гостро це стосується прифронтових і сільських територій. Той факт, що університет у певному регіоні набрав більше студентів, не гарантує, що через кілька років усі вони залишаться працювати саме там.
Тому показник вступної кампанії слід сприймати як інвестицію в майбутній кадровий резерв, а не як швидке вирішення проблеми нестачі персоналу.
Що насправді показує вступна кампанія 2026 року
Проміжні результати дають щонайменше чотири важливі сигнали.
По-перше, бюджетний набір у медичні ЗВО справді зріс. Порівняно з тією самою датою минулого року зараховано на 681 вступника більше — приріст становить близько 15%.
По-друге, зростання відбувається нерівномірно. Кількість зарахованих магістрів збільшилася приблизно на 8,4%, а бакалаврів — на 55,5%. Це свідчить про суттєве розширення не тільки класичної лікарської підготовки, а й інших професій системи охорони здоров’я.
По-третє, держава чітко визначає реабілітацію та медичну психологію як кадрові пріоритети. Лише на «Терапію та реабілітацію» передбачено тисячі бюджетних місць різних рівнів, тоді як зростання мереж реабілітаційної та психічної допомоги створює довгостроковий попит на відповідних фахівців.
І нарешті, навіть медичні університети у прифронтових регіонах не демонструють обвалу набору: Харків практично втримав торішній результат, Дніпро його трохи перевищив, а Запоріжжя показало значне зростання.
5 210 бюджетників — це ще не підсумок вступної кампанії 2026 року. Це проміжний зріз станом на 12 серпня.
Але він уже демонструє зміну державної кадрової політики. Україна продовжує масово готувати лікарів — тільки на «Медицину» цього року виділено 4 550 бюджетних місць. Водночас значна частина розширення держзамовлення спрямовується на професії, яких потребуватиме система відновлення: фізичну терапію та інші реабілітаційні напрями, медичну психологію, медсестринство, діагностику.
Тому ключове питання цієї вступної кампанії — не лише скільки студентів отримали бюджетне місце, а й яку систему охорони здоров’я держава намагається сформувати через п’ять–десять років.
І нинішня структура держзамовлення дає досить чітку відповідь: поряд із лікарями Україні потрібна значно більша мережа фахівців, які повертатимуть людей до функціонального життя після травм і хвороб, працюватимуть із психічним здоров’ям, забезпечуватимуть діагностику та довготривалий супровід пацієнтів.
